«Важкі перейми» Львівського перинатального центру: п’ять років від скандалу до скандалу

Вы здесь

Навесні 2018 року львів’яни, а особливо молоді сім’ї та ті, хто очікує на поповнення в родині, мали б зітхнути з полегшенням – тепер є, де народжувати в комфортних умовах. Адже 20 квітня Львівський перинатальний центр урочисто відкрив Президент України, а вже за тиждень для ЛПЦ призначили й нового кризового менеджера. В.о головного лікаря Львівського перинатального центру призначили головного позаштатного спеціаліста департаменту охорони здоров’я ЛОДА з акушерства і гінекології Ігоря Потапова. Однак вже незабаром виявилося, що все це – бутафорія, бо коли запрацює Центр і досі невідомо…

З чого все починалося

Як не дивно, але ЛПЦ мав бути введений в експлуатацію ще у далекому 2012 році.

Так, на початку літа 2011 року у Києві презентували національний проект «Нове життя. Нова якість охорони материнства та дитинства», який передбачав будівництво перинатальних центрів третього рівня по всій країні. Реалізовувало проект Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України, очолюване оголошеним нині в розшук Владиславом Каськівим.

Нацпроектом особисто опікувався екс-президент Віктор Янукович. Відтак, турбота про проект і любов до охорони материнства і дитинства автоматично передалася всім тодішнім урядовцям і губернаторам. Якщо згадати, то у 2011-2012 роках тільки ледачий не говорив, як важливо будувати перинатальні центри.

Загалом проект «Нове життя» передбачалося реалізувати у три етапи:

1. 2010-2011 роки - створення перинатальних центрів у Кіровоградській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Одеській, Тернопільській, Харківській областях та АР Крим.

2. 2012 рік - створення таких центрів у Вінницькій, Волинській, Івано-Франківській, Закарпатській, Київській, Львівській, Хмельницькій, Чернівецькій областях та в місті Севастополі.

3. 2013 рік (заключний) - будівництво перинатальних центрів у Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Херсонській, Черкаській, Чернігівській областях та в місті Києві.

У цьому проекті передбачалася співпраця із Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), Фондом народонаселення ООН (UNAIDS) та фондом Віктора Пінчука, який планував виділити для усіх 27 перцентрів 100 мільйонів гривень на оснащення сучасним обладнанням відділення інтенсивної терапії новонароджених.

На початку реалізації проекту «Нове життя» його орієнтовну вартість у Державному агентстві з інвестицій та управління національними проектами України оцінили у 1,6 млрд. грн., з яких частка державного бюджету – 1,1 млрд. грн. За оцінками експертів, станом на 2013 рік ця сума фактично була збільшена вдвічі. А потім ще кожного року до ПЦ направлялись мільйони гривень.

Аж раптом, 4 роки тому, а саме 14 травня 2014 року Держагентство з інвестицій та управління національними проектами України розіслало лист № 1051/10-14, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2014 № 71 «Деякі питання оптимізації державних цільових програм і національних проектів, економії бюджетних коштів та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», яким нацпроект «Нове життя» – нова якість материнства та дитинства» було виключено з переліку проектів із пріоритетних напрямків соціально-економічного та культурного розвитку.

Так в Україні з’явились «пологові довгобуди».

І в цьому аспекті проблема ЛПЦ показова як ніколи. Хоча збудувати і здати в експлуатацію Львівський перцентр, згідно з проектом «Нове життя», мали ще в 2012 році, одначе реконструювати його почали лише роком пізніше. Свого часу, у Львівській обласній державній адміністрації (ЛОДА) повідомили, що загальна кошторисна вартість об’єкта у 2013 році становила 99 млн гривень. Нині грошей, щоб завершити реконструкцію, треба значно більше. За інформацією ЛОДА, у 2015 року на реконструкцію вже «потрібно було» 171 млн гривень. А згодом, ще піднімались питання для додаткових 40, 25 та 39 млн гривень.

Тим не менш Центр не працює й досі, й навіть не надає консультацій для вагітних, не кажучи вже про використання сучасного медичного обладнання. Тож якщо чесно, трохи дивними видається ось ці слова Президента Петра Порошенка від 20 квітня: «Сьогодні маємо фантастичну і урочисту нагоду – відкриваємо наш Львівський обласний перинатальний центр. Це місця, де народжуються життя. Це найкращий спосіб захистити маленького українця, створити умови для того, щоб він щасливим і здоровим прожив життя. Нинішня подія – це свято абсолютно нових підходів реформування всієї медичної галузі». Бо і фантастичного тут нічого немає, й з реформуванням не все так гарно склалося. Оскільки, за словами директора генпідрядної організації, на третій (недобудований) корпус потрібно ще 50 млн грн. І підрядники готові його завершити вже цього року, якщо буде фінансування.

«Не треба скаржитись»

До закриття на реконструкцію у 2013 році щороку у Львівському обласному клінічному перинатальному центрі отримувало медичну допомогу більше 8000 хворих, відбувалося 3500-4000 пологів і близько 4800 оперативних втручань. Після закриття - 436 осіб відправлено у вимушений простій з виплатою 2/3 посадового окладу, а навантаження на інші пологові стаціонари у Львові та області суттєво зросло.

За цей період у Львові загострилася ситуація із браком місць у пологових будинках, зросла перинатальна, а також материнська смертність. Коли ж ситуація зайшла у глухий кут, а медики почали виходити на акції протесту, депутати Львівської облради почали щось робити, але тут в ситуацію втрутився «людський фактор».

Що це за фактор, нещодавно в листі на адресу Президента розповіли самі робітники ЛПЦ.

«3 липня 2013 року заступник директора департаменту охорони здоров’я Микичак І.В., головний лікар ЛПЦ Янів Л.Б. та головний акушер-гінеколог Потапов І. переконували колектив про необхідність закриття центру на реконструкцію та 100% забезпечення працівників робочими місцями. Проте центр був закритий на реконструкцію без фінансування та працевлаштування працівників. 445 працівників залишилися без місця праці. На зборах трудового колективу Янів переконувала працівників не звертатись до центральної влади: «Грошей в державі немає і не буде, а влада не любить протестів». Нас залякували, що ПЦ продано, а до активістів будуть застосовуватися репресії».

Саме головний лікар Лариса Янів, на думку колективу, є основною винуватицею повної руйнації лікарні. Саме з її згоди у 2013 році весь ЛПЦ був зачинений одразу, тоді як реконструкцію можна було проводити поетапно, залишивши робочими деякі корпуси.

Медперсонал, який вже понад чотири роки перебуває у вимушеному простої, звинувачує головного лікаря у поганому керівництві і безініціативності, а обласні обранці кілька разів поспіль не дочекались головного лікаря з публічним звітом про роботу. Лариса Янів не з’являлась на наради, під час яких обговорювалися будівельні питання, не стежила за самою реконструкцією, не контролювала процес закупівлі медичного обладнання.

Врешті-решт, колектив самоорганізувався, створив ГО – й процес рушив, але не все так гладко вийшло, як того хотілося. Бо в облараді відверто заявили, що «влада в їхніх руках і думка колективу не є вирішальною».

Кому вигідно?

Нещодавно в НАБУ оприлюднили інформацію, що понад 90% корупційних кримінальних правопорушень стосуються злочинів у царині охорони здоров’я. Саме в цій сфері діють корупційні схеми, які базуються на зловживанні посадовцями службовим становищем з метою привласнення чи розтрати майна. Є всі підстави припустити, що у Львові такою «корупційною ямою» є перинатальний центр, оскільки такий потрібний для породіль західних областей України медичний заклад став предметом викачування через посередництво «своїх людей» бюджетних коштів.

Більше того, нещодавно фахівці Західного офісу Держаудитслужби під час ревізії фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації виявили фінансових порушень, що призвели до втрат, на суму 3,2 млн грн., зокрема під час реконструкції обласного клінічного перинатального центру. Про це повідомляє прес-служба Західного офісу Держаудитслужби.

Ревізією було охоплено період діяльності управління з 01.05.2016 по 30.09.2017. Фінансові порушення допущено через неналежний контроль працівників управління за вартістю та обсягом ремонтно-будівельних робіт, виконаних підрядними організаціями на різних об’єктах.

Зокрема, державні аудитори провели контрольні обміри виконаних робіт у Львівському обласному клінічному перинатальному центрі, реконструкція якого наразі проводиться, і виявили завищення обсягів робіт на суму 1,6 млн грн. Подальший аналіз засвідчив, що підрядна організація включила до актів виконаних робіт, а управління оплатило окремі роботи (земляні, залізобетонні, демонтаж), які не лише не були передбачені проектно-кошторисною документацією, а й не мали документального підтвердження їх фактичного виконання.

Крім цього, виявлено, що у грудні 2015 року між управлінням та приватним підприємством укладено договори відповідального зберігання майна вартістю 12,6 млн грн., що належало згаданому перинатальному центру. Під час ревізії аудитори встановили відсутність частини обладнання (електрощитових) на суму 792 тис. грн.

Також фінансових порушень, що призвели до втрат понад 773 тис. грн., виявлено на чотирьох інших об’єктах, де управління фінансувало будівельно-ремонтні роботи. Зокрема, контрольними обмірами акушерського корпусу в м. Миколаєві Львівської області, будівництво якого проводиться, установлено, що підрядна організація включила до актів виконаних робіт фактично невиконані будівельно-монтажні роботи (установлення багетів, укладання плитки, роботи з ізоляції трубопроводів тощо). Через це вартість будівництва акушерського корпусу завищено майже на 722 тис. грн.

Керівнику управління надіслано вимоги щодо усунення виявлених порушень. Матеріали ревізії передано слідчому відділу Галицького відділу поліції ГУ НП України у Львівській області.

Результат очевидний: з початку реконструкції ніхто не може назвати достеменно суму коштів, витрачену на реконструкцію. На запити журналістів у Львівській облдержадміністрації називали у різний час суми 105 млн грн, 130 млн грн, але за власними підрахунками журналістів вже проведено тендерів на суму 279 млн грн.

За відсутності ефективного керівника медзакладу ці кошти безрезультатно розпорошаться між УКБ області, яке здійснює ремонтні роботи, департаментом охорони здоров’я ЛОДА, який закуповує обладнання і «новими-старими» антикризовими менеджерами: головним лікарем Л.Янів та в.о. директора 70-річним пенсіонером І.Потаповим, які є узгодженими кандидатами керівництва облради та ОДА. Саме місцеві органи влади задіяли усі важелі впливу аби конкурсна комісія не обрала нового – читай, непередбачуваного, керівника Центру.

Водночас Володимир Гірняк, заступник голови Львівської обларади, який очолював конкурсну комісію, так жодного разу і не сказав чітко, коли перинатальний центр реально запрацює. «Ми не називатимемо дат, це не етично, нехай медики роблять свою роботу. Хай роблять це якісно, нехай там буде менше політики, а більше фаховості. Цей центр потрібен мамам та дітям, тому нехай в спокійному режимі запускають цей процес», – сказав заступник голови Львівської облради.

Але усім зрозуміло, що такий стан перинатального центру вигідний місцевій владі. Адже за умов реформи галузі охорони здоров’я, коли медзаклади перетворюються у комунальні некомерційні підприємства і зможуть самостійно укладати договори з Національною службою здоров’я України та отримувати пряме фінансування за надані послуги з Державного бюджету, місцева влада залишиться поза фінансовими потоками. А пенсіонери, які на даний час очолюють Львівський перинатальний центр «за умовчуванням» будуть гальмувати реформи, а пацієнтки тим часом шукатимуть надійних медичних послуг по той бік кордону.

Іван Правдін

Правда.Розслідування: Чому Львівський перинатальний центр простоює вже четвертий рік.