Детективи НАБУ б’ють ногами жінок-адвокатів, а активістам начхати

Вы здесь

Випадок з адвокатом Аліною Самарець, яку 20 вересня 2017 року прямо в приміщенні СІЗО побив детектив НАБУ Павло Єршов, важко назвати нормальним, але він, на жаль, був цілком прогнозованим. Не в останню чергу й через те, що детективи відчувають абсолютну безкарність як з боку власного керівництва, так й громадськості. Й останнє є навіть більш трагічним, бо за іронією долі Раду громадського контролю при НАБУ очолює саме адвокат – Роман Маселко. Але йому, судячи з усього, просто начхати (говорячи простою мовою) на своїх колишніх колег, бо все треба буде зробити так, як вирішить директор НАБУ – Артем Ситник, теж, до речі, колишній адвокат…

Але про все по порядку.

Спочатку адвокатська спільнота навіть не зрозуміла, що ж таке відбулося з Алею Самарець. Бо спочатку вона вивісила у себе на ФБ дивний пост такого змісту: «Фейсбук питає, чи правильно вказано категорію Лук'янівського СІЗО, як "кладовище". Замислилась...» (о 14.39). В вже за півтори години щось геть ошелешене: «У зв'язку з виконанням своїх професійних обов'язків стала об'єктом нападу детектива НАБУ безпосередньо в СІЗО. Жива-здорова» (о 16.36).

Пам’ятаючи про різкий характер Алі, дехто засумнівався, може адвокат шуткує чи перебільшує. Але правда виявилася навіть ще більш сумною. Виявилося, що адвокат Самарець отримала по "безоплатці" доручення на окрему процесуальну дію (захисник «за Договором», зі слів слідчого і згідно його постанови, перебуває за кордоном на відпочинку). Однак зайшовши до СІЗО Аліна Самарець з’ясувала, що слідчий «трохи» помилився – у підзахисного є два адвокати «за договором» і один з них знаходиться в Києві в межах досяжності. З’ясувавши, що підзахисний бажає проводити будь-які слідчі чи процесуальні дії виключно у присутності своїх, обраних у законному порядку, захисників, роз’яснивши наслідки відмови від «безоплатного», тимчасового адвоката Аліна Самарець просить підзахисного письмово відмовитись від її послуг. Що підзахисний й робить. А після цього починається цирк за участі «клоуну з НАБУ» (зазначимо відразу, що це не образа з боку журналіста, просто так детектива потім назвали колеги-адвокати). Так ось далі пряма мова адвоката Аліни Самарець: «Підзахисний пише заяву про відмову від моїх послуг з обґрунтуванням. В цей час в слідчий кабінет входить детектив НАБУ і з ходу намагається вручити особі, яка вже формально не є моїм підзахисним, бо відмовився від мене, якийсь папірець. Роз’яснюю цьому детективові, що не маю права приймати участь в подальших діях, бо є заява про відмову і є захисник, тож він має викликати його. Також пояснюю, що він порушує законне право особи на захист. Далі починається цирк. Детектив відштовхує мене від особи і перешкоджає взяти написану "відмову", намагається її схопити та порвати. При цьому верещить, як різаний. Намагаюсь вийти з кабінету, але він мене силоміць намагається втримати в кабінеті. Кажу, «Ви не маєте права мене тут утримувати попри мою волю». Він мене трошки пропускає, продовжуючи перешкоджати арештанту передати мені заяву. Штовхає мене на клітку. В цей момент арештанту вдається передати мені заяву. Тоді детектив знову верещить і кидається на мене. Вириває з рук особисті речі и б'є ногою по моїй нозі. Мій щоденник розривається, з нього випадає оригінал свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Щоб перешкодити мені вийти з кабінету, детектив наступає мені на руку, яка в цей час намагалася підняти свідоцтво. Арештант спробував допомогти мені, але детектив почав відштовхувати його. В цей час я змогла підняти руку. Детектив знову повернувся у мій бік та цинічно наступив на моє свідоцтво (яке через це тепер частково пошкоджене). З метою запобігання звинувачень у перевищенні меж необхідної оборони (до речі, з першу хотіла зарядити кулаком у носа та ногою по яйцях, але втрималась) не стала спричиняти йому тілесних ушкоджень, а просто вхопила його за волосся та декількома ривками відтягнула від свого свідоцтва. Швидко піднімаю свою речі та йду до виходу. Цей, так званий детектив, гонеться за мною, намагаючись затримати і відібрати заяву арештанта. По дорозі кричить працівникам СІЗО, щоб вони мене не випускали. Почав вимагати в них мої документи. Коли працівниця СІЗО показала йому мої документи, він видрав їх з її рук та намагався забрати з собою. Працівники СІЗО відібрали в нього документи назад. Після цього він нарешті відчепився і я пішла до іншого свого підзахисного... Спина й нога все ж таки болять».

Те, що в діях детектива НАБУ проглядається відразу чотири складу злочинів (замах на незаконне позбавлення волі; перешкоджання законній діяльності захисника; насильство щодо захисника, пошкодження майна захисника) не дивує. Дивує, як на це відреагували наші доблесні активісти а РГК НАБУ. Бо вони НІЯК НЕ ВІДРЕАГУВАЛИ!

І зовсім не тому, що не знали, навпаки – демонстративно не хотіли цим перейматись.

Ось наприклад, голова РГК (й до того ж, член Дисциплінарної комісії) в НАБУ – адвокат Роман Маселко. Його сторінку в Фейсбук відразу «тегнули», тільки но стали відомі подробиці. За 12 годин – жодної реакції чи коментаря.

Більше того через приймальню НАБУ сьогодні були подані дві заяви про вчинене правопорушення з боку детектива стосовно адвоката (одна – ім’я Артема Ситника, друга – на ім’я Романа Маселко). Але в приймальні ставлять штамп про прийняття на «заяві Ситника», і відмовляються робити те ж саме на «заяві Маселка». Навряд чи просто так, мабуть, знають, що активіст-адвокат Маселко - ще той захисник прав та свобод…

Після цього НАБУ нехай і в не офіційний спосіб, але досить швидко реагує, і повідомляє про те, що «Директор Національного бюро ініціював проведення службового розслідування з метою перевірки інформації, поширеної адвокатом Аліною Самарець 21 вересня у соціальній мережі Фейсбук про конфлікт із детективом Національного антикорупційного бюро. Розслідування здійснюватиме Управління внутрішнього контролю Національного бюро».

А від Громадської Ради, чи хоча б когось з її членів – як не Маселка, то хоча б Євгена Грущовця, теж адвоката, жодної реакції й дотепер.

То кого ж контролює така Громадського Рада? І кого вона захищає? І чи розуміють ініші її члени – 20-річний студент Антон Марчук, красива панянка Алла Юрченко, вправна Галина Янченко й усі інші – які насправді їх обов’язки як членів РГК? Не на пікети бігати біля Адміністрації Президента, але «висловлювати в установленому порядку свою позицію щодо фактів порушень законів, прав і свобод людини і громадянина працівниками Національного антикорупційного бюро України» (ч. 7 ст 5 ПОЛОЖЕННЯ про Раду громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України).

Панове активісти, ви б хоч для порядку, хоч раз в житті теє Положення прочитали б, га?

Іван Правдін