Про безпорадність НАБУ в Одесі

Вы здесь

Ярослав. Берендаков, для Резонансу

За два роки Національне антикорупційне бюро разом із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою не спромоглися розкрити справу щодо незаконних дій співробітників Генпрокуратури та ДФС у в’єтнамському кварталі в Одесі під час проведення масових обшуків.

Про це повідомило НАБУ у відповідь на запит журналіста Резонансу про результати розслідування гучної справи за фактом зловживання службовим становищем правоохоронцями.

Нагадаємо, що Резонанс рік тому в статті з промовистим заголовком «Гоп-стоп от силовиков: дело положили под сукно» дослідив деталі грандіозного обшуку, проведеного в Одесі в жилому комплексі «Лотос». 

Як вбачається із процесуальних документів, офіційною метою приїзду 23 травня 2016 року працівників Генпрокуратури та ДФС до Одеси була боротьба з міжнародною організованою злочинністю, а насправді, як стало зрозумілім вже під час слідчих дій у квартирах членів в’єтнамо-китайської громади, це були звичайні «гастролі». Бо як каже журналіст Володимир Бойко, перш за все «десант» Генпрокуратури висадився тоді в Одесі для проведення обшуку у кабінеті радника тодішнього голови ОДА, екс-генерального консула Грузії в Україні Теймураза Нішніанідзе, який збирав з одеських підприємців гроші на потребу голови ОДА Міхеїла Саакашвілі під машкарою фонду «На благо Одеси». Розбійницький наліт на азіатських підприємців відбувся, так би мовити, на додачу, аби поєднати «приємне з корисним».

- Обшук у Нішніанідзе був проведений 26 травня, а перед тим, 23 травня, підлеглі Гуцуляка – керівника Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генпрокуратури - в якості розминки трохи потрясли ринок «7-й кілометр», пограбувавши в’єтнамців і китайців, які там торгували. Звісно, ця витівка залишилася б непомічною НАБУ, якби не подальша детективна історія, пов’язана з особливими відносинами між Нішніанідзе та першим заступником директора НАБУ Гізою Углавою. Злостивці стверджують, що ображений Нішніанідзе виділив НАБУ благодійну допомогу для того, щоби обладнати два стаціонарних пости візуального спостереження за «департаментом Кононенка-Грановського», - розповідає Володимир Бойко.

Замість відшукання доказів причетності конкретних осіб з числа китайців та в’єтнамців до скоєння різноманітних злочинів, прокурорські пліч-о-пліч з податківцями немов сарана прокотилися по домівках бізнесменів, збираючи все підряд, що мало будь-яку цінність. Передусім вони полювали на готівку та ювелірні вироби.

Як наслідок, обшуки були проведені з численними порушеннями, перетворившись на класичний розбійний напад. А далі стався в’єтнамо-китайський майдан, що не на жарт сколихнув Одесу: відбулися сутички з правоохоронцями, які ховали обличчя за балаклавами та познімали з себе шеврони, щоб не заляпати честь «мундиру».

Зануритись у атмосферу того дня, що панувала у в’єтнамо-китайському кварталі,найкраще через перегляд короткого інформаційно-документального відеоролика.

До скандалу, що вибухнув через обшук, проведений у жилому комплексі «Лотос», підключилось Національне антикорупційне бюро України. Відбулось це як раз на тлі війни між департаментом Гуцуляка, з однієї сторони, та НАБУ з Нішніанідзе - з іншої сторони. Незаконні дії силовиків у ході цього обшуку НАБУ включило як епізод до кримінального провадження № 52016000000000394, попередньо кваліфікувавши дії прокурорів та фіскалів згідно із статею 364 Кримінального кодексу України як зловживання службовим становищем.

Сплинуло вже два роки, а досі по даному епізоду нікому із співробітників Генпрокуратури чи ДФС не було вручено бодай підозри, не кажучи вже про складання обвинувального акта та направлення його до суду. Таким чином, НАБУ та САП допомагають Генеральній прокуратурі та Державній фіскальній службі зам’яти одну із кричущих «спецоперацій», яка вилилась у пограбування в’єтнамо-китайської громади в Одесі. Оскільки постраждалими є, здебільшого, підприємці з відомого на всю країну ринку «7 км», правоохоронцям два роки тому вдалось вкрасти приблизно 2 млн доларів США. Тому недивно, що у Генпрокуратурі та ДФС знайшлися вагомі аргументи, щоби переконати голову НАБУ Артема Ситника «забути» про цей, без усіляких перебільшень, апогей правоохоронного «бєспрєдєлу».

Те, що Генпрокуратура влаштувала звичайнісінький наїзд на торговців та «мєнял» з ринку «7 км», було зрозумілим від самого початку. Адже розслідуванням кримінального провадження № 42016000000001165 від 29.04.2016 в порядку статті 212 КК (ухилення від сплати податків) проти вихідців з далекої Азії керував Департамент з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури – так на той час називався очолюваний Володимиром Гуцуляком скандально відомий підрозділ Генпрокуратури, який здебільшого йменують «департамент Кононенка-Грановського» (зараз він офіційно називається Департамент з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки). Тобто підрозділ Генпрокуратури, який повинен займатись злочинами чиновників на всеукраїнському рівні, скотився до рівня ринку «7 км»!

По-друге, справу проти в’єтнамо-китайського злочинного угрупування після врожайного обшуку прокурорські передали до Національної поліції для поховання, бо через рік після обшуку в Нацполіції відмовили журналісту про надання відомостей щодо результатів розслідування «резонансного злочину», про який рапортував сам очільник Генпрокуратури Юрій Луценко.

Але в Нацполіції забули, що в еру електронних реєстрів зовсім нескладно довідатись про долю кримінального провадження. Станом на сьогодні, вже два роки потому, в реєстрі судових рішень остання ухвала по кримінальному провадженню проти міжнародного угрупування з числа вихідців з В’єтнаму та Китаю датується 30 травнем 2016 року, в якій йдеться мова про отримання дозволу на обшук заднім числом в одній із квартирі ЖК «Лотос», який фактично відбувся 23 травня 2016 року. І все. Розслідування справи почалося і закінчилося на проведенні обшуку. На всі інші квартири дозвіл на обшук був отриманий ще 19 травня.

До речі, підставою для проведення обшуку без ухвали суду в конкретній квартирі стало те, що «вказані невідомі особи, схожі на осіб в'єтнамської національності, почали втікати, що вказувало на їхню можливу причетність до вчинення кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні, та забігати до квартир цього ж будинку, зокрема до квартири АДРЕСА_1». Маленький штрих до тієї картини вакханалії беззаконня, що коїлась у в’єтнамо-китайському кварталі.

Тим не менш, упродовж двох років НАБУ не спромоглось розслідувати очевидний злочин. А відтак, підсумовуючи цей та інші випадки, можна стверджувати, що НАБУ замість боротьби з корупцією очолило її. Не врятує нас і Антикорупційний суд. Бо що він буде розглядати, коли всі «жирні» справи, фактично, не розслідуються, а до суду САП і НАБУ передають справи, переважно, відносно голів селищних рад та суддів низової ланки, впійманих Службою безпеки України на дрібних хабарах?

Випадок із обшуком у в’єтнамо-китайському кварталі є прикладом тотальної корупції всієї правоохоронної системи, точніше злочинного угрупування під назвою «правоохоронні органи України». Саме з цієї причини у 2017 році був зафіксований рекорд по кількості обшуків в Україні – більше 96 000 обшуків, тоді коли ще у 2013 році їх було 53 000.

Те, що НАБУ з’єдналось із іншими правоохоронними органами України в єдину корупційну систему, свідчить встановлення тісних взаємовідносин між Гуцуляком та Ситником після періоду війни між Генпрокуратурою та НАБУ. 

За інформацією Володимира Бойка, посередником, який помирив НАБУ та «департамент Кононенка-Грановського», став начальник Головного управління розвідки Міноборони України Василь Бурба. Василь Васильович, як і Володимир Гуцуляк, є людиною з найближчого оточення народного депутата Олександра Грановського, а також близьким другом заступника директора НАБУ Анатолія Новака.

Переговори між Гуцуляком і начальником Головного підрозділу детективів НАБУ Андрієм Калужинським (довірена особа, близький друг і кум Ситника: Калужинський і Ситник разом працювали в слідчому відділі прокуратури Київської області) відбулись у ресторані в присутності Бурби.

- Між іншим, цікавий факт: на переговори Калужинський, щоби підкреслити свою значущість, приїхав із двома охоронцями, озброєними спеціальними антикорупційними шкарпетками вартістю по 400 грн. А Бурба та Гуцуляк були як останні лохи – Гуцуляк навіть сам за кермом. Але як би там не було, ось вже півтора роки як Ситник і Гуцуляк живуть душа в душу, разом трусять власників надмірної кількості грошових знаків і без реготу не можуть пригадувати кримінальні провадження, що були колись зареєстровані за фактом незаконного стеження НАБУ за «департаментом Кононенка-Грановського» з одного боку та за фактом незаконного збагачення Гуцуляка чи розбійного нападу його підлеглих на китайських і в’єтнамських торговців у Одесі – з іншого, - зазначає Володимир Бойко.

Тож українці можуть створювати скільки завгодно антикорупційних органів, але поки не зміниться суспільство, все інше також не зміниться. Доведено двома революціями та вище розказаною історією.