Біокефір - тепер живий та справжній

Вы здесь

Маркетингові хитрощі з екомаркуванням відійдуть в минуле. Закон сказав, органічна продукція - значить природна, усе інше від лукавого

Можна привітати усіх споживачів та поборників здорового способу життя. В Україні запровадять механізм державного контролю за ринком органічної продукції та встановлять відповідальність за порушення законодавства в цій сфері. Верховна Рада ухвалила закон "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції". За півроку-рік в Україні будуть нарешті встановлені чіткі правила використання таких маркувань як "біо", "еко", "органік".

Це вже друга спроба держави узяти під контроль сферу виробництва органічної, тобто, екологічно чистої продукції. Попередня у 2011 році була не досить вдалою - не обійшлася без вето президента, після якого у 2014 році “народився” кволий закон зі схожою назвою - “Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини”, який до пуття так і не запрацював. Цього разу усе досить серйозно і більш масштабно. Купа суворих вимог європейського зразка, кілька обов’язкових реєстрів, складні процедури сертифікації, широкі повноваження державних інспекторів, заборони, штрафи, etc. Тобто тепер, купуючи в магазині будь-який “еко”-товар, у споживача не має виникати питань ні до його ціни, ні до якості. Бо спеціальне маркування на упаковці означатиме: держава гарантує, що в продукті нема ані добрив, ані пестицидів, ГМО, консервантів, стимуляторів, антибіотиків чи іншої “хімії”. Що продукція вироблялася в умовах, максимально наближених до природних, а весь процес виробництва не несе ніякої екологічної шкоди навколишньому середовищу. Ну, тепер, хоч знатимемо, за що платитимемо...

Хто не довів “чистоту” продукції — того геть з “еколавки”

Згідно із законом, в Україні будуть розроблені жорсткі правила виробництва, обігу та маркування органічної продукції. Тобто, продукції, яка виготовлена виключно природнім шляхом - без застосування хімічних добрив, пестицидів, генетично модифікованих організмів (ГМО), консервантів, стимуляторів, гормонів тощо. А в самому виробничому процесі зберігаються та відновлюються природні ресурси.

Контроль полягатиме, зокрема, у державній реєстрації в спеціальних реєстрах: а) операторів ринку (усіх, хто виробляє, зберігає, транспортує чи торгує такою продукцією), б) органів сертифікації (хто має право видавати сертифікат та спецмаркування) і в) генетично “чистого” насіння та садівного матеріалу. Також буде встановлено вимоги до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), які дозволяють використовувати для органічного виробництва. Визначать процедури, за якими ці речовини можуть використовуватися.

Прийнятий в другому читанні закон "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції", очікується, стане важливою ланкою гармонізації національного законодавства з європейськими вимогами у сфері органічного виробництва. Українські виробники органічної продукції в таких галузях, як рослинництво (у тому числі насінництво та розсадництво); тваринництво (у тому числі птахівництво, бджільництво); грибівництво (у тому числі вирощування органічних дріжджів); аквакультура; агропереробка (морські водорості, харчові продукти, вино); виробництво кормів; заготівля об'єктів рослинного світу, повинні будуть щороку проходити екологічну сертифікацію на відповідність міжнародним стандартам серії ISO 14020 (основні вимоги до органічної продукції згідно з Регулюванням Ради ЄС 834/2007). Тривалість сертифікації виробництва залежить від виробничого циклу галузі, і може зайняти від кількох місяців до 3-х років.

Співавтор проекту, голова земельного підкомітету Аграрного комітету Ради Олег Кулініч пояснює, мовляв, механізм відповідальності дасть змогу прибрати з полиць магазинів товари з фейковими написами “органічний”, “біо-“, “еко-“, адже не всі ці продукти насправді є органічними. І виробник просто вводить споживача в оману. Тепер перевірками брехунів займеться Держспоживслужба. Крім відкликання сертифікатів, порушникам (і виробникам, і торговцям, що не перевірили наявність сертифікатів) загрожують штрафи. Для юридичних осіб — вісім мінімальних зарплат (зараз — 29 784 грн), для фізосіб-підприємців — п’ять мінімальних зарплат, (18 615 грн). Для торговців - сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн).

Не маєш екологічного сертифіката — не маєш права використовувати на етикетках продукції назви: "органічний", "біодинамічний", "біологічний", "екологічний", "органік" та будь-яких однокореневих похідних від цих слів з префіксами "біо", "еко" тощо будь-якими мовами (за логікою, навіть ієрогліфами — Авт.). Усі нині діючі “еколавки” за рік мусять або ж витребувати у виробників усіх своїх товарів сертифікати, або ж перейменуватися.

Світ не без екологічно заклопотаних

Знаки екологічного маркування регіональних і національних сертифікаційних систем можна побачити у багатьох країнах світу на різних товарах: від продуктів харчування до промислових товарів, від будівельних матеріалів до об’єктів будівництва. Найпоширенішими, крім європейської системи сертифікації, є американська та японська.

З року в рік кількість споживачів у світі, які обирають продукцію та послуги, які вважаються більш безпечними для здоров’я та довкілля, збільшується. Нині світовий ринок екопродукції за різними оцінками сягає близько 4 трлн. євро з часткою ЄС 21%. Цей ринок зростає з початку 2000-х років в річному обчисленні у середньому на 4%. На жаль, за даними завідувача кафедри Національного університету біоресурсів та природокористування України Віталія Скоцика, в Україні налічується усього 210 сільськогосподарських підприємств, що займаються органічним виробництвом. Більшість із них — невеликі господарства. Лише 0,7% родючих земель в Україні обробляють за органічними технологіями. Тобто, виробництво органічної продукції в Україні, можна сказати, майже не розвинене.

Ціна на “органіку” традиційно перевищують вартість звичайних продуктів — інколи на 20%, а то й на всі 100%. Пояснюють це тим, що виробники додатково витрачаються на сертифікацію та організацію малотоварного виробництва. Оскільки масштабне виробництво не можливе без застосування різноманітних інтенсивних технологій.

Бджолам крила не обрізати, бичків насильно не годувати, рибок без води не залишати

Ради цікавості, Укрінформ пройшовся по окремих заборонах органічного виробництва, які значно здорожчують його продукти в результаті.

Із загального. Не можна використовувати технології, що завдають шкоди здоров’ю людей, рослинам, добробуту тварин (саме так!), сприяють забрудненню навколишнього природного середовища. Не допускається змішування в продукті органічної та неорганічної сировини. Наприклад, “органічна” ковбаса із м’яса бичка, що вільно випасався в українських “преріях” та бичка, що все своє коротке життя провів у тісному загоні, поза законом.

Ніяких методів і засобів, що завдають тваринам болю! Тільки гуманне ставлення до тварин, зведення до мінімуму їхніх страждань, утримання з урахуванням еволюційних, фізіологічних та поведінкових потреб. Органічні тварини — це вільні від ярма, зачаті природним шляхом (хоча тут допускаються варіанти), народжені від таких самих вільних “батьків”, вигодованих “материнським” молоком та “чистими” кормами. На випадок хвороби негайно пролікованих, бажано народними засобами.

Птиці не дай Боже клітки! Доступ до відкритих майданчиків не менше, ніж протягом однієї третини життя. Гуси, качки — тим обов’язковий вихід на плесо, хоч маленьке. “Ніц” обрізанню крил у бджолиних маток — куди хочуть, нехай летять зі своїми роями.

В аквакультурі теж має бути гуманне ставлення до об’єктів, і зведення до мінімуму їхніх страждань. Уявили собі страждання карася чи рака без води? Отож!..

Вирощування грибів — лише на субстраті, не менше 25% якого складає “гіменце” від органічних тварин.

В рослинництві ніякої гідропоніки! А також жодних ГМО, добрив, пестицидів, стимуляторів, гормонів, антибіотиків та іншої агрохімії.

Одним словом, суцільне райське життя! Хто з господарів зможе налаштувати його та витримати в земних умовах — то вже інше питання...

Оксана Поліщук, Київ

P.S. Українські депутати не були б самим собою, якби не вдалися до маленьких хитрощів. Як водиться, вони “встромили” в регуляторний закон трішечки грошової “конкретики”. Всупереч зауваженням Головного юридичного управління ВР, в “органічний” закон були включені положення про зміни до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України». Що надало підприємцям, які планують закупити спеціальні вагони-зерновози, право на 30-відсоткове відшкодування вартості техніки з держбюджету. Техніки, яка жодним чином не стосується предмета “органіки”.

Джерело Укрінформ