Як розсмішити активіста Лємєнова: самому собі написати дурню у Фейсбук

Вы здесь

Про те, що рух активістів поступово перетворюються на якусь химеру, пишуть уже всі й давно. Бо кращого варіанту дурного заробітку, аніж підпалити шини біля суду за чиєсь «рішення» або, натягнувши маски клоунів, волати про провал судової реформи годі й придумати. Щоб не сприймати все це всерйоз, до недавнього часу вистачало лише жартувати з усіх цих «шабунінів», «лещенків» та «лємєнових». Але нещодавно вони перевершили самих себе й навіть славнозвісний «закон По» (англ. Poe’s Law, суть якого в тому, що висловлювання особливо радикальних товаришів (фундаменталістів /патріотів/ активістів) настільки тупі, безнадійні і абсурдні, що далі вже нікуди. І спроба над ними іронізувати ні до чого не призведе, бо буде такою ж абсурдною) перевернули догори дригом. Й тепер, читаючи їх коменти у Фейсбуці, ніколи не зможеш зрозуміти: чи це активісти жартують недотепно, чи просто дуріють.

До чого це я? Та все просто – надибав щойно на дуже розлогий допис активіста Олександра Лємєнова у Фейсбук про те, який же ж поганий адвокат Олексій Шевчук.

Читайте також: АКТИВІСТ ЛЄМЄНОВ ПІДТВЕРДИВ СВІЙ СТАТУС «ТРІЄЧНИКА»

Забігаючи наперед, відразу пояснімо, що «дошкуляти» О.Шевчуку активіст Лємєнов намагався дуже часто, за що й отримав відповідний судовий позов про захист честі та гідності. Власне про цей позов далі активіст Лємєнов й пише.

Цитуємо: «Сьогодні натрапив на фантастично смішний випадок, коли один "пєрсонаж" спробував подати до суду про захист честі, гідності та ділової репутації та визнання недостовірною інформації саме в пості у мережі Facebook від 27 вересня. Але позивач профакапив, бо не вміє скласти нормальний цивільний позов. Це саме той приклад, коли ти всіх навколо звинувачуєш у відсутності знань, а сам є лузером №1. Не відкидаю варіанту, що позивачем був сам Шевчук. У судовому реєстрі позивач, звісно, фігурує як "ОСОБА_1". Як наслідок, 25 жовтня суддя Білоцерківського міськрайонного суду Liana Koshel залишила без руху позов цієї "ОСОБИ_1", так як він не відповідав вимогам п.2 ч.2 ст.119 Цивільного процесуального кодексу України.

Особливо насмішило наступне формувалюння: "позивач зазначив, що пост ОСОБА_2 [вочевидь, це про мене], в якому поширено недостовірну інформацію щодо нього [можливо, це Шевчук], розміщено в соціальній мережі Facebook, однак власника веб-сайта до кола відповідачів не включив".

А тепер уявімо, як позивач включає до кола відповідачів самого Mark Zuckerberg. Просто сльози навертаються. Епічна трагедія. Драма Шекспіра тихенько курить в куточку.

За прекрасне почуття гумору подякую Ліані Миколаївні. Це було шикарно!

Ухвала знаходиться тут: http://reyestr.court.gov.ua/Review/69825649

Я не знаю, що тепер треба робити цій "ОСОБІ_1" для доведення своїх професійних здатностей супроводжувати цивільні справи. Мабуть, диплом чи може навіть адвокатські посвідчення було придбане "за сало". Вихід тільки один - запросити Цукерберга відповідачем».

Судячи з усього, прочитавши цей пост, потрібно сміятись. Але навіть недосвідчений юрист, а не то щоб цілий випускник Міжнародної школи бізнесу як себе позиціонує Лємєнов, нічого «фантастично смішного» в цьому не бачить. То може щось в ухвалі смішне? Переходимо за посиланням до Реєстру судових рішень й ще раз дивимось Ухвалу судді Кошель. А потім настає черга вже дивуватись читачу, бо виявляється з Цукербергом в штангу головою влупився зовсім не адвокат Шевчук! Цитуємо тепер вже ухвалу судді: «Належним відповідачем у разі  поширення  оспорюваної інформації в мережі інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач  повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК), про що вказано у п.12 Постанови пленуму ВСУ №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи». На зазначене позивач уваги не звернув, у позовній заяві зазначив, що пост ОСОБА_2, в якому поширено недостовірну інформацію щодо нього, розміщено в соціальній мережі «Facebook», однак власника веб-сайта до кола відповідачів не включив».

І як наслідок залишає справу без руху… І то нічого, що суд помилково застосував ст.121 ЦПК, бо в ст.119 ЦПК наведений вичерпний перелік елементів, які повинна містити позовна заява і відповідно в разі незазначення яких позивачем суд може залишити позов без руху. Просто  всі елементи ст.119 ЦПК адвокатом Шевчуком були дотримані. Це дрібниця, але вона дозволяє запитати активістів: «Панове, то над чим ви смієтеся?»

Більше того, як зазначив користувач Andriy Hrynchuk в коментарях під цим постом, то сміятись власне немає з чого: «Саш, абстрагуючись від особистих відносин, мені здається, що тішитися немає чому. Суддя «на повному серйозі» вважає, що «власник сайту» fb має бути співвідповідачем. Таке соромно має бути читати, а не те, що підписувати».

Але це був єдиний голос розуму серед шквалу емоцій, сліз й реготання радісних активістів.

Усі – від Сергія Лещенка до Романа Маселка і інших – так сміялися з адвоката, який тепер повинен залучити в якості відповідача Марка Цукерберга, що якщо чесно навіть ніяково стало. Й не через низьку правову освіту останніх, і не через недолуге рішення судді, а взагалі через те, що головне у активістів – це долучитись до команди «АТУ!», а чи правильно це чи ні – то їх не обходить.

Ну й наостанку – ще раз про Білоцерківський суд й активіста Олександра Лємєнова. Насправді, справа по ньому продовжується, нові відомості про нього збираються, сховатись від відповідальності банально не вдасться, а за свої слова доведеться таки відповісти. Тільки вже самому. Без Марка. Бо інший суддя цього суду не лише взяв справу до розгляду, але й все робить відповідно до процесуальних вимог.

Іван Правдін