Спростити доступ до кредитів погодилися депутати

Вы здесь

Верховна Рада прийняла за основу проект закону щодо відновлення кредитування.

За відповідний законопроект №6027-д з другої спроби проголосували 327 народних депутатів у четвер, 17 травня.

В пояснювальній записці зазначено, що метою законопроекту є стимулювання активного використання кредитування як фінансового інструменту та зниження вартості кредитних ресурсів для спрощення доступу суб’єктів господарювання та фізичних осіб до кредитів.

Законопроектом передбачається:

- зменшити фінансове навантаження на позичальників, що сприятиме відновленню економіки та активізації кредитуванню фізичних осіб, в першу чергу для покращення житлових умов;

- усунути схеми незаконного виведення майна з-під обтяження кредитора;

- спростити процес та зменшити витрати боржників та кредиторів (стягувачів) при врегулюванні боргу за рахунок вдосконалення позасудових інструментів;

- урегулювати прогалини щодо погашення кредитів у випадку визнання спадщини відумерлою та низку інших питань у процесі спадкування.

Законопроектом вносяться зміни до закону про іпотеку, що стосується переходу права власності на заставне майно.

Пропонується для фізичних осіб встановити, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекотримача щодо виконання боржником - фізичною особою основного зобов'язання є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Для юридичних осіб після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов'язання є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Законопроектом пропонується внести уточнюючі зміни до Цивільного кодексу стосовно зобов’язань поручителя. Пропонується, що у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником виключно в обсязі, що існував до такої зміни зобов’язання. Водночас пропонується чітко встановити, що порука припиняється повним виконанням основного зобов’язання або якщо кредитор протягом строку загальної позовної давності не пред'явить позову до поручителя;

Проектом передбачається зменшити строки пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців (з одного року до 6 місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину або з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину). Це виключає ситуацію, коли банк не знав і не міг знати про відкриття спадщини.

Також пропонується звузити норму щодо обов'язку спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину. Пропонується застосувати такий обов’язок тільки для обтяженого майна, аналогічно до чинного обов’язку звернутися за свідоцтвом про право на спадщину, якщо до її складу входить нерухоме майно.

Проектом пропонується зобов’язати іпотекодержателя (кредитора) звільняти іпотечне майно від накладених ним обтяжень не пізніше ніж через 14 днів з дня повного погашення заборгованості іпотекодавцем (боржником);

Проектом пропонується залишити чинною норму Цивільного кодексу, якою встановлюється, що у разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір процентної ставки.

Також читайте: Позитивний бюджетний ефект "металургійного закону" оцінюється в понад 1 млрд грн/рік, - Галасюк

Нагадаємо, що раніше повідомлялося про те, що банки очікують пожвавлення кредитування як бізнесу, так і населення і сподіваються на зниження кредитного, процентного й валютного ризиків у другому кварталі 2018 року.

Джерело: НВ Бізнес