«Московська церква є не матір’ю, а дочкою Української, а Українська є дочкою Вселенської», — член Синоду Вселенської патріархії

Вы здесь

Впливовий грецький ієрарх, стійкий прихильник української автокефалії, член Синоду

Вселенської патріархії Елпідофор відкидає претензії РПЦ на першість і право визначати долю українського православя.

В інтерв'ю російському виданню «Православие и мир» член Синоду Вселенської патріархії Елпідофор висловив свої думки з приводу перспективи отримання українською церквою автокефалії. Однак у тексті, що його опублікували росіяни, були вилучені важливі думки і справжня позиція ієрарха.

«Укрінформ» замовив переклад автентичного тексту інтерв'ю, з якого стає зрозумілим, що «Православие и мир» суттєво спотворило позицію Елпідофора.

Член Синоду Вселенської патріархії категорично заперечив міф про так звану «першість» Російського патріархату: «У випадку з українською церквою, принаймні парадоксальним і викривленим є твердження будь-кого про те, що Церква в Москві є матір'ю Церкви України. Якраз навпаки. Московська церква є дочкою української церкви, яка — українська церква — є дочкою Вселенського Патріархату. Знаєте, що християнізація (хрещення)Русі (росів), не росіян, бо як відомо, Київська Русь- це інше, тобто сьогоднішніх українців, відбулася при Володимирі, з його наверненням… сьогодні ніхто не може стверджувати, що московська церква є материнською церквою для України. Це — історично і канонічно, і в усіх відношеннях парадоксально стверджувати щось подібне».

Елпідофор відкинув також тезу про обов'язковість згоди усіх православних церков на надання автокефалії помісним церквам: «Надання автокефалії помісній церкві належить виключно до юрисдикції та відповідальності Вселенського Патріархата і Синоду Константинопольського. Але для отримання помісною церквою статусу автокефальної існують певні умови, об'єктивні, документально оформлені упродовж історії церкви і дуже конкретні. Щоб стати автокефальною, за церковною традицією, церква має бути в країні, яка здобула незалежність, стала незалежною країною, необхідно, аби про автокефалію звернулися з проханням і держава, і помісна церква. Тобто, має бути офіційне звернення державних органів влади та церковної влади до Вселенського Патріарха, який оцінить ці обидва звернення і прийме рішення надавати автокефалію чи відхилити звернення, тому що не є очевидним, що Патріархат затверджує кожен запит на автокефалію…»

Високий ієрарх дав зрозуміти, що у Вселенському патріархаті цілком усвідомлюють, що основним гальмом для надання автокефалії українським православним є Москва: «Україна є незалежною державою і хоче мати незалежну церкву. Запобігає цьому всіма засобами, які є в її розпорядженні, Москва — духовними, політичними, економічними, військовими, якими хочете, в результаті чого розділюється нація і вся церква страждає. Це — реальність. Тобто, і я повинен змінити запитання. Чому Москва перешкоджає церкві розкріпачитися і, особливо, церкві, якій церква московська має завдячувати усьому, і повинна була б відноситися до неї з більшою вдячністю і любов'ю і турботою про єдність і стабільність, а не розділяти її своїми такими діями?»

Джерело Високий Замок