Чи справді Україна багатшає?

Вы здесь

Життя — цікава штука! Як казала моя свекруха, чого тільки за все життя не наслухаєшся, поки не оглухнеш. Це до того, що вчора, 10 грудня 2018 року, Державна служба статистики України оприлюднила аналітичний звіт за перше півріччя 2018-го.

Читати звіти Держстату завжди цікаво, а подекуди й повчально. Більше того, читання це підходить далеко не для всіх, бо ж, бачте, багато хто ніяк не може зрозуміти, про яку планету йдеться й звідки беруться цифри. Ну, самі розумієте, якби такі цифри постійно бралися із стелі, то будь яка стеля давно б зникла, і навіть разом із найміцнішим дахом.

Цього разу Держстат України повідомив про зниження рівня бідності в Україні й навіть обґрунтував своє повідомлення. А обґрунтування це сміливо може вважатися іменинами серця.

Держстат України повідомив про зниження рівня бідності в Україні й навіть обґрунтував своє повідомлення

Усього рік тому портал «Слово і діло» повідомляв, що, «за підсумками 2017 року, рівень бідності в Україні збільшився до 27%. Аналіз Рахункової палати показав, що в 2017 році 9% населення страждало від всіх трьох форм бідності – за видатками, за доходами, нижчими за фактичний прожитковий мінімум, та ознаками депривації (відсутність можливості задовольняти основні життєві потреби достатньою мірою впродовж тривалого часу — ред.). Частка депривованих осіб за 4 з 18 ознак поневірянь у 2017 році була найбільшою за останні 10 років майже в усіх групах домогосподарств. Переважна більшість українців не могли дозволити собі здійснювати непередбачені витрати, більш ніж половина – не мали можливості відпочивати разом із родиною принаймні протягом одного тижня на рік. Третьою за поширеністю проблемою українців є недоступність якісних послуг охорони здоров'я. Так, 31,7% населення не мали коштів для купівлі призначених ліків і медичного приладдя, а 30% – для оплати послуг лікаря та лікування в стаціонарі без проведення хірургічної операції».

А вчора стало відомо, що «за рік кількість українців, які живуть за межею бідності, скоротилася на 9,2 відсотка». Принаймні, так стверджують у Держстаті. Підтвердження не забарилося: статистичні дані дозволяють переконатися, що впродовж останнього року витрати українців на їжу зросли до 64 гривень на добу, тобто аж на 10 гривень. Єдине, що забули пояснити, чи ця десятка — то результат уже після врахування всіх інфляцій і подорожчань, чи просто «зростання» й покращення»

Держслужба статистики запевняє, що за рік кількість українців, які живуть за межею бідності, скоротилася на 9,2%. Ось тільки ніхто не пояснив, що українське статистичне чиновництво вважає за таку межу. Виникає серйозна підозра, яка переходить у впевненість, що критерії ООН тут не враховуються. Сьогодні вже важко знайти українця, який би не знав, що в ООН вважають межею бідності п’ять доларів США на добу, тобто 150 доларів на місяць. Нескладна математика дозволяє переконатися, що це приблизно 4 200 грн. Відтак прожитковий мінімум не «дотягує» до світових стандартів майже на тисячу. Держстат же погодився тільки з тим, що менше від фактичного прожиткового мінімуму (3 261 грн. у серпні) в Україні отримують 33,9% громадян, а це 14 млн осіб… Додайте тих, хто має трохи більше за прожитиковий мінімум, але в стандарти ООН однак не вкладається. Картинка виходить, м’яко кажучи, непарадна.

Менше від фактичного прожиткового мінімуму (3 261 грн. у серпні) в Україні отримують 33,9% громадян, а це 14 млн осіб… Додайте тих, хто має трохи більше за прожитиковий мінімум, але в стандарти ООН однак не вкладається

Зауважується також і те, що відстань між найбагатшими й найбіднішими українцями перетворюється на прірву, яка за рік збільшилась на 0,2%. Не зовсім зрозуміло, що і як рахують у Держстаті, але ж оприлюднені дані, що, за підсумками шести місяців 2018-го, середньостатистичний «товстосум» отримував у п'ять разів більше за середнього бідняка. Проте «середня температура по палаті» навряд чи має переконливий вигляд, особливо зважаючи на заробітки керівництва «Нафтогазу» або «Укрпошти» й на мінімальну пенсію, які відрізняються мало не в сімсот разів. Відтак ніхто й не сумнівається, що комусь таки й справді живеться краще. Питання тільки в тому, скільки отих «комусь» і за рахунок чого (або кого) їм так щастить, що аж лихий дітей колише.

За підсумками шести місяців 2018-го, середньостатистичний «товстосум» отримував у п'ять разів більше за середнього бідняка. Проте «середня температура по палаті» навряд чи має переконливий вигляд, особливо зважаючи на заробітки керівництва «Нафтогазу» або «Укрпошти» й на мінімальну пенсію, які відрізняються мало не в сімсот разів

Наступне повідомлення Держстат зробив, мабуть, на замовлення міністра соцполітики Андрія Реви, який усе переймався харчуванням українців. Отож, «якість харчування українців за рік помітно покращилася. Люди стали набагато більше їсти риби та морепродуктів (+8%), на 3% більше вживають фруктів, ягід, горіхів, винограду. А м'яса в їхньому раціоні стало більше на 2%. При цьому на 3% менше вони їли картоплі, на 1% – хліба та молочних продуктів. Хоча в абсолютних цифрах в раціоні українців усе ще домінують найдешевші продукти: хліб, овочі та молоко».

Коментувати сумно. Але дуже хотілося б спитати, як вирахували збільшення споживання м’яса. Орієнтувалися на вагу чи на вартість? Якщо на вартість, то й не дивина, бо ціни за рік не зросли, а виконали такий стрибок, що можуть представляти Україну на будь-яких змаганнях, до Олімпійських ігор включно. Якщо орієнтуємося на вагу, то… Ну… Згодна, два відсотки — це справді серйозний здобуток! Чи знову «середня температура»?

Цікаво, що, за даними Держстату, «на купівлю непродовольчих товарів середньостатистичне домогосподарство витрачало 39% своїх доходів. Майже половина з них (17% в структурі загальних витрат) йшли на оплату послуг ЖКГ – це на 2% менше, ніж було роком раніше. 5% доходів люди витрачали на одяг, 4% – на ліки».

Цікаво також і те, як це люди примудрилися платити менше за комірне, якщо тарифи на все зростають, незважаючи на неодноразові «височайші» обіцянки, що «це вже остаточно»? Ну, про ліки й говорити годі — медична реформа дається взнаки. Та й хто купуватиме ліки, за одну упаковочку яких (не вистачає навіть на місяць) правлять пенсію за півроку, причому пенсію не зовсім мінімальну, хоча й невисоку? Ну, то таке…

Але ж рівень бідності в Україні доволі непогано зменшується, якщо довіряти Держстату. Якщо ж орієнтуватися на щорічний звіт про світовий добробут Global Wealth Report, підготований швейцарським фінансовим конгломератом Credit Suisse, то за рівнем особистого багатства населення, показник якого на середину 2018 року складав $1563, Україна посіла 123-є місце з-поміж 140 країн, пропустивши вперед Непал ($2 054), Камерун ($2 282), Кенію ($ 2 306) Бангладеш ($2 332) або Лесото ($2 640).

Звісно, приємно прочитати щось позитивне про свою країну. Але ж не слід забувати, що українці живуть не на Великому Возі й навіть не на сусідньому Марсі — ходять на базари і в магазини, одержують квитанції за газ і за гарячу воду, заходять в аптеки (це, правда, найсміливіші)… Тож якщо комусь, незважаючи на дані Держстату, покращало не дуже, можна хоч послухати, поки не оглухли.

Наталія Коваль (Глоба)

Вас може зацікавити

Петро Порошенко знову стане президентом?

Воєнний стан: не питай «чому», не питай «навіщо»

Як чорна п’ятниця позначиться на Бюджеті-2019

Газ і тепло по-новому: холоднеча, сварки, бійки… Що далі?

За кого голосувати — не знають. Або й узагалі на вибори не йтимуть