«Хлібне НЕперемир’я», прощання з монетами, вступна кампанія і збільшений прожитковий мінімум — так почався липень-2018

Вы здесь

Рік добіг своєї середини й потиху-помалу почав придивлятися, де там наступник. Правду скажемо, рік 2019 стане для країни дуже цікавим, бо ж 31 березня Україна обиратиме президента, а 27 жовтня люди голосуватимуть за Верховну Раду наступного скликання. Та вже тепер політична активність практично всіх претендентів на владу неабияк зростає.

Загострилася дискусія про необхідність нового суспільного договору й навіть нової Конституції. Щодо Конституції, то хто зможе пояснити, чому не виконується попередня? Хоча, власне, Основний закон, ухвалений у 1996 році, до цього часу змінювався вже п’ять разів, і це не беручи до уваги вісімдесят ухвал Конституційного Суду. Чи не чекатиме така ж доля й на нову Конституцію, яка може бути ухвалена?

Щодо нового суспільного договору, то його обговорення, яке триває не так уже й мало часу, на посатку липня набрало нових обертів. Наприклад, сьогодні на своїй сторінці в соціальній мережі знаний політолог Олександр Кочетков написав, що «НСД — це перспектива. Створивши державу, яка враховує потреби та надії кожного громадянина, ми, фактично, створимо зразок державного устрою ХХІ сторіччя, якого так потребує нестабільний світ. І Україна отримає міжнародну спеціалізацію, якої ми досі не маємо. І зможе стати центром кристалізації нових міждержавних утворень. Як наслідок, заробляти, а не влазити у борги».

З початком липня в Україні мало початися нове перемир’я на фронті. Але, вкотре оголошене Мінською групою, воно так і не стало реальністю. Радше це можна назвати Неперемир’ям, бо військові дії не припиняються. Ранкове зведення штабу операції об’єднаних сил на 7:00 03 липня 2018 року знову, і це вже вкотре, зовсім невтішне: «Упродовж минулої доби, 02 липня, ситуація в районі проведення операції Об’єднаних сил залишалася контрольованою. Російські окупаційні війська, нехтуючи рішенням Тристоронньої контактної групи щодо встановлення так званого «хлібного перемир’я», продовжували активність практично по всій лінії зіткнення. Ворог вів вогонь із застосуванням переважно гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. Заборонена Мінськими домовленостями зброя не використовувалася. Противник 21 раз вдався до провокативного вогню по наших позиціях». Війна триває, і Мінські домовленості тут безсилі. Здається, і цього року хліб Донбасу буде густо замішаний на крові.

Іще одна невесела подія початку липня — Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова після двох тижнів безуспішних спроб відвідати утримуваних в тюрмах РФ українців повернулася в Київ і вже вранці в понеділок взяла участь у засіданні погоджувальної ради керівників фракцій і груп парламенту в понеділок у Києві, де сказала, що «Росія порушила домовленості. До жодного нашого хлопця не пустили. Були і рішення московського суду щодо допуску до Романа Сущенка, але потім змінили рішення і не пустили, як і до Клиха та Сенцова».

І якось вже зовсім дикий вигляд мають причини відмови відвідати Олега Сенцова — уповноважена з прав людини в РФ Тетяна Москалькова заявила, що Денісова не може бути допущена до Олега Сенцова в рамках консульських конвенцій, оскільки не є громадянкою Росії. Відверте й неприховане знущання — інакше цього назвати не можна. Але ж ідеться про життя (у найпрямісінькому значенні).

З 1 липня 2018 року Національний банк України відмовляється від карбування монет дрібних номіналів і запроваджує заокруглення сум у чеку під час розрахунку готівкою. Тим не менше, монети дрібних номіналів не зникнуть з обігу, аж поки не припинять своє існування через постарішання й непридатність для проведення грошових операцій. Але магазини припинять встановлювати ціни, що закінчуються на копійки. Тобто ціни зміняться практично на все.

Отож, карбування монет дрібних номіналів – 1, 2, 5 та 25 копійок — призупинено. Але, здається, що й зупинено зовсім.

При здійсненні покупки остаточна (підсумкова) сума буде заокруглюватися. Тому варто повторити правила заокруглення чисел і пильнувати (а раптом продавець математичні правила вже забувся?).

У готівковому обігу мають з’явитися нові монети 1, 2, 5 та 10 гривень.

Нацбанк запевняє, що ці заходи дозволять заощадити державі близько мільярда гривень і підвищити строк служби грошей. «Тривалість життя монет є значно вищою за тривалість життя банкнот. Монети перебувають в обігу близько 20 років, а банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень можуть перебувати в обігу незначний проміжок часу (у середньому близько одного року)».

А очільник НБУ Яків Смолій запевняє, що «розвиток безготівкових розрахунків приводить до зменшення кількості номіналів у номінальних рядах країн світу. І Україна не виняток. Частка безготівкових розрахунків в Україні з використанням платіжних карток упродовж останніх 5 років зросла більш ніж утричі – до 39% на початок 2018 року (з 12% – станом на початок 2013 року)».

Також Нацбанк повідомив споживачам цікаву інформацію: станом на 1 червня 2018 року в готівковому обігу України було готівки (банкнот і монет) на загальну суму 360,8 млрд грн, у тому числі монет – 2,1 млрд грн (13 млрд шт.).

Одна з найважливіших подій липня — вступна кампанія до вищих освітніх закладів, яка почалася 2 липня (1 липня припадало на неділю, тобно на вихідний день.

Міністр освіти Лілія Гриневич розповіла про цьогорічні новації (як же без них!). По-перше, для кожної спеціальності уніфіковані обов’язкові предмети ЗНО.«Така новація потрібна для того, щоб полегшити вступнику свідомий вибір того, з яких предметів він складає ЗНО, залежно від спеціальності, на яку він прагне вступити. Умовами прийому визначено перелік конкурсних предметів у форматі «Українська мова та література» – обов’язковий для всіх вступників, другий предмет – фіксований, третій предмет – вступник обирає з двох альтернативних. Це не стосується небюджетних конкурсних пропозицій, для яких перелік конкурсних предметів визначили виші», – пояснила пані Гриневич.

По-друге, цьогоріч під час вступу зараховуватимуться сертифікати ЗНО 2016, 2017 та 2018 років (але з іноземних мов – тільки 2018-го). Чому так? Бо «останні роки Український центр оцінювання якості освіти робить тести таким чином, щоб вони були порівнювані між собою. Це дозволило нам у цьогорічній вступні кампанії зараховувати результати одразу 3 років – 2016, 2017, 2018. Винятком буде лише ЗНО з іноземної мови, оскільки цього року формат тесту було змінено – до нього додано аудіювання».

По-третє, за результатами вступної кампанії 2017 року регіональний, сільський та галузевий коефіцієнти змінено. Конкурсний бал розраховуватиметься традиційно, за формулою. Механізм коефіцієнтів працює таким чином, що він домножується на загальний результат вступника. Відповідно, коефіцієнти не скасовуються, отож про однакові мсожливості для всіх вступників годі й говорити.

По-четверте, зменшено кількість заяв, які вступник може подавати для участі в конкурсі за бюджетне місце: у 2018 році можна подавати 7 заяв на 4 спеціальності.

По-п’яте, «поріг в 150 балів для профільних предметів обов’язково діятиме на вступній кампанії 2018» —йдеться про медичні спеціальності «Стоматологія», «Медицина», «Педіатрія».

Вадим Карандій, директор УЦОЯО (Українського центру оцінювання якості освіти), в інтерв'ю для DT.UA сказав, що «норма в 150 балів зіграє злий жарт з тими, хто набирає майбутніх медиків. Якщо ми забираємо більш слабких або створюємо умови, щоб вони не пішли на тестування, тоді і рейтингова таблиця результатів інша. У відсутність "слабаків" слабкими будуть вважатися добре підготовлені учасники (вони посядуть останні місця в рейтингу на тлі ще краще підготовлених). Або, наприклад, у тестуванні візьмуть участь слабо підготовлені учасники, і навіть 150 балів в такому випадку не будуть гарантією хороших знань… "Основна проблема в тому, що 150 балів — це оцінка рейтингова, а не абсолютна, вона залежить від результатів всіх учасників. Треба було прив'язуватися не до рейтингового балу, а до якої-небудь величини, яку можна описати. Наприклад, можна було встановити норму "20% найкращих учасників зовнішнього оцінювання з предмету "біологія". Щоб щорічно медичні вузи брали 20% кращих. В якийсь рік може бути так, що 20% — це 180 прохідних балів, в інший — 150 балів. Але ми точно відібрали б кращих».

Цікаво, чому вступ за результатами ЗНО вважають об’єктивним і справедливим?

По-шосте, замість творчих конкурсів на деякі педагогічні спеціальності, журналістику та окремі спеціалізації дизайну запроваджено творчі заліки. За словами лілії Гриневич, «Фундаментальна відмінність полягає в тому, що творчий залік це, по суті, допуск до конкурсу. Тобто людина отримує зараховано або не зараховано, а далі конкурс відбувається серед допущених осіб, але за результатами виключно зовнішнього незалежного оцінювання. Це допомагає уникнути низки зловживань, а також зняти зайве навантаження з вступників та вишів, адже творчі заліки можна проводити не безпосередньо під час вступної кампанії, коли всі перебувають в напруженому стані, а протягом півроку до неї».

Одним словом, реформа освіти триває. Але, здається, тільки побіжне ознайомлення з новаціями дає підстави сумніватися і в рівності, і в справедливості. Виходить, пішли не туди?

Ну, і нарешті позитивна новина від 1 липня — з 1 липня прожитковий мінімум в Україні зріс на 77 грн. і тепер становить 1 777 гривень на одну людину. Згідно із законом про державний бюджет на 2018 рік, прожитковий мінімум для дітей до 6 років зріс на 67 грн. – до 1559 гривень, для дітей віком від 6 до 18 років збільшився на 84 гривні – до 1 944 грн. Прожитковий мінімум для працездатних осіб збільшився на 79 грн. – до 1 841 грн., для осіб, які втратили працездатність –на 62 грн., до 1435 грн.

Обіцяють, що у зв’язку зі зростанням соціальних стандартів з 1 липня зростуть і пенсії. За даними Міністерства соціальної політики, підвищення пенсій стосуватиметься 700 тис. пенсіонерів, які отримують мінімальну пенсію. Оскільки прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, зростає на 62 грн., то пенсії таким громадянам будуть збільшені із 1 373 грн. до 1 435 грн.

Цікаво, що надбавку матимуть і пенсіонери, які отримують понад 10 мінімальних пенсій. Зараз їм виплачують не більше 13 730 грн., а з 1 липня 2018 року почнуть платити не більше 14 340 грн.

А як же всі інші? Тобто про більшість пенсіонерів ані пари з вуст…

Традиційні новини про медичну реформу. З 1 липня в Україні починається другий етап медичної реформи — фахівці почнуть отримувати гроші за надані послуги.

Крім того, саме з 1 липня набуде чинності новий перелік послуг первинної медичної допомоги та список безкоштовних аналізів, серед яких аналіз на загальний холестерин, глюкозу крові, загальний аналіз сечі, тести на ВІЛ, вірусні гепатити та вагітність.

Як повідомляє МОЗ, вже з 1 липня на нові принципи фінансування перейдуть приблизно 15-20% медустанов первинної допомоги. Здається, негусто. Більше того, чому цифра така приблизна? Невже точно не рахували?

Звісно, на 1 липня припадає початок не тільки цих новацій. Але саме ці здаються такими, що зачіпають більшість населення України. Отож липень почався, хоч липа вже й відцвіла…

Наталія Коваль (Глоба)

Вас може зацікавити:

Камо грядеши, Україно?

Автомобіль і Київ: битися чи миритися?

Новий курс як нова спроба життя по-новому

Страшне, сумне і політичне — результати цьогорічного ЗНО

Загадкові перспективи українських зарплат і пенсій