Медична реформа: Чи справді в.о. міністра не знає про нестачу ліків

Вы здесь

Медична реформа оголошена і, здається, навіть уже почалася. Але ж сенс реформи не в тому, щоб щось зламати, а в тому, щоб українці відчували себе захищеними. І це особливо важливо для тих, хто потребує не просто укладання угоди із сімейним лікарем/терапевтом/педіатром, а справжньої підтримки, бо мають якусь хворобу, причому часто невиліковну.

МОЗ України надзвичайно пишається програмою «Доступні ліки», і ця програма дійсно потрібна. Але ж для багатьох хворих ця програма просто недостатня, оскільки не дає доступу до необхідних лікарських засобів, а відтак і до необхідного лікування.

Цікаво, що в.о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун запевняє, що ліками забезпечені всі й сповна — йдеться про препарати, які закуповуються державним бюджетним коштом. На своїй сторінці у соціальній мережі пані Супрун пише: «Якісні, безпечні і ефективні ліки є. Держава їх закуповує за кошти платників податків. Отже, ви вже за них заплатили та ніхто не має права вимагати з вас кошти з ці ліки! Крім того, діють державні програми, які допомагають отримувати громадянам ліки доступніше… Відповідно до діагнозу та призначень лікаря ви можете отримувати їх безоплатно. За кошти держбюджету їх закуповують міжнародні організації для України та потім ці препарати та вироби розвозяться до лікарень в різні області України». На жаль, насправді це не так.

Експерт і засновник Української медичної експертної спільноти Дмитро Підтуркін уже розповідав, чому інформаційні програми МОЗ не відображають реальний стан речей. «Ці ліки отримати неможливо, адже коштів на їх закупівлю немає. У 2018 році лише 10% пацієнтів зможуть отримати безоплатні препарати в лікарнях. Цьогоріч бюджетного фінансування не вистачає навіть на виплати мінімальної заробітної плати медичним працівникам. У структурі державного фінансування закладів охорони здоров’я 80-90% становить заробітна плата, 7-9% – комунальні платежі й лише 3-7% – витрати на закупівлю лікарських засобів та медичних виробів. З 51 мільярда гривень медичної субвенції на закупівлю ліків із Нацпереліку можна скерувати 1,5-3,5 мільярди гривень. А це лише 10% від потреби. Загальна потреба у фінансуванні закупівель лікарських засобів із Національного переліку для всіх пацієнтів, які їх потребують, на 2018 рік становить 18,4 мільярда гривень», — цитує експерта «Слово і Діло».

І не треба запевняти, що ситуація зовсім не така кепська. «На превеликий жаль, твердження Уляни Супрун про те, що в медустановах є безкоштовні ліки, поширювані в рамках інформаційної кампанії «Ліки є», насправді є відвертою маніпуляцією. У реальності, може, вони й є, але максимум для кожного п'ятого чи сьомого пацієнта», – це знову слова Дмитра Підтуркіна.

Із власного досвіду можу запевнити, що ліків для лікування, наприклад, розсіяного склерозу в Україні обмаль, хоча всі необхідні накази Уляна Супрун підписала: це і Наказ МОЗ України від 18.01.2018 № 96 «Про Розподіл лікарських засобів для лікування хворих на розсіяний склероз, закуплених за кошти Державного бюджету України на 2017 рік», і Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 18.01.2018  «Розподіл лікарських засобів для лікування хворих на розсіяний склероз, закуплених за кошти Державного бюджету України на 2017 рік за бюджетною програмою КПКВК 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» за напрямом «Закупівля лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, інших товарів і послуг» у частині «Закупівля медикаментів для лікування хворих на розсіяний склероз».

Розсіяний склероз є, хворі є (правда, ніхто не знає, скільки їх насправді, бо належного обліку немає), а ліків немає. Учора я спробувала знайти в столичних аптеках препарати «Копаксон» чи «Авонекс», то можете не сумніватися, що їх немає. Щоправда це ліки, які не вказані у державних програмах, але ж вони дієві — і з цим згодні усі невропатологи, а заразом і всі хворі, яким пощастило бодай колись цими лікарськими засобами користуватися. Але немає ніяких…

На сьогодні повністю забезпечені тільки програми й централізовані заходи імунопрофілактики, а також інфекційні захворювання, що супроводжуються високим рівнем летальності. Більш-менш повно, хоча й не повністю, запезпечена необхідними препаратами програма лікування туберкульозу. Усі інші захворювання, лікування яких має забезпечуватися державним коштом, забезпечені на 17,6 (розсіяний склероз) – 67,2% (ВІЛ/СНІД).

Отож виникає закономірне питання до цілком офіційної особи при державній посаді — чи відомо в МОЗ, що ліків ані для боротьби з онкологічними захворюваннями, ані для  лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань, ані для допомоги хворим на цукровий діабет катастрофічно не вистачає? А також для лікування багатьох інших захворювань…

Читаємо Facebook  Уляни Супрун — ліки є: «Якісні, безпечні та ефективні ліки є. Держава їх закуповує за кошти платників податків. Отже, ви вже за них заплатили й ніхто не має права вимагати з вас кошти за ці ліки! Крім того, діють державні програми, які допомагають отримувати громадянам ліки доступніше». Намагаємося їх отримати чи бодай купити за власні (часто немалі) гроші — ліків немає. То, може, Уляна Супрун як державний посадовець бодай щось би розповіла про реальну ситуацію з лікарськими препаратами, якими держава має безкоштовно (!) забезпечити деякі категорії хворих? Натомість в. о. Міністра розповідає про морозиво чи іще про щось таке ж нагальне.

Цікаво, що 1 серпня Прем’єр-міністр Володимир Гройсман впевнено заявив, що медична реформа працює на благо українців, що корупційні схеми подолані й хворі тепер мають потрібні й доступні ліки… Здається, Прем’єр теж чогось не знає. Або, може, для нього діють якісь особливі правила.

Чомусь згадується Тарас Шевченко: «Доборолась Україна до самого краю…». Чи я одна це згадую?

Вас може зацікавити

Медична реформа: Українці поки не в захваті

Медична реформа: Казус Лінчевського, або Помруть усі!

Медична реформа: Чи справдяться очікування платників податків

Медична реформа: Куди мають подітися люди з інвалідністю?

Медична реформа: Чи так уже й просто обрати сімейного лікаря