Медична реформа: Куди мають подітися люди з інвалідністю?

Вы здесь

25 квітня, тобто вчора, Кабінет Міністрів України ухвалив «пакет нормативних актів, важливих для старту нової моделі фінансування за медреформою», у тому числі й постанову про базовий тариф за обслуговування пацієнта у 2018 році. Заступник Міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк (хоча міністра й немає, а є тільки в.о.) провів брифінг і розповів про «історичне» (чи істеричне?) рішення уряду. Отож про те, що педіатри й сімейні лікарі чи терапевти залишаться без заробітку, можна не хвилюватися.

Павло Ковтонюк розповів, що Кабмін прийняв постанову з офіційно зафіксованими тарифами. Щоправда, на урядовому сайті навіть сьогодні вранці текст постанови знайти не пощастило, так само, як і її номер. Але якщо кажуть, що є, то, значить, такир ж є. Тим більше, що в.о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун практично негайно повідомила про це на своїй сторінці у Facebook: « #медреформібути! Сьогодні Уряд ухвалив важливі постанови, які допоможуть МОЗ та всій країні продовжувати трансформувати систему охорони здоров’я.

Коротко про головне:

- визначено тарифи для оплати послуг за кожного пацієнта на первинці

- затверджено механізм укладання договорів закладів первинки з НСЗУ

- ухвалено гарантії надання медичних послуг іноземцям та людям, що не мають українського громадянства

- визначено, як функціонуватиме електронна система охорони здоров’я

Що нам дають ці рішення?

Перше - встановлено механізм обрахунку тарифів за кожного пацієнта. У різний вік ми потребуємо більше уваги від своїх лікарів. Зрозуміло, що доросла людина зазвичай менше потребує відвідувати свого лікаря, ніж дитина чи людина літнього віку, тому держава оплачуватиме їхнє обслуговування на первинній ланці за вищими тарифами.

Сума 370 гривень зберігається як базовий тариф для людей від 18 до 39 років. За пацієнтів іншого віку медзаклади отримуватимуть більше коштів».

Звісно, це тільки цитата — повний текст можна почитати на сторінці пані Супрун. Також повідомлення про затвердження нових тарифів з’явилося й на сторінці МОЗу.

Але у всіх повідомленнях йдеться про те, що постановою Кабінету Міністрів (номер постанови не оприлюднювався) закріплений базовий тариф за обслуговування пацієнта у 2018 році — 370 гривень за людину на рік. Саме такою буде пряма оплата від НСЗУ (Національна служба здоров'я України), яку отримає медзаклад чи лікар за кожного пацієнта, з яким підписана декларація.

Базовий тариф стосується оплати за медичне обслуговування людей віком від 18 до 39 років. Люди ж іншого віку «оплачуються» з врахуванням так званих «коригувальних вікових коефіцієнтів».

Коефіцієнт за медичне обслуговування дітей від 0 до 5 років дорівнюватиме 4, тобто лікар отримуватиме 370х4=1480 грн. Діти від 6 до 17 років заслуговують на коефіцієнт 2,2 (це 814 грн). Тут, правда, не зовсім зрозуміло, чому немовлята першого року життя дорівнюються до п’ятирічних дошколяриків і чому шестилітки-першачки й сімнадцятилітні молоді люди теж ставляться на один щабель, незважаючи на різну фізіологію й психологію. Ну, то таке… Яке? Та особисті проблеми батьків, які будуть шукати для своїх дітей справжньої допомоги. Побачимо, як насправді пощастить охочим змінити «свого сімейного лікаря, педіатра або терапевта».

Після сорока років коефіцієнт знову змінюється й відрізняється від одиниці — за пацієнта від 40 до 64 років платитимуть за ставкою 1,2, тобто 444 гривні. А за тих, кому пощастило переступити рубіж 65 років, заплатять з урахуванням подвійного коефіцієнта, а це 370х2=740 грн. Звісно ж, ніхто й не подумав, що 65 і 85 таки ж відрізняються.

Не зовсім зрозуміло, з якого дива заступник міністра Павло Ковтонюк взявся виправдовуватись за «причину такої високої ставки на дітей». Як звучить! Ставка на дітей! Пояснення має ось такий вигляд: «Педіатр веде максимум 900 дітей. А як правило – 500-600, ми маємо дати можливість збереження педіатричних практиків і мотивувати лікаря займатися дітьми». Але ж, перепрошую, ким має «займатися» педіатр?

Крім того, керівники охорони здоров’я пояснили, що «деякі категорії пацієнтів потребують більшої уваги та часу лікаря». Свята правда! Але ж категорії визначені якось не зовсім зрозуміло — тільки за віком і зовсім без врахування захворювань, які й у двадцятилітнього можуть бути зовсім різними. Навіть якщо він справді дотримувався усіх вимог до здорового способу життя.

І ось тут виникає ще одне питання. Куди поділися люди з інвалідністю? До якої категорії їх відпишуть? Чи вже відписали? Бачте, текст постанови поки не оприлюднений і, мабуть, доступний тільки для обраних. Та й інвалідність буває різною — від третьої до першої групи, та ще й із усякими підгрупами. Якісь інваліди (перепрошую, люди з інвалідністю) мають одні проблеми, ще й на заводах можуть працювати, а для інших проблеми інші — до сімейного лікаря самі не доберуться, а часом і з ліжка не встануть. То хто «відповідальним» призначається за таких пацієнтів? До кого їх прирівняють?

А людей з інвалідністю, на жаль, не так і мало. Є інвалідність з дитинства, є інвалідність, одержана під час військових дій, є трудові травмування, є загальні захворювання, які, до речі, теж далеко не однакові. Є захворювання, при яких симптоми сталі й просто можуть виражатися сильніше чи слабше, а є й такі, при яких симптоми дуже неоднорідні та ще й індивідуальні. Більше того, далеко не всі терапевти (сімейні лікарі) розуміються на всіх нозологіях (етіології й патогенезі різних захворювань), які спричиняють інвалідність. І деякі захворювання вимагають постійного спостереження. А якщо такий пацієнт самостійно ні до якої клініки/поліклініки/амбулаторії сам не добереться? І такі випадки не будуть поодинокими...

То куди поділи інвалідів? Чи згадався досвід стародавньої Спарти? Усіх немічних — із скелі вниз! Чомусь виникають великі сумніви, що лікарі, яких називають сімейними, але які навіть не повинні приходити до хворого додому, захочуть витрачати час на людей з інвалідністю — клопітно, та ще й за ті ж самі гроші…

Чи все таки вниз?

Наталія Коваль (Глоба)

Вас може зацікавити

Медична реформа: Чи справді доктор Хаус вчитиме українських лікарів

Медична реформа: Чи так уже й просто обрати сімейного лікаря

Медична реформа: Чи не лікуватимуться українці сіном і сушеними кажанами?

Медична реформа: Про невиліковні захворювання забули. Чи збираються вилікувати?

Медична реформа: чи справді парамедик важливіший за дипломованих фахівців