Медична реформа: Листки непрацездатності відтепер не продаватимуться

Вы здесь

Реформування в Україні медичної галузі не може вважатися однозначним, тому й викликає багато доволі гострих суперечок. Але деякі кроки здаються (принаймні, поки що) більш ніж прийнятними. Насамперед це стосується оформлення листків тимчасової непрацездатності, які в побуті частіше називають просто «лікарняними».

Ні для кого не секрет, що лікарняні завжди були справою клопітною, причому і для хворого, і для роботодавця. Хворий мав регулярно відвідувати поліклініку, що, погодьтеся, частенько й не кожній здоровій людині під силу. А роботодавець був зобов’язаний оформити документ, подати його в органи соціального страхування та ще й слідкувати, чи все законно.

Не можна запевняти, що незаконні лікарняні були повсюдною й регулярною практикою, але ж вони були, — лікарняний таки можна було просто купити в найпрямісінькому значенні цього слова, віддавши лікарю певну дещицю грошей. Оце й була корупційна складова на найнижчому побутовому рівні.

Але були й інші клопоти, спричинені помилками при оформленні паперового документа. А оскільки документи заповнювали люди, то людський фактор міг спрацювати навіть тоді, коли це здавалося неймовірним. То ініціали не ті, то рік народження переплутаний, то буква десь інша проскочила… І пацієнт, щоб ці помилки виправити, мав звертатися до лікарняного закладу, причому траплялося, що й не один раз.

Звісно, сучані технології дозволяють не тільки заповнювати електронні декларації про доходи, але й організувати ефективний обіг інших електронних документів, у тому числі й листів тимчасової непрацездатності.

Директор інженерного департаменту компанії “ІТ-Інтегратор” Максим Жданов, відповідаючи на запитання «Укрінформу», сказав: «Впровадження такого реєстру теоретично трохи прискорить видачу лікарняного пацієнту. Але на практиці це залежатиме від того, як багато часу він до цього моменту мав “побігати” по кабінетах. Сплату за лікарняний робітнику це не прискорить, але й не уповільнить. Підприємство за такої реєстрації зможе перевіряти “чинність” лікарняного, а держава зможе заощадити кошти, що сплачуються за підробленими лікарняними. За різними оцінками, їхній обсяг становитиме від 1,5 до 2 млрд грн на рік».

Отож, технічні можливості для впровадження електронного реєстру лікарняних є, і, здається, такий реєстр таки буде створений.

Розмови про перехід до електронних листків непрацездатності точаться вже не перший рік, але тільки зараз ця перспектива стає близькою й цілком реальною, хоча про точний час запровадження такої новації допоки ніхто сказати не може. Але відколи закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» набув чинності й реформа медичної галузі офіційно розпочалася, питання переходу на е-лікарняні можна вважати остаточно вирішеним.

Радник в.о. Міністра охорони здоров'я України Олександр Ябчанка ще взимку розповів про офіційне бачення цієї проблеми: «Переведення лікарняного в електронний вигляд зробить їх трохи зручніше, але не вирішить всіх проблем цього механізму. Українці живуть вже в 21 сторіччі, а лікарняні в нас працюють так саме, як в середині 20-го. Люди ходять до медичних закладів за лікарняними, отримують печатки… Це прямо суперечить основній функції лікарняного листа — захисту людини під час непрацездатності!

Важливо зрозуміти, що лікарняні — це не благодійність з боку держави. Кожен з працюючих українців сплачує соціальні внески. Якщо ми платимо — маємо отримати відповідний сервіс. Тому потрібно не тільки переведення лікарняного листка в електронний вигляд, а й приведення механізмів його видачі до європейських практик і здорового глузду. В центрі системи мають постати пацієнт і лікар. В цьому я бачу повну згоду представників МОЗ і Фонда соціального страхування, які зараз розробляють проект спільного рішення.

Є повна згода щодо основ нової системи: вона має бути максимально зручною та простою для чесних користувачів і в той самий час дозволяти відстежувати тих, хто зловживає, коли люди, які не хворіючи отримують виплати з фонду, не ходять на роботу або «сидять» на лікарняних листах, щоб їх не можна було звільнити.

Окремо опрацьовується питання короткотермінових лікарняних: якщо людина захворіє на звичайну вірусну інфекцію, то перші три дні хвороби вона повинна знаходитися вдома, пити теплу рідину і за потребу збивати температуру — а не сидіти в черзі до лікаря чи інфікувати колег. В багатьох країнах Європи люди мають право брати до 4 триденних лікарняних на рік без візиту до лікаря і зараз розглядається як цей досвід може бути впроваджено в Україні.

Як лікар додам: якщо хвороба супроводжується запамороченням, різкою слабкістю, неможливістю встати з ліжка чи наявністю серцево-судинних хвороб, то звертатися до лікаря потрібно одразу…».

Чомусь здається, що питання про короткотермінові лікарняні, тим більше, якщо за ними не доведеться ходити на прийом до поліклініки, нарікань у суспільстві не викличе, бо це справді набагато полегшить життя і пацієнту, і лікарю.

Інша річ, як цей план має втілюватися, якщо далеко не всі медичні заклади мають для цього технічні можливості. Йдеться про наявність комп’ютерної техніки, про підключення до інтернету, про необхідну підготовку медичного персоналу. І коли це все буде, ніхто не знає. Принаймні, підписування декларацій із лікарями першої ланки (терапевт, педіатр, сімейний лікар) виявило немало саме технічних проблем. Відтак планується, що спочатку електронні листки непрацездатності мирно співіснуватимуть із паперовими лікарняними, аж поки всі необхідні умови не будуть виконані.

Отож медична реформа триває. І якщо розмови про підписування угод із сімейним лікарем чути повсюдно, то щодо лікарняних поки якось тихо. Чи загальмувався процес, чи вдосконалюються плани, чи, може, поки навіть розмови не на часі… Так чи інакше, та з документами про хворобу й справді щось треба робити — хто намагався виправити помилки в документі суворої звітності, той неодмінно погодиться. А триденні лікарняні без необхідності відвідин поліклініки — то взагалі мрія. Але як же воно буде насправді?

Наталія Коваль (Глоба)

Вас може зацікавити

Медична реформа: Куди мають подітися люди з інвалідністю?

Медична реформа: Чи справді доктор Хаус вчитиме українських лікарів

Медична реформа: Чи так уже й просто обрати сімейного лікаря

Медична реформа: Чи не лікуватимуться українці сіном і сушеними кажанами?

Медична реформа: чи справді парамедик важливіший за дипломованих фахівців