Медична реформа: Українці поки не в захваті

Вы здесь

Не так давно святкували Новий рік, а перша половина 2018 вже минула. Не так давно Верховна Рада проголосувала за медичну реформу, а вже 1 липня мав початися її другий етап. Але чи можна вважати завершеним перший, коли медичні заклади першої ланки мали визначитися із своїми пацієнтами, за якими мають ходити гроші?

На кінець першого півріччя 2018 року Соціологічна група «Рейтинг» провела дослідження, результати якого оприлюднила буквально позавчора, 9 липня.

Скажемо чесно, медичне реформування країни можна назвати вдалим або здуру, або з перепою. На жаль, саме такі висновки можна зробити з результатів опитування.

Найперше, чого мала б досягти реформа медицини, — це суттєве й усім помітне покращення медичного обслуговування. Але, як з’ясувалося, 44% респондентів зауважили, що загальна якість державних медичних послуг у країні погіршилась. Фактично, це і є головна оцінка реформування галузі й головна оцінка зусиль в.о. Міністра охорони здоров’я Уляни Супрун. Реформа не виходить, українці незадоволені, а американська пані продовжує калічити систему, яка могла б іще довго працювати, якби її дещо осучаснили. Але ж ні, плювати на Конституцію, яка гарантує безкоштовну медицину, плювати на заперечення й навіть на цілком конструктивну критику! Звісно, кожен розуміє, що насправді безкоштовного не буває геть нічого, у тому числі й медицини. Але ж кожен платить податки, за рахунок яких українці мали бодай позірно безкоштовні медичні послуги.

Що ж трапилося зараз? А все не так і складно — насправді податків платити нікому, так само, як і нікому працювати. То уряд (назагал — влада), замість того, щоб упорядковувати податкову систему й зупинити відтік робочої сили з країни, а також насправді долати корупцію, вирішив руками й корисними порадами американської білявки поламати перевірене й зробити щось. Що це буде, окрім суспільного незадоволення, поки ніхто не знає. Але корабель медичних змін вперто пре вперед, по дорозі примудряючись викинути за борт онкохворих, які однак помруть, інвалідів, які потребують занадто багато уваги, і ще багато кого. Складається враження, що після наступного перепису населення, який відбудеться колись, але коли саме, невідомо, виявиться, що й лікувати вже особливо нікого. Така ось печалька.

Щоправда, результати того самого опитування свідчать, що аж 14% (!) українців вбачають якісь покращення в медичній сфері. На жаль, які саме покращення мають на увазі, ніхто не говорить. Хоча почути було б цікаво.

Іще майже третина опитаних (32%) вважають  що все залишається на тому ж рівні, що й у дореформений час. То для чого було і город городити, і капусту садить? Тобто що й навіщо реформуємо?

Стосовно обрання сімейного лікаря (підписання з ним договору), то зважилися на такий крок тільки трохи більше третини населення — 36%. Але ж 63% цього не зробили.

Виявляється, що в Україні є спеціальна програма «Лікар для кожної сім’ї», про яку чули, якщо вірити результатам опитування (а не вірити підстав немає) аж 86% респондентів. Чесно кажучи, про таку програму навіть я дізналася тільки оце тепер, та й то із результатів опитування, хоча проблемами медицини цікавлюся й за перебігом медичної реформи слідкую. Що то за програма? На кого розрахована? Що пропонує? Жодної відповіді. Але ж люди чули! Чудасія якась, чесне слово!

До речі, коли йдеться про сімейного лікаря, то не варто думати, що це буде й справді людина, про яку ми знаємо з літератури й кінофільмів. На жаль, підписавши оту саму угоду з начебто сімейним лікарем, особисто я не отримала навіть контактного телефонного номера, який би гарантував постійний зв’язок не лише із загальною службою швидкої допомоги чи чогось на кшалт того, а особистого номера людини, яка має відповідати за моє здоров’я й отримувати за це гроші. Правда, гроші такі, що за них пристойний фахівець навіть під три чорти не посилатиме, бо то вартуватиме дорожче.

Широко розрекламовану програму про ходячі гроші підтримують 50% опитаних. І це цікаво. Бо якщо навіть просто уважно прочитати назву, то виходить, що спочатку пацієнт має полікуватися, а вже потім за ним прийдуть гроші. Може. Якщо нічого не трапиться. Цікаво, що 14% опитаних не сказали геть нічого — мабуть, тому, що сказати тут нічого. Принцип «вранці гроші, а увечері стільці» ніхто не скасовував, але саме в медичній реформі він чомусь порушується. Як то кажуть, як би чогось не вийшло.

Щодо впроваджуваного електонного сервісу eHealth, то всі цифри особисто у мене викликають подив (слово «недовіра» я поки притримаю). Річ у тому, що для користування сервісом треба мати відповідне комп’ютерне обладнання або сучасний телефон, треба мати доступ до інтернету, а головне — треба мати вміння цим усім користуватися. На жаль, рівень комп’ютерної грамотності на рівні використання цієї програми — це далеко не рівень володіння текстовими редакторами, якими, до речі, теж володіють далеко не всі. Звісно, молоді з цими питаннями легше, але молоді це все менш цікаво. А уявіть собі, як сільська літня жіночка прямо на отому є-хелсі призначатиме зустрічі з лікарями, перевірятиме свою історію хвороби, укладатиме договори з сімейним лікарем, друкуватиме офіційні рецепти лікарських засобів і навіть використовуватиме eHealth для отримання медичних консультацій за допомогою відеоконференцій… Ну, не вірю я в це! Я не сільська жіночка, і з комп’ютером працюю, мабуть, із чверть століття, але навіть для мене ці новації незручні. Безумовно, хтось впорається легко. Але що робити всім іншим?

Звернула увагу й на те, що пацієнти тепер діляться (це судячи із результатів опитування), на заможних і незаможних. І це щось новеньке! Причому, як на мене, то вкрай неприємне. Але хіба ж від нас щось залежить у такій важливій справі, як реформування медицини за американським взірцем? А чому, скажімо, не за норвезьким?

Одним словом, опитування цікаве. Ось тут із ним можна ознайомитися детальніше і скласти особисте враження.

Але, здається, медичну реформу навряд чи можна назвати успішною. Принаймні, поки що.

Наталія Коваль (Глоба)

Вас може зацікавити

Медична реформа: Казус Лінчевського, або Помруть усі!

Медична реформа: Чи справдяться очікування платників податків

Медична реформа: Листки непрацездатності відтепер не продаватимуться

Медична реформа: Куди мають подітися люди з інвалідністю?

Медична реформа: Чи так уже й просто обрати сімейного лікаря