Джинса, маніпуляції та перекручування: що відбувається в ЗМІ напередодні виборів

Вы здесь

Політична реклама на бігбордах, Чернігів, липень 2015 року

Уперше за 5 років Інститут масової інформації зафіксував зростання кількості джинси та політичних замовних матеріалів, повідомляє його директор Оксана Романюк. За словами голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторії Сюмар, велика кількість політичної реклами у невиборчий період спричинена неврегульованістю позицій щодо цього питання. Вона пропонує вирішувати проблему змінами до Виборчого кодексу. А державний секретар Міністерства інформаційної політики Артем Біденко вважає, що зменшити кількість політичної реклами можна виключно через саморегулювання медіа.

 «На наших очах розгортається медійна катастрофа», – заявила голова громадської організації «Детектор медіа» Наталія Лигачова.​

За її словами, такої кількості перекручувань та політичної реклами не було навіть за часів Майдану.

При цьому вона каже, що журналісти, на відміну від 2002 та 20014 років зараз не мають готовності виступати проти жорсткої цензури власників медіа. Лигачова переконана, що вони можливо б і протестували, і полишали телеканали, але їм немає куди йти. Адже наразі всі медіа залежать від власників, а суспільний мовник недофінансований

Проблеми ЗМІ

Вперше за останні 5 років Інститут масової інформації зафіксував шалений ріст джинси та політичних замовних матеріалів. І це ще офіційно не стартувала виборча кампанія, каже виконавчий директор громадської організації «Інститут масової інформації» Оксана Романюк.

 «Ми побачили, що навіть якісні медіа побрали політичні пакети», – зазначає Романюк.

Експерт каже, що знизилася і якість сприйняття громадянами контенту. Про це свідчить те, що в «Топ-10» популярних інформаційних веб-сайтів в Україні входять виключно «жовті» медіа.

Вона також наголошує на тому, що цього року зросла кількість випадків фізичної агресії щодо журналістів.

«Напади здійснюються переважно тими людьми, які не зацікавлені в тому, щоб їх критикували. Тобто, це якісь місцеві персонажі, які мають політичні амбіції. Наступний рік в плані фізичної агресії буде ще жорсткішим», – застерігає Романюк.

Наближення виборів створює величезні передумови для джинси, замовних матеріалів, каже голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар. А неврегульованість позицій в цьому питанні не дозволяє контролювати їхнє розповсюдження, зауважує вона.

«У нас виборча реклама в невиборчий період з невідомо яких джерел сьогодні йде просто масово. І це стартувало за 9 місяців до виборчої кампанії. За які гроші і скільки грошей витрачено політиками? Виборчі фонди не сформовані», – зазначила Сюмар.

Член Правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Роман Вінтонів (відомий під ім’ям Майкл Щур) каже, що саме через це «Суспільне» і відмовилося від політичної реклами в невиборчий період.

 «Ми розуміли, що ми отримаємо швидше негатив від того, що ми протранслюємо політичну рекламу, гроші на яку невідомо звідки взялися. Ми тільки у виборчий період будемо транслювати рекламу», – зазначає Вінтонів.

Регулювання політичної реклами

Через те, що питання політичної реклами неврегульоване, переконана Сюмар, відбувається зростання рейтингів певних кандидатів в президенти. Депутат пропонує внести зміни до Виборчого кодексу в частині агітації, які передбачають можливість обмежувати політичну рекламу. Це, зокрема, стосується того, що брати участь в політичній рекламі матимуть право виключно кандидати, які планують балотуватися на посаду президента, і представляти вони повинні свої програми або звіти про їхню роботу.

 «Натомість ми маємо постановочні ролики, де з красивими дівчатками, хлопчиками і бабусями розказуємо про світле майбутнє. Тобто, оця відверта маніпуляційна технологія – бити на емоцію, замість того, щоб пропонувати реальні речі. Сьогодні все це активно використовується політиками, а медіа в цьому плані стають співучасниками», – розповідає Сюмар.

З іншого боку, каже вона, в Україні все ж таки зберігається плюралізм медіа. Хоча, наголошує депутат, ще потрібно працювати над незалежністю редакційних колективів від впливу власників.

У Міністерстві ж інформаційної політики України переконані, що законопроектами проблему політичної реклами вирішити не вдасться. Державний секретар Міністерства інформаційної політики Артем Біденко закликав медіа до розробки власних кодексів для регулювання цього питання.

 «Я не бачу проблематики вирішення політичної джинси, політичної реклами через законопроекти, через нормативи які нав’язуються з боку влади медіа чи суспільству. Завжди будуть обхідні шляхи, завжди буть якісь ідеї, які допоможуть поводитися нечесно. Тільки методами саморегулювання ми зможемо вирішити проблему нечесного інформування про хід виборів, про тих чи інших політиків», – заявив Артем Біденко.

​Лигачова переконана, що перш за все потрібно дофінансувати суспільний мовник, щоб працівники там мали нормальні заробітні плати. Тоді журналістам з інших медіа буде куди піти, вважає вона. Окрім цього, Лигачова розповідає про переговори, які наразі йдуть між медійними організаціями та журналістами щодо створення потужного журналістського руху за стандарти. Хоча особливих сподівань на цей рух вона не покладає.

Офіс Ради Європи в Україні імплементує два медійні проекти, повідомляє голова Офісу Мортен Енберг: «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи суспільного мовлення в Україні» та «Свобода медіа в Україні». Вони мають допомогти зміцнити роль медіа загалом та покращити їхню свободу, незалежність, особливо у виборчий період.

Тетяна Попова

Джерело:  Радіо Свобода