Липень починається із зростання цін. Але маємо те, що маємо

Вы здесь

Що б хто не казав, але уряд у нас працювати вміє. Як же інакше оцінити липневе підвищення цін? Люди, українці тобто, зайняті хто чим — у когось дитина до вишу вступає, хтось у відпустку їде, комусь треба ремонт закінчити, тож увага якось розпорошується. І коли всі оговтаються, виявиться, що репетувати чи якимось іншим чином намагатися впливати на ситуацію із соціальною справедливістю вже запізно. Ціни виростуть, наче так і було.

Щоправда, уряд уже розповів про підвищення заробітної плати. Причому на цей раз говорять не про «мінімалку» в 3 200 грн, а про середню заробітну плату, яка буцімто вже у квітні становила 10 788 грн (у столиці) і понад 6 000 грн загалом по країні. Мінфін порахував, що це на 40% більше, аніж за такий же період минулого року, але не сказав, де на таких людей можна подивитися. Здається, багатьом це було б цікаво, бо ж урядова статистика таки відрізняється від реального життя. Причому життя програє і в столиці, і деінде. Фантазії Мінфіну, звісно, приємні, але ненаукова фантастика не належить в Україні до найпопулярніших жанрів.

Звісно, не забувають повторити про небувале й фантастичне підвищення пенсій, яке обіцяють із 1 жовтня. Прем’єр Володимир Гройсман захоплено розповідає про грядуще «осучаснення пенсій для 5 мільйонів 620 тисяч громадян»: «Приблизно 1 мільйон 308 тисяч громадян отримають підвищення пенсій до 200 гривень. 1 мільйон 208 тисяч громадян отримають підвищення, при сьогоднішньому курсі валют, від 200 до 500 гривень щомісячно. 1 мільйон 903 тисячі громадян отримають підвищення від 500 до 1000 гривень на місяць. Це не разова подачка, яку деякі політикани намагалися робити, – це постійна система». Підвищення пенсій — ідея непогана, бо жити на неповні п’ятдесят доларів таки нелегко. Але чи здійсненні ці мрії?

А ось мрії про субсидії на комунальні платежі при такій офіційній матемематиці для багатьох стануть справді нездійсненними. Як розраховує уряд, збільшення офіційної заробітної плати негайно скоротить кількість прохачів державної допомоги. Та і єдиний соціальний внесок має збільшитись — прогнозується, що в 2018-2020 роках він зросте із 819 грн до 973,5 грн.

На фоні таких розрахунків керівництво міністерств і відомств сповнюється оптимізмом, причому далеко не обережним, а якимось казково-веселковим. Наприклад, очільник Мінсоцполітики Андрій Рева свято вірить, що збільшення зарплат сприятиме виведенню їх із тіні, де ті зарплати й ховаються не менше ніж на 35%. Але ж є досвід, проти якого можуть пхатися тільки чиновники. І цей досвід підказує, що при збільшенні податкового тиску середньостатистичний український підприємець найвірогідніше гулькне в тінь, а легалізація виплат найманим працівникам знову відкладеться до нових віників.  Мало того, офіційно оформлених співробітників почнуть переводити на частину ставки або й зовсім скорочувати. Як варіант, можна використати відпустку «за власний рахунок»…

Одним словом, липень примушує замислитись. А ще — порахувати.

Отож, почнемо підрахунки. Щоправда, жодні самостійні математичні вправи ніколи не відповідали офіційним результатам, бо всі офіційні цифри чомусь завжди виходили вищими.

Найперше подорожчання, яке почалося вже сьогодні, цебто 1 липня 2017 року, — це збільшення вартості послуг житлово-комунального господарства, або ЖКГ. Поки що говорять про збільшення тарифів на утримання будинків і прибудинкових територій у півтора-два рази. Але розмови точаться тільки про столицю. Хоча а на кого рівнятися периферії? Чомусь здається, що рівняння не забариться. Правда, кажуть, що дива трапляються й у справжньому житті. Може, постраждають від «покращень» і «усправедливлень» тільки кияни, які вже мають оприлюднене на сайті КМДА відповідне розпорядження від 6 червня 2017 року? Та хто в це вірить?

Але чи таке підвищення тарифів на утримання будинків та прибудинкових територій означатиме, що покращиться прибирання, обслуговування ліфтів, вивезення сміття, поточні ремонти? Знову ж таки, побачимо. Причому приклади будуть непоодинокими, оскільки нові тарифи в столиці передбачені для 8 327 будинків, де тариф в середньому збільшиться до 6,43 гривень за 1 кв. м, а сума в платіжній квитанції сягатиме майже 500 грн, якщо йтиметься про квартиру площею десь 70 кв. м. Так і хочеться нагадати, що шанси на отримання субсидії будуть набагато меншими.

Друге подорожчання, яке починається вже сьогодні, — це вартість електроенергії. Нацкомісія з держрегулювання енергетики і комунальних послуг вирішила збільшити з 1 липня 2017 року оптово-ринкову ціну на електроенергію на 1,8% (Постанова регулятора від 23 березня). Нацкомісія затвердила на 2017 рік оптову ринкову ціну на електроенергію на рівні 1 353,66 грн/МВт-год з розбивкою на квартали: 1-2 квартали – 1 341,57 грн/МВт-год, 3-4 квартали – 1 365,72 грн/Мвт-год.

Що маємо робити? Мабуть, благословляти того, хто винайшов енергозберігаючі лампочки й інше енегроощадне електрообладнання. Або ходити із свічками. Чи для економії, чи для романтики.

Іще одне подорожчання липня зачепить міський транспорт. Принаймні, Києва це точно не омине. Із 15 липня подорожчає метро й усі види наземного транспорту – автобус, тролейбус, трамвай та фунікулер. Поїздка в метро обійдеться в 5 гривень, решта видів транспорту  «потягнуть» на 4 гривні. На міську електричку ціни, зрозуміло, теж зростуть.

А щоб люди не ремствували, радник першого заступника голови КМДА Василь Яструбинський каже, що тарифи на проїзд могли бути ще вищими: буцімто економічно обґрунтований тариф становить 6,64 грн за користування метрополітеном і 6,91 грн за проїзд в наземному транспорті. Одне слово, грабуємо ми перевізника. Про середню ж зарплату фантастичного розміру недаремно заговорили. І порахували як слід.

Ну, а маршрутки навряд чи відстануть і задніх не пастимуть. Чого вже там? Раз підвищення, то підвищення. Щоб точно мало нікому не було.

Про їжу, звісно, теж не забули. Від сьогодні, тобто від 1 липня, скасовується державне регулювання цін на соціальну групу продуктів харчування. На що саме? Не хвилюйтеся, зачепить кожного. Бо ж більше не регулюються ціни на борошно, хліб, варену ковбасу, крупи, яйця, соняшникову олію, молоко. Може, хтось сподівається, що відсутність регулювання викличе здешевшання? Блажен, хто вірує, — це в Біблії так сказано… Якщо надбавки на соціально важливі продукти за державного регулювання цін не могли перевищувати 15%, то тепер такі надбавки визначаються ринком. Будемо вгадувати? Чи повіримо досвіду?

Мало того, очікується здорожчання цукру. Асоціація постачальників торговельних мереж України веде мову про несприятливу світову кон'юнктуру й про профіцит цукру в Україні. Про варення мріяли, хоча ціни на ягоди теж захмарні? Кажуть, що мрії часом можуть справджуватися…

Ну, і на додачу до всього, нормативи рентабельності оренди торгових приміщень теж не будуть регулюватися державою. Отож цілком вірогідно, що ціна оренди торговельних точок зростатиме (у найкращих липневих традиціях). Як це відобразиться на цінах — задачка навіть не для третього класу.

Якщо хтось думає, що 1 липня — «брехливий» день, як і 1 квітня, то це не так. І похибка може бути, як показує досвід, тільки не в людську сторону.

Отож, липень-2017 починається! Причому починається зростанням цін. Але ж маємо те, що маємо. І втішаємося відпустками, якщо вони, звісно, оплачувані.

Катерина Кравченко