Росія боїться та зробила величезну помилку в Україні - американський дипломат

Вы здесь

СТІВЕН ПАЙФЕР – американський дипломат, колишній посол США в Україні (у 1998-2000 роках), старший науковий співробітник Інституту Брукінгса, директор ініціативи з контролю над озброєннями, спеціаліст з питань України та Росії. "Апостроф" поспілкувався з дипломатом про введення миротворців на Донбас, ситуацію в Сирії та протистояння Заходу з РФ.

- Чи існує, на вашу думку, реальна перспектива побачити миротворців на українському Донбасі й чи були б вони корисні?

- Ви не побачите миротворчої місії ООН на Донбасі, поки Росія на неї не погодиться. Але, на жаль, досі, як мені здається, Росія вважає за краще зберігати конфлікт на Донбасі киплячим на повільному вогні як засіб тиску на уряд тут, у Києві. Якщо Росія захоче піти з Донбасу, миротворчі сили можуть забезпечити шлях для того, щоб зробити це. Але вони повинні мати дуже сильний мандат і робити свою роботу на всій території Донбасу, не лише на лінії зіткнення, а й на україно-російському кордоні. Це могло б стати варіантом. Але я не впевнений, чи у Москві склали думку, чи треба слідувати цим шляхом.

- Чи пов’язуєте ви нещодавню ескалацію в Сирії та події на Донбасі?

- Зараз я не бачу прямого зв’язку. Так, у Сирії зараз дуже складна ситуація, так само складною є ситуація на Донбасі. Не впевнений, що є сенс змішувати їх.

- Чому, на вашу думку, Росія продовжує робити те, що вона робить?

- Гадаю, це має різні причини залежно від конкретної ситуації. Те, що відбувається на Донбасі, як на мене, - це страх Росії втратити Україну. Росія хотіла би прив’язати до себе Україну. Також дуже добре зрозуміло, що українці не хочуть цього. Тож, гадаю, Росія робить усе, що може, щоб зберігати тиск на уряд в Києві, щоб Україні було важче добитися успіху.

У випадку із Сирією Росія, думаю, хоче зберігати свій вплив на Близькому Сході. Але в неї не багато союзників. [Сірійський президент Башар] Асад – один із них. Якщо вони його все ж обрали, то вибір не такий вже й великий.

- З вашого досвіду, навіщо Росії Україна?

- Мені здається, багатьом росіянам досі важко прийняти той факт, що Україна – окрема незалежна держава. Думаю, російська політика протягом останніх чотирьох років була дуже контрпродуктивною для російських інтересів. Моє враження після перебування тут можна описати наступним чином: зараз в Україні є набагато більше антагонізму відносно Росії, ніж це було п’ять років тому. Це цілком природно, тому що Росія анексувала Крим й спровокувала війну на Донбасі. Це той курс, який обрала Росія, і, думаю, це була величезна помилка, яка проклала водорозділ між росіянами й українцями, якому необов’язково було з’являтися.

- Росія тисне не лише на Україну, але й на західні демократії.

- Так само, як це робив Радянський Союз. Так, демократичні суспільства відкриті, й Росія шукає шляхів, як би це використати. Ми просто маємо шукати спосіб переконатися в тому, що наша система достатньо стійка. Але це та проблема, з якою постійно зіштовхуються відкриті демократичні суспільства. Ми пережили часи, коли СРСР підтримував рухи, які протидіяли демократіям. Але демократія – це те, що близьке мені, і я не вірю, що від неї варто відмовитися лише через перспективу того, що Росія може підірвати її. Ми просто маємо бути розумнішими й протидіяти в таких речах.

- А вам не здається, що нинішня Росія розумніша за колишній СРСР?

- Я не впевнений у цьому. Росія грає досить ефективно в плані деяких своїх зусиль, але я б хотів запитати, а що вони отримали? Ми бачимо набагато жорсткішу політику США стосовно Росії, включно із накладеними минулої п’ятниці санкціями. Хіба це те, чого хотіла Росія?

- Перед якими ключовими викликами постає Захід в питанні протистояння Росії?

- У плані викликів, гадаю, йдеться про декілька речей. Ми маємо знайти спосіб змусити Росію зробити крок назад, дати чітко зрозуміти, що є абсолютно неприйнятні речі, що Захід опиратиметься. Це стосується Криму, Захід підтримуватиме Україну в її опорі тому, що відбувається на Донбасі. Захід опиратиметься спробам Росії втручатися у внутрішню політику західних держав. Захід не збирається миритися з російською спробою вбивства (колишнього ГРУшника Сергія Скрипаля і його доньки, - "Апостроф") у Солсбері у Великій Британії. В той же час Захід має чітко сказати росіянам, що в разі, коли вони готові грати за правилами, ми готові до продуктивнішого діалогу. Але, гадаю, без кроків назад з боку Росії й чіткої позиції Заходу щодо червоних ліній, які він не дозволяє Росії перетинати, буде важко мати такий продуктивний діалог.

Джерело Апостроф