Бюджет-2018: кому в новому році гірше не стане

Вы здесь

Розмови про бюджет якось і особливо голосними не були, і тривали не дуже довго. Та і якогось особливого обурення прийнятий державний кошторис не викликав. Чи то раділи, що ще задовго до новорічних свят, что то тішилися, що до опівночі це відбулося, то ж і пацюками не поставали… Але так чи інак, а прийняння держбюджету на 2018 рік минуло якось незвичайно тихо. Звісно, суспільство було збурене іншими важливими подіями — то ДПУ сварилася із САП, а там і з усіма силовими структурами потроху, то Михеїл Саакашвілі привертав до себе немалу увагу, то ще траплялися відголоски  «освітнього» закону, то людям пенсії якісь дивні поприходили, а за ними й платіжки за комунальні розкоші… Але Бюджет-2018  не викликав у суспільстві якихось особливих дискусій.

Читайте також: Бюджет-2018: депутатам однаково, а народ якось виживе

Власне, а чого дискутувати? Армія гроші одержить? Силові структури сиротами не залишаться? А це є головне! Чи не так?

А якщо подивитися на питання трохи з іншого боку й під іншим кутом? Якщо розібратися, що таке бюджет, так то ж не манна небесна й не скарби Полуботка. Це людські гроші, які по копієчці збираються з кожного — тут такий податок, там сякий, а оно ПДВ, яке з деяких товарів збирається навіть не по п’ять разів… Одним словом, бюджет — це гроші наші. Мої, твої, діда Данила, тітоньки Світлани, сусіда Ігоря, втретє вагітної куми Катеринки, поштарки Марії, водія Костика і його дружини медсестри Юльки… Але чому ж тоді бюджет не обговорюється, причому жодним чином, із тими, хто цей бюджет і створює?

Читайте також: Кабмін зробив пас Верховній Раді — триває велика гра Держбюджетом-2018

У нас, правда, взагалі такої моди (чи звички, чи манери) немає — обговорювати щось із людьми, на чиї гроші влаштовуються свята, війни, реформи, паради etc. І, по всьому видно, що звички такої не буде. Бо є інша — «все навкруг народне, все навкруг моє». А як інакше пояснити розкішний «фінт вухами» депутатів Верновної Ради України? Це про те, що, крім державного, Рада затвердила і свій кошторис на наступний рік. Проект постанови мав номер 7380, а проголосувало за цей докуменрт 259 депутатів. Постанова набирає чинності з дня її прийняття та застосовується з 1 жовтня 2017 року (тобто заднім числом): «Встановити розмір посадових окладів народних депутатів України на рівні посадових окладів членів Кабінету міністрів України, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року». Також передбачено, що народним депутатам виплачуються надбавки до посадового окладу в розмірі, встановленому для членів Кабміну. Загальний місячний фонд для оплати праці помічників-консультантів народного депутата України встановлено в розмірі 25 прожиткових мінімумів.

«Посадові оклади народних депутатів України визначаються у прожиткових мінімумах, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у таких розмірах: голова Верховної Ради - 12,0; перший заступник голови Верховної Ради - 11,5; заступник голови Верховної Ради - 11,0; голова комітету Верховної Ради, Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації, керівник депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді - 10,5; перший заступник, заступник голови комітету Верховної Ради, Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації, секретар комітету Верховної Ради, Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації, заступник керівника депутатської фракції (депутатської групи), голова підкомітету комітету - 10,3; член комітету - 10,0».

Навіть якщо вважити, що прожитковий мінімум залишиться 1 700 грн (але він збільшиться), то 1 700х10=17 000 грн. (і це мінімум). Плюс надбавки, премії чи лихий їх знає, де ці народні обдиранці нашкребуть на своє «злиденне» існування до 30 тис (а то й більше) гривень на місяць. А не пожили б вони на прожитковий мінімум, який з 1 грудня 2017 року для працездатних осіб збільшився на 78 грн і став просто грандіозним — аж 1 762 грн.

Звісно, не обділила Верховна Рада і свій апарат — затверджений кошторис у розмірі 1 млрд 729 млн 648,2 тис гривень. Цікаво, що на здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України передбачено 897 066,5 тис гривень (з них оплата праці з нарахуваннями - 552 883,3, соціальне забезпечення - 210 646,1, придбання товарів і послуг - 105 087,2). Навіть незручно спитати, які товари й послуги депутати купуватимуть за мої-твої-наші гроші, маючи свою зарплату (причому немаленьку)?

Далі майже дрібниці: на обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Ради виділяється 771 030,8 тис гривень (з них на Управління справами передбачається 521 879,6 тис грн, на автобазу - 78 526,8, Інститут законодавства - 18 975,0, Управління адміністративними будинками — 149 072,9, їдальню — 2 576,5).

А вже про те, як працюють народні обранці, і говорити не хочеться: то сварки, то бійки, то блокування трибуни, то прогули, то порожня сесійна зала. І звільнити не можна! Мо’, як грошей більше буде, то працюватимуть краще? Не Станіславський, звісно, але не вірю…

Звісно, що Верховна Рада не залишилася наодинці із немаленьким зростанням фінансування. Хтось би в таке повірив? Так отож! Не залишилися без гарненьких додаткових грошеняточок всі без винятку центральні державні інституції – Кабінет Міністрів, Президент і Верховна Рада.

На апарат Ради передбачено на 69%, або на 682 млн грн більше, ніж 2017 року.

На 39%, або на 679 млн грн порівняно з 2017 роком зросте фінансування Державного управління справами.

А на забезпечення роботи президента 2018 року передбачено на 44%, або на 296 млн грн більше, ніж нинішнього.

Секретаріат Кабінету Міністрів отримає фінансування на 244%, або на 1,067 млрд грн більше, ніж 2017 року.

Нема куди гроші подіти? І не шкода було б. Якби в країні не тривала війна. А як збільшення фінансування Державного управління справами, чи Секретаріату Кабінету Міністрів, чи навіть Адміністрації Президента вплине на перебіг воєнних дій? Звільнять захоплені території? Примусять відновити зруйноване й повернути вкрадене?.. Зате про збільшення пенсійного забезпечення військовим пенсіонерам зовсім забули. Так нахапати поспішали, що й про військових забули, хоч і пенсіонерів.

І нас не питали. Перед тим гарненько покричавши, що державних грошей не буває, а всі гроші – то народне надбання. По всьому — народу в Україні залишилося кілька сотень (чи тисяч)… Навіть військових уже викреслили.

А хто тоді ми? І чому нашими  грошима розпоряджаються недостойно й недостойні?

Ось таке-то про Бюджет… Чи все тут нормально?

Наталія Коваль Глоба

Вас може зацікавити:

Бюджет-2018 Верховна Рада ухвалила 7 грудня о 23:24

Кодекс Законів про працю змінений: іще одне Різдво чи іще один клопіт?

Українці вважають корупцію найсерйознішою проблемою в країні

Президентські й парламентські вибори наближаються, але соціологічні дослідження дуже непевні

Медична реформа: скільки коштуватиме безкоштовна медицина

Оновлені пенсії не вирішують старих проблем