Кодекс Законів про працю змінений: іще одне Різдво чи іще один клопіт?

Вы здесь

Зазвичай, різдвяні історії завжди виходять казковими, милими, добрими, веселими, а то й чарівними. Але, як відомо, із кожного правила бувають винятки. На цей раз різдвяна історія в Україні виходить із знаками запитання. Річ у тому, що в суботу, 2 грудня, набув чинності закон, який встановлює вихідний 25 грудня, тобто на католицьке Різдво, або ж на Різдво Христове за григоріанським календарем.

І чого б то перейматися — вихідний перемістився з 2 травня на 25 грудня, а хто б і що не говорив, та Різдво Христове таки більше свято, аніж Міжнародний день солідарності трудящих, розтягнутий на два дні. А ось тут і запитання починаються…

Читайте також: Президент України підписав закон щодо вихідних для українців

Запитання перше. Що змінилося за неповні два роки, відколи Президент Петро Порошенко сказав, що дати святкування релігійних свят світська влада нав’язувати не може? Сказано це було в січні 2016 року. Причому з ремаркою, що таке рішення світської влади може спровокувати розкол у суспільстві. Не минуло й двох років, як до Верховної Ради був внесений законопроект №5496 про внесення зміни до ст. 73 Кодексу законів про працю, який, серед іншого, вніс до переліку святкових і неробочих днів у Трудовому кодексі України католицьке Різдво 25 грудня. У Пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» щодо святкових і неробочих днів сказано так: «Згідно зі статистичними даними Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України (звіт про мережу церков і релігійних організацій в Україні станом на 01.01.2016 р.) близько 23172 діючих релігійних православних, греко-католицьких і деяких інших християнських громад відзначають Різдво христове 7 січня за Юліанським календарем. Водночас на сьогодні в Україні нараховується близько 11000 релігійних католицьких і протестантських громад, що складає біля 30% від усіх релігійних організацій України, які святкують Різдво Христове за Григоріанським календарем, тобто 25 грудня. Таким чином, значна кількість віруючих України відзначає це релігійне свято в інший день, ніж визначений на законодавчому рівні як вихідний день. Крім цього, загалом у світі більшість християнських церков відзначає Різдво Христове саме 25 грудня. Для багатьох українців така дата також є прийнятною з огляду на оптимізацію святкування релігійного свята Різдва Христового, що супроводжується постом, та світського – Нового року.

Враховуючи зазначене, необхідно забезпечити права значної частини населення України на святкування Різдва Христового того дня, який відповідає їх релігійним та світоглядним переконанням, і долучити цей день до числа офіційних святкових днів України».

То тепер уже світська влада (а ВР якраз такою і є) вже може втручатися в церковні справи? І не боїться розколу? За неповні два роки щось змінилося й ми щось пропустили?

Звісно, набагато логічніше спочатку святкувати Різдво, а вже потім Новий рік від Різдва Христового. Але яку логіку можна знайти у святкуванні Різдва двічі? Спочатку наприкінці року, а потім на його початку? Не секрет, що Григоріанський і Юліанський календарі таки ж не співпадають, чим і пояснюється різниця у датах релігійних свят. Але ж це питання Церков! А серед авторів законопроекту жодного церковного діяча немає. Чи ми знову чогось не знаємо?

Читайте також: «Христос народився один раз, а не два»: навіщо українцям другий вихідний на Різдво — коментар для ЗМІ

А ще депутати зробили прогноз соціально-економічних наслідків прийняття проекту Закону. Щоб було зрозуміло, «прийняття цього законопроекту сприятиме об’єднанню та кращому порозумінню між християнськими релігійними громадами як в межах, так і за межами України, а також сприятиме оптимізації святкування Різдва Христового та Нового року». І тут виникають питання друге й третє.

Питання друге. Порозуміння потрібне тільки між християнськими релігійними громадами?  Розумітися з іудейськими, чи мусульманськими, чи будь-якими іншими релігійними громадами ні до чого? Бо їх менше? Чи причина якась інша?

Читайте також: Єднанню і порозумінню сприятиме святкування Різдва 25 грудня поряд із 7 січня

Питання третє. Що панове депутати мали на увазі, коли писали «сприятиме оптимізації святкування Різдва Христового та Нового року»? Як на хлопський розум, то вбачається два варіанти. По-перше, різдвяні канікули для депутатів можуть починатися на тиждень раніше (усі ж знають, який «напружений» графік роботи у цих панів-«трударів»). По-друге, у країні «святкові заходи» із обов’язковими спиртними напоями почнуться теж раніше. І якщо ще рік тому щось вирішити у якійсь інстанції було неможливо десь із 29-го грудня, то тепер облишити всі сподівання доведеться десь із 23-го. Католицьке Різдво плавно перетече у Новий рік, який так само плавно вихлюпнеться в Різдво Православне, яке завжди й святкували. Хто витримає, той іще захопить Маланки й Василя, тобто Старий Новий рік… Оптимізація помітна одразу. Цікаво, як швидко згадають про продуктивність праці в ці два-три тижні? Чи депутати якраз оптимізовано святкуватимуть, а їхня продуктивність праці й так відома?

Питання четверте. Чому ж панове депутати не згадали про традиційне святкування Святого Миколая? 19 грудня Миколая святкують за всіма християнськими календарями, причому Миколай і гостинці діткам приносить! Правда, нікому не наливає… Але ж то таке. А ось якби об’єдналися прямо з Миколая й протрималися аж до Водохреща! Отут і оптимізація, отут і порозуміння! Хоча, щоб мало не було, починати можна від Андрія Первозванного, день пам’яті якого відзначають 13 грудня. Або від Катерини (вважай, ще на тиждень раніше — 7 грудня). Ото б порозумілися, якби печінка витримала! Ото б оптимізували усе на світі!

Але, якщо повернутися до об’єднання, то куди ж поділи релігійні громади інших конфесій? В Україні втратила чинність Конституція? Принаймні, стаття 24, де отак прямо й написано, що «Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань…». А тут виходить, що релігійні переконання можуть дати привілеї у вигляді вихідних днів. То Конституція навіщо? І хто її читає?

А ось стаття 35 Конституції України запевняє, що «Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова». Але ж, якщо церковні свята визнаються державними, то хто від кого чи що від чого відокремлене? Знову Конституцію не читали! Якщо релігійне свято визнане державою святковим і вихідним днем, то це релігійне свято стає обов’язковим для всіх громадян країни, незалежно від релігійних переконань… Чи не «у свої» свята на роботу ходити? Ось якось так виходить…

Хотілося б нагадати захопленим перспективою тривалої різдвяно-новорічної оптимізації громадянам, що Головне науково-експертне управління не схвалило проект цього закону, зауваживши: «…прийняття цього законопроекту може потягнути за собою встановлення таких святкових днів для представників інших конфесій (наприклад, мусульман чи іудеїв), що навряд чи можна визнати продуктивним». І буквально в наступному абзаці: «При цьому, очевидно, доцільно виключити 7 січня із числа святкових днів (частина 1 статті 73 КЗпП України), залишивши його у числі днів релігійних свят, в які не проводиться робота (частина 2 статті 73 КЗпП України)».

І тут виникає наступне запитання. Коли 7 січня виключатимуть «із числа святкових днів»? І чи залишать вихідний (бо багатьох не вельми щиро віруючих цікавить саме це)? А те, що рекомендація Головного науково-експертного управління раніше чи пізніше буде виконана, навряд чи викличе сумніви хоч у когось — тут і до ворожки можна не ходити. Хоча, звісно, у Святі вечори якраз і ворожили. Правда, не про свята й Верховну Раду, а про кохання й заміжжя… Але ж час не стоїть на місці, то й теми для ворожінь змінюються. Та ще й принагідно згадується знайоме «оце жу-жу неспроста…», хоча воно до жодної з релігій стосунку не має.

То що ж набуло чинності 2 грудня 2017 року? Опублікований у газеті "Голос України" закон, за який 16 листопада проголосували 238 народних обранці і який 29 листопада підписав Президент? Чи цілком можливі клопоти? Що святкувати, коли святкувати, кому і з ким святкувати й чи святкувати взагалі? А то й дійсно, аби чого не вийшло…

Наталія Коваль (Глоба)

Вас може зацікавити:

Уряд збільшив студентські стипендії: чи легко піклуватися про майбутнє країни

Українці вважають корупцію найсерйознішою проблемою в країні

Президентські й парламентські вибори наближаються, але соціологічні дослідження дуже непевні

Медична реформа: скільки коштуватиме безкоштовна медицина

Оновлені пенсії не вирішують старих проблем