Президентські вибори коштуватимуть майже 2,5 млрд. Але кого за ті гроші обере Україна?

Вы здесь

У п’ятницю, 3 серпня, ЦВК вже затвердила обсяги витрат для проведення виборів, які відбудуться в Україні у 2019 році. Ідеться про загальну суму, яка сягатиме майже 4,7 млрд грн. Цікаво, що вибори на одну президентську посаду обійдуться помітно дорожче, аніж вибори всієї Верховної Ради, із скількох осіб вона б не складалася: до складу ВР 8-го скликання було обрано 423 депутати, оскільки на окупованих територіях вибори не відбувалися. Отож на президентські вибори ЦВК планує витрати у розмірі 2 млрд 355 млн грн, а на вибори до парламенту приблизно на 400 млн грн менше — «усього» 1 млрд 949 млн. Місцеві вибори у 2019 році мають обійтися у 247 млн грн.

Гроші пораховані, вибори потроху наближаються, але люди, здається, поки що вибору не бачать. Принаймні опитування, які проводяться різними соціологічними службами, вперто демонструють відсутність у виборців якогось одного уподобання. Більше того, навіть лідери таких опитувань потенційно не набирають більше 12-13% голосів, а це не більше 3,5 – 4 млн, якщо орієнтуватися на кількість виборців, про яку повідомлялося в 2014 році. Сьогодні багато говориться про помітне зменшення електорату, враховуючи суттєву міграцію, у тому числі й трудову, але точними цифрами ніхто не оперує, оскільки останній перепис населення Державна служба статистики проводила аж у 2001 році, що не відповідає ані світовій практиці, ані рекомендаціям Організації Об’єднаних Націй, яка рекомендує це робити раз на десять років.

Хто ж претендує на посаду Президента України на найближчих чергових виборах, які мають відбутися 31 березня 2019 року? Як відомо, публічно висловили свої наміри балотуватися на пост першої особи в країні Роман Безсмертний, Інна Богословська, Іван Бубенчик, Анатолій Гриценко, Юрій Дерев'янко, Сергій Каплін, Ілля Кива, Віталій Купрій, Олег Ляшко, Валентин Наливайченко, Юлія Тимошенко, Віктор Чумак, Роман Насіров і Олександр Шевченко. Імовірними кандидатами можна вважати Геннадія Балашова, Андрія Білецького, Юрія Бойка, Дмитра Гнапа, Петра Порошенка, Андрія Садового і Олега Тягнибока. Цікаво, що від президентських амбіцій відмовились Арсен Аваков, Володимир Гройсман і Святослав Вакарчук, прізвища яких, тим не менше, включають до багатьох соціологічних опитувань. Здається, нічого не повідомляв про свої наміри і Володимир Зеленський. Але соціологічні опитування розглядають набагато меншу кількість «претендентів на папаху».

Цікаво, що всього кілька днів тому з’явилося повідомлення заступника голови парламентської фракції БПП Сергія Березенка, що у фракції Блок Петра Порошенка почав працювати виборчий штаб, а сама політична сила активно почала готуватися до майбутніх президентських виборів. Про це розповіло видання «Головком». Отож виходить, що до списків, за якими проводяться опитування виборців, соціологічні служби включають потенційних кандидатів, швидше, на власний розсуд.

Останнє соціологічне опитування, результати якого оприлюднені 30 липня, було проведене «Практикою влади» – незалежним громадським аналітичним центром.

За даними цього опитування, верхні рядки рейтингу посіли Юлія Тимошенко, Анатолій Гриценко, Петро Порошенко, Володимир Зеленський і Святослав Вакарчук, які мають відповідно 9%, 8%, 7%, 6%, і 5% електоральної підтримки, хоча далеко не всі вони заявили про президентські амбіції, а дехто навіть заперечив їх наявність.

Згідно з результатами цього опитування, Володимир Гройсман може мати підтримку 4% виборців, а Юрій Бойко, Вадим Рабінович і Олег Ляшко лише по 3%, що суперечить даним інших соціологій.

Цікаво, що 39% потенційних виборців не змогли визначити, за кого хотіли б голосувати, і ще 10% мають намір голосувати за когось, хто не увійшов до запропонового списку.

Отож, як не крути, українці просто не бачать, за кого можуть віддати свій голос, — найкращий результат у 9% не перевищує 2,7 млн голосів. Всенародною підтримкою навіть не пахне, так само, як і виборами в один тур. Але і в другому турі ажіотажу не передбачається. Якось сам собою напрошується висновок, що 2 млрд 355 млн грн могли б знайти собі краще застосування, хоча, звісно, без чергових виборів на президентську посаду, запланованих на березень 2019 року, аж ніяк не обійдеться.

Вибори відбудуться, бо політичне життя й державне будівництво мають продовжуватися, але якою буде якість такого продовження — оце й буде найголовнішим питанням найближчого майбутнього, коли всі кандидати оголосять про свої амбіції й оприлюднять свої політичні програми. Люди мають сподівання, що ситуація бодай якимось чином зміниться і постать кандидата на найвищу в країні посаду окреслиться чіткіше.

Але чи не варто замислитися про ціну питання? Адже президентські вибори коштуватимуть майже два з половиною мільярди гривень. Ніби й недешево. Та ось чи не підуть ті гроші за вітром і кого врешті обере не дуже заможна Україна, у якій усе ще точиться війна, затримуються  й так мізерні пенсії і з якої люди їдуть на заробітки по всьому світу?

Наталія Коваль (Глоба)

Вас може зацікавити:

Медична реформа: Чи справді в.о. міністра не знає про нестачу ліків

Хліб: За всіх часів усьому голова

Знову про парламентські вибори: Що було бачили, що буде — побачимо

Синій. Думки про море, небо і щастя

Диво літньої веселки (Чи Обжене Жвавенького Зайчиська Байдикуватий Ситий Фокстер’єр?)