Реформа системи покарань у найближчій перспективі: євростандарти в СІЗО і в’язницях

Вы здесь

24 листопада 2017 року у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект №7337 із напрочуд коротенькою й зовсім невибагливою назвою — «Про пенітенціарну систему». Понад чотири десятки депутатів, які підписали це подання й називаються хто ініціаторами, а хто авторським колективом (можна подивитися на сайті ВР: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62965 ), вважають, що українську пенітенціарну систему необхідно реформувати, модернізувати, гуманізувати, європеїзувати... Бо, бачте, каральна спрямованість цієї системи нікуди не годиться, застаріла й протирічить європейським засадам гуманності. Не карати, а перевиховувати — таким має бути гасло працівників СІЗО й виправних закладів, цебто в’язниць. Не диво, що законопроект підписали Ігор Мосійчук, Ірина Луценко, Юлія Тимошенко, Надія Савченко — мабуть, за принципом «сиділи — знаємо» чи ще за якимось таким же не менш переконливим.

Читайте також: Порошенко скасував закон Савченко

Читайте також: Рада скасувала "закон Савченко"

Як і належить, законопроект має пояснювальну записку, яка просто зобов’язана переконати будь-кого в необхідності такого законодавчого реформування й визначити мету запропонованих змін. Мета визначена: «Метою законопроекту є перетворення пенітенціарної системи за мінімальні часові та матеріальні ресурси на систему, яка буде повертати людину до суспільства, запобігати від рецидивів протиправної поведінки».

Що стосується часових ресурсів, то тут наперед нічого й не скажеш, бо час, як усім відомо, у нас давно став категорією страшенно відносною. Принаймні, коли треба, то стиснути його можна дуже ефектно й ефективно. А ось щодо «мінімальних матеріальних ресурсів», то тут деякі сумніви таки виникають. Особливо враховуючи заплановані зміни — створення так званих офісів пробації, навчання злочинців, спроби якимось чином переконати їх відмовитись від «психології порушника» (це просто геніальне формулювання).  Здається, що немало саме матеріальних ресурсів вимагатиме створення й забезпечення європейських умов життя, включаючи умови проживання, телефонний зв’язок, інтернет, якісне харчування й медичне обслуговування. Щоб ніхто й не сумнівався, ув’язненим злочинцям мають забезпечити особисту безпеку, право бачитися з родичами, можливість вільно витрачати особисті кошти й (увага!) гарантувати таємницю листування. І взагалі, «мережа СІЗО та установ виконання покарань, а також побутові умови для перебування і праці в них, відповідатимуть європейським стандартам».

Але чи відповідають європейським стандартам умови життя сотень тисяч (якщо не мільйонів) українців, які законів не порушували, нікого не грабували, не вбивали, не ошукували, а чесно працюють (якщо змогли знайти роботу) і відраховують із своєї зарплатні (часто мінімальної) податки, із яких складається бюджет країни, із якого, власне кажучи, і влаштовуватимуть європейські стандарти для злочинців. Тобто євроСІЗО і євров’язницю зроблять за рахунок тих, кого пограбують, скалічать чи вб’ють?

Звісно, ЄС хоче бачити в Україні щось схоже на своє й звичне. Але до ЄС Україні поки — як до неба рачки, бо не те що не беруть, а навіть і не кличуть. Та й чи покличуть (хоча безвіз сякий-такий дали) — для чого їм здалися наші проблеми з війною й корупцією включно? Особливо з корупцією, од якої дух перехоплює навіть у найміцніших європейських і світових політиків. І ось, враховуючи українську корупцію, хто може передбачити, скільки грошей вкрадуть, поцуплять, розтягнуть, «розпиляють» на втіленні в життя «щасливої європейської відсидки» для українських злочинців? Може, звісно, якісь гранти де запопадуть чи ще яка копійчина капне — було б незле. А то українські платники податків можуть і не погодитися, причому дуже категотично, створювати євровигоди і європереваги для ґвалтівників, убивць, паліїв, злодіїв, п’яниць за кермом, які на швидкості за 200 км/год вилітають на зупинки громадського транспорту…

Воно, звісно, Ірина Луценко, мабуть, іще пам’ятає, як возила передачки до Менської колонії (чи не там нахапалася блатної лексики на кшалт «казлів»?). Але ж Юрій Віталійович і не за зґвалтування тоді сидів, і не за вбивство… Ой, дива-дива — Менська виправна колонія стала кузнею керівних кадрів для Генеральної прокуратури України! А якщо так, то, відповідно, усі належні умови там уже є — людина перевиховалася, виправилася, навчилася багато чому, змогла стати не просто на шлях виправлення, а на шлях виправлення інших і на шлях керівництва й наставництва… То, може, зекономимо поки? А тим часом просто спитаємо у Мені, як там майбутнього генерального прокурока на путь істини наставляли… А далі просто: як бачимо перспективного арештанта, то в Мену його, щоб там перевиховали й без усіляких європейських заморочок…

Читайте також: Ірина Луценко розповіла, що не шкодує про "винеси козла"

Читайте також: Ірина Луценко кричала в раді про Юрія Левченка: "Винеси козла, нафіг"

Читайте також: Реакція соцмереж на те, як Ірина Луценко стала "Жінкою III тисячоліття"

Може, і смішно було б од таких «законовавчих ініціатив», якби не було так сумно й страшно. Спираючись на цілком офіційні й сто разів перевірені дані прес-служби Державної служби статистики за першу половину 2017 (тобто поточного) року, можна сказати, що статистика ця неприємно шокує.

Тільки за першу половину поточного року в Україні скоєно 317 633 злочини, із яких 36% — тяжкі й особливо тяжкі, у тому числі 834 умисних вбивства і замахів на вбивство, а також 1050 умисних тяжких тілесних ушкоджень, 144 згвалтування й замахів на згвалтування. Хто з українців воліє за свої кошти утримувати вбивцю чи гвалтівника? А що думають ті, чиї близькі загинули, чи втратили здоров’я, чи стали інвалідами? Чомусь здається, що європейські умови для перевиховання вбивць — не найперше, що спадає на думку над домовиною рідної людини чи, тим більше, не дай Господи, дитини…

Статистика без жодних емоцій зафіксувала цифри. «Кількість потерпілих від злочинів у січні — червні 2017 року становила 223,7 тис. осіб, серед яких 80,9 тис. — жінки, 13,4 тис. — особи похилого віку та з інвалідністю 1 і 2 груп, 2,6 тис. — неповнолітні та 1,2 тис. — діти до 14 років».

Органи правопорядку зафіксували за перші півроку понад 160 тисяч крадіжок, 25,6 тис. випадків шахрайства, а також по 1,6 тис. розбоїв і хабарництва. 66,7% випадків — це крадіжки й грабежі, причому в 37,2% випадків постраждали жінки (чиїсь бабусі, мами, дружини, кохані, доньки, сестри…). То як? Злодіям і грабіжникам європейські умови? У пограбованих і зґвалтованих ще могло щось залишитися, щоб бандитам Європу в тюрязі облаштовувати?

Ну, і щодо ДТП. За даними Держстату, у пов'язаних зі злочинами ДТП на території країни постраждало 5,6 тис. осіб. «Всього в результаті злочинних діянь загинуло 3,3 тис. осіб, серед яких 22,6% було умисно вбито; 29,9% загинуло внаслідок дорожньо-транспортних пригод, пов'язаних зі злочинами; 8,2% — у результаті нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень» — це цитата із повідомлення Державної служби статистики, де нічого особистого точно немає.

Читайте також: На трасі Київ-Чернігів водій збив на смерть жінку з двома дітьми

Читайте також: ДТП в Харкові: постраждала звернулася до людей

Мабуть, не варто повторювати питання, хто з українців хоче за свої гроші облаштовувати європейські умови для комфортного утримання злочинців у СІЗО і в’язниці.

Кажуть, що доопрацювання й розгляд цього законопроекту заплановані на осінь 2018 року. Але можна не сумніватися, що таки ж розглянуть (переглянемо для остаточної впевненості список авторів і ініціаторів).

Що можна додати? По-перше, у сьогоднішньому (недоопрацьованому, первісному) вигляді документ має сто (100) сторінок. По-друге, ми ще почуємо про «вимоги міжнародних партнерів», про велику силу милосердя, про віру й Біблію, про світові традиції й досвід… І навряд чи хтось згадає, що Президент колись обіцяв і трьох своїх(!) друзів посадити, і злодіям руки рубати. А тепер злодіям євроумови треба забезпечити. Бачте, як швидко все змінюється?

Чи це артпідготовка до нової хвилі зростання злочинності? Люди, яким ніде й ні за що жити, будуть десь колоски чи ковбасу (молоко, хліб, гречку) красти, щоб до в’язниці потрапити. Із євроремонтом, гарячою водою, якісним і регулярним європейським харчуванням, із медичним обслуговуванням, із можливістю одержати освіту… І навіть із інтернетом!

А там, дивись, і Генеральним прокурором станеш. Чи, мо’, і ще вище брати? А чого ж європейським умовам даремно пропадати?

Наталія Коваль (Глоба)

Вас може зацікавити:

Кодекс Законів про працю змінений: іще одне Різдво чи іще один клопіт?

Українці вважають корупцію найсерйознішою проблемою в країні

Президентські й парламентські вибори наближаються, але соціологічні дослідження дуже непевні

Медична реформа: скільки коштуватиме безкоштовна медицина

Оновлені пенсії не вирішують старих проблем