СТОП9055: Олексій Фазекош закликає депутатів не вестись на маніпуляції псевдореформаторів адвокатури

Вы здесь

1 листопада 2018 року розпочалися перші серйозні дискусії в стінах парламенту з приводу прийняття законопроекту №9055, який вже встигли охрестити «псевдореформаторським», «законом хаосу та безправ’я» та навіть «помстою прокурорів за КПК 2012 року». До речі, з одного боку трохи дивно, що «першу скрипку» в обговоренні проекту 9055 відіграв саме Комітет ВР з питань запобігання і протидії корупції, бо скажімо відверто, корупційні ризики слід відшукувати в законах, які регулюють діяльність державних органів, а відтак – суддів, прокурорів та слідчих, детективів НАБУ та працівників ДБР, але аж ніяк не в життєдіяльності самоврядного правозахисного інституту, яким і є адвокатура. А з іншого – все очевидно, бо інші Комітети поки просто не можуть повірити в те, що Президента хтось цинічно підставив з цим проектом, бо настільки недолугої та непрофесійної реформи ще слід пошукати. Тож краще, нехай першим спробує непрофільний Комітет. Тим більше, що наразі не є секретом інформація про амбіції окремих адвокатів, які в тому числі були присутні під час цього круглого столу і активно захищали проект 9055, в результаті цих законодавчих змін просто прийти й очолити найвищі органи НОВОГО адвокатського самоврядування. Існує навіть думка, що норми 9055 спеціально виписуються виключно під їх особисті інтереси. Тож обговорення саме корупційних ризиків проекту виглядало водночас і символічно, і саркастично.

З цього приводу не можна не згадати вислів голови Ради адвокатів Закарпатської області Олексія Фазекоша (на фото), який напередодні так прокоментував мету прийняття цього проекту: «Псевдореформа адвокатури України нічого крім хаосу не несе, оскільки після прийняття проекту 9055 адвокатура України, як професійна організація, буде просто знищена! Адвокатуру України хочуть зробити залежною від держави по турецькому варіанту. Тому ми всі разом маємо сказати СТОП законопроекту 9055».

І як показав круглий стіл, який провів підкомітет з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету з питань запобігання і протидії корупції під головуванням народного депутата Ігора Луценка, такі побоювання Олексія Фазекоша мають під собою усі підстави.

Насамперед, і це зовсім не дивно, «за» прийняття проекту 9055 висловилась Асоціація правників України. Представники АПУ не лише входили до робочої групи, яка розробляла даний законопроект, але й на сьогоднішній день її почесним президентом залишається Денис Бугай, а чинним президентом – соратник Олексія Філатова, ідеолога «судової реформи», Андрій Стельмащук, який рівно рік назад вголос запропонував запровадити норму про люстрацію усіх адвокатів. До речі, ці «люстраційні» закиди ще мають шанс на потрапляння й до проекту 9055, щоб остаточно розчистити дорогу до адвокатського Олімпу для тих, кому це більше треба. Детальніше про це можна прочитати тут.

Так ось, президент АПУ у відставці Денис Бугай під час круглого столу навів дуже дивні аргументи щодо антикорупційної направленості Закону. Так, представник АПУ вважає, що є чотири критерії, чому проект 9055 має право на життя: 1) законопроект передбачає анонімне тестування юристів, які набувають статусу адвоката, 2) є штучні перепони (конференції призначаються в незручному місці, адвокати не повідомляються про місце проведення зборів) для адвокатів, щоб потрапити на З’їзд, де обирають представників до ВРП та ВККС, 3) непрозорість адвокатських фінансів (при цьому Бугай наголосив, що є щорічні внески адвокатів, плата за стажування і «ще якісь платежі, про які він не пам’ятає», і як використовуються ресурси адвокатам начебто не відомо, а так законопроект передбачає проведення аудиту НААУ), 4) прибирається можливість притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за висловлення своєї публічної позиції. І як приклад, була названа справа Андрія Вишневського.

Кожна з цих тез – приклад класичного маніпулювання фактами, бо вони вириваються з хронологічного або смислового контексту і подаються як самостійні. Наприклад, пан Бугай геть забув, що наразі, для того щоб змінити правила набуття статусу адвоката в контексті складання кваліфікаційного іспиту не потрібно взагалі жодних законодавчих змін! Відповідне рішення може прийняти Рада адвокатів України за чинним законом! Більше того, РАУ навіть  розробила таку концепцію, де є в тому числі і анонімне тестування – і ці нові правила мали б запрацювати вже цієї осені, якби не чийсь реформаторський свербіж та жага до влади.  Певною мірою це ж саме зазначив і керівник секретаріату Національної асоціації адвокатів України Вадим Красник, звернувши увагу народних депутатів на те, що дуже багато тих моментів, які в проекті хочуть зарегулювати, за кордоном не регулюється на законодавчому рівні взагалі. Й процес складання адвокатського іспиту – в тому числі.

Що стосується штучних перепон, через які адвокат Бугай не зміг потрапити на жоден зі З’їздів адвокатів України, то тут можна сказати лише одне – шкода, що адвокат, який точно знає, яким має стати адвокат майбутнього, не вміє користуватися веб-сайтами Рад адвокатів регіону. Бо наприклад, автор статті сто відсотків може запевнити, що на сайті Ради адвокатів Київської області ВСЯ інформація про конференції, збори, З’їзди вивішується на головній сторінці за декілька тижнів до проведення заходів, дати та місце проведення виділено жирним шрифтом, а інформація ще й неодноразово дублюється у соцмережах. Та й не гадалось ніколи, що Будинок кіно на Саксаганського, чи Будинок профспілок на Європейській площі – це таке вже втаємничене й невідоме місце для столичного мешканця. Але то вже суб’єктивне.

А от закид про непрозорість фінансів – це об’єктивна неправда. Бо ж щоб пересвідчитись у зворотному достатньо лише перейти за посиланням «Фінансова звітність» на сайті НААУ. Навіщо при цьому розмірковувати про транспарентність  – чесно, важко зрозуміти, хіба що з метою продемонструвати знання трендових закордонних слів.

Та й приклад з Андрієм Вишневським теж сумнівний. Звичайно, свобода слова – це важливо. Але жодна зі свобод не має становитись абсолютною, і одна справа – вільно виражати свої погляди, а інша – плюндрувати адвокатуру в цілому, принижуючи одночасно усіх адвокатів, і при цьому хизуватись своєю прогресивністю. Але це вже теж – з суб’єктивного.

Проблема ж насправді полягає в тому, що за словами Олексія Фазекоша, який переглядав засідання Комітету онлайн у Фейсбуці, «всі ці зауваження, навіть маючи в собі певне раціональне зерно в якомусь конкретному аспекті, не те що не потребують прийняття нового закону, а взагалі можуть бути вирішені точковими змінами до вже діючого закону. Але ж ми розуміємо, що справжня мета псевдореформаторів – зовсім не покращення життя адвокатів, а задоволення своїх власних меркантильних інтересів».

На підтримку законопроекту №9055 висловилася також представниця Асоціації Адвокатів України Зоя Ярош, й на жаль, теж не обійшлося без перекручування фактів. Так, наприклад, голова ААУ маніпулювала тим, що казала, що "юристу, аби стати адвокатом недостатньо знати лише теорію, необхідно ще мати й навички практичної роботи, а тому дуже необхідним і правильним є те, що проектом 9055 запроваджується дворічне стажування перед тим, як набути статус адвоката". Цілком слушне зауваження, якби в цьому ж проекті не регламентувалося, що прокурори та судді можуть ставати адвокатами без усілякого стажування. Насправді дуже дивно, чому поважні адвокати вважають, що, наприклад, начальник юридичного відділу якогось банку, з 15-річним стажем має менше практичних навичок, аніж прокурор, який обійняв посаду відразу після вишу, і через місяць захотів стати адвокатом. Це ж дискримінація адвокатів в чистому вигляді. Але про це прихильники псевдореформи скромно змовчали.

Ще більш дивною прозвучала теза про те, що в Європі ніде не зустрічається сумісництво адвоката з державними чи службовими посадами, але «зважаючи на важку економічну ситуацію в країні, і враховуючи, що адвокати у віддалених від столиці регіонах не мають достатньо гонорарів, то норму про сумісництво адвокатів слід розглядати більш уважно». А чого так слабо, чого ж ми так піклуємось тільки про адвокатів, чому тоді нам не впровадити ФОП-прокурорів (вони і так продають «відкриття-закриття» кримінального провадження, то чому б це не узаконити?). Або унормувати відповідний КВЕД «Суддівська допомога», щоб НАБУ вже офіційно могло перераховувати «ручним» суддям оплату праці за безготівковим рахунком, бо возити трилітрові банки з кешем вже всім набридло. При цьому коли мова заходить про стажування, то знову ж миттєво включається маніпулятивний важіль, і лунає думка про те, «а що, мовляв, в цій нормі такого – адже в Києві майже у кожного адвоката є помічник». Тобто слідкуйте за руками: віддалені регіони відразу змінились на столицю, а стажист – на помічника. Хоча й те, й інші – дві великі різниці, як кажуть в Одесі.

Звичайно, що це не головні моменти, які обговорювалися під час цього круглого столу, але вони дуже показові.

Водночас, дійсно, під час засідання прозвучали й аргументи противників прийняття законопроекту №9055. І найбільш гостра дискусія розгорнулася навколо ідеї запровадити у профільному законі норму про так зване зловживання правами адвоката.

З цього приводу адвокат Ганна Боряк чітко вказала на те, що будь-яке право за Конституцією є преюдиційним, а тому зловживати ним просто неможливо, а отже проект 9055 просто звужує ст.9 Конституції, що є ненормальним. Тим  більше, що затягування процесу зі сторони адвоката може бути аж ніяк не зловживанням, а стратегією і тактикою адвоката у відповідь на неадекватну поведінку судді, чи тиск з боку держави. Але Зоя Ярош впевнено вказувала на те, що зловживання правами слід зафіксувати в законі, бо все одно ж «судити адвокатів будуть самі адвокати, то що ж ми самі собі не довіряємо»?

«Та трохи не так, - коментує цей вислів Олексій Фазекош, - бо адвокати не довіряють не собі, а отим паралельним органам адвокатського самоврядування, які наплодяться в кожній області, і які будуть «карати» наліво і направо на догоду прокурорам, в разі якщо проект 9055 таки приймуть. Кожна зі змін, які обстоюють псевдореформатори, наче й не несе великих загроз, але прийняті в комплексі, і працюючи в системі – з одночасною зміною правил як за КПК, так і профільному законодавстві, це апріорі призводить до хаосу і – відтак до ручного керування адвокатурою».

Також під час круглого столу прозвучала й думка про те, що Президента цим проектом просто «підставляють», бо він є гарантом Конституції, а за його ініціативи пропонують прийняти проект, які має дуже неоднозначні норми. Наприклад, в проекті 9055 реалізовані норми з нового КПК так званої ДНР (!!!), які зацитував адвокат Ігор Колесніков: «Не может быть защитником лицо, которое злоупотребляет своими правами,  препятствует установлению истины по делу, затягивая расследование и досудебное разбирательство дела, а также лицо, которое нарушает порядок в судебном заседании…». Це ж просто дослівний переклад того, що хочуть запровадити псевдореформатори. Це ж, що виходить, в Президентському проекті прописані «сепаратистські, пропутінські» норми? Ось це пропонують адвокатам?

Як би там не було, але народний депутат Ігор Луценко під час круглого столу зазначив, що остаточний висновок стосовно корупційних ризиків Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність (№ 9055) планується ухвалити на засіданні Комітету з питань запобігання і протидії корупції 7 листопада, а круглий стіл зібрали лише з метою детальніше представити і обговорити аргументи прихильників на противників даного законопроекту.

То ж ще не пізно бути нагадати усім депутатам про звернення до всіх народних обранців, яке вчора зробив Олексій Фазекош: «Парламентарі, будучи людьми різних політичних поглядів, та переконань, все ж мають вболівати за розвиток нашої держави на принципах верховенства права. Тому я закликаю парламентарів ретельно підійти до питання реформування адвокатури і не піддаватись жодному тиску. Законопроект № 9055 не має бути прийнятий парламентом України!" - підсумував Олексій Фазекош.

Іван Правдін

 

Звернення Ради адвокатів Закарпаття до депутатів Верховної Ради України