Чому ми не могли заборонити "Північний потік-2", - посол Швеції

Вы здесь

Рішення шведського уряду дати згоду на визначення траси для прокладки "Північного потоку-2" в шведській винятковій економічній зоні в Балтійському морі викликало негативну реакцію в Україні.

Я безсумнівно можу зрозуміти таку реакцію, оскільки будівництво даного газопроводу може мати негативні наслідки для України як транзитної держави для російського газу в країни Євросоюзу і негативно вплинути на досягнення цілей енергетичної політики ЄС.

Уряд Швеції критично ставиться до даного проекту, в тому числі в частині потенційно негативних наслідків для України. Ця позиція була озвучена міністром підприємництва та інновацій Швеції, коли він коментував це рішення минулого тижня.

Отже, якщо шведський уряд критично ставиться до "Північного потоку-2", чому він надав згоду на визначення траси?

Чому не взяв до уваги наслідки для політики безпеки або вразливу позицію України?

Річ у тім, що шведський процес прийняття рішення щодо газопроводу і не передбачав відповіді на ці питання. Газопровід буде прокладений за межами територіальних вод Швеції, в так званій виключній економічній зоні, тобто в міжнародних водах.

Це означає, що ми обмежені нормами міжнародного права, в тому числі Конвенцією ООН з морського права. Вона дає право всім державам прокладати підводні кабелі і трубопроводи в континентальному шельфі за межами території прибережної держави. Відповідно до Конвенції, визначення траси для прокладки таких трубопроводів здійснюється за згодою прибережної держави. Така держава має право вживати розумних заходів для розвідки континентального шельфу, розробки його природних ресурсів та запобігання забрудненню від трубопроводів.

В інших випадках прибережна держава "не може перешкоджати прокладці або підтримці в справності таких трубопроводів". Юридичні норми, що регулюють діяльність у міжнародних водах, істотно відрізняються від юридичних норм у територіальних водах, які в разі "Північного потоку-2" застосовуються тільки до Росії, Німеччини та Данії.

Відповідно до Конвенції ООН з морського права, з моменту отримання заявки у вересні 2016 року Швеція зосередилася на вивченні можливого впливу прокладки траси газопроводу на довкілля. Для Швеції дотримання норм міжнародного права є не тільки юридичним зобов'язанням, а й основним інтересом безпеки. І ми очікуємо такого ж підходу від усіх інших держав.

Сильна позиція на підтримку міжнародного права є не тільки основою шведської політики, а й політики Євросоюзу стосовно російської агресії проти України. Паралельно з цим процесом Швеція разом із Данією зіграла ключову роль у винесенні на обговорення даного питання в рамках ЄС.

Також важливо знати, що Швеція не має економічних інтересів у цьому газопроводі.

Швеція не підключена до "Північного потоку-1", і у нас немає планів в цьому напрямку. Газ покриває лише 2% від наших енергетичних потреб (весь газ надходить через газопровід із Данії).

З огляду на наше рішення в майбутньому припинити використання викопного палива ми не плануємо збільшення споживання природного газу в Швеції. І газопровід за межами наших територіальних вод не дає нам жодних економічних переваг.

Таким чином, Швеція розуміє і багато в чому поділяє критику щодо "Північного потоку-2". Ми будемо продовжувати активно брати участь у переговорах з цього питання і підтримувати Україну, в тому числі її важливу роль як транзитної держави для країн ЄС, як на двосторонньому рівні, так і в рамках ЄС.

Автор: Мартін Хагстрьом,

посол Швеції в Україні

Джерело Європейська Правда

Читайте також: Foreign Policy повідомляє: проти компаній-учасниць «Північного потоку-2» США готують санкції