“Майже 100% українців мають карієс”, - стоматолог Заблоцький

Вы здесь

Так і не вистачило духу розпрощатися із “зубами мудрості”? Досі не наважилися викинути мануальну щітку і купити електричну? Вважаєте, брекети потрібно носити, щоб зуби були гарними, а вам у ваші 30, 40 чи 50 років ставити їх вже запізно? Найвідоміший стоматолог України, практикуючий лікар з 30-річним досвідом, д. м. н., професор Ярослав Заблоцький (на фото) розповідає, наскільки важливо дбати про здоров’я зубів, як це робити правильно та чого українці повинні повчитися у шведів.

- Від яких захворювань українці найчастіше втрачають зуби і чому?

- Від карієсу, пародонтиту та неправильного прикусу. Майже 100% українців мають карієс (дірки у зубах), а понад 80% - пародонтит (запалення ясен). Можете прожити життя і навіть не підозрювати, що у вас є проблеми з яснами, і лише у 50 років, коли раптово почнуть кровоточити ясна, хитатися і випадати зуби, виявиться, що причиною цього є пародонтит, на який хворіли ціле життя. При цьому самі зуби можуть не мати жодної дірки!

У багатьох країнах світу, щоб уникнути проблем з прикусом, ще у юному віці видаляють «зуби мудрості», а 80% людей ставлять брекети - не заради краси, а заради правильного співвідношення між зубами верхньої та нижньої щелепи.

- У яких областях України зуби в людей у найгіршому стані?

- У Львівській та Івано-Франківській областях найнижчі показники фтору, і лише у північно-східних областях України вони близькі до норми. Проте, якщо порівнювати рівень культури догляду за зубами, жодної різниці між областями немає. Культура відсутня скрізь, про що свідчить майже 100%-ва ураженість карієсом.

Держава повинна брати на себе відповідальність за здоров’я своїх громадян. Чудовим прикладом слугує Швеція, яка виділяє значні кошти з бюджету на навчання по догляду за зубами. Шведи розуміють, що мати здорові зуби і не витрачати грошей на стоматологічне лікування – вигідно. А українці все ще чекають на президента, який прийде і почистить їм зуби (сміється).

- Наскільки важливим є догляд за молочними зубами?

- Дитину вперше слід показати стоматологу у віці шести місяців. Зуби чистити треба з моменту їх появи. До 10 років це повинні робити батьки. Частина українців думає, що чистити треба лише постійні зуби. Проте перші постійні зуби з’являються позаду тимчасових «молочних», і перед цим «молочні» зуби не випадають, тому батьки й не зауважують, коли з’являються перші постійні! Як наслідок, 80% дорослих українців не мають перших постійних зубів (перших молярів). У першому класі у них були дірки, у третьому чи четвертому зуби полікували, потім видалили з них «нерви», а потім, у класі десятому, - і самі зуби.

- Якщо порівняти з іншими європейськими країнами, яким є стан зубів та ясен українців?

- Якщо порівнювати Україну з країнами пострадянського простору, то ситуація майже у всіх однакова – культура здоров’я зубів відсутня. Якби не телевізійна реклама, деякі люди взагалі би не знали про існування зубних щіток та паст. Проте така реклама не спонукає людей кожні півроку відвідувати стоматолога, як це прийнято на Заході. Вона створює у людей хибне враження, що якщо ти купив пасту “від пародонтозу”, то проблеми зникнуть самі собою.

Досі багато людей не знає, що зуби треба чистити кожного разу після їди (мій друг Андре Саадун із Франції носить зубну щітку у кишені піджака і чистить зуби після кожного відвідування кафе чи ресторану) і двічі на рік відвідувати стоматолога, який почистить зуби під яснами. У Польщі та Угорщині населення набагато краще поінформоване про таку послугу, як професійна гігієна, не кажучи вже про США і Канаду, де така послуга популярна вже... 115 років! Професійна гігієна призначена для здорових людей, а не для хворих. Завдяки впровадженню страхової медицини, яка дозволяє покривати повну або часткову вартість професійної гігієни зубів, європейці знаходять час на цю процедуру.

- Молоде покоління більше піклується про свої зуби, частіше відвідує стоматолога?

- На жаль, ні. Простий приклад – українська армія. Це - молоді хлопці, сповнені сил, але вони мають жахливі проблеми із зубами. Стоматологи, які часто стають волонтерами і допомагають хлопцям у зоні проведення бойових дій, стверджують, що понад 50% з них – беззубі. В одних відсутні один-два зуби, в інших — десяток.

Звичайно, є частина молоді, яка піклується про здоров’я зубів. Красива здорова усмішка є для них елементом іміджу. Хоча навіть “золота молодь” не відвідує стоматолога два рази на рік. За моїми підрахунками, на професійну гігієну приходить менш, ніж 1% українців.

- Чому важливо виправляти зубо-щелепні аномалії? До якого віку можна ставити брекети? Деякі лікарі кажуть, що можна й у 50 років, але ж кісткова тканина вже не така міцна. Чи не призведе це до розхитування та випадання зубів?

- Краще, звісно, не виправляти, а передбачати зубо-щелепні аномалії ще у дитячому віці та корегувати їх різними ортодонтичними засобами – пластинками чи апаратами. Іноді буває достатньо вказати мамі на погані звички дитини, зокрема смоктання пальця. Варто регулярно показувати дитину дитячому стоматологу і ортодонту, які можуть «побачити» і вчасно вплинути на те, що якась із щелеп потребує допомоги у рості, а іншу, до прикладу, треба пригальмувати. Брекети, як такі, можуть лише виправити співвідношення між зубами, але не між щелепами. Якщо зубо-щелепні аномалії не скоригувати у молодому віці, виникне потреба у хірургічному лікування із залученням щелепно-лицевого хірурга.

В Австрії дівчаткам у 14 років, а хлопчикам - у 16 видаляють «зуби мудрості», ще на рівні зачатків. Це - останні зуби у зубному ряду, які прорізуються лише років у 25 та завдають багато клопотів. Спитаєте, навіщо видаляти ці зуби, бо “раз Бог дає, то для чогось вони потрібні”?! Бог справді дав людині по вісім зубів (разом 32 зуби). Згадайте малюнки первісно-общинних людей у книжках з природознавства — наскільки масивні щелепи мали наші предки. Це було виправдано, бо вони їли тверду їжу. А тепер людям достатньо 28 зубів, адже їх щелепи настільки маленькі, що «восьмі» зуби там просто не вміщаються!

Якщо “зуби мудрості” не видалити у ранньому віці, вони не стануть на своє місце, і переважно ще до прорізування, перебуваючи у кістці, стануть боком (через маленьку щелепу), постійно будуть «тиснути» на зубний ряд, викривляючи передні зуби. Коли нарешті проріжуться, створять чимало проблем. Наполовину прорізані нижні «восьмі» зуби стають переважно боком. Задертий вгору задній кінець перешкоджає руху всієї нижньої щелепи, яка цими зубами постійно «спотикається» об верхні зуби. Верхні «восьмі» зуби теж не мають місця і ростуть просто у щоку, постійно її травмуючи. Через неправильне положення «восьмих» зубів страждають суглоби, може виникати хруст та біль при рухах щелепою. Мало хто знає, що неправильний прикус часто є причиною постійного головного болю, закладених вух тощо. Мав справу не з одним таким випадком, коли люди їздили по світу, робили по кілька МРТ, шукаючи причини головного болю, а причиною були «зуби мудрості», позбувшись яких людина відразу одужувала. Щоб уникнути таких проблем, треба зробити рентгенівський панорамний знімок (бувають випадки, коли такі зуби відсутні) та оцінити рівень небезпеки, пов’язаної з їх наявністю. Між іншим, на видаленні «восьмих» зубів сьогодні наполягають і пародонтологи: найбільш важкодоступними для чищення є ділянки між восьмими та сьомими зубами. На “сьомих” зубах часто виникає карієс, через що людина може втратити не тільки зайві “восьмі”, а й “сьомі” зуби. Видалення «зубів мудрості» у дорослому віці є достатньо складним та травматичними. Але за наявності сучасної анестезіології (послуга «медичний сон») усі чотири зуби можна видалити за один раз. Вік не є обмеженням для такої процедури — як і для брекетів чи імплантації. Наш найстарший пацієнт, який носить брекети, має понад 70 років, а найстарша пацієнтка, якій встановлювати зубні імплантати, мала на час операції 93 роки (зараз їй 98, і вона вже п’ять років користується нашими зубами, які не треба на ніч знімати).

- У Львові був випадок, коли вагітній провели складне оперативне втручання на серці. З`ясувалося, що у жінки був запущений карієс... усіх без винятку зубів! Наскільки небезпечно мати постійне джерело інфекції в організмі у вигляді хворих зубів та ясен?

- Жодного хворого, який має проблеми з серцем,не можна госпіталізувати перед тим, як йому не полікують зуби. У нього не повинно бути вогнищ жодної інфекції (карієсу та його ускладнень, гранульом і кіст на зубах та пародонтиту).

- Більшість пацієнтів думає, що проблеми з зубами є лише тоді, коли зуби болять. Якби до стоматолога звертались лише ті пацієнти, у яких болять зуби, це був би один пацієнт на місяць. Зуби болять, коли хвороба вже запущена, тому не варто чекати больового сигналу, щоб спланувати свій похід у клініку.

У період вагітності жінка повинна стежити за здоров’ям зубів більш прискіпливо. Адже запалення ясен у вагітної вдвічі збільшує ризик передчасних пологів і низької ваги новонародженого. Професійну гігієну вагітним потрібно робити кожні три місяці.

Коли у сім’ї народжується дитина, професійну гігієну потрібно зробити всім родичам, які контактуватимуть з дитиною, цілуватимуть її. Доведено, що пародонтит може передаватись як у спадок, так і через поцілунки.

- Яка причина виникнення пришийкового карієсу, а також прихованого, коли людина оглядає ротову порожнину у дзеркалі і не бачить змін, поки не з`явиться біль?

- Пришийковий карієс виникає внаслідок поганого чищення зубів, адже щіткою не можете вичистити ділянки між зубами. Саме для цього були придумані зубні нитки та йоршики. Також недоступними для чищення є частини зуба під яснами (саме там скупчується бруд та розмножуються бактерії). Карієс виникає від тривалого перебування бруду на зубах. Доросла людина мусить чистити не лише зуби, а й ясна – щітка під кутом 45° повинна однією половинкою чистити зуби, а іншою - ясна. Сама людина не може оцінити стан своїх зубів. Навіть лікар не зможе відразу сказати, чи є дірки у зубах, якщо він на них просто подивиться. Щоб розуміти загальну картину, потрібно зробити серію рентгенівських знімків.

Клиноподібні дефекти (пришийковий дефект зуба без карієсу) можуть виникати внаслідок перевантаження зубів, через неправильні міжзубні співвідношення, коли, до прикладу, на окремий зуб припадає більше навантаження, ніж треба. Внаслідок неправильних співвідношень відбувається бічне і надмірне навантаження на зуб. Концентрація тиску призводить до сколювання емалі у пришийковій ділянці.

Ще одна причина виникнення клиноподібних дефектів – це надмірне прикладання сили при чищенні зубів мануальною щіткою. Щітка легка, і ми надто сильно притискаємо її до зубів, витираючи на них борозни та ямки. Перевчити людину чистити зуби правильно складно, тому краще змінити мануальну щітку на електричну або звукову, яка важча і не призводить до виникнення таких проблем.

- Які нові методи лікування захворювань зубів та ясен з`явилися впродовж останніх років? Наскільки швидко впроваджуються такі інновації в Україні?

- Це - тонкощі в імплантології, доборі імплантатів, різноманітні 3Д технології. З’явилося цілком нове розуміння того, що пародонтит – це інфекція, і навіть якщо людина втратила всі зуби, то інфекція залишається. Те, що імплантати також хворіють, і якщо пародонтит – це запалення ясен біля зубів, то периімплантит – це запалення ясен біля імплантатів, стало відомо кілька років тому. Нарешті, з'явилася «хвороба бізнесмена» (жартівлива назва виникла у 2008 році у Великій Британії, коли лікарі зауважили, що після кризи кількість людей, які вночі скрегочуть зубами або стискають їх, самі того не знаючи, стрімко зросла). «Хворобою бізнесмена» це назвали тому, що коли бізнесмен спить, лише половина його голови відпочиває. Інша думає над тим, як повернути кредити, виплатити зарплату працівникам тощо. Причиною “хвороби бізнесмена” може бути кохання або його відсутність чи навіть екзамени. У такий спосіб виходить на поверхню стрес, який переживаємо протягом дня. Тому, якщо бачимо такі ознаки (стерті зуби, тріщини на зубах чи кераміці, хруст у суглобах), проводимо більш ретельне дослідження і виготовляємо захист на зуби - спеціальні капи, які людина одягає на ніч. Це щось таке як окуляри, які люди носять не тому, що хочуть, а тому, що погано бачать.

- Деякі люди не йдуть до стоматолога на профогляд, бо це, мовляв, дорого, та й навіщо йти, коли нічого не турбує. Що би ви їм порадили?

- Краще платити мало за профілактику, ніж платити багато за лікування. Навіть найдорожча профілактика, наприклад, професійна гігієна, - ніщо порівняно з витратами на зубну імплантацію та керамічні коронки навіть у найдешевшій клініці! Якщо ігноруєте походи до стоматолога, за 20 років будете змушені інвестувати у здоров’я своїх зубів значні кошти. При цьому не зможете просто купити цю послугу – потрібно буде бути на ній присутньою! Це вам видалятимуть хворі зуби, розрізатимуть, зашиватимуть… Вибирайте самі!

Джерело Високий Замок