Витверезники, яких немає, і алкоголіки, яких дедалі більшає. Європейська толерантність чи щось зовсім інше?

Вы здесь

Зазираючи в недалеке майбутнє (наприклад у 2019 рік), українці жваво обговорюють вже такі недалекі вибори. Хто буде наступним Президентом? Яким буде парламент? Звісно, чи не найважливіша тема — коли закінчиться війна, якій ніяк не вигадають назви. Звісно, багато розмов про реформи, про пенсії, про зарплати, про ціни… Але чи хтось пам’ятає, що у 2019 виповниться двадцять років, відколи в Україні зникли витверезники? Якщо комусь цікаво, то рішення було ухвалене 12 серпня — і всі витверезники зникли!

Можливо, зникла потреба в цих вельми специфічних медичних закладах? Можливо, алкоголізм скоротився настільки, що утримувати витверезники вже немає сенсу? Але ж ні. Статистика невблаганна — уже в 2012 році Україна була третьою у світі за споживанням міцного алкоголю на душу населення.  За даними рейтингу, складеного у Великій Британії компанією «International Wine & Spirit Research», в Україні на душу населення (із немовлятами включно) припадало 7,7 л алкоголю на рік. За іншими даними, річний рівень споживання алкоголю в Україні складає 12 літрів (уже подейкують і про 15 л).

Чи великий то клопіт? Скажемо відверто — клопіт має бути немалим. Бо ж, за міжнародними нормами, які оприлюднювалися не один раз і відомі всьому світу, нація, яка вживає понад 8 л чистого спирту на душу населення на рік, вважається вимираючою. Можемо себе привітати? Чи як?

Чи, може, варто уважніше поставитися до оприлюднених цифр: Національна рада з питань охорони здоров'я вже не один рік б’є на сполох — Україна щорічно втрачає через алкоголізм понад 40 000 своїх громадян. Професор Микола Поліщук, екс-міністр охорони здоров'я України, повідомляє, що алкоголь щодня спричиняє не менше сорока смертей, близько восьми тисяч отруєнь (деякі з них мають летальні наслідки), близько восьми тисяч кардіопатій. Крім того, алкоголізм і навіть просто вживання алкоголю може спричиняти немало захворювань усіх органів і систем організму. Також із вживанням алкоголю пов’язуються нещасні випадки, у тому числі й на виробництві, а також більшість ДТП, у тому числі й із летальними наслідками.

Просто жахає ще одне повідомлення професора Поліщука: до третини новонароджених в Україні мають різні вроджені патології, які, на жаль, не завжди можуть бути виправлені. Найчастіше причиною цих патологій є вживання алкоголю одним чи обома батьками. Це страшно навіть уявити — троє з десяти новонароджених мають вади розвитку саме через вживання алкоголю батьками! Тим не менше, ця страшна статистика активно не оприлюднюється, а здебільшого замовчується.

Читайте також: Чи справді алкоголізм в Україні знищує генофонд нації

Чи став алкоголізм, який призводить націю до вимирання, державною проблемою? Очевидно, що ні. 1999 рік став роком прощання з медичними витверезниками, а відтак і роком прощання з боротьбою не просто з небезпечною, а з убивчою хворобою, яка має й соціальні корені.

Цікаво, що закривалися витверезники, які працювали в системі МВС, через порушення прав людини. Хоча демократична Європа витверезники має й щодо прав алкоголіків не дуже переймається — можемо згадати, що Новорічної ночі у Великій Британії працювали навіть мобільні витверезники на колесах. І не менш цікаво, чому йдеться про порушення прав алкоголіків, а не про порушення прав людей, які змушені терпіти цей жах поруч із собою?

Насправді витверезники стали нерентабельними — дорого країні приводити до тями алкашів! Але ж значно дешевше обходиться лікування дітей, які народилися хворими й ніколи не одужають? Але ж значно дешевше обходяться ДТП, у тому числі й із смертельними наслідками? Але ж значно дешевше обходяться виробничі травми? Про страждання й поневіряння дітей, дружин, матерів, сусідів можна, здається, і не згадувати, бо це нікого не турбує.

Спроба поскаржитись дільничному закінчується стандартним викликом, або й узагалі заспокоєнням, що поки ж усі живі. Треба чекати, поки будуть мертві?

Звісно, ні для кого не становить великої таємниці, що алкоголізм — це важка хронічна хвороба із сформованою залежністю. І що вилікувати алкоголізм без твердого рішення хворого неможливо… Подейкують, про якісь обліки і якісь програми, але це як ховрашок — усі чули, та ніхто не бачив. Ось СНІДом опікується Фонд Олени Пінчук, наркоманами опікується ще хтось. А хто опікуватиметься алкашнею (вибачте за нетолерантність)?

Про антиалкогольну боротьбу на міжнародному рівні заявляє Всесвітня організація охорони здоров'я — на Всесвітній асамблеї охорони здоров'я, яка відбулася в Женеві у травні 2010 року, була ухвалена «Глобальна стратегія по зниженню зловживання алкоголем». Звісно, на дорадчому рівні. Ваші країни вимирають, то ви щось і вирішуйте! А ми ось тут прокукурікали, а там нехай хоч і не розвидняє. Але ж ніхто не вирішуватиме проблеми українського алкоголізму! Попередити попередили, поради дали — а далі дивіться й вирішуйте самі. До речі, ВООЗ на тій же Женевській асамблеї наполегливо рекомендувала обмежити рекламу спиртних напоїв, обмежити кількість місць продажу алкоголю й скоротити час продажу, підвищити ціни на алкоголь… І що ж в Україні?

Реклама спиртних напоїв квітне! Уже дійшло до того, що по ТБ у прайм-час рекламують горілку для жінок — явно нетверезі молодички радісно верещать, побачивши нову пляшку. Звісно, телевізійним каналам важлива реклама, бо це гроші, але з такою політикою скоро телевізор буде нікому дивитися.

Скорочення часу продажу алкоголю? Та ви смієтеся! Оно в столиці на недовго заборонили продаж алкоголю в нічний час. І що? А як заборонили, то так і знову дозволили. Не хочеться про корупцію згадувати, але, здається, це якраз вона… Ціни підвищують — це правда. Але ж хто контролює самогоноваріння? На всіх без винятку підприємствах, із військовими заводами включно, самогонку чи «казьонку» можна купити прямо в цехах. Не дуже віриться? Але це правда!

А витверезників немає! Везуть, щоправда, у чергові (ургентні) лікарні. Але ж чи потрібні там у хлам п’яні, часто-густо буйні й завжди страшенно вонючі алконавти, якщо їх мають покласти на місце хворих із серцевосудинними захворюваннями? Чи, може, час повернути витверезники, які вперше з’явилися ще в 1902 році й називалися тоді Притулками для сп’янілих?

Та для чого витверезники, якщо й поліції вигідно, коли п’яні валяються прямо в парку під Верховною Радою. Там рюкзачок поцупили, а там і смартфон останньої моделі… Десь, дивись, грошей у гаманці знайти можна — то нехай валяються нетверезі недоумки для підробітку! А тоді ще й жінці можна зателефонувати (номери ж збережені) — чи не хоче телефона того викупити… Ось такий бізнес є у нової поліції. Міністр Арсен Аваков у курсі?

Кажуть, що витверезники — це задорого. Але ж вони й раніше були не безкоштовними. Викласти до 25 крб при зарплаті 120 не вважалося дешевою розвагою. То хоч якось боялися! А ще був шанс потрапити до ЛТП, а ще були якісь заходи на роботі… Тепер же пий — хоч залийся! Тільки ж скільки з того пиття збитків і горя!

…Уже за президентської каденції Петра Порошенка на сайті Президента України була зареєстрована петиція про повернення витверезників і примусового лікування алкоголіків. Іще наприкінці 2015 року діло було, 30 грудня. І автор петиції відомий — Євген Ситник. Але залишилася ця петиція без достатньої кількості голосів (мабуть) і відтак без жодної реакції. Тим часом збільшується кількість реклами алкоголю, зростає дитячий і жіночий алкоголізм, страждають родини, занепадає виробництво… То, може, з алкоголізмом вато було б і без петицій якось боротися на державному рівні? Нехай любителі оковитої поповнюють місцеві бюджети — дивись, через гаманець і до розуму може дійти.

Про всяк випадок згадаймо, що нація, яка вживає понад 8 л чистого спирту на душу населення на рік, вважається вимираючою. То хочемо відчути себе динозаврами?

Зінаїда Царенко

Вас може зацікавити

Незаконні закони: чому парламент їх так затято ухвалює

Українська зарплата — мінімальна, середня і справжня

Чи мають юридичні наслідки голосування в мережі?