Тиждень тому український медіапростір охопив скандал: воєнна кореспондентка ТСН та державного телемарафону Юлія Кирієнко-Мерінова публічно порушила питання відсутності в українських захисників боєприпасів для 120 мм мінометів.
Про це пишуть “Факти”.
“Як відбивати штурми, наприклад на Покровському напрямку, де ворог відправляє своє м’ясо малими групами, коли тобі на бригаду дають на тиждень 10 мін 120-мм?!” — обурювалася журналістка.
У Міноборони мінометні та артилерійські постріли називають “критичною номенклатурою”. До цього переліку включають 82 мм та 120 мм мінометні постріли, реактивні снаряди до “Граду”, артилерійські постріли 122 мм, 152 мм та 155 мм.
Розшифруємо: постріл — це боєприпас, готовий до стрільби. Якщо чуєте вираз “мінометний постріл”, то це сама міна з вибуховою речовиною всередині, підривник, вишибний та додаткові порохові заряди. Вкинув такий комплект у міномет, бойок вдарив по капсулю вишибного заряду, той підірвав порохові заряди — і от міна вже вилітає з міномета і летить по ворожих позиціях.
А щоб ця міна не просто впала, як цеглина, на кінчику вкручено підривач — від перевантаження польоту він переходить у бойове положення, та, щойно міна торкається якоїсь поверхні, підривач детонує заряд вибухової речовини всередині міни, — відбувається вибух, який з несамовитим прискоренням обстрілює все навколо уламками корпусу міни. Ось чому мінометні та артилерійські постріли настільки ефективні проти піхоти.
Відсутність пострілів — пряма відповідальність Міністерства оборони України, яке має забезпечувати Збройні Сили України озброєнням та боєприпасами. Але в наших реаліях є ще одне відомство, відповідальне за відсутність зараз, на 3-й рік війни, боєприпасів в українському війську. Зокрема, українських боєприпасів.
“Ми вийшли на власне серійне виробництво всієї номенклатури мінометних та артилерійських повнокомплектних пострілів”, — сказав Олександр Камишін у Верховній Раді 4 вересня під час свого звіту за результатами роботи на посаді міністра з питань стратегічних галузей промисловості.
“Ми не побоялися й взяли на себе зобов’язання, хоча всі казали, що не буде виробництва, не буде ОПК <…> Ми інвестували у виробництво, і кожен другий боєприпас зараз український”, — заявив Рустем Умєров в інтерв’ю телеканалу “Рада” за результатами року роботи на посаді міністра оборони України.
За травень, червень, липень та серпень державний “Павлоградський хімічний завод” мав поставити військовим 250 тисяч мінометних пострілів 120 мм, а відвантажив трохи менше ніж 17 тисяч! Це при тому, що цей завод Мінстратегпрому вчасно отримав мільярди гривень попередньої оплати. Хоча й дуже дивно, що держава вирішила виділити такі кошти підприємству, чиї основні потужності на початок 2024-го ще залишалися у прифронтовій зоні.
У першому кварталі 2024 року “Агенція оборонних закупівель” підписує з державними “Артемом” та “Павлоградським хімічним заводом” рекордні контракти на постачання боєприпасів та сплачує десятки мільярдів гривень попередньої оплати. Варто сказати, що майже по всіх контрактах зараз постачання зривається, що й відчувається на фронті.
Сотні тисяч артилерійських пострілів 122 мм та 152 мм. Майже 2 мільйони мінометних пострілів 82 мм та 120 мм. Все має бути поставлено до кінця 2024 року, а перші поставки мали бути розпочаті вже з травня. Чи перевіряли в “Агенції” реальні спроможності цих двох державних заводів?
Не “відстають” і власні підприємства Міністерства оборони України: державний “Спецтехноекспорт” ще на початку лютого отримав майже 700 мільйонів гривень попередньої оплати для постачання 80 000 закордонних мінометних пострілів для 120 мм мінометів. І, як ви, певно, здогадалися, ще не поставив жодного.
“Перемога на полі бою починається на заводі” — таке гасло українська делегація побачила на заводі з виготовлення боєприпасів в Пенсильванії під час нещодавнього візиту. Схоже, українська заводська перемога затримується.