Нові санкції ЄС щодо Росії: краще, ніж нічого?

16602524_303.jpg

Персональні санкції ЄС за агресію у Керченській протоці не змусять Кремль звільнити заарештованих українських моряків, вважають експерти. Утім, і більш жорстких обмежувальних заходів щодо РФ від ЄС чекати не варто.

Персональні санкції ЄС за агресію у Керченській протоці не змусять Кремль звільнити заарештованих українських моряків, вважають експерти. Утім, і більш жорстких обмежувальних заходів щодо РФ від ЄС чекати не варто.

Комітет постійних представників країн ЄС 6 березня погодив санкції щодо Росії через події у Керченській протоці та Чорному морі в листопаді минулого року. Очікується, що формально санкції затвердить Рада ЄС у другій половині наступного тижня. Тоді ж Брюссель оголосить і імена тих росіян, які поповнять візовий “чорний список” ЄС.

Суть персональних санкцій полягає у введенні заборони особам із санкційного списку на в’їзд на територію ЄС і замороження їхніх активів у європейських банках.

Символічна відповідь

Запровадження персональних санкцій щодо російських громадян через три місяці після інциденту в Керченській протоці стане першою предметною відповіддю Брюсселя на новий виток агресії в Азовсько-Чорноморському регіоні з боку Росії.

“ЄС повинен був зробити хоча б щось і дати бодай яку політико-дипломатичну відповідь на ці дії”, – пояснив у розмові з DW  старший співробітник з питань безпеки та оборони Німецького фонду Маршалла у Брюсселі Бруно Лете (Bruno Lete). “Оголошені Брюсселем санкції доволі легкі, адже що таке візова заборона для вісьмох людей у порівнянні з ув’язненням для 24-х?” – питає експерт. Лете також висловив сумнів, що це “може відчутно нашкодити Росії”.

Санкції ЄС є великою мірою символічними, вважає старший науковий співробітник Європейської ради міжнародних відносин Ґустав Ґрессель (Gustav Gressel). “Дуже сумнівно, щоб оперативники, занесені у заборонний візовий список, мали великі активи у Європі, а якщо і так, то ці люди однаково не впливають на російську політику”, – сказав Грессель в інтерв’ю DW. При цьому експерт зазначив, що персональні санкції “краще, ніж нічого”.

Ґрессель вважає, що зволікання з ухваленням санкцій за інцидент у Керченській протоці відбулося через намір Італії, Австрії та Угорщини послабити санкційний режим ЄС щодо РФ. “На додаток ще й Німеччина не підтримує запровадження більш жорстких заходів”, – пояснив експерт.

Бруно Лете нагадав, що рішення про додаткові санкції ухвалюється за принципом консенсусу всіма країнами-членами ЄС. “Я не думаю, що з огляду на це можна було очікувати щось більше”, – переконаний він.

Нових санкцій не буде

Чи варто сподіватися, що персональні санкції стануть першими в “Керченському пакеті” і що ЄС доповнить їх новими обмежувальними заходами проти Росії, яка продовжує перешкоджати судноплавству в Азовському морі та блокує українські порти? “Ми б дуже хотіли побачити такі санкції. Але, як пояснюють наші європейські партнери, їх запровадження не може відбутися швидко”, – сказала у коментарі DW представниця Світового конгресу українців зі зв’язків з міжнародними організаціями у Брюсселі Марина Ярошевич. За її словами, не кожна країна ЄС готова вкласти додаткові ресурси у новий пакет санкцій щодо Росії. Але деякі держави-члени, такі, як Литва, Естонія, Данія, запровадили антиросійські санкції на національному рівні. “Сподіваємося, ця група країн розшириться і з національного рівня вони піднімуться на загальноєвропейський”, – сказала Ярошевич.

До цієї перспективи Бруно Лете ставиться скептично. “Я не думаю, що розширення існуючих санкцій щодо російської економіки є реалістичним з огляду на нинішній політичний клімат всередині самого ЄС”, – пояснив експерт. Проте він висловив впевненість у тому, що “ті санкції, які вже накладені на РФ, зберігатимуться”.

За ленінським принципом?

За п’ять років конфлікту, який Росія розгорнула на території України, ЄС наклав санкції, засудив російську владу, але так і не знайшов єдиної правильної відповіді на дії Москви, вважає Лете. На його думку, це відбувається через те, що відповідь ЄС формують інтереси його країн-членів. І поки деякі столиці вважають за необхідне реагувати на поведінку Росії військовими чи політичними засобами, “інші ведуть економічні підрахунки”.

Ґустав Ґрессель називає таку стратегію ЄС у реагуванні на політику чинної влади Росії “помилковою”. “Путін діє відповідно до висловлювання Леніна: промацай багнетом – якщо там сталь, зупинись, якщо м’яко – продовжуй. А ми демонструємо Путіну лише свою м’якість, тому він не зупиниться”, – переконаний експерт.

Автор Вікторія Власенко

Джерело: DW.COM

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Коментарі

Реклама


загрузка...
Loading...

Реклама