Реформа шкільної освіти та її головні ризики

Нещодавно урядовий законопроект «Про повну загальну середню освіту» (№10204) Верховна Рада України прийняла за основу в першому читанні. Треба згадати, що перший закон про освіту було ухвалено ще в 90-ті роки минулого століття. Зрозуміло, що з того часу багато всього змінилося в технологічному, науковому, економічному та соціальному напрямках, що впливає на процес здобуття освіти. І для того, аби освітній процес відповідав вимогам сучасного світу, потрібні значні зміни. Але важливим питанням залишається те, чи представники Міністерства освіти і науки, які готували проект закону про повну загальну середню освіту, проаналізували, які норми діючого законодавства не відповідають вимогам часу, які існують прогалини і що необхідно закласти в новому законі.

Неадаптована калька з європейської системи освіти

За словами директора Центру експертизи освітніх реформ, доктора педагогічних наук Людмили Ващенко, запропонований урядом законопроект є калькою з французької системи освіти, частково німецької та трохи англійської. На її переконання, в проекті закладено багато ризиків, які порушують права дітей на здобуття повної середньої освіти.

Наприклад, у Франції та Німеччині дошкільна освіта до 6 років, а з 6 до 11 років – початкова школа. У Франції середня освіта – це коледж (з 11 до 15 років), в Німеччині – гімназія. Це обов’язкова базова освіта, на кожному етапі якої діти повинні складати іспит. Наш законопроект пропонує аналогічну систему: початкову школу (4 роки), гімназію (5 років базової освіти), по закінченню яких діти мають складати іспити. Поняття «школа» зникне зі звичного розуміння, оскільки в Україні 5-9 класи планують реорганізувати в гімназії. І якщо діти захочуть вступити в гімназію, їм необхідно буде складати вступний іспит. Таким чином, середню базову освіту забезпечуватимуть тільки гімназії. Спецшколи з поглибленим вивченням іноземних мов або інших дисциплін також будуть реорганізовані в гімназії.

Наступним рівнем після гімназії пропонується в законопроекті ліцей (профільна освіта) для 15-18 річних (10-12 класи), куди потрібно буде ще поступити, і тим самим довести, чи зможеш навчатися на такому рівні. Експерти розглядають такі нововведення, як порушення основної норми Конституції України щодо обов’язкового забезпечення державою повної середньої освіти кожному громадянину. Саме введенням іспитів та конкурсних відборів між рівнями повної середньої освіти, фактично переривають дитині перспективи в її отриманні. Це несе загрозу зниження освіченості серед громадян у майбутньому.

Проект із порушеннями Конституції України

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (ГНЕУ) у своєму висновку до цього законопроекту звертає увагу на низку суперечностей між запропонованим проектом і чинним законодавством, а також пропонує доопрацювати більшість статей до другого читання. Наприклад, у статті 18 законопроекту МОН пропонує за підсумками атестації видавати три види окремих свідоцтва: про початкову, про базову середню і про повну загальну середню освіту, що понесе суттєве збільшення видатків із держбюджету на виготовлення відповідних бланків. Оскільки відповідні свідоцтва і бланки мають виготовлятися за рахунок коштів держбюджету з присвоєнням їм відповідного реєстраційного номера в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ГНЕУ рекомендує надати додаткові вагомі обґрунтування щодо необхідності видачі учням свідоцтва поро початкову освіту після завершення 4 класу. Адже зараз свідоцтва видаються лише випускникам після здобуття базової та профільної середньої освіти.

Профспілка працівників освіти і науки України, зокрема її Київська міська організація, висловила своє невдоволення тим, що їхні важливі зауваження не були враховані в остаточній редакції проекту після його громадського обговорення. Позитивними зрушеннями вони вважають лише доплати до 20% за наставництво над молодими педагогами (педагогічна інтернатура) та доплати за перевірку навчальних робіт (сьогодні оплачується тільки перевірка зошитів).

Столичні освітяни категорично не погоджуються з нормами законопроекту, які звужують трудові права педагогічних працівників. Зокрема, переведення працівників-пенсіонерів на контрактну форму, яке містить у собі ознаки дискримінації (стаття 22). Переведення працівників на строкові трудові договори без їхньої згоди порушує ст. 43 Конституції України, Кодексу законів про працю України та згідно із Законом України «Про засади запобігання і протидії дискримінації в Україні» є дискримінацією. Запровадження такої новації може призвести до масових звернень педагогічних працівників до суду за захистом своїх прав.

Також не підтримують освітяни законодавчого закріплення можливості наповнювати класи більше, ніж 30 учнями, якщо дозволяють санітарні норми. Це призведе до зростання інтенсивності праці педагогічних працівників та знизить рівень засвоєння учнями навчального матеріалу.

Абсурдною вважають у профспілці і норму щодо розробки педагогічними працівниками у взаємодії з батьками та учнями індивідуальних програм розвитку, індивідуальних навчальних планів на всіх учнів без встановлення педагогічним працівникам на рівні закону обов’язкової доплати за ці обов’язки.

Освітяни також обурені обмеженням права працівників закладу на участь у відборі кандидатур на посаду керівника закладу. За чинним Законом України «Про загальну середню освіту» представники трудового колективу закладу входять до конкурсних комісій, а за новим законопроектом – лише мають право дорадчого голосу.

У профспілці не згоді з обмеженням фінансової автономії (з однієї сторони заклад самостійно формує штатні розписи (стаття 59), з іншої сторони – керівник закладу повинен погоджувати штатні розписи з органами управління освітою (стаття 60).

У зв’язку з низкою суттєвих недоліків у запропонованому урядом проекті, профспілка освітян м. Києва звернулася до депутатських фракцій у парламенті з вимогою не приймати Закон «Про повну загальну середню освіту» без урахування зауважень педагогічної спільноти.

Перспективи запуску недосконалої освітньої реформи

Дуже шкода, що депутати цього скликання не читають законопроекти, за які голосують. Адже цілком ймовірно, що в разі детального вивчення урядового законопроекту з низкою норм, які порушують конституційні права як учнів, так і освітян, депутати не підтримували б його в першому читанні. Але, як то кажуть: «Маємо те, що маємо».

Зараз депутатам не до освітньої реформи. Адже стартувала позачергова парламентська виборча кампанія і на роботу ходить не більше 60-80 свідомих депутатів. Всі інші зайняті прилаштуванням себе в списках політичних партій, або роботою в округах, щоб потрапити восени до парламенту наступного скликання. Для відвернення уваги у Верховній Раді запустили розгляд виборчого кодексу в другому читанні з 4,5 тисячами поправок. Зрозуміло, що його розгляд затягнеться аж до завершення роботи цієї сесії. Тому суттєво доопрацьовувати освітню реформу до другого читання, очевидно, доведеться вже депутатам наступного скликання.

Коментарі