Що потрібно знати про справу “скіфського золота”

16932518_303.jpg

Історія навколо позичених в України скіфських коштовностей амстердамським Музеєм Алларда Пірсона в Нідерландах триває вже майже п’ять років – рівно стільки ж, скільки триває анексія Росією українського Криму.

11 березня Апеляційний суд Амстердама розглядає скаргу музеїв анексованого Криму на рішення щодо повернення Україні “скіфського золота”, яке виставляли в Нідерландах. DW зібрала відомі факти про справу.

Історія навколо позичених в України скіфських коштовностей амстердамським Музеєм Алларда Пірсона в Нідерландах триває вже майже п’ять років – рівно стільки ж, скільки триває анексія Росією українського Криму. Адже саме на півострові розташовані музеї, які надали нідерландцям для виставки переважну більшість із загалом майже 600 об’єктів. Поки експозиція виставлялась на Заході, Росія окупувала та анексувала Крим. Після завершення виставки амстердамський музей одразу ж повернув в Україну 19 об’єктів – ті, що були позичені у Музею історичних коштовностей Києво-Печерської Лаври в Києві. Кому ж  повертати скіфське золото, позичене в Криму, в Амстердамі не знають досі.

Неподілені коштовності

Від самого початку повернути коштовності в Музею Алларда Пірсона вимагали як тепер уже непідконтрольні Києву кримські музеї – Керченський та Бахчисарайський історико-культурні заповідники, “Херсонес Таврійський” у Севастополі та Центральний музей Тавриди у Сімферополі, так і українська держава. Перші наполягали на тому, що експонати були взяті з їхніх фондів, а отже й мають бути повернені їм, незважаючи на подальший “розвиток політичних подій”. Офіційна позиція України: “Експонати не можуть бути повернуті на окуповану територію, яка тимчасово перебуває не під українським контролем”, а тому їх мають віддати державі. Мовляв, належать вони до Музейного фонду України, а він яким був до анексії Криму, таким і залишився після неї.

Музей Алларда Пірсона не захотів у цій спірній ситуації вирішувати сам, кому повертати скіфські коштовності, та віддав це питання на розсуд суду. У грудні 2016 року Окружний адміністративний суд Амстердама ухвалив рішення повернути на територію України експонати кримських музеїв. Суд визначив, що незалежно від того, де раніше перебували експонати, згідно з нормами міжнародного права та нормативними актами ЮНЕСКО, “скіфське золото” є спадщиною України, тому експонати мають бути передані їй. Тоді ж Печерський райсуд Києва наклав арешт на музейні експонати, які зберігають в музеї Алларда Пірсона в Нідерландах, та передав до Інтерполу документи для оголошення арештованого майна в міжнародний розшук.

А золото і нині там

Утім, за понад два роки, що минули від дати рішення амстердамського суду, музейні об’єкти зі столиці Нідерландів нікуди так і не вирушили. Кримські музеї, очікувано не задоволені результатом вирішення суперечки, в січні 2017 року подали апеляцію. “Ані законодавством України чи Нідерландів, ані міжнародним правом не передбачені правові підстави для передачі чи переміщення предметів, які на даний момент перебувають в Амстердамі, до Києва, де вони ніколи не були”, – йшлося в прес-релізі, опублікованому на російському сайті Центрального музею Тавриди після оголошення рішення суду.

Слухання Апеляційного суду Амстердама у цій справі призначені на понеділок, 11 березня. Як повідомили DW у суді, це перше і поки що єдине слухання, заплановане у цій справі. Тоді ж має стати відома дата оголошення остаточного рішення за результатом розгляду апеляції. Під час засідання суд має заслухати позиції трьох сторін – України, кримських музеїв та Музею Алларда Пірсона. Київ у суді має представляти, зокрема, міністр юстиції Павло Петренко, про що він нещодавно сам заявляв українським ЗМІ. До української делегації входитимуть також представники МЗС, мінкультури, мінінформполітики України, а також експерти музейної справи, повідомила 7 березня заступниця міністра інформполітики Еміне Джапарова.

Хто платитиме за зберігання

Готуючись до розгляду в апеляційній інстанції, в Музеї Алларда Пірсона повідомили, що всі ці роки забезпечують надійне зберігання скіфських коштовностей. Там також зазначили, що з 2014 року жодним чином не змінили власної позиції у справі та не бачать себе в праві “робити якийсь вибір у цьому питанні”. Крім того, в музеї наголосили, що суд у попередньому рішенні виправдав їхню вичікувальну позицію та зберігання кримських об’єктів у себе до остаточного рішення у цій справі.

Також читайте: РОСІЯ ЗАТЯГУЄ СПРАВУ ПРО СКІФСЬКЕ ЗОЛОТО І ГОТУЄТЬСЯ ДО КАСАЦІЇ, – МІНКУЛЬТ

Відкритим лишається лише питання, хто повинен буде нести витрати музею на зберігання скіфського золота. Згідно з рішенням суду від грудня 2016 року, плату в 111 тисяч євро, що була актуальною на той час, мала сплатити українська держава, натомість кримські музеї мали покрити судові витрати. Хто ж має оплатити зберігання музейних об’єктів за понад два роки, що минули відтоді, поки що залишається незрозумілим. У Музеї Алларда Пірсона DW повідомили, що увесь час – від моменту закриття виставки в 2014 році – покривають витрати на зберігання об’єктів самі. Суму цих витрат там називати відмовилися.

Автор Данило Білик

Джерело: DW.COM

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Коментарі

Реклама


загрузка...
Loading...

Реклама