“Слуга народу” хоче прискорити децентралізацію, щоб провести місцеві вибори

Партія “Слуга народу” має намір прискорити завершення децентралізації, щоб провести дострокові місцеві вибори.

“Я дуже підтримую Андрія Богдана в цій позиції, і це також позиція нашої групи в комітеті з питань державного будівництва, що потрібно завершити реформу децентралізації, а потім проводити місцеві вибори. Якщо нам вдасться завершити реформу децентралізації трохи швидше, відповідно, із завершеною реформою зволікати до термінових виборів, можливо, немає сенсу”, – повідомив голова виборчого штабу партії Олександр Корнієнко в інтерв’ю “РБК-Україна”.

Політик нагадав кілька моделей, як можна завершити реформу децентралізації, одна з моделей передбачає внесення змін до Конституції.

“Ми це зараз вивчаємо, бо там не обов’язково по всіх позиціях робити зміни в Конституції. У Конституції досить широко це все виписано, і кілька моделей, які можна врегулювати законами, під це підходять”, – сказав він.

“Ми зараз дискутуємо, на якому рівні повинні бути префекти, скільки їх повинно бути і які повинні бути їх повноваження – контролюючи законність рішень, вони повинні зупиняти або не зупиняти їх, передавати до суду. Можливо, їх потрібно наділити ще так званими стратегічними повноваженнями, щоб вони фактично продовжували лінію президента, наприклад, могли впливати на стратегію соціально-економічного розвитку регіону, якщо ми говоримо про обласний рівень”, – сказав Корнієнко.

Нагадаємо, що представник президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук раніше заявив, що в Офісі президента Володимира Зеленського розглядають питання дострокового проведення виборів в органи місцевого самоврядування.

Читайте також: “СЛУГА НАРОДУ” ПОКАЗАЛА СПИСОК КОМІТЕТІВ, ЯКІ ХОЧЕ ЛИШИТИ В РАДІ

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Володимир Гройсман розповів про досягнення децентралізації

До осені наступного року, за словами прем’єр-міністра, об’єднані громади повинні бути створені по всій країні.
Створення місцевих громад в Україні має завершитися до осені 2020 року.

Про це заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман в ефірі телеканалу Україна.

За його словами, на 70% території країни вже пройшла децентралізація, на 30% – ще ні.

“Я вважаю, що крайній термін, коли ми повинні утворити об’єднані громади, дієві, там, де може бути школа, садок, нормальна дорога, клуб, підприємство – це не пізніше виборів місцевих громад, які відбудуться восени 2020 року. І це важливо, це в принципі мета. Ми в січні оновили план децентралізації на нові п’ять років, і він це передбачає”, – зазначив Гройсман.

За його словами, приклади успішних практик місцевого самоврядування вже можна побачити в багатьох областях.
“Тобто ідея, з якою я прийшов працювати в центральну владу, – змінити систему управління державою на базі того, щоб усе концентрувалося на місцях, – це зараз відбувається”, – наголосив глава уряду.

Відповідаючи на питання, чи набереться 300 голосів в парламенті за зміни до Конституції щодо децентралізації, Гройсман зауважив, що дуже хотів би цього.
“Я можу сказати, що для мене це є одним з фундаментальних питань, за які я буду боротися, ми доб’ємося того, що буде триста”, – заявив прем’єр-міністр.

Нагадуємо, в січні Кабмін оголосив про другий етап децентралізації, результатом якої повинно стати проведення місцевих виборів у 2020 році на новій основі.

Як повідомлялося, в Євросоюзі вважають децентралізацію найуспішнішою реформою в Україні. Головним досягненням реформи, за словами Гройсмана, є зростання місцевих бюджетів.
Фото: Пресс-служба Кабмина

Джерело Кореспондент

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Гройсман про децентралізацію: Об’єднання громад має завершитися у 2020 році

Об’єднання громад, яке стало можливим завдяки реформі децентралізації, треба завершити протягом цього року, аби 100% українців відчули переваги реформи і оцінили нову якість життя. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Ради регіонального розвитку у Вінниці.

Читати далі “Гройсман про децентралізацію: Об’єднання громад має завершитися у 2020 році”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Геннадій Зубко: Україна сьогодні є однією з перших аграрних країн щодо експорту

Унікальність кожної людини і кожного регіону сьогодні ставиться першим пріоритетом держави. Сьогодні основним завданням, яке декларує Президент України, – це можливість нашої держави бути регіональним лідером серед Східно-європейських країн. Це амбітне і досяжне завдання. Про це на Раді регіонального розвитку у Бердичеві наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

Читати далі “Геннадій Зубко: Україна сьогодні є однією з перших аграрних країн щодо експорту”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Геннадій Зубко провів результативну зустрічі з Єврокомісаром Йоганнесом Ганом

Незмінність курсу Євросоюзу щодо підтримки реформи децентралізації в Україні було засвідчено під час зустрічі Віце-прем’єр-міністра – Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка з Комісаром ЄС з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнесом Ганом у Брюсселі 27 лютого.

Читати далі “Геннадій Зубко провів результативну зустрічі з Єврокомісаром Йоганнесом Ганом”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Ціна свободи: як українська децентралізація впливає на пострадянський простір

Реформа місцевого самоврядування може зробити Україну не тільки більш стійкою та сумісною з ЄС, а й прикладом для інших країн, що розвиваються

Сьогодні все більше стає зрозуміло, що реформа децентралізації позитивно впливає на повсякденне життя громадян. Державне управління стає більш раціональним, гнучким, відкритим та інтерактивним. Відносини між державою та суспільством стають міцнішими, покращується демократична підзвітність. Підвищення прозорості розподілу ресурсів поступово зменшує можливості для корупції. Спрощується економічна активність місцевих громад, зростає міжрегіональна конкуренція.

Містам та селам стає легше співпрацювати одне з одним, вони починають конкурувати за прямі інвестиції, туристів, фінансування проектів, кваліфікований персонал і державні ресурси. Талановита молодь із провінції може краще самореалізовуватися вдома. Патріотична енергія направляється з міфологізації уявних громад до покращення справжніх. Громадська активність заохочується й використовується для суспільного блага. Масові ініціативи можуть швидше перетворюватися на ефективну державну політику і ставати основою для формування загально національних інновацій.

В цілому, ці та подібні позитивні ефекти від децентралізації в Україні нададуть їй додаткової ваги, беручи до уваги її важливість, як однієї з найбільших за територією європейских країн, держави, що знаходиться на цивілізаційному кордоні, ключової пострадянскьої республіки й геополітичного опорного пункту. Будь-який внутрішній курс України матиме ширші наслідки у зв’язку з її міжнародною еманацією.

Доля української трансформації, не в останню чергу завдяки реформі місцевого самоврядування, глибоко впливатиме на загальноєвропейську безпеку та стабільність, посткомуністичний соціально-економічний розвиток, а також на лібералізацію та демократизацію Східної Європи.

Децентралізація підвищує стійкість

Перше й найголовніше, децентралізація робить Україну більш стійкою державою і суспільством. Разом із іншими реформами, вона зменшує або стримує різні пострадянські патології державного управління та місцевого розвитку. У свою чергу, цей ефект має значення не лише муніципального, регіонального чи національного характеру, але – з огляду на геополітичну роль України – ще й міжнародного.

Українська децентралізація передає владу до громад рівнем нижче, ніж ті, в яких функціонує більшість старих неформальних мереж. Хоч це й не вберігає державу від зазіхань «місцевих князьків», це ускладнює підрив громадської сфери цими інтересами. Дійсно, іноді децентралізація просто переносить точку зарождення корупційної мережі з національного чи регіонального рівня на місцевий. У деяких випадках, це може принести користь кланам, які до цього часу функціонували в муніципальному контексті.

Однак, в цілому, децентралізація в Україні – як і в будь якій іншій державі світу – зміцнює, а не послаблює демократичну підзвітність, і сприяє економічному розвитку. Нові органи самоврядування перебувають під більшим впливом громадської уваги й несуть більшу відповідальність перед місцевими громадами, ніж ті візантійські адміністративні органи, що Україна успадкувала від пострадянської системи.

Коли амбітні підприємці зіштовхуються з місцевими – а не регіональними чи національними – політичними рамками, скоріше за все спрямовуватимуть свої зусилля на політичну та розвиваючу діяльність, ніж на неформальну й екстрактивну. У середньому, нові українські Об’єднані Територіальні Громади (ОТГ) менш сприйнятливі до диверсійної діяльності напів-таємних мереж і жадібності шукачів рентного прибутку, ніж старі обласні й районні адміністрації та ради. Нові ОТГ мають більшу мотивацію до конкурентної боротьби з іншими ОТГ за залучення інвестицій, приваблення туристів, надання послуг і здобуття відомості. Старі, менш впливові й менші соціуми такої мотивації вже не мають.

Таким чином, децентралізація робить Українську державу більш стабільною, розвиненою та ефективною. Підвищена стійкість і більший динамізм України підтримуватиме її модернізацію.

У свою чергу, все, що робить сильнішою плюралістичну та лібернальну Україну – раціоналізація, європеїзація, децентралізація, приватизація, дерегуляція і т.д. – підриває легітимність клепто- й автократичних порядків інших пострадянських держав. Зміцнюючи українську економіку та демократію, децентралізація допомагає – завдяки розміру України та її ролі в Східній Європі – змінити весь пострадянський простір на краще.

Децентралізація покращує згуртованість

Друге, на додаток до того, щоб зробити Українську державу більш міцною, багато українських політиків також розглядають децентралізацію, як своєрідні ліки від російської гібридної війни. Децентралізація сприятиме глибокому залученню звичайних українців до урядових справ, що приведе до національної згуртованості населення України, а також до підвищення громадського духу.

Поточна передача влади до місцевих громад в Україні позбавляє різних гібридних воїнів Росії традиційних інституційних структур і критичних точок входу для підбурювальних дій. Децентралізація не є федералізацією, тому ускладнює планування ірредентистських операцій, подібних до тих, що в 2014 році були проведені в Сімферополі, Донецьку та Луганську. Оскільки обласні адміністрації та держуправління поступово втрачають політичну значущість, Кремлю стає складніше чітко розмежувати території, на яких можна підтримати розкіл чи/і підготувати анексію.

У свою чергу, ці антисепаратистські наслідки децентралізації України мають не лише національний, але й міжнародний вимір. У тій мірі, в якій реформи місцевого самоврядування – разом із іншими поточними трансформаціями в Україні – допомагають підтримувати незалежність Києва й стабільність в Українській державі, вони підривають російський реваншизм. Чим сильніша Україна, тим менш вірогідним виглядає неоімперіалістський проект Москви та гегемоністська претензія Кремля на колишній царський чи радянський простір. У 1997 році здобув популярності вислів Збігнєва Бжезинського, що «без України Росія перестає бути євразійською імперією».

Децентралізація підтримує європеїзацію

Третій геополітичний аспект української децентралізації полягає в тому, що вона підтримує поточну інтеграцію України – пов’язану з програмою Східного партнерства, розпочатою у 2009 році, та Угодою про асоціацію, що була підписана в 2014 році – в політичний та правовий сектори Європейскього Союзу. Децентралізація допомагає підготувати майбутню заявку Києва на повне членство в Союзі та, в кінцевому результаті, здобути його. Певною мірою, українська децентралізація є більш фундаментальним аспектом поступової європеїзації України, ніж інші аспекти цього процесу, на які частково впливають ззовні.

Будучи українським проектом, натхненним, але не змодельованим за будь яким іноземним прикладом чи побудованим за попередньо визначеним західним рецептом, децентралізація має два важливі значення. По-перше, це явний прояв того, що Україна відходить від царських і радянських централістичних традицій минулого в межах колишньої Російської імперії. Сама ідея і початок реформи децентралізації України підтверджує «європейський» характер України. Це практичний доказ громадянського, плюралістичного та відкритого характеру українських політичних традицій та культури.

По-друге, накопичені результати поточного перехідного періоду роблять Україну все більш сумісною із Союзом. В цілому, країни-члени ЄС є більш-менш децентралізованими. Багато хто продовжує процес децентралізації у тій чи іншій мірі. Більше того, вони притримуються добре відомого принципу субсидіарності у відносинах як з Брюсселем, так із власними регіонами й муніципалітетами. Чим більш деконцентрованою та субсидіарною стає Україна, тим більше вона стає схожою на інші європейські держави, і тим краще вона буде підготовлена до повного вступу в ЄС.

Місцеве походження та європо-орієнтовані наслідки української децентралізації важливі не тільки з точки зору поширення західних цінностей і принципів. Вони також мають ширший геополітичний вимір. Оскільки київська реформа місцевого самоврядування виражає та вдосконалює «європейський» характер України, вона демонструє свою приналежність до західних нормативів та культурних напівсфер. У свою чергу, це робить українські прагнення до вступу до ЄС і НАТО більш природним явищем, ніж при інших умовах.

Децентралізація забезпечує модель

Останній, і поки що найбільш спекулятивний, геополітичний аспект поточної трансформації українського самоврядування стосується міжнаціонального дифузійного потенціалу. У майбутньому децентралізація України може забезпечити інші, поки що дуже централізовані, пострадянські держави політичними напрямками та інституційними шаблонами, які вони зможуть використати при впровадженні власних реформ. Це стосується й самої Росії, для якої децентралізація за українською місцевою парадигмою одного дня може стати актуальнішою, ніж дотримання старої парадигми російської федералізації.

З плином часу, кожна з колишніх радянських республік зазнає впливу поступової соціальної модернізації, міжнаціонального розподілу норм, демократизації внутрішньоелітних розмежувань, а також міжнародної економічної інтеграції. Ці процеси будуть все більше і більше змінювати всі поки що політично недорозвинені та культурно регресивні посткомуністичні країни. Коли урядові кризи, конкурентні недоліки та загальна відсталість створять достатній тиск для глибоких реформ в Росії, Білорусі, Вірменії, Азербайджані чи/та Центральній Азії, їхні нації шукатимуть ідеї та досвід, які можуть допомогти їм відновити свої нерухомі суспільства та переробити неефективні держави.

Можливість або навіть намір міжкордонного розповсюдження ідей – це, звичайно, те, що прямо або опосередковано пов’язане із багатьма концепціями та зусиллями реформування з усього світу. Однак українська реформа місцевого самоврядування може бути більш важливою геополітичною ознакою, завдяки вищезгаданим наслідкам державтотворення та антисепаратизму.

Український тип децентралізації– не лише інструмент для поліпшення відносин між державою та суспільством. Він також може бути інструментом для стабілізації регіонально розділених областей, яким загрожують сепаратистські тенденції.

Так само, як передача влади місцевим і муніципальним рівням допомагає Україні утримувати свою територію разом, застосування її моделі децентралізації одного дня може допомогти зберегти єдність іншим пострадянським державам. Не в останню чергу це стосується Росії, чий величезний розмір і багатонаціональний характер робить її особливо вразливою до автономізму й сецесіонізму.

Децентралізація як недооцінена програма реформ

Наведений перелік не означає, що реформа місцевого самоврядування є панацеєю для України та інших пострадянських країн. Однак, її європеїзуючий, антисепаратистський та дифузійний потенціал роблять її особливо важливим, цікавим та послідовним аспектом поточної української соціально-політичної трансформації. У контексті інших специфічних потрадянських політичних викликів, протиімперські та державотворні виміри децентралізації надають цій конкретній реформі в Україні більше значення, ніж інші суттєво подібні процеси передачи влади від національних і регіональних до муніципальних і місцевих рівнів в інших частинах світу. Ані подолання царсько-комуністичної імперії, ані формування нових національних держав ще не завершилися на пострадянському просторі. Децентралізація може допомогти в цьому процесі або, принаймні, стати основним інструментом для ефективного вирішення цих обох складних проблем.

Автор:Андреас Умланд політолог, старший науковий співробітник Інституту Євро-Атлантичного Співробітництва

Джерело Voxukraine

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Уряд оновлює план дій по реформі децентралізації та ініціює новий етап змін, – Володимир Гройсман

Кабінет Міністрів України в рамках посилення можливостей місцевого самоврядування ініціює перехід до нового етапу реформи децентралізації, який передбачає закріплення вже набутих успіхів і формування спроможних громад, зміну територіального устрою, чітке розмежування повноважень та функцій контролю різних рівнів управління, а також активний розвиток форм місцевої демократії, коли жителі можуть висловити свою думку з різних питань не від виборів до виборів, а повсякчас. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, представляючи новий план дій з реформи децентралізації на період до 2020 року.

Читати далі “Уряд оновлює план дій по реформі децентралізації та ініціює новий етап змін, – Володимир Гройсман”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Першочергові закони нового етапу децентралізації назвав Геннадій Зубко

У Парламенті на сьогодні зареєстровано 4 пріоритетних законопроекти нового етапу децентралізації, які потребують першочергового прийняття. Це ЗУ №8051 «Про засади адміністративно-територіального устрою», ЗУ 6403 «Про внесення змін до закону «Про регулювання містобудівної діяльності», ЗУ №6641 «Про внесення змін до деяких законів України щодо утворення, реорганізації і ліквідації, найменування і перейменування місцевих державних адміністрацій», ЗУ №8369 «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Читати далі “Першочергові закони нового етапу децентралізації назвав Геннадій Зубко”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

«Без змін до Конституції ми не убезпечені від відкату реформи децентралізації», – Віталій Кличко (відео)

Без змін до Конституції ми не убезпечені від відкату реформи децентралізації та скасування її досягнень у майбутньому. Про це заявив мер Києва, голова Асоціації міст України Віталій Кличко під час виступу на Форумі місцевого самоврядування за участю Президента, Прем’єр-міністра України та Голови Верховної Ради.

Читати далі “«Без змін до Конституції ми не убезпечені від відкату реформи децентралізації», – Віталій Кличко (відео)”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Гройсман про децентралізацію: зовні всі за реформу, а під килимом – ігри

Прем’єр Володимир Гройсман заявив, що реформа децентралізації потребує активного продовження і захисту, тому що є спротив з боку деяких органів місцевої влади.

Читати далі “Гройсман про децентралізацію: зовні всі за реформу, а під килимом – ігри”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!