Єврокомісію вперше очолила жінка

Фон дер Ляєн обрана головою Єврокомісії. Кандидатуру представника Німеччини підтримали 383 європарламентарії.

Європейський парламент проголосував за призначення міністра оборони Німеччини Урсули фон дер Ляєн на пост президента Європейської комісії. Про це повідомляє Європейська правда.
За призначення фон дер Ляєн проголосували 383 євродепутати, за мінімально необхідних 374. Проти – 327, утрималися – 22. Всього в сесійній залі були присутні 723 євродепутати.
Голосування проходило бюлетенями і було таємним, тому точно невідомо, хто з депутатів підтримав призначення. Раніше групи “Зелених” і “Лівих” заявляли, що точно не будуть голосувати за фон дер Ляєн. Також проти її призначення виступали німецькі ультраправі.
Фон дер Ляєн 1 листопада змінить на посту діючого президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера. Вона стане першою жінкою на чолі Єврокомісії.
До виборів у Європарламент вона не була в списку кандидатів на посаду, вважалося, що призначать німця Манфреда Вебера. Однак, в результаті тривалих переговорів його кандидатура, як і інших топ-кандидатів, відпала.
В результаті, лідери ЄС на саміті погодили кандидатуру Фон дер Ляєн.
Нагадаємо, на саміті Євросоюзу тричі переносили початок засідання. Туск проводив переговори щодо кадрових призначень з канцлером ФРН Ангелою Меркель і президентом Франції Еммануелем Макроном.
Джерело – korrespondent

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Коментар: Розподіл посад в Євросоюзі – усе вирішилося за лаштунками

Висунення німкені Урсули фон дер Ляєн на посаду голови Єврокомісії є перемогою для канцлерки Німеччини Анґели Меркель, але ударом для Європарламенту, вважає Барбара Везель.

Це була неочікувана перемога для Анґели Меркель (Angela Merkel). Жоден німець за останні приблизно 50 років не очолював Єврокомісію, й у разі затвердження Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) стане також першою в історії жінкою на цій посаді. Якби німецька канцлерка намагалася проштовхунути цю кандидатуру, це в неї навряд чи би вийшло. Але це кадрове рішення було породжене безвихіддю, коли всі інші варіанти відпали, й глави урядів країн ЄС урешті-решт змогли знайти хоч одну прийнятну для всіх кандидатку. На допомогу Меркель прийшов президент Франції Еммануель Макрон, який запропонував кандидатуру фон дер Ляєн. А от хто програв, так це Європарламент з його провідними кандидатами від партій, які здобули найбільше голосів на виборах 26 травня.

Розкол у ЄС поглибився

Чого справді бракувало на цьому саміті, так це духу компромісу – і передусім з боку країн Вишеградської групи (Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія). Вони подавали більше голосу, ніж будь-коли раніше, і робили все, щоб позбавити топкандидата європейських соціал-демократів Франса Тіммерманса шансів обійняти посаду голови Єврокомісії. Опікуючись у нинішньому складі Єврокомісії питанням верховенства права, він не заплющував очі на порушення в цих країнах, і це йому не пробачили націоналісти в Будапешті та Варшаві. Їх підтримав популістський уряд Італії. Цей новий союз ще принесе ЄС чимало проблем.

Тепер можна лише скреготіти зубами через те, що справжній демократ Тіммеманс зазнав поразки через опір Віктора Орбана та польської урядової партії “Право і справедливість”. Але Меркель дала зрозуміти, що глави урядів не хотіли нав’язувати жодне рішення великим країнам-членам. Адже теоретично голосів для цього мало би якраз вистачити.

Тривалі дискусії на Європейській Раді дозволяють припустити розвиток подій у наступні роки: буде багато суперечок та незгоди. Деякі східноєвропейські країни хочуть докорінно іншої політики. Вони виступають проти моделі ліберальної демократії як спільного фундаменту та проти подальшого зближення країн ЄС. І тепер таких опозиціонерів зібралося достатньо, щоб на постійній основі торпедувати та ставити під питання рішення Євросоюзу.

Залаштункове рішення

Але відповідальність за поразку Манфреда Вебера (Manfred Weber), який, власне, від початку був топкандидатом Європейської народної партії (ЄНП) на виборах, несе французький президент Еммануель Макрон. Він іще давно прямо натякав на те, що німецькому політику, мовляв, бракує досвіду. Макрон намагався покінчити з 50-річним домінуванням в Єврокомісії консерваторів з ЄНП, і йому вдалося навіть перетягнути на свій бік Іспанію та скандинавські країни. Врешті-решт, план Макрона теж провалився, але він був готовим до компромісу та прийняв кандидатуру міністерки оборони ФРН, яка так само, як і Манфред Вебер, представляє ЄНП.

А ось третю кандидатку – представницю лібералів, данку Маргрете Вестагер – позбавив шансів опір з боку Італії. Єврокомісарка з питань конкуренції та італійський уряд раніше не порозумілися щодо банківської сфери. Позиція Рима продемонструвала, що боротьба за керівні посади в Брюсселі дозволяє також звести старі рахунки. Це знищило останні шанси, аби бодай хтось із топкандидатів партій міг обійняти посаду голови Єврокомісії.

Вибір кандидатів

Весь цей спектакль був справжньою катастрофою для Європарламенту, який хотів зробити обрання голови Єврокомісії більш демократичним та зрозумілим для громадян. Нехай пропонована нині схема і не досконала, адже люди на виборах до Європарламенту голосують за кандидатів від своєї країни й часто небагато знають про топкандидата, якщо він з іншої. Але це принаймні міг би бути перший крок.

Меркель намагалася врятувати ситуацію та спочатку підтримала соціал-демократів. Але після того, як всі провідні кандидати не змогли заручитися підтримкою, залишалося тільки одне рішення – кандидат, якого ніхто не очікував. Проблемою є інституційна слабкість Європарламенту у випадку обрання голови Єврокомісії, найвпливовішої посади в ЄС. Уряди країн-членів висувають кандидата чи кандидатку, а потім депутати його або її затверджують. Отже, потрібна згода обох сторін.

З цього фіаско варто винести такий урок: обирати провідного кандидата треба дуже уважно. Манфред Вебер був слабким кандидатом, йому бракувало досвіду урядування. Європейська народна партія повинна була запропонувати іншу особу. Але Вебера все одно вибрали завдяки фракційній дисципліні та старим альянсам.

Цього не достатньо. Партії повинні думати, які кандидати можуть забезпечити більшість, як всередині політичної сили, так і серед урядів країн-членів ЄС. Вони натомість не змогли зібрати більшість за своїх кандидатів навіть у своїх лавах. Тому партії теж винні в цьому провалі, який знову на роки відсуває демократизацію європейської політики.

Автор Барбара Везель

Джерело: DW.COM

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Nutella, Coca-Cola і Ко. Чи дійсно у Східній Європі продають товари нижчої якості?

Концерни нерідко використовують різні складові під час виробництва продуктів харчування. У країнах Східної Європи лунають закиди, що там продають харчі нижчого ґатунку, ніж на Заході. Євросоюз перевірив ці закиди.

Уряди країн на сході ЄС ще кілька років тому офіційно скаржились, що міжнародні концерни продають у цьому регіоні гіршу продукцію, ніж на Заході. Угорське відомство з контролю за якістю харчів, зокрема, 2016 року офіційно заявило, що у супермаркетах цієї країни продається Coca-Cola, яка на смак більш “примітивна” і “менш інтенсивна”, ніж в Австрії. А шоколадно-горіхова паста Nutella, мовляв, “не настільки кремоподібна”. Тоді ж у Словаччині заявляли, що продукція, яку міжнародні концерни продають у цій країні, мають вищий вміст жирів і менший вміст м’яса, ніж у західноєвропейських країнах. Натомість замість цукру, мовляв, частіше застосовується підсолоджувач, а замість фруктових – штучні ароматизатори.

Подвійні стандарти?

Аби дати відповідь на такі закиди, Європейський Союз запровадив уніфіковані методи контролю якості харчових продуктів, які дозволяють виявляти подвійні стандарти.  У червні 2019 року Єврокомісія оприлюднила перші результати дослідження, присвяченого темі розбіжності у якості продукції в різних країнах ЄС. Виявилося, що майже у третині проконтрольованих видів продукції виявили розбіжності у складі – попри ідентичну або дуже схожу упаковку. Утім, наголошують у Брюсселі, при цьому не підтвердилося припущення, буцімто виробники постачають гіршу продукцію саме в країни Східної Європи.

Згідно з даними дослідження, дев’ять відсотків продуктів продаються в абсолютно однакових упаковках з переднього боку попри різний склад. У 22 відсотках випадків продукція з іншим вмістом продається у дещо видозміненій упаковці. Контролюючі органи ЄС наголошують, що відмінності у складі не обов’язково означають нижчу якість харчів.

Різні смаки і звички

У німецькому Об’єднанні брендів (Markenverband) привітали появу дослідження. “Розриву у якості між Сходом і Заходом ніколи не існувало”, – йдеться у заяві об’єднання. Виробники наголошують, що відмінності не приховуються, їх можна помітити, ознайомившись зі складом продукції. Харчові концерни стверджують, що різні рецепти відображають різні смаки споживачів у різних країнах. “Тому деяка продукція цілком може і навіть мусить мати інший смак в іншій країні”, – вважає виконавчий директор об’єднання Крістіан Келер (Christian Köhler). Він переконує, що це не пов’язано з нижчою якістю.

“Прірви між Сходом і Заходом немає”

В рамках дослідження було проаналізовано 1400 видів продукції у 19 країнах, зокрема у 10 країнах Східної Європи. Єврокомісар з питань освіти і культури угорець Тібор Наврачич вважає результати неоднозначними. З одного боку, прірви між Сходом і Заходом, за його словами, немає. Тим не менше, йому не дає спокою той факт, що майже у третині випадків продукція з різним складом продається в однакових або дуже схожих упаковках.

Єврокомісарка з питань юстиції Вера Юрова з Чехії пообіцяла, що подвійні стандарти у виробництві продуктів харчування будуть коратися законом. Перш за все, споживачі можуть бути впевненими, наголошує чиновниця, що “вміст продукту відповідатиме даним на упаковці”.

Автор Дірк Кауфманн

Джерело: DW.COM

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Через зростання держборгу Італії загрожує мільярдний штраф з боку ЄС

Єврокомісія рекомендує розпочати провадження щодо Італії через зростання держборгу. Це загрожує Риму мільярдним штрафом.

Європейська Комісія (ЄК) рекомендує розпочати дисциплінарне провадження стосовно Італії через збільшення державного боргу. Як зазначили в ЄК у середу, 5 червня, італійський уряд не вживає заходів для зменшення боргу, через що прогнозують його зростання і в майбутньому, повідомляє агенція dpa.

У 2018 році державний борг Італії становив понад 132 відсотки від ВВП, у той час як Маастрихтські критерії передбачають показник співвідношення держборгу до ВВП у 60 відсотків. Італія за цим показником – на другій позиції в ЄС після Греції. Загальний обсяг боргу країни – близько 2,3 трильйона євро. І в Єврокомісії припускають, що через бюджетну політику уряду цього року співвідношення боргу до ВВП зросте до 133,7 відсотка, а у 2020-му – до 135,2 відсотка.

Причиною зростання заборгованості, кажуть у Брюсселі, є і високі відсоткові ставки, за якими Італія змушена обслуговувати свої борги. Як зауважив віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, минулого року Італія витратила на обслуговування боргу, за оцінками, 65 мільярдів євро, що стільки ж, як на всю систему освіти.

Упродовж наступних двох тижнів країни-члени ЄС повинні проаналізувати пропозиції Єврокомісії і, у разі згоди, дати дозвіл на початок дисциплінарного провадження. Відповідне рішення можуть ухвалити міністри фінансів країн ЄС на початку липня. Зазначене провадження передбачає конкретні вимоги щодо зниження боргу, у разі ігнорування яких італійським урядом Риму загрожує мільярдний штраф. До цього часу така санкція щодо жодної держави ЄС не застосовувалася.

Реакція Рима

Прем’єр-міністр Італії Джузеппе Конте вже заявив, що “готовий докласти максимум зусиль для уникнення дисциплінарного провадження”, цитує dpa. Водночас міністр внутрішніх справ країни, лідер ультраправої “Ліги Півночі” Маттео Сальвіні пообіцяв не поступатися ЄС і стверджує, що політика жорсткої економії, якої вимагає Брюссель, “збільшує борг і бідність”. Розкритикував намір Брюсселя також і заступник голови уряду, лідер лівопопулістського “Руху п’яти зірок” Луїджі Ді Майо.

Джерело: DW.COM

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Санкції проти Росії за анексію Криму Єврокомісія запропонувала продовжити ще на рік

У проекті документа зазначається, що ЄС не визнає і продовжує засуджувати незаконну анексію Криму і Севастополя.

В Єврокомісії пропонують продовжити санкції проти Росії за незаконну анексію Криму і Севастополя до 23 червня 2020 року. Про це повідомило агентство Bloomberg з посиланням на внутрішній документ ЄС, датований 3 червня.

Пропозицію внесла на розгляд глава європейської дипломатії Федеріка Могеріні. Згідно з документом, ЄС “не визнає і продовжує засуджувати незаконну анексію Криму і Севастополя”. Більш докладної інформації про плани Єврокомісії агентство не повідомляє.

Перші санкції проти Росії за анексію Криму Євросоюз запровадив у березні 2014 року. Згодом до них додалися санкції за російську агресію в Донбасі і захоплення трьох українських кораблів з екіпажем 25 листопада в Керченській протоці.

З червня 2014 року Рада ЄС прийняла обмежувальні заходи в якості реакції на незаконну анексію Криму і Севастополя Росією, які діють у відношенні фізичних і юридичних осіб ЄС і обмежені територією Криму і Севастополя.

Також читайте: НЕЗАБАРОМ США УХВАЛЯТЬ САНКЦІЇ ПРОТИ “ПІВНІЧНОГО ПОТОКУ-2”

Санкції включають заборону на імпорт продукції з анексованого Криму чи Севастополя в ЄС, інвестиції в регіон, туристичні послуги на півострові (зокрема, європейські круїзні судна не можуть заходити в порти на півострові, крім надзвичайних ситуацій), експорт певних товарів і технологій кримським компаніям або для використання у Криму у транспортній, телекомунікаційній та енергетичному секторах, а також пов’язаних з розвідкою і видобутком нафти, газу та мінеральних ресурсів. Також ЄС забороняє надавати технічну допомогу, посередницькі, будівельні або інженерні послуги, пов’язані з інфраструктурою в цих секторах.

Джерело: ZN.UA

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

200 млн євро штрафу наклала Єврокомісія на найбільшого у світі виробника пива

Єврокомісія оштрафувала міжнародну пивоварну корпорацію AB InBev на  200 млн євро за порушення антимонопольних правил ЄС.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на прес-службу Єврокомісії.

“AB InBev, найбільша в світі пивна компанія, зловживала своїм домінуючим становищем на бельгійському ринку пива, перешкоджаючи більш дешевому імпорту свого пива Jupiler з Нідерландів в Бельгію”, – йдеться у повідомленні.

Маргарет Вестагер, єврокомісар, який відповідає за політику конкуренції, заявила: “Споживачі в Бельгії платять більше за своє улюблене пиво через навмисну стратегію AB InBev щодо обмеження транскордонних продажів між Нідерландами та Бельгією. Спроби домінуючих компаній створити єдиний ринок для підтримки високих цін незаконні. Тому ми оштрафували AB InBev на 200 мільйонів євро за порушення наших антимонопольних правил.”

Anheuser-Busch InBev NV / SA (AB InBev) – найбільший у світі виробник пива. На його найпопулярніший бренд пива в Бельгії – Jupiler припадає приблизно 40% від загального ринку бельгійського пива. AB InBev також продає пиво Jupiler в інших країнах-членах ЄС, включаючи Нідерланди і Францію. У Нідерландах AB InBev продає Jupiler роздрібним і оптовим торговцям за нижчими цінами, ніж у Бельгії, через конкуренцію.

У червні 2016 року комісія відкрила антимонопольне розслідування, щоб оцінити, чи зловживає AB InBev своїм домінуючим становищем на бельгійському ринку пива, перешкоджаючи імпорту своєї продукції з сусідніх країн, у порушення антимонопольних правил ЄС.

Джерело: Європейська правда

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Скаргу на Газпром до Єврокомісії подав Нафтогаз

Нафтогаз подав скаргу до Європейської комісії на антиконкурентні дії російського Газпрому на європейському газовому ринку.

Про це повідомив виконавчий директор Групи Нафтогаз Юрій Вітренко на своїй сторінці у Facebook.

“Щойно ми відкрили новий фронт у протистоянні з Газпромом – подали скаргу до Європейської комісії на антиконкурентні дії Газпрому”, – повідомив Вітренко.

За його словами, у скарзі детально проаналізовано, як російський монополіст зловживає своїм домінуючим становищем на ринку та обмежує конкуренцію.

“У цій скарзі ми детально аналізуємо, як завдяки Північному потоку – 2, блокуванню віртуального реверса, контролю над компаніями на європейському ринку газу, Газпром зловживає своїм домінуючим становищем та обмежує конкуренцію. Ми також обґрунтовуємо наші права подати цю скаргу (хоча ми і не компанія з Європейського Союзу) і, що важливо, пропонуємо конкретні механізми вирішення зазначених у скарзі проблем”, – пояснив Вітренко.

Він наголосив, що скарга до Єврокомісії була підготовлена разом із провідними європейськими експертами та юристами.

На думку Вітренка, якщо антиконкурентні дії Газпрому вдасться зупинити, “ми збережемо для України доходи від транзиту газу. Нагадаю, відсутність транзиту газу означатиме втрату 4 відсотків ВВП і економічний спад вже у 2020 році”.

Також посадовець висловив переконання, що Україні вдасться здешевити імпортований газ.

Також читайте: “Нафтогаз” підписав угоду з п’ятьма європейськими операторами ГТС

“Це буде можливим завдяки тому, що потужності української ГТС для транзиту газу зможуть використовувати європейські покупці газу у Газпрому, які будуть його отримувати на східному кордоні України, а також незалежні від Газпрому компанії, які видобувають газ в РФ або купують його в Середній Азії”, – пояснив Вітренко.

Інші подробиці щодо скарги Нафтогазу до Єврокомісії посадовець пообіцяв повідомити згодом.

Як повідомляв Укрінформ, нинішній контракт між українським Нафтогазом та російським Газпромом щодо транзиту газу діє до кінця 2019 року.

Єврокомісія має намір ще до початку літа скликати тристоронню зустріч з представниками України і Росії для обговорення питання транзиту газу територією України і пропонує розглянути укладення транзитного контракту принаймні на 10 років.

Україна під час газових переговорів, що відбудуться, очікувано, наприкінці травня, запропонує Газпрому забронювати потужності для транзиту її територією 60 млрд кубометрів газу на рік.

Джерело: Укрінформ

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

200 мільйонів євро виділить Єврокомісія на будівництво нового газопроводу до Польщі

Проект газопроводу Baltic Pipe отримає фінансову підтримку Єврокомісії на понад 200 мільйонів євро. Трубопровід дозволить постачати газ з Норвегії в Польщу.

Єврокомісія виділить додаткове фінансування на будівництво газопроводу Baltic Pipe, який поєднає Польщу, Данію та Норвегію. Угоду про виділення на цей проект гранту в розмірі майже 215 мільйонів євро підписали в понеділок, 15 квітня, в Брюсселі за присутності віце-президента Єврокомісії з енергетики Мароша Шефчовича та прем’єра Польщі Матеуша Моравецького. Про це повідомляє прес-служба Єврокомісії.

Планується, що Baltic Pipe дозволить з 2022 року постачати газ з Північного моря до Польщі та, згодом, до країн Балтії. Крім того, цим трубопроводом зможуть транспортувати газ з Польщі (у тому числі й імпортований до цієї країни скраплений природний газ, СПГ) до Данії та Швеції, додають у Єврокомісії. Брюссель уже раніше виділяв кошти на економічну та технічну оцінку проекту.

Також читайте: «ГАЗОВУ ДИРЕКТИВУ», ЯКА ТАКОЖ СТОСУЄТЬСЯ І «ПІВНІЧНОГО ПОТОКУ-2», ЗАТВЕРДИЛА РАДА ЄС

Нагадаємо, минулого року газ з РФ становив майже 67 відсотків газу, імпортованого польською державною нафтогазовою компанією PGNiG до цієї країни. Baltic Pipe – частина стратегії Варшави зі зниження залежності від російського газу.

Як відомо, Євросоюз прагне до диверсифікації поставок газу на його ринок, зокрема за рахунок СПГ, а також нових трубопроводів, наприклад, EastMed Pipeline, котрий має поєднати родовища у східному Середземномор’ї з Грецією та Італією. Також, оскільки система газопроводів у ЄС розвинена дуже нерівномірно, Брюссель сприяє прокладанню нових “труб” з метою створення єдиного ринку “блакитного палива” у ЄС.

Водночас 15 квітня Рада ЄС остаточно затвердила зміни до Газової директиви, що поширить європейські газові норми, які регулюють діяльність газогонів всередині ЄС, на “труби”, які ведуть на територію об’єднання з третіх країн. Зокрема, це вплине на”Північний потік-2″ , оскільки суттєво ускладнить запровадження його в експлуатацію.

Джерело: DW.COM

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Через порушення верховенства права Єврокомісія відкрила справу проти Польщі

Справа стосується “нової дисциплінарної системи для суддів”.

Європейська комісія відкрила справу проти Польщі через порушення верховенства права в країні. Листи з офіційним повідомленням ЄК направила до Варшави. Про це заявив віце-президент ЄК Франс Тіммерманс на брифінгу в Брюсселі, передає “Європейська правда”.

Справа стосується “нової дисциплінарної системи для суддів”. Тепер польський уряд повинен дати відповідь щодо порушень протягом двох місяців.

На думку Єврокомісії, “нова дисциплінарна система” підриває незалежність польських суддів, не надаючи необхідних гарантій для захисту їх від політичного контролю, як того вимагає Суд ЄС.

Раніше вирок Європейського суду зобов’язав Польщу призупинити дію суперечливих положень закону про Верховний суд, що стосуються віку суддів. Закон “Про Верховний суд” знизив пенсійний вік суддів з 70 до 65 років, зобов’язуючи 27 з 72 суддів, в тому числі главу Верховного суду, піти у відставку.

Також читайте: У ПОЛЬЩІ СПАЛЮВАЛИ «БЛЮЗНІРСЬКІ» КНИГИ: КАТОЛИЦЬКІ СВЯЩЕНИКИ ЗНИЩИЛИ КНИГИ ПРО ГАРРІ ПОТТЕРА

Зазначимо, Єврокомісія тоді вперше в історії Євросоюзу запустила списку санкцій процедуру щодо члена ЄС — Польщі — за порушення принципу незалежності судової системи. Польська судова реформа дає міністру юстиції право самостійно призначати і звільняти голів судів. Главі Мінюсту також підпорядковується Верховний суд.

Джерело: ZN.UA

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

З 2021 року в ЄС має зникнути увесь одноразовий пластик

Європарламент схвалив законопроект про заборону одноразових пластикових виробів, які можна замінити альтернативними.

Європарламент у середу, 27 березня, схвалив законопроект, що передбачає заборону в ЄС одноразових пластикових виробів, як-от трубочок для пиття, пластикового посуду та ватних паличок. Це рішення підтримали 560 депутатів, проти проголосували 35.

Оскільки текст законопроекту вже був погоджений на переговорах між Європарламентом та представниками країн-членів у грудні 2018 року, очікують, що він буде швидко затверджений Європейською Радою. Заборона має набути чинності 2021 року.

Як заявив віце-голова Єврокомісії Франс Тіммерманс, Євросоюз не був найбільшим джерелом пластикового забруднення в світі, але цей захід може слугувати прикладом для інших країн. “Країни Азії дуже зацікавлені в тому, що ми робимо. Латиноамериканські країни теж”, – зазначив він.

Окрім заборони на ті одноразові пластикові вироби, які можна замінити альтернативними, ЄС також заохочуватиме країни-члени скоротити використання пластикових пакувальних матеріалів та запровадити жорсткіші правила щодо ярликів.

Очікується, що до 2029 року 90 відсотків пластикових пляшок будуть збиратися для вторинної переробки, і вони будуть виготовлятися з використанням 25 відсотків вторинних матеріалів у 2025 році та 30 відсотків – у 2030 році.

За даними Єврокомісії, заборонені новими правилами одноразові вироби становлять 70 відсотків відходів, що потрапляють до океанів світу, становлячи загрозу для дикої природи та рибних ресурсів.

Також читайте: ЗАБОРОНУ ОДНОРАЗОВОГО ПЛАСТИКУ ПОГОДИЛИ В ЄС

Джерело: DW.COM

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!