Відбудеться плавне зростання долара до гривні, – аналітики

Цього тижня очікується плавне зростання долара до гривні; готівковий долар в банках може торгуватися за 25,9 / 26,1 грн.

Про це йдеться в прес-релізі Альпарі, який є в розпорядженні Укрінформу.

“Цього тижня ми очікуємо плавного зростання долара до гривні. Долар на міжбанку може торгуватися через тиждень поблизу 25,9-26,0 грн, а готівковий долар в банках може торгуватися близько 25,9 / 26,1 грн”, – йдеться в повідомленні.

В Альпарі зазначають, що минулого тижня курс долара до гривні помірно виріс на всіх сегментах валютного ринку на 0,2-0,8%. Так, з минулого понеділка офіційний курс долара США, встановлений НБУ, зріс з 25,71 грн до 25,76 грн (+ 0,2%). В кінці минулого тижня курс долара стабілізувався в коридорі 25,5-26,0 грн і напередодні виборів до Верховної Ради буде рухатися в напрямі верхньої межі цього діапазону.

Водночас різких стрибків курсу ні перед виборами, ні відразу після його завершення аналітики не очікують.

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Сергій Фурса: А що там у гривні?

Економічний експерт Сергій Фурса зробив детальний аналіз ситуації з гривнею. Як відомо, зараз українська валюта укріплює свої позиції на ринку і це декого не стільки радує, скільки лякає. Сергій Фурса пише про те, що зміцнення гривні – сезонний тренд, що і три роки поспіль. Починаючи з лютого гривня зміцнюється і це зміцнення триває до середини-кінця літа. Про це розповідає Zrada.today з посиланням на допис експерта у соціальній мережі фейсбук.

Наводимо надзвичайно цікавий аналіз Сергія Фурси без скорочень:

«У нашому маленькому містечку знову переполох. Гривня зростає. Курс уже перевалив 26,0 і іноді доходить до 25,5. І знову майже паніка, і знову теорії змови. То гривню під вибори зміцнюють, то це все змова Сороса, який хоче взяти під контроль українську економіку. А хтось уже приготувався купувати долар по 8,0. Але все, як завжди, простіше.

Гривня дійсно зміцнюється. І робить це навіть трохи різкіше, ніж відбувалося сезонне зміцнення національної валюти останні три роки. Але все одно ми бачимо той же сезонний тренд, що і три роки поспіль. Починаючи з лютого гривня зміцнюється і це зміцнення триває до середини-кінця літа. В цьому році тренд посилюється завдяки вкрай сприятливою ситуації для національної валюти. З одного боку, з початку року в номіновані в гривню ОВДП зайшло вже близько 2 млрд доларів від іноземців. Їх дуже давно не було на внутрішньому ринку і повернення до нормальної ситуації, коли іноземці купують номінований у гривні борг, підтримує національну валюту. З іншого боку, зростання цін на сировинні товари, які традиційно експортує Україна. Чи жарт, ціни на руду за рік зросли майже вдвічі, прекрасно себе почуває кукурудза і пшениця. А ціна на газ, навпаки, падає. І зараз ціна на європейських біржах складає близько 140 доларів. Все це підтримує гривню і підсилює сезонні тенденції щодо зміцнення національної валюти. Але не змінює тренди, поки що, а лише підсилює їх.

Також читайте: ФУРСА ПРОКОМЕНТУВАВ ЗУПИНЕННЯ СУДОМ ДВОХ ПОСТАНОВ НКРЕКП

З загального тренду вибивається стрибок, який ми побачили місяць тому. Який, до того ж, зробив ще й поточне зміцнення на вигляд більш радикальним і різким. Якщо пам’ятаєте, тоді, на початку червня, національна валюта стрибнула до 27,0 за долар. Причина – інтерв’ю Коломойського в Financial Times, де він активно боровся за дефолт. Інтерв’ю це багатьох налякало і як результат, гривня почала падати. Але ситуація так і залишилася локальною. Ми побачили дуже хорошу комунікацію з боку української влади (дивно, але так). Президент вперше відкрито опонував Коломойському, уряд зробив спільний конференц-дзвінок з МВФ, на якому інвесторів запевнили, що опція дефолту навіть не розглядається. В результаті, ринки швидко заспокоїлися, більш того, вийшов навіть ефект пружини, коли отриманий від позитивних запевнень імпульс привів як до зростання вартості українських активів до рівня вище, ніж було до виходу на арену Коломойського, так і до більш сильному зміцненню гривні.

Що буде далі? Осінь поки ніхто не відміняв. А значить сезонні фактори, які завжди тиснули на гривню, проявлять себе і в цьому році. А значить сезонність, нехай і згладжена, знову повинна проявити себе, вчинивши тиск на курс гривні. Інша справа, що активність іноземців змушує макроекономістів переглядати прогнози курсу гривні на кінець року і вже ніхто (з людей зі здоровим глуздом) не говорить про курс близько 30 гривень за долар. Швидше, ми побачимо гривню в діапазоні 27-28, що ознаменує собою другий рік поспіль зміцнення національної валюти. І важливо розуміти, що чим більше ми говоримо про сезонності, тим більше людей будуть намагатися на ній заробити, а значить з часом вона повинна фактично зникнути. Звичайно, за умови, що фінансові ринки продовжать свій розвиток.

Також читайте: ФУРСА: ВПЕРШЕ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ МИТНИЦЮ ОЧОЛИТЬ ПРИСТОЙНА ЛЮДИНА

Але у всьому цьому є дуже багато «якщо», поки принаймні. Важко передбачити, який саме буде активність іноземців. Мінфін потихеньку знижує ставки по гривневим боргу і питання, чи знизить це в перспективі інтерес іноземців до покупок. Потенційно в світі зараз є багато вільних мільярдів доларів, яких може залучити українська гривня, де поєднуються валютна стабільність, високі ставки і хороша макроекономічна ситуація. Але це працює тільки якщо збережеться вкрай позитивний настрій на світових ринках, яке зараз вже нагадує період 2006-2007 рр., Коли в пошуках «чого б ще купити», інвестори і спекулянти заходили в найвіддаленіші куточки світу. Зараз важко сказати, чи зайде в другому півріччі в Україну 1 млрд доларів від іноземців або 2 млрд доларів. Або взагалі нічого. І це є основним фактором невизначеності при прогнозуванні динаміки курсу.

І так, треба розуміти, що як і раніше фундаментом валютної стабільності залишається співпраця з МВФ. Не буде співпраці, і всі іноземці моментально відправляться на вихід.

До речі, про іноземців. Багато борців за автентичну економіку бачать в цьому страшні знамення. Як так, приходять злі спекулянти доїти бідних українців. Але суть в тому, що присутність іноземців на внутрішньому ринку – це нормально. Для будь-якої країни світу. Вони повинні бути тут. І ненормальним був довгий період, коли іноземного капіталу не було в Україні.

Тому, багато у чому динаміка курсу буде залежати від нового формату уряду. І якщо результати виборів більш менш передбачувані, то, що буде далі сказати важко. Ми можемо отримати технократичний уряд, який буде в змозі не тільки домовиться з МВФ, але і значно прискорити реформи. А це може призвести до такого притоку капіталу, що про сезонності треба буде забути швидше. А можемо отримати «політичний» уряд і стандартне для України болото. Більш того, можемо отримати третій варіант – «уряд Коломойського», і тоді треба буде забути про співпрацю з МВФ. А як результат, і про стабільний курсу валют. І передбачити зараз, який формат уряду ми побачимо вже у вересні, абсолютно неможливо».

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Forex Club – Результати виборів Ради можуть вплинути на курс гривні

Курс гривні у липні 2019 року коливатиметься в діапазоні 26 – 27,35 грн за долар.

Про це йдеться у прес-релізі ГК FOREX CLUB.

“Курс гривні в липні буде коливатися в діапазоні 26 – 27,35 грн за долар. Відмітка 26 грн за долар залишається важливим психологічним рівнем, поблизу якої попит на валюту буде підвищуватися”, – йдеться у повідомленні.

Керівник відділу аналітики ГК FOREX CLUB Андрій Шевчишин зазначив, що липень традиційно спокійний місяць для валютного ринку. Сезон відпусток та низької ділової активності. Однак у липні обсяг ліквідності може скоротитися, що призведе до зростання волатильності, і спекулятивно ринок буде більш вразливий, оскільки невеликий дисбаланс попиту і пропозиції вплине на настрої учасників ринку. Особливо це проявиться у разі несподіваних результатів дострокових парламентських виборів і загрози для формування коаліції.

Читайте також:  Депутати перестали ходити до Ради: на засідання прийшло всього 56 нардепів

Однак упевненість у гривні зберігають інвестори, які купують українські гривневі ОВДП, продаючи для цього валюту. Тільки за червень вкладення нерезидентів у облігації зросли на 32% – до 57,2 млрд грн. Однак частина цих інвестицій – спекулятивні короткострокові вкладення, які будуть шукати виходу, як тільки кон’юнктура зміниться. Посилиться вихід нерезидентів у вересні, коли Україні необхідно виплатити пікові 52,2 млрд грн за зовнішнім боргом.

Приплив іноземної валюти і конвертація у гривню під парламентські вибори у другій половині липня зійдуть нанівець, що може натиснути на національну валюту. Однак загалом політичні ризики не мають високого впливу на валютний ринок на даний момент. У центрі уваги – майбутня коаліція в новому парламенті, і в разі відсутності такої, гривня може потрапити під тиск продавців. Політична криза поставить під сумнів співпрацю з МВФ, активність законодавчої і виконавчої гілок влади, необхідних для просування реформ.

Ситуація на світових ринках залишається сприятливою для гривні. Після саміту G20 напруженість у торговому конфлікті між США і Китаєм падає. Ціни по ключовим експортним товарам знаходяться на прийнятних для гривні рівнях. Разом з тим скасування обов’язкового продажу виручки може підвищити спекуляції з боку експортерів, якщо зміниться кон’юнктура ринку або зовнішні умови.

Джерело – ukrinform

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

На міжбанку гривня впала нижче психологічної позначки

3 червня котирування гривні до долара на закритті міжбанку встановилися на рівні 27,06 – 27,10 гривні за долар.

Про це повідомляє Finance.ua.

На 16:59 середні курси валют на міжбанку були наступними:

Долар США – 27,06 – 27,10 гривні;

Євро – 30,31 – 30,35 гривні.

Нагадуємо, що 3 червня котирування гривні до долара на відкритті міжбанку встановилися на рівні 26,89 – 26,93 гривні за долар.

Національний банк зміцнив офіційний курс гривні до долара на 2 копійки і встановив його на 3 червня на рівні 26,85 гривні.

Джерело: Економічна правда

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Через заяви про дефолт України курс гривні різко знизився

Сьогодні курс гривні різко просів на міжбанківському ринку. Скарбники банків пов’язуть це з активним обговоренням теми дефолту України

Як розказала НВ Бізнес директор по ринках капіталу Альфа-Банку Україна Тетяна Попович, кількість продавців у вівторок виявилося меньшою, ніж очікував ринок, в зв’язку з цим котирування підросли з 26,30 / 26,33 під час відкриття до 26,46 / 26, 48 станом на 13:15. «Також певний вплив на курс зробило публічне обговорення теми дефолту за зовнішніми боргами. Ймовірно, обсяг вкладень в гривневі ОВДП сьогодні буде невеликий », — зазначила вона.

У той же час старший аналітик Райффайзен Банку Аваль Михайло Ребрик зазначив, що на ринок могло вплинути поверення ПДВ. Вчора, Держказначейство повідомило, що перерахувало 3,018 мрд грн бюджетного відшкодування податку на додану вартість. «Продавців мало, так як багато хто вважає, що 26,5 грн за долар це дно ринку, багато зайняли вичікувальну позицію», — сказав він.

Також читайте: ЕКСПЕРТИ ПРО МОЖЛИВІСТЬ ДЕФОЛТУ В УКРАЇНІ

Також повідомлялося, що українські цінні папери почали дешевшати на тлі заяви бізнесмена Ігоря Коломойського про необхідність дефолту по зобов’язаннями перед міжнародними кредиторами.

Джерело: НВ Бізнес

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Перший день монетизації субсидій. Що змінилось та чи вплине це на курс гривні?

В Україні стартувала монетизація субсидій. Впродовж 13 березня “Ощадбанк” виплатив громадянам 350 мільйонів гривень. Раніше ці гроші перераховувались на рахунок облгазів, тепер – безпосередньо громадянам. Zrada Today розбиралась у плюсах та мінусах монетизації субсидій, а також вияснила при чому тут політика.

У чому суть монетизації субсидій?

У перший день держава виплатила субсидіантам через “Ощадбанк” 350 мільйонів гривень. Через систему платежів “Швидка копійка” було виплачено 19,4 мільйона гривень, а на картки споживачам зарахували  204 224 перекази на суму 333,4 мільйона гривень.

Раніше ці гроші не потрапляли у руки споживачів, а перераховувались одразу на рахунки облгазів, які, у свою чергу, могли накручувати платіжки, оскільки було важче проконтролювати грошові та газові потоки.

Нова схема призначена для більш ефективного споживання ресурсів. Якщо просто, то люди матимуть більше стимулів заощаджувати на комуналці, бо гроші не віртуальні, а “живі” – на рахунку в банку. Є сенс заощаджувати, оскільки ці кошти не потрібно віддавати, а можна витратити на власний розсуд.

Монетизація відбуватиметься поетапно

Монетизація житлових субсидій і пільг в Україні здійснюватиметься у три етапи:

  • перший етап (з березня 2019 року): «живі кошти» на банківський рахунок отримують ті, хто звернувся за субсидією (пільгою) вперше. Тобто усі громадяни, які подали документи на субсидію, починаючи з січня 2019 року, отримають живі гроші на оплату газу, опалення, електроенергії, води і твердого палива виключно на окремий рахунок, відкритий у державній фінустанові. Звичайно, монетизацію будуть проводити лише за умови, що субсидія або пільга була призначена.

  • другий етап (з 01.05.2019): монетизація субсидій розповсюджується на усіх громадян України, які в минулі роки отримували субсидію (пільги) на опалення, тверде паливо, електроенергію, газ і воду. Це, так звані, «надійні субсидіанти», до майнового стану сімей яких у соцзахисту немає зауважень. За даними Мінсоцполітики, загальна кількість таких домогосподарств в Україні, включаючи пільговиків — понад два мільйони.

  • третій етап (з 01.10.2019): наймасштабніша монетизація, коли живі кошти повинні отримати усі, без виключення, громадяни України, яким було призначено житлову субсидію чи пільгу. Єдиною умовою монетизації є наявність законних підстав для погашення державою частини плати за спожиті житлово-комунальні послуги. В інших випадках, в наданні субсидії або пільги повинно бути повністю відмовлено.

Загальну монетизацію в Україні планують завершити не пізніше першого березня 2020 року.

Але не все так радісно, як гадалося

Бюрократія не зникла. Щоб отримати «на руки» невикористані гроші, потрібно написати заяву на отримання «живих коштів» по програмі монетизації субсидій і пільг. До того ж, повернення грошей за монетизацією відбувається лише за умови повної відсутності заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Фото: зразок заяви на повернення коштів

Мінуси монетизації субсидій

За даними Держстату, 1 листопада 2018 року борг населення з оплати за газ, опалення та гарячу воду становив 35,7 млрд грн. Рівень оплати комунальних послуг за газ та опалення — 78,3% та 91,1% відповідно. Цілком ймовірно, що борг продовжуватиме зростати, оскільки немає гарантій, що населення буде спрямовувати “живі” гроші від монетизації субсидій на оплату комуналки.

Також нагадаємо, що громадяни для отримання коштів від субсидій муситимуть відкрити рахунки у державному “Ощадбанку”. Це створює нерівні умови у банківській сфері та призводить до нечесної конкуренції.

Політичне підґрунтя

Примітно, що перший етап монетизації субсидій відбувається саме у березні 2019 року – напередодні президентських виборів. Чи можна це назвати випадковим збігом обставин?

Однак, якщо це навіть є “непрямим підкупом виборців”, як заявляють деякі політики та ЗМІ, то такий “підкуп” здатен покращити ситуацію на газовому ринку. Монетизація субсидій стане невеликим кроком до газової незалежності.

Песимістичний варіант говорить про те, що люди будуть витрачати гроші від субсидій не за призначенням, а згідно із законом, за борги можуть заарештувати будь-яке майно — техніку, авто й навіть частину заробітної плати або пенсії.

Крім того, зростання боргу населення за комуналку може негативно вплинути на економічне зростання України, яке і так ледве досягає темпів середньосвітового.

Ризики, пов’язані з курсом гривні

В Україні близько 4 млн отримувачів субсидій, а відповідно щомісяця громадяни отримуватимуть 6 млрд грн готівки. Постає логічне питання: що буде з курсом гривні та інфляцією?

Заступник голови Нацбанку Дмитро Сологуб заявляє, що монетизація не вплине значно на інфляцію:

“Якщо брати ту інформацію, яка наразі є, а саме про те, що це буде 6 млрд гривень [виплат готівкою] на місяць, і цей експеримент буде продовжуватись два місяці, то це не виглядає як щось значне. В теорії, ці 12 млрд грн не повинні йти на споживчий ринок, це гроші, які повинні витрачатись на комунальні послуги. Але навіть якщо частина цих коштів піде на споживчий ринок, то ефект не буде дуже значним. Це (ефект – ред.) коливається в межах сотої відсотка інфляції”, – сказав Сологуб.

Що стосується курсу гривні, то економісти прогнозують її падіння попри монетизацію субсидій. Під час передвиборчої кампанії в Україну зайшла багато валюти, в тому числі від спонсорів кандидатів у президенти. Крім того, посприяла позитивна кон’юнктура для товарів, які Україна експортує — аграрну та металургійну продукцію.

Звісно ж, обвалу курсу до 40 гривень за долар (як навесні 2015-го) очікувати не варто. Проте, потрібно пам’ятати, що у бюджеті на 2019 рік курс долара закладений на рівні 29,4 грн/дол.

Як зазначає економіст Андрій Новак, є ризики девальвації гривні після виборів у межах 30 грн/дол. Водночас він вважає, що перед парламентськими виборами гривня знову демонструватиме зміцнення, після чого буде падіння.

Тому запасайтесь доларами та вчасно платіть за комуналку.

 

 

 

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Чому зміцнюється гривня: голова Ради НБУ назвав п’ять причин

Голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин назвав головні причини неочікуваного зміцнення курсу гривні від початку 2019 року – майже на 3% за півтора місяці.

Читати далі “Чому зміцнюється гривня: голова Ради НБУ назвав п’ять причин”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Курс долара до гривні цього тижня продовжить помірне зростання, – експерти

Цього тижня в Україні очікується помірне зростання курсу долара до гривні. До кінця тижня готівковий долар у банках може торгуватися близько 28,0/28,3 грн.

Читати далі “Курс долара до гривні цього тижня продовжить помірне зростання, – експерти”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

У 2019 році МВФ очікує зниження середньорічного курсу гривні до 28,655 грн/$ 1

Міжнародний валютний фонд (МВФ) у рамках оцінки динаміки економіки України в 2019 році передбачає зниження середньорічного курсу гривні до 28,655 грн/$1.

Читати далі “У 2019 році МВФ очікує зниження середньорічного курсу гривні до 28,655 грн/$ 1”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Курс гривні на 2019 рік спрогнозували у Кабміні

Прогнозний курс гривні на кінець 2019 рік у проекті закону Про Державний бюджет України на 2019 рік, підготовленому Кабінетом міністрів України, становить 29,4 грн/$1. Про це йдеться в пояснювальній записці до законопроекту №9000, оприлюдненому на сайті ВР.

Читати далі “Курс гривні на 2019 рік спрогнозували у Кабміні”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!