Facebook залишив українців без однієї з найбільш проукраїнських сторінок

На День Незалежності України Facebook заблокував паблік “Mova”, що має 520 тисяч підписників

Про це повідомив активіст Олексій Кляшторний.

“Паблік “Mova” заблоковано! 520 тисяч підписників — одна з найбільших проукраїнських патріочтиних сторінок в усьому українському сегменті “Facebook” ЗАБЛОКОВАНА!!!” — йдеться у повідомленні.

Активіст просить усіх небайдужих оскаржити такі дії  в службі підтримки та поширити допис.

Також він розповідає, як це краще зробити:

Порядок дій такий:

  1. Перейди за посиланням:https://www.facebook.com/help/contact/164405897002583
  2. У вікно “Web address (URL) of Page” вставте посилання, наведене нижче:

  1. У вікно “Detailed description” вставте текст, наведений нижче:

Я – один із 520 тисяч людей, підписаних на Фейсбук-сторінку «Mova», і я протестую проти її видалення. Я думаю, що це – добра сторінка, яка не порушує стандартів Фейсбук.

Сторінка “Mova” – одна з моїх найулюбленіших сторінок у всій спільноті Фейсбук.

I am one of the 520 000 people who follow the Facebook page “Mova” and I protest against its removal. I think this is a good page that does not violate Facebook’s standards.

The page “Mova” is one of the most my beloved pages all over Facebook community.

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Безсмертний розкритикував Зеленського за плани про мову (відео)

Представник України у Тристоронній контактній групі Роман Безсмертний розкритикував Президента України Володимира Зеленського за його плани щодо української мови.

Про це Безсмертний сказав в інтерв’ю ATR, розповідає видання «Вголос».

Дипломат категорично проти зменшення квот на українську мову на радіо та телебаченні.

“У 1989 році був ухвалений закон про мови УРСР, яким було передбачено за 25 років перейти на 100% в усіх сферах на українську мову. Скільки років минуло? Вже 30! Скільки років треба, щоб зрозуміти, що треба вивчити? Людям давали час, шанс – будь ласка. На сьогодні роки минули. Скільки треба ще вдаритися в штангу, щоб зрозуміти – є українська держава?”, – обурився Безсмертний.

Дипломат наголосив, що кожен український держслужбовець зобов’язаний володіти державною українською мовою.

“Скільки років треба? 30 років – це півтора покоління. 20 років – це політично зріле покоління. Скоро буде вже друге покоління, яке змінює український політикум. І за цей час не зрозуміти, що держава тільки тоді може забезпечити свій суверенітет, коли вона ідентифікується за мовою, – ну, це треба бути “геніальним”, – додав Безсмертний.

Також читайте: ЗМІНИ ЗАКОНУ ПРО ДЕРЖ. МОВУ – ЦЕ КОМПЕТЕНЦІЯ ПРЕЗИДЕНТА – РАЗУМКОВ

Нагадаємо, що глава партії “Слуга народу” Дмитро Разумков нещодавно заявляв, що внесення змін до закону про державну мову перебуває в компетенції президента України Володимира Зеленського.

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Віталій Портников: Боротьба з мовою тільки починається

День, коли почав діяти закон про мову – це тільки початок непростої боротьби за його збереження. Атаки на закон з боку його супротивників ще попереду

Буде не тільки звернення до Конституційного суду. Будуть і звернення до звичайних судів, щоб за допомогою чергових псевдо юридичних маніпуляцій заблокувати виконання цього закону. Будуть спроби вихолостити закон у новому парламенті, більшість депутатів якого очевидно виявляться далекими від завдань державного будівництва. І на усіх тих, хто в цьому будівництві зацікавлений, чекає нелегка боротьба за майбутнє України і за майбутнє української мови.

Можуть запитати – а чому саме закон їх так хвилює? Адже і з українською мовою можна робити все те, чого вони так жадають. Можна перевести на українську мову популістські гасла і низькопробні серіали. Українська мова не заважає доступу нових старих господарів країни – олігархів і їхніх представників у владі до фінансових потоків. Чого ж вони так?

Відповісти на це питання так само просто, як пояснити, чому Путін напав на Україну 2014 року. Не хотів, щоб наша країна йшла шляхом європейської та євроатлантичної інтеграції. Прагнув за допомогою війни заблокувати цей процес. І не можна сказати, що в усьому помилився.

Для Путіна, для багатьох його співвітчизників і для багатьох наших співвітчизників Україна – тимчасове утворення, непорозуміння. Ці люди хотіли б, щоб рано чи пізно Україна зникла з політичної карти світу – ну, в крайньому випадку “стиснулася” до Галичини. Уявлення про те, коли це має статися, у цих людей можуть відрізнятися. Хтось вважає, що найкраще – об’єднання з сучасною, путінською Росією. А для когось такий союз неприйнятний. Однак якщо Росія стане демократичною, для таких людей потреба в Україні відпаде наступного дня. І, як не дивно, такий погляд на світ зближує їх з Путіним. Вони хочуть “законсервувати” всі цивілізаційні процеси в нашій країні. Хочуть, щоб Україна просто “дочекалася” “хорошої” Росії – і була нею поглинена.

Тому українську мову так однаково ненавидять і ті, хто не приховує свого шовінізму і ті, хто вважає себе лібералами і “громадянами світу”. Ніякі вони не громадяни світу! Вони точно розуміють, що Харків, Одеса і Донецьк, які заговорять українською мовою, будуть назавжди втрачені для імперії. А Харків, Одеса і Донецьк, які говорять російською мовою – потенційні обласні центри Російської Федерації. Доведено “народними республіками” і Кримом.

Тому вони будуть боротися з українською мовою як зі своїм головним ворогом. Повернення українців до своєї рідної мови виявляється одним з найбільш важливих інструментів будівництва незалежної України і справжнісіньким могильним каменем для людиноненависницької імперії, яка ніяк не хоче вмирати. Ось чому з цією мовою боролися, коли рішення ухвалювалися у Санкт-Петербурзі. Ось чому займалися русифікацією, коли рішення приймалися в Москві. І ось чому ця мова стала попелюшкою у власній країні, коли рішення почали ухвалювати в Києві.

Джерело: Еспресо TV

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Розумков зробив дивну заяву про російську та українську мови (відео)

Голова партії “Слуга народу” Дмитро Разумков заявив, що буде принципово використовувати виключно російську мову в публічних виступах доти, поки триває окупація Донбасу і анексія Криму.

Про це він сказав в ефірі програми “Свобода слова” на телеканалі ICTV.

Відповідаючи на питання Ірини Геращенко, чи є для “Слуги народу” цінністю українська мова, Разумков, який на ефірах говорить російською, перейшов на українську.

“Я не впевнений, що українська мова сьогодні є головною проблемою українського суспільства. Якщо ми говоримо про захист державної мови, то, звісно, захищати і розвивати державну мову треба.

Але, я вважаю, не тими механізмами та пропозиціями, які використовували представники попередньої команди. Якщо ми говоримо про популяризацію мови, то треба було йти шляхом створення умов для того, щоб сьогодні більш широко використовувалась державна мова. Це не було зроблено, ми пішли шляхом кнута”, – зазначив він.

Разумков заявив, що розмовлятиме публічно російською, аби ні в кого не виникло бажання захищати його від «утисків».

“Якщо ми говоримо про мою українську мову, то моя позиція була озвучена дуже багато разів: я казав, що поки в нас є окуповані території на сході держави і анексований Крим, я під час ефірів використовую російську мову, щоб ніхто не забажав приходити і мене тут “захищати”. У мене все непогано як у людини, яка розмовляє російською”, – сказав він.

У мережі бурхливо відреагували:

Нагадуємо, глава Офісу президента України Андрій Богдан не виключає можливості встановлення офіційного статусу російської мови на Донбасі в обмін на мир.

 

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

17 абітурієнтів на ЗНО з української мови отримали 200 балів

Експерти оприлюднили перші результати з трьох предметів.

Поки частина українських абітурієнтів сьогодні ще здають хімію — останній з тестів — експерти Українського центру оцінювання якості освіти вже визначили прохідний поріг з української мови та літератури, повідомляє ТСН, передає Zrada.today

Поріг тестових балів з української мови та літератури залишився такий як і в минулому році – 23. І це стало причиною, що 15.8% абітурієнтів, які писали обов’язкові тести, їх не пройшли. Тобто для 53 613 випускників з майже 340 тисяч, які писали тести, вступна кампанія цього року закінчується, адже без цього результату ні в один ВНЗ не візьмуть.

Всього 200 балів з 200 можливих отримали з української мови всього 17 абітурієнтів.

Поріг для математики також залишився на торішньому рівні – 11. Тому тести з цього предмета із 155 319 абітурієнтів не здали 18.17% – тобто 28 215 випускників. Правда відмінників з математики значно більше, ніж з української, аж 98.

А ось з фізики 200 балів не отримав ніхто. Можливо, це пов’язано з тим, що в цьому році експерти підняли поріг до 13 балів. Загалом тести з фізики писали 21407, а ось не пройшли їх 3204 абітурієнти, що складає 14.97%.

Експертна комісія почала перекладати тестові бали в рейтингові, тому обіцяють, що до завтрашнього ранку всі абітурієнти матимуть результати на своїх сторінках.

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Летіли до Києва: п’яних росіянок провчили за глузування над “мовою”

Пасажирка літака «Белавіа» поставила на місце росіянок, які сміялися над білоруською мовою

Інцидент стався на рейсі Пітер Мінськ 31 травня, повідомляє onliner.by.

«На борт допустили двох громадянок РФ в абсолютно неосудному стані (ще під час посадки)», – розповідає пасажирка Ольга про те, що трапилося.

Співробітники аеропорту прокоментували ситуацію, сказавши, що не допускати пасажирів до перельоту не в їх компетенції.

«Дві громадянки РФ співали пісні, розмахували руками, кричали, намагалися діставати багаж інших пасажирів з полиць. Далі почали викрикувати образливі жарти на адресу всієї Білорусі, сміялися над білоруською мовою, коли бортпровідник робив оголошення »- розповідає пасажирка.

Жінка висловила бортпровідника свої претензії, мирно вирішити конфлікт не вийшло. Тому Ольга зажадала викликати міліцію, як тільки літак приземлиться.

Жінка розповідає, що після прильоту у трапа вже чекав наряд міліції. Правоохоронці усіма способами намагалися піти від складання протоколу.

«Першими словами було:« А куди ви спізнюєтеся? Який у вас поїзд? У скільки?”. Я запитала: «А ви яким боком до запізнення літака і до моїх квитків?» Вони відповіли: «Ну треба ж в першу чергу, щоб ви встигли на потяг до Варшави, а решта почекає ».» – говорили міліціонери, і тільки після того, як пасажирка наполягла, вони вирушили до чергової частини.

Як виявилося, росіянки летіли до Києва.

«Протокол опитування мені також заборонили сфотографувати. Бортпровідників на допит ніхто не викликав. Єдине, що знаю точно: на свій київський рейс вночі вони не потрапили »

Відзначається, що бортпровідники не чули образливих жартів. «Мова» звучить на борту під час вітальної інформації, її озвучує старший бортпровідник, інші показують демо (як себе вести в разі надзвичайної ситуації), тому можна було не почути, що в цей момент говорять пасажири.

У міліції теж не підтверджують ситуацію з образливими жартами.

«Громадянки РФ були притягнуті до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 17.3 КоАП Республіки Білорусь за перебування в громадському місці в стані сп’яніння. Жінки визнали свою провину, оплатили штраф, їх відпустили, “- повідомили в ГУВС Мінського міськвиконкому.

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Новий правопис: коли впровадять, що зміниться?

Сьогодні набуває чинності нова редакція українського правопису. Вона не змінювалась з 1992 року, але в період, коли мовне питання в українському суспільстві стоїть як ніколи гостро, її вирішили змінити. Наскільки це правильно?

На тлі ухвалення мовного закону та невдоволення частини суспільства посиленням впливу української мови, Кабмін вирішує довести діло “до кінця” та ввести новий правопис.  Він набуває чинності вже сьогодні, 3 червня.

Які зміни очікують українську мову можна прочитати тут.

Як нова редакція впливає на баланс в українському суспільстві?

Свіжої соціології на тему ставлення українців до нової редакції правопису поки що немає, але судячи з розмов з колегами та друзями (як російськомовними, так і україномовними), нові норми сприймаються зі скепсисом. У фейсбуці також встигли постібатись над новими, рекомендованими до вживання словами.

Невдоволення громадян можна легко пояснити: нові норми українського правопису – далекі від реального вживання мови. Вони, радше, подібні до регіонального вживання української, ніж до загальноукраїнського.

Щодо балансу в суспільстві. Є сумніви, що новий правопис заохотить російськомовне населення частіше вживати українську мову, або ж взагалі на неї перейти. Водночас, за останні роки 4% україномовних громадян непомітно перейшли на російську мову. Крім того, є підозри, що нова редакція деморалізує російськомовних українців та зменшить їх бажання вивчати українську. Навіть якщо до цього вони мали нейтральне ставлення до неї.

Слід зазначити, що нові норми не є абсолютним злом. Вони спрощують правопис в окремих випадках (зменшення кількості дефісів, апострофів, лапок), а також визначають правильне написання слів, яких не існувало у 1992 році, як-от фейсбук, твіттер, інстаграм. Детальніше тут.

Як навчатимуть дітей?

У Міністерстві освіти та науки кажуть, що план імплементації нової редакції українського правопису наразі перебуває на стадії розробки. План міститиме етапи та терміни впровадження змін в освітній процес, але його поки що немає, тому залишається лиш гадати, коли діти вчитимуть українську по-новому.

Хочу зазначити, що мова безперечно повинна розвиватися та вдосконалюватися. Проте її не варто робити інструментом протиріч та непорозумінь й дедалі більше віддаляти від реального, побутового вживання, роблячи продуктом академічних кабінетів.

Максим Зайченко, журналіст Zrada Today

 

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

До Окружного адмінсуду Києва подали позов про заборону підписувати та публікувати закон про мову

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява про забезпечення позову від громадської організації “Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної” до голови Верховної Ради України Андрія Парубія про заборону підписувати закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Як повідомляє прес-служба суду, позивач просить суд у порядку забезпечення адміністративного позову заборонити спікеру ВР і будь-кому з окремих народних депутатів і співробітників апарату парламенту здійснювати будь-які дії, спрямовані на підписання зазначеного закону, направлення його на підпис і подальшу офіційну публікацію.

“Наразі суд вирішує питання про наявність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову до подання відповідного позову до Окружного адміністративного суду міста Києва. Згідно з ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається і до пред’явлення позову, і на будь-якій стадії розгляду справи”, – йдеться в повідомленні.

Як повідомлялося, 25 квітня Верховна Рада ухвалила в цілому проект закону про українську мову, який передбачає обов’язкове використання державної мови в органах державної влади, місцевого самоврядування та інших публічних сферах суспільного життя.

 

Джерело – interfax

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Міфи і реальність закону про мову

Одразу після прийняття парламентом закону про державну мову проти нього почалась активна кампанія дискредитації

В соцмережах почали активно розміщувати пости проти закону, при чому як ботами, так і реальними людьми, які почали коментувати закон, який вони не читали, і загальне враження про який склали за стрічкою в Facebook, первісно сформованій антиукраїнськими ботами.

Ось короткі відповіді на деякі актуальні питання:

  1. Навіщо взагалі приймати закон про мову?

Прийняття закону – це вимога Конституції України. В 1996 році нею встановлено, що державною мовою є українська мова, а застосування її визначається законом. Згодом цій нормі надав офіційне тлумачення Конституційний Суд України. За його рішенням, сфери обов’язкового застосування державної мови мають визначатись законом.

Отже,прийняття закону про мову – це вимога Конституції України. А Конституція обов’язкова для всіх, в тому числі для Верховної Ради України.

  1. Цей закон поданий під час виборів, тож це просто така виборча технологія.

Прийнятий Верховною Радою законопроект був розроблений народними депутатам в червні 2017 року на підставі трьох законопроектів, поданих в грудні 2016 – січні 2017 року (їх номери 5556, 5669 і 5670). Перше читання законопроект пройшов в жовтні 2018 року.

Тобто закон готувався задовго до виборів, починаючи з 2016 року, і він точно не спрямовувався на підтримку або нищення рейтингів певного кандидата. Як зазначалося вище, прийняття такого закону лише вимога Конституції.

  1. Яким законом регулюються питання застосування державної мови зараз, поки закон не підписаний?

Зараз такого закону немає. Впродовж тривалого часу в Україні діяв закон УРСР 1989 року, але в 2012 році він був скасований сумновідомим законом про засади мовної політики, за яким українська мова фактично втрачала державний статус, і запроваджувались так звані регіональні мови.

В лютому 2018 року закон про засади мовної політики визнано неконституційним, після чого єдиного закону про мову в Україні не було.

  1. Чи позбавляє закон російську мову «статусу регіональної мови», який вона мала до того?

Ні, оскільки, по-перше, вона такого статусу ніколи не мала, а по-друге, після визнання неконституційним закону 2012 року, саме поняття «регіональна мова» перестало нести будь-яке юридичне навантаження.

  1. В якій редакції Верховна Рада прийняла закон про мову?

Базовою редакцією закону є редакція, підготовлена до другого читання. Під час розгляду проекту в парламенті до неї вносились певні зміни. Для їх узгодження між собою профільний парламентський комітет готував зміни, які були підтримані Верховною Радою перед голосуванням. Відтак, для розуміння прийнятої редакції треба використовувати передусім вказані два документи – підготовлений до другого читання проект та таблицю з пропозиціями комітету. Це, звісно, не остаточна редакція, оскільки не враховує пропозиції депутатів, які були включені або виключені з закону впродовж двох місяців розгляду в парламенті, проте загальне уявлення про новели регулювання можна скласти.

  1. Чи буде кримінальна відповідальність за незнання мови?

Ні, закон не вносить жодних змін до Кримінального кодексу. Відтак навіть якщо сильно захотіти, кримінальної відповідальності за незнання мови бути не може.

Було ряд спекуляцій щодо загальних норм, якими держава визнавала неприпустимою наругу над мовою, але заради уникнення провокацій відповідні норми з закону також були вилучені.

  1. Чи правда, що спілкування російською на вулиці або в соцмережах буде заборонено?

Ні. По-перше, в законі прямо сказано, що він не регулює приватне спілкування. По-друге, в законі прямо сказано, що норми про будь-які публічні оголошення, зроблені в Інтернеті, можуть здійснюватись будь-якою мовою.

  1. Чи правда, що закон повністю забороняє отримання освіти іншими мовами, ніж українська?

В частині правил освіти закон нічого нового не вносить. Фактично в ньому лише переписана стаття 7 чинного Закону про освіту, відтак вести мову, що ним встановлені якісь нові правила, є помилковим.

  1. А як зміниться застосування мов на телебаченні і радіо?

За остаточною редакцією відповідної статті, застосування мов на телебаченні і радіо визначається Законом про телебачення і радіомовлення. Там вже декілька років як діє вимога про 75% української мови на загальнонаціональних телеканалах. Закон про мову передбачає збільшення цієї частки до 90%, але це змінюватиметься поступово лише через 5 років.

За даними Нацради з питань телебачення і радіомовлення, в 2018 році в ефірі каналів в середньому було забезпечено 92% української мови.

  1. Чи з’являться в Україні газети і журнали українською мовою?

В Україні існує парадоксальна ситуація, коли в будь-якому кіоску преси практично неможливо купити україномовний журнал або газету. При цьому така ситуація всюди, в тому числі в містах Західної України.

Закон передбачає, що для випуску преси іншою, крім українська, мовою, видавець має надрукувати такий самий наклад такого самого видання українською. Це правило не поширюється на видання мовами Європейського Союзу, оскільки ми формуємо спільний ринок з ЄС.

Закон передбачає поступовий перехід до такого підходу: загальнонаціональні видання мають забезпечити україномовні наклади через 2,5 роки, а місцева преса – через 5 років. При цьому допускається, що законом по мови корінних народів буде передбачене додаткове регулювання цього питання.

  1. Україномовні веб-сайти.

Згідно з законом дійсно всі веб-сайти державних та комунальних органів і підприємств повинні мати україномовну версію. Те саме стосується веб-сайтів зареєстрованих засобів масової інформації та підприємств, що зареєстровані в Україні або принаймні мають українське представництво.

В переважній більшості зазначені веб-сайти вже мають версії українською мовою. Але для тих, хто ще продовжує ігнорувати інтереси україномовних громадян, закон встановлює трирічний строк впродовж якого україномовні версії сайтів мають запрацювати.

  1. Застосування мов в культурі.

Закон передбачає проведення культурних заходів державною мовою. У певних випадках дозволяється застосування інших мов, але більшість з них має визначатись відповідним законом про права корінних народів та національних меншин, який Уряд має розробити та подати до парламенту впродовж 6 місяців.

Театральні вистави можуть проводитись будь-якою мовою, але якщо вони йдуть в державних або комунальних театрах, там має забезпечуватись переклад українською за допомогою титрувальних екранів або в інший спосіб.

Покази в кінотеатрах вже зараз здійснюються українською мовою. Закон дозволив покази іншими мовами без обмежень під час проведення офіційних фестивалів, та більшості документальних фільмів. В інших випадках покази іншими мовами можуть становити не більше 10% загальної кількості сеансів впродовж місяця.

  1. Медична допомога.

За законом надання медичної допомоги здійснюється державною мовою. Це означає, що медичні заклади всю документацію оформлюють українською мовою. Але при цьому закон дозволяє застосовувати будь-яку іншу мову, якщо на те є згода лікаря та пацієнта.

  1. Обслуговування споживачів.

Обслуговування споживачів має здійснюватись державною мовою. Це є однією з найважливіших гарантій, що випливають з державного статусу української мови, оскільки держава має гарантувати кожному можливість отримати інформацію про товари і послуги в Україні саме українською мовою.

Але при цьому закон допускає вільно застосовувати будь-яку іншу мову за умови, що на те є згода обох сторін – продавця та споживача.

За законом вся інформація про продукцію повинна містити україномовну версію в обсязі, визначеному Законом про захист прав споживачів. Більшість підприємців це вже зараз виконує, але для тих, кому потрібен час щоб адаптуватись, закон передбачає перехідний період в 18 місяців.

  1. Переклад назв міст іншими мовами.

Закон передбачає, що назви об’єктів топоніміки не можуть перекладатись. Перелік таких об’єктів перелічений в законі – назви скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів тощо. Тобто “Майдан Незалежності” російською мовою має перекладатись як “Майдан Незалежности, а не “Площадь Независимости”.

З іншого боку, об’єктивно жоден Закон України не може примушувати інші країни перекладати українські назви іншими мовами в певний спосіб. Просто тому, що дія українських законів поширюється на територію України. Тому це має бути питанням української дипломатії в співпраці з іншими країнами досягати зміни назв українських географічних об’єктів в іншомовній документації таким чином, щоб вони були саме українськими.

  1. Штрафи

Так, закон передбачає не лише правила застосування мови, але й відповідальність за їх порушення. Але якщо порушення вчинене вперше, до особи може застосовуватись лише попередження. У випадку, якщо навіть після отримання попередження особа не припинила порушення, лише тоді може застосовуватись штраф.

Іншими словами, штрафи накладатимуть лише на осіб, які свідомо йдуть на порушення встановлених законом правил застосування мови, і навіть не дивлячись на отримання попередження, не виправила ситуацію.

Відповідні зміни до адміністративного кодексу вносяться через 3 роки.

  1. Чи може новообраний президент України скасувати закон про мову?

Ні, за Конституцією президент не скасовує закони. Він може лише накласти вето на закон, що надійшов для підпису якщо вважає, що закон неконституційний. Але якщо закон підписаний, президент має його виконувати.

Це лише частина відповідей на часті запитання. Згодом продовжу тлумачити закон. Поки чекаємо підписання головою ВР і президентом після розгляду антиукраїнських постанов про скасування закону і їхнього провалу в Раді.

Джерело: Еспресо TV

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Тотальна дерусифікація: що змінить мовний закон?

У четвер, 25 квітня у Верховній Раді, скоріш за все, ухвалять закон “про функціонування державної мови”. Деякі проросійські політики та ЗМІ “глибоко занепокоєні” цією ініціативою, всіляко намагаються сіяти паніку серед російськомовного населення, називаючи це обмеженням прав громадян та “тотальною українізацією”. Zrada Today розібралась, що зміниться після набуття законом чинності.

Що представляє собою закон “про мову”?

Найголовніше – йдеться не про примусову “тотальну українізацію”, а про те, що саме українська мова є державною.

Це нагадування, що спілкуватись у державі її державною мовою – це не утиск, це – нормально. ЗМІ та сайти можуть видаватись кількома мовами. Але у першу чергу – державною мовою.

У кожному місці розповсюдження друкованих ЗМІ україномовних газет та журналів має бути не менше 50% назв друкованих ЗМІ. Можна видавати газету чи журнал у двох чи більше мовних версіях, одна з яких має бути державною мовою.

Znalezione obrazy dla zapytania мовний закон

Сайти за замовчуванням спочатку завантажуються українською, але можуть мати також інші версії. При цьому українська версія має бути за обсягом не меншою за версію іншою мовою.

Видавець має видавати українською не менше 50% від усіх виданих ним упродовж року книжкових видань. Якщо клієнт закладу просить спілкуватись із ним українською – це прохання має бути виконане.

Якщо клієнт просить обслуговувати його іншою мовою, яка є прийнятною для обох сторін – це прохання має бути виконане.

Все це – не поширюється на мову приватного спілкування та релігійних обрядів.

Так, звісно, роль української мови посилиться, але це нормально в державі   під назвою Україна. Цей закон радше можна назвати не “тотальною українізацією”, а “тотальною дерусифікацією”. Нагадаємо, що на початку минулого століття Харків був суцільно україномовним. Однак планомірне знищення української мови Російською Імперією та СРСР перетворило це місто, й загалом східну та піведнну Україну, в російськомовний анклав.

Мовний закон є “відновленням історичної справедливості”. Так, до речі, люблять говорити в Росії. Особливо стосовно окупованого Криму.

Утиск нацменшин

Дехто розповідає, що даний законопроект утискає права національних меншин. Це стало, наприклад, причиною погіршення стосунків України та Угорщини, яка заявила, що “мовний закон” утискає права угорських національних меншин на Закарпатті.

Насправді, закон не обмежує права нацменшин у спілкуванні їх рідною мовою. Однак зобов’язує громадянина України знати державну мову.

Стаття 10 закону встановлює, що “українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України”.

Ніхто не заборонить нацменшинам використовувати рідну мову, але знання української полегшить їх побут в Україні. Зокрема, для жителів того ж Закарпаття, які часто не можуть скласти іспит ЗНО з української мови, а відповідно продовжувати навчання у вишах та розвиватись.

Чи будуть штрафувати?

За те, що ви розмовляєте російською або іншою мовою гуляючи парком не будуть штрафувати. Але в документі все ж таки прописані штрафи.

Прикладом, спроба запровадити багатомовність буде прирівнюватись до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, а публічне приниження української мови – до наруги над державними символами. Це є своєрідною відповіддю на варварські, дискредитуючі дії Росії в стосунку до української мови на протязі століть

За такі дії передбачатиметься адміністративна відповідальність у вигляді штрафу до 6800 грн. І це нормально, адже закони на те й закони, аби їх виконувати, в іншому випадку повинно бути відповідне адекватне покарання.

Ще раз підкреслимо, громадян не штрафуватимуть за використання російської або інших мов у побуті.

Як це допоможе Україні?

Найважливіше завдання мовної політики в Україні – це захист української мови як головного чинника збереження національної ідентичності та протистояння російській пропаганді.

Щодо російської пропаганди, достатньо поглянути на найрусифікованіші регіони – це Крим та Донбас. Мешканці цих територій легше сприймали російське вторгнення, а деякі громадяни навіть раділи “поверненню в рідну гавань”. Тільки-от невідомо, відколи ця “гавань”стала рідною.

Ще одним красномовним фактом є дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), яке свідчить, що індекс результативності російської пропаганди для російськомовних українських громадян у 2,5 рази вищий, ніж для україномовних.

Які є шанси, що закон ухвалять?

Скоріш за все Верховна Рада проголосує за закон. Депутати партії “БПП” спільно з коаліцією заявили, що готові підтримати законопроект. Виключенням тут може стати проросійський “Опозиційний Блок”, для якого “мовний закон” не вписується в рамки ідеології, яку вони проповідують.

На користь закону також свідчить те, що Верховна Рада у середу, 24 квітня опрацювала 99% правок до закону.

Метою закону не є протиставлення української мови до іноземних мов чи мов національних меншин, включно з російською. Єдина мета – це захист української мови, прав громадян та створення цілісного україномовного культурного простору України.

Podobny obraz

 

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!