Закон про українську мову: завтра в Раді історичне голосування

Знання нацією своєї мови напряму відображає її згуртованість та розвиток. А глибинне відродження та розвиток української нації – це стратегічна мета всіх свідомих українців, які планують прожити життя в Україні та виховати тут своїх дітей.

Ухвалення Верховною Радою мовного законопроекту №5670д дасть поштовх до побудови цілісної системи підтримки, захисту і подальшого розвитку української мови. Наразі проект закону Парламент розглядає у другому читанні, і остаточне його ухвалення – це нагальний обов’язок кожного депутата, обраного українським народом.

Кліше, нав’язане Україні

Російська імперія довгий час працювала над тим, щоб нав’язати українцям синдром малої дитини перед “старшим братом” та виховати комплекс меншовартості щодо власної мови. А отже, відсунути українську мову на другорядні, маргінальні позиції, щоб вона не заважала подальшій російській експансії.

“За кліше двомовності стоїть прагнення Російської Федерації зробити Україну одномовною – а саме російськомовною. Такий сценарій впровадили у Білорусі, де є формальна двомовність, чи в окупованому тримовному Криму, де насправді домінує російська”, – розповідає один з авторів законопроекту про українську мову №5670-д Тарас Шамайда.

Конституція України визнає українську мову єдиною державною, а також визнає мови національних меншин і корінних народів.

Російська мова статтею 10 Основного Закону визначена саме як мова національних меншин, хоч і згадується окремо. Безперечно: російська мова і люди, які нею користуються, мають право на захист своєї мови на тих же умовах, що й представники інших національних меншин.

Сьогодні спостерігається небезпечна тенденція, коли російська витісняє українську з багатьох ключових сфер життя та навіть регіонів, а також підміняє собою мову міжнаціонального спілкування на території України. Якщо у Польщі мовою міжнаціонального спілкування є польська, в Угорщині – угорська, то в Україні – російська.

Експерти вважають, що саме прямим спадком Російської імперії є домінування російської мови, починаючи з електронної комерції і закінчуючи друкованими медіа. Це – наслідок колоніальної політики, яка і сьогодні впроваджується Російською Федерацію.

Тому найважливіше завдання мовної політики в Україні – це захист української мови як головного чинника збереження національної ідентичності.

У 1989 році ухвалили закон УРСР “Про мови в Українській РСР”. На той час це було кроком уперед, бо закон підтримав мову в окремих сферах, хоч і не подолав русифікацію в інших.

Зараз залишається багато відкритих питань до застосування української мови. Протягом років незалежності України так і не вдалося ухвалити закон, який би захищав українську мову.

Як незалежність і мова впливають на свободу нації?

Співкоординатор руху добровольців “Простір свободи” Тарас Шамайда розповідає, як ще 30 років тому він чув, що українська мова не на часі. У 1989 році Україною прокотилася хвиля мітингів з вимогою ухвалити закон Української СРСР, який би визначав статус української мови. Тоді владна Комуністична партія стверджувала, що такий закон не на часі, повторюючи набір штампів з апеляціями до “ковбасної психології”.

В який спосіб незалежність держави та її державна мова впливають на свободу, і як потім ця свобода трансформується в добробут – свідомо замовчували. Про цей факт мало говорять і в 2019 році.

У 2012 році, за президентства Віктора Януковича, який згодом втік з України, з численними порушеннями, було ухвалено закон України “Про засади державної мовної політики”, відомий як “закон Ківалова-Колесніченка” і спрямований на русифікацію українців. Він же і скасував Закон УРСР 1989 року.

“Закон Ківалова-Колесніченка” закріпив функціонування регіональних мов – у деяких регіонах російська мова набула статусу офіційної поруч з українською, а де-факто – замість української.

Пам’ятаємо “мовний Майдан” 2012 року, коли громадськість виступила проти цього закону. Та діяв він цілих 6 років – до того, як на початку 2018 року Конституційний Суд України визнав закон неконституційним.

А якби закон про мову ухвалили набагато раніше?

У законопроекті №5670-д мова визнається елементом конституційного ладу, державної єдності та національної безпеки. Кожному громадянину гарантується право на отримання інформації, надання послуг українською мовою. Закон захищатиме українську, водночас він не спрямований проти інших мов.

В документі 57 статей, передбачено внесення змін до близько 50 законодавчих актів та внормування понад 30 різних сфер суспільного життя.

Патріотично налаштовані представники громадськості вважають: якби закон про мову ухвалили хоча б наприкінці 90-х чи на початку 2000-их років , сьогодні Україна була б значно сильнішою у протидії агресії Російської Федерації. Імовірно, зберегла б і АР Крим, і Донбас.

Але закон не ухвалювали, і російська мова встигла оселитися в ментальності багатьох людей – а наслідки вже очевидні.

Тарас Шамайда впевнений: якби українська мова панувала в освіті, культурі, медіапросторі цих регіонів, то російська пропаганда менше впливала б на свідомість людей.

Достатньо поглянути на карту окупованих територій: найрусифікованіші регіони – це Крим та Донбас. Російське військове вторгнення легше проходило там, де попередньо провели тотальну русифікацію.

“За російською мовою приходить російський контент, московський порядок денний, інформаційно-політичний простір Кремля”, – вважає експерт.

Що кажуть дослідження?

За дослідженням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), індекс результативності російської пропаганди для російськомовних українських громадян у 2,5 рази вищий, ніж для україномовних.

За словами одного з авторів законопроекту Сергія Оснача, зв’язок між геополітичною орієнтацією та мовою спілкування громадян виразно простежується і в багатьох інших соціологічних дослідженнях щодо інтеграції України в ЄС і НАТО, щодо трактування української історії тощо.

“У російськомовному інформаційному полі частіше домінують наративи “русского мира” і потрапити під їхній вплив у російськомовних громадян більше шансів”, – акцентує експерт.

За дослідженням КМІС, за останні два роки 4% українців непомітно перейшли з української мови на російську, хоча цей перехід і в межах статистичної похибки. Але спостереження тривожне.

На жаль, в Україні досі сприймають російську як мову вищого культурного прошарку, не усвідомлюючи – ця “культурна вищість” нав’язана ще з часів Російської імперії та Радянського Союзу.

Яскравим підтвердженням цієї небезпечної тези є заява в Іnstagram Оксани Марченко, дружини одіозного політика Віктора Медведчука, щодо закону про мову:

“Нас позбавляють можливості вчити математику, фізику, хімію та інше російською, і “горе-патріоти” відрізають українців від світових знань, літератури, відкриттів, технологій, бізнесу та комунікації… Звичайно, для миття туалетів інтелект не потрібен”.

Та сьогодні російська мова асоціюється не з літературою Буніна чи Довлатова, а з російськими військами.

Здебільшого Росія давно не експортує у світ досягнення культури чи науки, її основними продуктами стали інші “здобутки”. Принаймні, для України.

За проведеним в 2017 році опитуванням КМІС, етнічними українцями себе назвали 88% опитаних, росіянами – менше 6%. Українську мову назвали рідною 68%, російську – 13%.

Водночас спілкуються з родиною завжди чи переважно українською лише 50% опитаних, тоді як 25% – завжди чи переважно російською, 24% – рівною мірою і українською, і російською. Але на роботі чи навчанні українською говорять лише 39%.

Така розбіжність між частками: тих, хто визнає себе українцем, тих, хто вважає українську рідною, тих, хто говорить нею вдома, і тих, хто говорить нею поза домом, – свідчить про вкрай несприятливе становище української мови в Україні та некомфортні умови для її вживання.

Певна річ, не йдеться про те, що будь-яка інша мова – гірша за українську. Але державною (офіційною) мовою в Україні, згідно з Конституцією, є саме українська, і вона має виконувати належні державній мові функції. Решта мов – мають право на функціонування поруч з нею. Поруч – не означає замість.

Так, не всі сусідні держави підтримують законопроект про мову – і їх можна зрозуміти. Наприклад, Угорщина може з підозрою ставитися до мовної політики багатьох своїх сусідів: в неї тривалий час була напружена ситуація зі Словаччиною, досі є суперечки з Румунією.

Донедавна Україна не захищала права представників національних меншин на отримання якісної освіти державною мовою.

За словами експертів, це призвело до того, що понад дві третини випускників угорськомовних шкіл на Закарпатті (українських громадян) не можуть скласти ЗНО з української мови навіть на мінімальний бал. Відповідно ці школярі не можуть вступити до вищих навчальних закладів, будувати кар’єру в Україні. Законопроект про мову розробили, щоб захистити їхнє право на освіту та працю.

Що відбувається з націями, які втрачають власну мову?

Нищення української мови було одним з головних напрямів політики російського імперіалізму стосовно України. Коли сусіди України здобували незалежність від Імперії, – починаючи з Фінляндії та Польщі 100 років тому і закінчуючи країнами Балтії і Кавказу, після розпаду СРСР, – такі держави проводили дерусифікацію і політику утвердження власних мов. Це було елементом зміцнення їхньої національної безпеки.

Сергій Оснач, член Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів та один з авторів законопроекту про мову 5670-д, зазначає, що втрата мови – це передостанній крок до втрати ідентичності.

“Якщо ми хочемо захистити свою ідентичність і державність  українська мова конче потребує всеохопної законодавчої підтримки”, – каже Оснач.

Історія з іронією

Російська Федерація ще у 2005 році ухвалила Федеральний закон про державну мову РФ. У ньому російська мова є офіційною та єдиною для використання у всіх сферах суспільного життя країни.

У той же час російська влада нещадно критикує як сам текст законопроекту про українську мову, так і наміри української влади його ухвалити.

Автори іронізують над ситуацією: мовляв, варто було просто перекласти Федеральний закон про мову українською і видати його за унікальний текст, щоб побачити, як Росія та проросійські сили в Україні накинулися б і на нього.

“Звичайно, ми б цього не робили, адже Україна – незалежна держава, якій потрібні власні закони. Але ситуація виглядала б достатньо кумедно”, – жартує Сергій Оснач.

Метою закону не є протиставлення української мови до іноземних мов чи мов національних меншин, включно з російською. Єдина мета – це захист української мови, прав громадян та створення цілісного україномовного культурного простору України.

Не всі сусіди хочуть бачити нашу Україну сильним гравцем на європейській політичній арені. Але наша держава стає суб’єктом і починає дивитися на світ не очима сусідніх держав, а власне українськими.

Джерело: РПР

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Бурбак: Державна українська мова є основою національної безпеки (ВІДЕО)

Парламент вже вийшов на фінішну пряму у розгляді законопроекту, і у четвер планується прийняття документа

Законопроект про українську мову, як державну, врегулювує функціонування української мови, а не нав’язує її.

“Це надважливий закон, який врегульовує функціонування державної мови. Наголошую: врегульовує, а не нав’язує українську мову, як про це звідусіль волають пропагандисти “руского міра”, – заявив керівник фракції “Народний фронт” Максим Бурбак з трибуни парламенту.

“Закон надважливий і найліберальніший в Європі. Якщо ми хочемо захистити свою державу, ми повинні захистити державну мову”, – зазначив керівник фракції “Народний фронт”, зауваживши, що парламент вже вийшов на фінішну пряму у розгляді законопроекту, і у четвер планується прийняття документа.

Фото: nfront.org.ua

Читайте також: Зеленський розповів про кандидатів в Генштаб і мову

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Зеленський розповів про кандидатів в Генштаб і мову

Кандидат в президенти Володимир Зеленський заявив, що на посаду голови Генштабу є гідні офіцери, але прізвища назве потім.

“З приводу Генштабу. У нас є дуже серйозні хлопці, які мають авторитет в армії”, – сказав Володимир Зеленський на брифінгу для журналістів.

“Ви обов’язково їх побачите. Побачите весь склад команди Володимира Зеленського. Я не маю права назвати їх зараз. Тому що це домовленості з генералами. І це дуже серйозна історія”, – сказав Зеленський.

Також Зеленський підтримує прийняття закону про українську мову.

“Дивіться, там є якісь питання … Ні-ні, ми за закон про українську мову. Але зараз цей закон знаходиться у Верховній Раді. Там є якісь питання”, – сказав він.

Зеленський додав, що зобов’язаний захищати українську мову. “Я гарантую захищати українську мову. Я це буду робити”, – зазначив Зеленський.

Нагадуємо, що Володимир Зеленський запевнив, що продовжить Мінський процес та роботу у Нормандському форматі.

Окрім того, команда Зеленського готує “інформаційну війну” для припинення війни на Донбасі, і попросив допомоги в українських журналістів.

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Закон про державу мову стане вам в нагоді, ви зможете опанувати відмінки в українській мові, – потролила Шуфрича Сироїд

Депутату дорікнули незнанням правил відмінювання в українській мові.

Другий віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд потролила депутата від “Опозиційного блоку” Нестора Шуфрича через незнання правил відмінювання прізвищ в українській мові, а також незнанні колег по парламенту. Діалог відбувся під час розгляду правок до мовного закону, в якому Шуфрич брав на диво активну участь.

“Як так, що поправка Пташника врахована, а поправка Німченко-Шуфрича не врахована. Гдє логіка?”, – сказав Шуфрич під час обговорення однієї із поправок до закону.

“Я хочу звернути увагу, що народний депутат Пташник – це жінка, особа жіночої статі, вона. Прізвище не відміняється у різних відмінках в українській мові. Якраз, думаю, закон про державу мову стане вам в нагоді, ви зможете опанувати відмінки в українській мові”, – сказала Сироїд після репліки Шуфрича та поставила на розгляд депутатів наступну поправку.

Зауважимо, що народний депутат Вікторія Пташник пройшла до складу Верховної Ради восьмого скликання за списком партії “Об’єднання “Самопоміч”.

Також читайте: МОВА – ЗБРОЯ ПРОТИ “РУССКОГО МИРА”, АБО ЧОМУ НЕОБХІДНО УХВАЛИТИ ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО МОВУ

Нагадаємо, що Верховна Рада України на засіданні 9 квітня продовжила розгляд проекту закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. До початку розгляду законопроекту в другому читанні до проекту закону було подано 2063 поправок. Під час курйозу депутати обговорювали поправку 1326.

Джерело: ZN.UA

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Верховная Рада не успеет принять “языковой закон” до выборов

Рада продолжит рассмотрение “языкового закона” на следующем пленарном заседании, 9 апреля, сообщает сайт РБК

Верховная рада Украины вернется к рассмотрению “языкового закона” – законопроекта “О функционировании украинского языка как государственного” уже в апреле.

Так, парламентарии продолжат рассмотрение документа на следующем пленарном заседании во вторник, 9 апреля.

Читайте также: АНДРЕЙ ПАРУБИЙ РАССКАЗАЛ, КОГДА ВЕРХОВНАЯ РАДА ПРИМЕТ ЯЗЫКОВОЙ ЗАКОН

Нардеп надеется, что окончательное голосование за “языковой закон” состоится в начале апреля.

Вчера парламентарии рассмотрели почти 60% правок к “языковому закону”.

Отметим, в комитете ВР по вопросам культуры и духовности констатируют существенную разбалансировку “языкового закона” из-за проваленных поправок.

Добавим, ранее представитель правительства в Верховной раде, народный депутат Вадим Денисенко подчеркивал, что нардепы не успеют проголосовать во втором чтении “языковой закон” – законопроект “О функционировании украинского языка как государственного” до первого тура выборов президента Украины.

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Парубій заборонив Вілкулу розмовляти російською мовою у Верховній Раді

Голова ВР наполіг на вимкненні мікрофона Олександру Вілкулу, який під час виступу з трибуни російською мовою закликав депутатів не підтримувати законопроект 5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Прошу до державної мови повернутися, пане Вілкуле. Я попереджаю і прошу говорити державною мовою. Прошу вимкнути мікрофон”, – зауважив Голова ВР.

Після цього Вілкул погодився продовжити виступ українською, але при цьому посперечався з Парубієм.

“Андрію Володимировичу, якщо ви вважаєте, що та мова, якою ви розмовляєте, це є українська, то ви дуже помиляєтесь”, – сказав він.

У відповідь на це спікер підкреслив, що мовою, якою він розмовляє, послуговувалися його батьки й пращури, та зауважив, що не допустить виступів недержавною мовою у Раді.

Читайте також: ВР УХВАЛИТЬ ЗАКОН ПРО ДЕРЖАВНУ МОВУ ДО ЗАВЕРШЕННЯ ПЕРШОГО ТУРУ ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ

“Мова, якою я розмовляю, розмовляли й мої діди, і мої прадіди, і батько, і матір, я нею виховувався з колискової. І взагалі, у Верховній Раді України я не допущу виступів недержавною мовою. Я на цьому не раз наголошував. Попереджаю ще раз: не допущу”, – відповів Парубій Вілкулу.

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Віталій Портников: Заява Дуні Міятович – це важка артилерія

Те, що комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович зробила заяву про необхідність перенести прийняття закону про мову на післявиборчий період – це не просто виконання обов’язків

Читати далі “Віталій Портников: Заява Дуні Міятович – це важка артилерія”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Мова на часі. Мова об’єднує

Сьогодні Україна не має закону про державну мову. Хоча вперше такий закон було прийнято ще в часи радянської перебудови у 1989 році. Цей закон став першою перемогою національно-демократичних сил, які продовжували боротьбу за державну незалежність України від тоталітарного Радянського Союзу. Тоді ж такі закони було ухвалено у Грузії і країнах Балтії. То був компромісний варіант, який відрізнявся від проектів, що розробляли Товариство української мови та Спілка письменників України.

Читати далі “Мова на часі. Мова об’єднує”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Ніякої азіровки: в Україні почнуть карати за неповагу до української мови

Згідно з новим законом про державну мову, який буде розглядати у другому читанні Верховна Рада, в Україні посадових осіб за неповагу до державної мови будуть звільняти з роботи, а держустанови – штрафувати.

Про це розповів в ефірі ObozTV віце-прем’єр-міністр України з гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко

На питання, чи планується для порушників мовного закону кримінальна відповідальність, Кириленко відповів: “Неповага до мови є неприпустимою з точки зору норм цього закону, але кримінальної відповідальності не передбачено. Замість цього передбачена адміністративна відповідальність у вигляді санкцій і штрафів. Спочатку може бути попередження посадовим особам за порушення закону”.

Віце-прем’єр повідомив, що законом буде створено посаду уповноваженого з питань державної мови. До уповноваженого будуть надходити скарги щодо того, що службові особи під час виконання своїх обов’язків не використовують українську мову всупереч чинному законодавству.

“Якщо ця скарга буде офіційно зареєстрована, відбудеться перевірка. Якщо скарга буде обґрунтована і це підтвердиться, посадова особа отримає попередження на перший раз. Якщо посадова особа попадеться вдруге — це вже неповага до державної мови, адже він отримує гроші з держбюджету, діє від імені держави, але мову цієї держави не поважає і не застосовує. Тоді можуть діяти штрафні санкції”, — пояснив він.

Кириленко уточнив, що штрафи будуть стосуватися не посадових осіб, а установ і організацій.

“А питання держслужбовців, які нехтують мовним законом, розглядатиме комісія вищого корпусу державної служби або інші відповідні установи відповідно до закону про держслужбу”, — зазначив віце-прем’єр.

На питання щодо суми штрафів Кириленко відповів:

“Це друге читання, все може змінюватися. Але якщо це повторне порушення і попередження не спрацювало, то це штраф від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів, тобто 5100-6400 грн… Держава буде серйозно ставитися до тих, хто порушує мовне законодавство”.

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Мовний закон: чи зможе Верховна Рада ухвалити його до кінця року?

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій планував ухвалити закон про мову вже цієї осені. Поки що вдалося зробити один крок – проголосувати за нього у першому читанні. Крок важливий, але з огляду на скандальне поводження керівництва «Блоку Петра Порошенка» і частини депутатів із цієї фракції під час розгляду законопроекту та голосування за нього є обґрунтовані сумніви, що цей надзвичайної ваги документ буде ухвалено не те що до кінця осені, але й до кінця року.

Читати далі “Мовний закон: чи зможе Верховна Рада ухвалити його до кінця року?”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!