Венеціанська комісія розгляне мовний закон

Венеційська комісія розгляне питання функціонування державної мови в Україні.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомили у Раді Європи, передає Zrada Today.

“Згідно із листом від 22 травня 2019 року, голова моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи вніс свою думку до Венеційської комісії щодо закону про забезпечення функціонування української мови як державної”, – зазначили у Раді Європи.

Нагадаємо, мовний закон було ухвалено 25 квітня. 15 травня закон підписав п’ятий президент Петро Порошенко.

Читайте також: Тотальна дерусифікація: що змінить мовний закон?

Тільки цікаве та важливе потрапляє до нас в Telegram. Підписуйтесь!

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Рада безпеки ООН відмовилась обговорювати український мовний закон на вимогу РФ

Члени Ради Безпеки ООН проголосували проти проведення засідання, ініційованого російською делегацією щодо українського закону про мову.

Таке рішення було ухвалене на початку засідання.

Читайте також –  Порошенко підписав мовний закон

Проти проведення засідання проголосували 6 країн-членів, за – 5 і 4 – утрималися.

Серед представників країн-членів Радбезу ООН, які виступили проти проголосували були: постійний представник Франції при ООН Франсуа Делатр, представник Німеччини при ООН Крістоф Хойзген, а також постпред Польщі при ООН та заступник постпреда США.

Представник Франції заявив, що вважає, що російська делегація спеціально ініціювала це засідання у день інавгурації президента Володимира Зеленського, щоб використати Радбез для власних цілей.

 

Читайте також – Українська правда

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

У МЗС Угорщини плекають надію, що Зеленський скасує мовний закон

Міністерство закордонних справ Угорщини 16 травня оприлюднило заяву щодо підписання президентом України Петром Порошенком закону «Про функціонування української мови як державної».

Угорські дипломати назвали закон таким, що «відповідає духові Петра Порошенка», і висловили сподівання, що із новообраним президентом Володимиром Зеленським зможуть вирішитися «проблемні питання» щодо угорської нацменшини в Україні.

«Ми зацікавлені у відновленні врівноважених і дружніх відносин між Угорщиною та Україною, і сподіваємося, що новообраний президент буде відкритий до цього», – йдеться у заяві.

У заяві угорського зовнішньополітичного відомства повторили раніше озвучені тези про те, що мовний закон «утискає права національних меншин, тому що відбирає вже раніше надане право на використання рідної мови».

Нагадаємо, 25 квітня Верховна Рада ухвалила закон про мову.  За закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (№ 5670-д) проголосувало 278 народних депутатів. Президент Порошенко пообіцяв підписати ухвалений закон відразу після надходження його на підпис.

Водночас, того ж дня народні депутати від Опоблоку зареєстрували у Верховній Раді два проекти постанови про скасування закону про функціонування української мови як державної.

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Порошенко підписав мовний закон

Президент України Петро Порошенко підписав закон про мову. Під час підписання він наголосив, що вирішив зробити це невідкладно.

Про це повідомляє Громадське Радіо.

«Сьогодні надзвичайно відповідальний, епохальний навіть день. День, якого українці чекали багато-багато років… Сьогодні – я підкреслюю – під час підписання закону про забезпечення функціонування української мови, як державної, робиться акт, один з найголовніших для формування української державності», – зазначив президент.

Спікер парламенту Андрій Парубій наголосив, що Закон про українську мову об’єднує, а не роз’єднує Україну.

Нагадаємо, вчора, 14 травня, спікер Верховної Ради Андрій Парубій підписав закон про мову.

Це сталося після того, як Верховна Рада відхилила чотири проекти постанов про скасування рішення парламенту про прийняття в цілому закону України про функціонування української мови як державної.

Тільки цікаве та важливе потрапляє до нас в Telegram. Підписуйтесь!

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Президентові на підпис направили Закон про мову

Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” уже направлено на підпис Президентові.

Про це повідомила перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко на своїй сторінці у Facebook.

“Як і обіцяла, першого сесійного вівторка розблоковано підписання закону про мову. Документ вже направлено Президенту України. Сподіваюся, глава держави дуже оперативно підпише цей історичний закон”, – зазначила Геращенко.

Як повідомлялося, Голова Верховної Ради Андрій Парубій під час ранкового засідання парламенту 14 травня підписав закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Перед цим парламентарії розблокували його підписання, відхиливши 4 проекти постанов про скасування рішення ВР щодо його ухвалення.

Також читайте: Історична подія: Парубій підписав закон про мову

Верховна Рада 25 квітня ухвалила закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. За його ухвалення проголосували 278 народних депутатів.

Президент Петро Порошенко пообіцяв підписати ухвалений закон про мову відразу після надходження його на підпис.

13-14 травня Порошенко перебуває з робочим візитом у Брюсселі, де бере участь у заходах з нагоди 10-ї річниці Східного партнерства.

Джерело: Укрінформ

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Мова: коротко про закон і що думають у соцмережі

Верховна Рада переважною більшістю голосів прийняла закон, що закріплює за українською мовою статус єдиної державної, яка стає обов’язковою для використання практично в усіх сферах життя, за винятком особистого спілкування і релігії.

Для відбулого президента Петра Порошенка ця подія стала останнім пунктом його передвиборчої концепції Армія. Мова. Віра. Але переможець президентських перегонів Володимир Зеленський, який позиціонує себе двомовним, розкритикував прийнятий законопроект.

Російськомовні завсідники соціальних мереж пишуть різне: хто радіє і ділиться історіями про те, як перейшов на українську мову і полюбив її, кажуть про історичну значущість закону, інші побоюються “тотальної українізації”. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 Закон про мову: що потрібно знати

Державний статус української мови гарантує Конституція. Але деталі застосування мов у різних сферах життя до 2012 року визначав радянський закон Про мови в УРСР.

“Мовний закон Ківалова-Колесніченка” надавав можливість вживати замість державної мови регіональну, що обмежувало вжиття української мови і сприяло подальшій русифікації, кажуть експерти і політики.

У лютому минулого року Конституційний суд визнав закон “Ківалова-Колесніченка” неконституційним – і мовна політика держави нічим не визначалася.

Прийнятий парламентом 25 квітня закон Про забезпечення функціонування української мови як державної передбачає гарантії використання української мови в публічному просторі і не поширюється на побутове спілкування і релігійні обряди.

Законопроект підтримали 278 нардепів, 38 висловилися проти, ще семеро законодавців утрималися, а 25 депутатів не брали участі в голосуванні. Проти голосували Опозиційний блок і Відродження. Колишні регіонали заблокували закон і обіцяють оскаржити його в Конституційному суді.

Норми закону встановлюють обов’язкове застосування української мови в державному і комунальному секторах, у транспорті і громадському харчуванні, при маркуванні товарів і послуг, у медичній, освітній і художній сферах, а також у засобах масової інформації.

Мовні права національних меншин мають бути гарантовані окремим законом, проект якого уряд має розробити і подати парламенту через півроку після вступу в силу закону про державну мову.

Українська мова обов’язкова:

у державному секторі і органах місцевого самоврядування

у комунальному секторі і на підприємствах усіх форм власності

у громадських та інших організаціях

в освіті і науці

у медицині

у сфері послуг

в енергетиці і промисловості

у кіно і театрі

у медіа і на інтернет-сайтах

у діяльності армії та силових структур

Українська мова не обов’язкова:

у приватному спілкуванні

у релігійних обрядах

у сфері вивчення іноземних мов

у наукових виданнях (якщо мова йде про мови Ради Європи)

у назвах і зображеннях зареєстрованих в Україні торгових марок

у культурному житті національних меншин

при роботі з тими, хто не володіє українською

Хто зобов’язаний знати українську мову:

чиновники і кандидати на посаду президента, прем’єра, спікера і віце-спікера, міністра; керівники всіх центральних органів влади і органів АР Крим

особи, які хочуть отримати громадянство

адвокати і нотаріуси

працівники патронатних служб, педагоги, медики

менеджмент державних і комунальних підприємств

Штрафи:

за наругу і осквернення державної мови як символу державності

за спроби введення офіційної багатомовності

за незнання мови чиновниками і суддями

за порушення чинних мовних квот у кіно і в медіа

за відсутність базової україномовної версії будь-якого сайту

за порушення мовних вимог щодо робочого спілкування і документообігу органів влади, підприємств і організацій

Закон вступить в силу через два місяці після публікації. Адміністративну відповідальність за порушення мовного закону відклали на три роки.

 Що кажуть Порошенко і Зеленський

Сприймаючи свою поразку на виборах 21 квітня, чинний президент висловив надію встигнути підписати мовний закон. Відразу після екзит-полів Володимир Зеленський заявив, що підтримує закон і обіцяє захищати українську мову.

Після голосування за закон Порошенко написав у Facebook, що це “історичне рішення, яке стоїть поруч з відновленням нашої армії і отриманням автокефалії”.

“Українська мова – це символ нашого народу, нашої держави і нашої нації”, – йдеться в повідомленні чинного президента.

Схваливши закон, Верховна Рада, за його словами, зробила “ще один найважливіший крок на шляху ментальної незалежності” українців.

“Робота над законом тривала декілька років. З нього прибрали і каральні інспекції, і структури, які могли б тиснути на бізнес. Текст став гармонійним і збалансованим. Я підпишу закон, як тільки він надійде мені на підпис”, – сказав Порошенко у відеозверненні.

Переможець президентських виборів – Зеленський – від захоплених коментарів утримався, але змінив своє ім’я у Facebook на український варіант – Володимир. Він зазначив, що законопроект схвалили “без попереднього – достатньо широкого – обговорення з громадськістю”.

“До проекту закону внесено більш як 2 тисячі поправок, що свідчить про відсутність згоди щодо окремих його положень навіть у Верховній Раді. Сьогодні важко спрогнозувати наслідки прийняття цього закону”, – написав він.

Зеленський вважає, що розвивати мову потрібно “шляхом стимулів і позитивних прикладів, а не заборон і покарань”, і пообіцяв після вступу на посаду ретельно проаналізувати закон

Як реагують у соцмережах: 

 

Джерело Кореспондент

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Тотальна дерусифікація: що змінить мовний закон?

У четвер, 25 квітня у Верховній Раді, скоріш за все, ухвалять закон “про функціонування державної мови”. Деякі проросійські політики та ЗМІ “глибоко занепокоєні” цією ініціативою, всіляко намагаються сіяти паніку серед російськомовного населення, називаючи це обмеженням прав громадян та “тотальною українізацією”. Zrada Today розібралась, що зміниться після набуття законом чинності.

Що представляє собою закон “про мову”?

Найголовніше – йдеться не про примусову “тотальну українізацію”, а про те, що саме українська мова є державною.

Це нагадування, що спілкуватись у державі її державною мовою – це не утиск, це – нормально. ЗМІ та сайти можуть видаватись кількома мовами. Але у першу чергу – державною мовою.

У кожному місці розповсюдження друкованих ЗМІ україномовних газет та журналів має бути не менше 50% назв друкованих ЗМІ. Можна видавати газету чи журнал у двох чи більше мовних версіях, одна з яких має бути державною мовою.

Znalezione obrazy dla zapytania мовний закон

Сайти за замовчуванням спочатку завантажуються українською, але можуть мати також інші версії. При цьому українська версія має бути за обсягом не меншою за версію іншою мовою.

Видавець має видавати українською не менше 50% від усіх виданих ним упродовж року книжкових видань. Якщо клієнт закладу просить спілкуватись із ним українською – це прохання має бути виконане.

Якщо клієнт просить обслуговувати його іншою мовою, яка є прийнятною для обох сторін – це прохання має бути виконане.

Все це – не поширюється на мову приватного спілкування та релігійних обрядів.

Так, звісно, роль української мови посилиться, але це нормально в державі   під назвою Україна. Цей закон радше можна назвати не “тотальною українізацією”, а “тотальною дерусифікацією”. Нагадаємо, що на початку минулого століття Харків був суцільно україномовним. Однак планомірне знищення української мови Російською Імперією та СРСР перетворило це місто, й загалом східну та піведнну Україну, в російськомовний анклав.

Мовний закон є “відновленням історичної справедливості”. Так, до речі, люблять говорити в Росії. Особливо стосовно окупованого Криму.

Утиск нацменшин

Дехто розповідає, що даний законопроект утискає права національних меншин. Це стало, наприклад, причиною погіршення стосунків України та Угорщини, яка заявила, що “мовний закон” утискає права угорських національних меншин на Закарпатті.

Насправді, закон не обмежує права нацменшин у спілкуванні їх рідною мовою. Однак зобов’язує громадянина України знати державну мову.

Стаття 10 закону встановлює, що “українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України”.

Ніхто не заборонить нацменшинам використовувати рідну мову, але знання української полегшить їх побут в Україні. Зокрема, для жителів того ж Закарпаття, які часто не можуть скласти іспит ЗНО з української мови, а відповідно продовжувати навчання у вишах та розвиватись.

Чи будуть штрафувати?

За те, що ви розмовляєте російською або іншою мовою гуляючи парком не будуть штрафувати. Але в документі все ж таки прописані штрафи.

Прикладом, спроба запровадити багатомовність буде прирівнюватись до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, а публічне приниження української мови – до наруги над державними символами. Це є своєрідною відповіддю на варварські, дискредитуючі дії Росії в стосунку до української мови на протязі століть

За такі дії передбачатиметься адміністративна відповідальність у вигляді штрафу до 6800 грн. І це нормально, адже закони на те й закони, аби їх виконувати, в іншому випадку повинно бути відповідне адекватне покарання.

Ще раз підкреслимо, громадян не штрафуватимуть за використання російської або інших мов у побуті.

Як це допоможе Україні?

Найважливіше завдання мовної політики в Україні – це захист української мови як головного чинника збереження національної ідентичності та протистояння російській пропаганді.

Щодо російської пропаганди, достатньо поглянути на найрусифікованіші регіони – це Крим та Донбас. Мешканці цих територій легше сприймали російське вторгнення, а деякі громадяни навіть раділи “поверненню в рідну гавань”. Тільки-от невідомо, відколи ця “гавань”стала рідною.

Ще одним красномовним фактом є дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), яке свідчить, що індекс результативності російської пропаганди для російськомовних українських громадян у 2,5 рази вищий, ніж для україномовних.

Які є шанси, що закон ухвалять?

Скоріш за все Верховна Рада проголосує за закон. Депутати партії “БПП” спільно з коаліцією заявили, що готові підтримати законопроект. Виключенням тут може стати проросійський “Опозиційний Блок”, для якого “мовний закон” не вписується в рамки ідеології, яку вони проповідують.

На користь закону також свідчить те, що Верховна Рада у середу, 24 квітня опрацювала 99% правок до закону.

Метою закону не є протиставлення української мови до іноземних мов чи мов національних меншин, включно з російською. Єдина мета – це захист української мови, прав громадян та створення цілісного україномовного культурного простору України.

Podobny obraz

 

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Відомі українці закликали парламент ухвалити новий «мовний» закон (ВІДЕО)

Митці, літератори, видавці, музиканти, волонтери, військові, державні та церковні діячі звернулися до депутатів ВР із закликом ухвалити історичне рішення — прийняти закон про державну мову.

Про це йдеться на офіційному каналі громадського законопроекту «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (№ 5670-д), передає «ЗІК».

Серед тих, хто підтримує «мовний» закон, — Патріарх Філарет, дипломат Володимир Василенко, Герой України Ігор Гордійчук, письменники Іван Малкович та Оксана Забужко, художник Лесь Подерв’янський, музиканти Олег Скрипка, Сергій Фоменко, Тарас Компаніченко, сестри Тельнюк, Анжеліка Рудницька, актори Ірма Вітовська-Ванца, Ахтем Сеітаблаєв, Наталія Сумська, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, міністр культури Євген Нищук, віце-прем’єр-міністри Павло Розенко та В’ячеслав Кириленко, головний редактор газети «День» Лариса Івшина, ветеран війни, письменник Валерій Ананьєв, доброволець-медик Яна Зінкевич, доброволець АТО, волонтер Родіон Шовкошитний, телеведучі Віталій Гайдукевич та Роман Скрипін.

У своїх відеозверненнях вони пояснили, чому необхідно ухвалити закон про державну мову.

Фото Радіо Свобода

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

ВР 25 квітня ухвалить мовний закон, після нього візьметься за реформу парламенту

Верховна Рада в четвер, 25 квітня, проголосує в другому читанні та в цілому за законопроект №5670-д про функціонування української мови як державної, повідомляє голова Верховної Ради України Андрій Парубій.

“На наступному пленарному тижні перше рішення, яке ми ухвалимо – це закон про українську мову як державну… Я очікую повної мобілізації в Чистий четвер о 11:00. У Чистий четвер ми ухвалювали декомунізацію – в Чистий четвер ми ухвалимо закон про українську мову”, – сказав А.Парубій в інтерв’ю телеканалу “Прямий”, яке транслювали в четвер.

Водночас спікер повідомив, що після розгляду мовного законопроекту запропонує народним депутатам блок питань щодо реформи парламенту. Він нагадав, що анонсував розгляд законопроекту про тимчасові слідчі комісії Верховної Ради.

За словами А.Парубія, 25 квітня до Києва приїде голова місії Європарламенту щодо реформи українського парламенту Пет Кокс.

“І після закону про мову, який – я не маю сумнівів – буде підтриманий українським парламентом, так, ми перейдемо до питання реформи парламенту”, – наголосив спікер.

А.Парубій розповів, що пакет відповідних ініціатив включатиме також порядок структуризації ВР, розподілу комітетів.

Як повідомлялося, в українському парламенті 28 лютого почали розглядати поправки до другого читання законопроекту (№5670-д) про функціонування української мови як державної. Загалом нардепи подали понад 2 тис. правок.

Згідно з календарним планом, 23-26 квітня Верховна Рада працює в пленарному режимі.

 

Джерело – interfax

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

У Раді за день розглянули понад 300 поправок до мовного закону

Нардепи на засіданні 9 квітня розглянули 305 поправок до закону про функціонування української мови як державної.

Народні депутати під час засідання парламенту у вівторок, 9 квітня, розглянули 305 поправок з 2080 до закону про функціонування української мови як державної. Про це заявив голова Верховної Ради Андрій Парубій під час засідання.
“Ми завтра почнемо день з поправки 1 524, автори Німченко і Шуфрич”, – анонсував спікер.
При цьому він оголосив вечірнє пленарне засідання парламенту закритим, попередивши нардепів про необхідність прибути завтра, 10 квітня, на ранкове пленарне засідання для продовження роботи над законопроектом.
Зазначається, що народні депутати після тривалої перерви повернулися до розгляду мовного закону, почавши розгляд з 1219-ої поправки з 2080 поданих.
Нагадаємо, закон про функціонування української мови як державної може бути прийнятий вже після другого туру президентських виборів.
Джерело – korrespondent

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!