Небаченими податками на вино пригрозив Франції Трамп

Президент США Дональд Трамп пригрозив, що на імпорт французького вина можуть бути введені податки, яких у Франції «ще не бачили».

Про це американський президент заявив журналістам перед від’їздом на зустріч Великої сімки, розповідає НВ Бізнес.

Зауважимо, що зустріч «Сімки» пройде 24−26 серпня в Біарріці, Франція.

«Ми буде оподатковувати їх вино так, як вони цього ще не бачили», — заявив Трамп.

Також читайте: ПІДВИЩЕННЯ ТАРИФІВ НА ТОВАРИ З КИТАЮ ОГОЛОСИВ ТРАМП

Такі заходи можуть бути прийняті на тлі запропонованого Францією майбутнього введення податків на послуги найбільших цифрових компаній Amazon, Apple, Facebook і Google.

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Зеленський – політичний кабан, якого намагаються поставити в незручну позицію – експерт

Кабінет міністрів з 1 серпня 2019 року ввів спеціальне мито на товари з Російської Федерації, яке буде стягуватися незалежно від інших зборів. Це дзеркальні заходи, вжиті у відповідь на введення недавніх санкцій проти України з боку РФ.

В інтерв’ю “Апострофу” економічний експерт ОЛЕКСІЙ КУЩ сказав, що за допомогою такого рішення міністри намагаються піти у відставку “красиво”, на мажорній ноті, одночасно створивши максимально негативну ситуацію новому президенту. Оскільки це рішення може спровокувати нову газову війну з Росією.

– Кабінет міністрів ввів дзеркальні санкції проти Російської Федерації, а також нові мита. Вони почнуть діяти з 1 серпня. Поясніть, будь ласка, що це за додаткові мита? Як вони позначаться і на російській економіці, і на українській?

– На російській економіці, я думаю, вони практично ніяк не позначаться. Справа в тому, що, якщо ми розглядаємо нашу санкційну політику, необхідно розуміти, що вона у нас має, швидше, фейковий характер, на жаль. Чому? Тому що вістря санкцій перебуває не в Україні, а у США і Європейському Союзі.

У принципі, скажімо так, основні санкційні технології розробляються у Вашингтоні. Там є спеціальні закони протидії ворогам Америки, там, дійсно, є системний підхід, як ці санкції розробляються. Досить все структуровано, взаємопідпорядковано. Тобто там ніби є система, матриця, відповідно до якої американці застосовують ті чи інші санкції.

На сьогодні США визначило основні сектори російської економіки, які чутливі до впливу санкцій. Це, перш за все, фінансовий сектор, військово-промисловий комплекс та енергетичний сектор. Ось по цих основних сегментах російської економіки і б’ють американські санкції.

Якщо ми порівняємо матрицю американських санкцій із нашими, ми побачимо, що у нас хіба що збігаються точки дотику тільки стосовно військово-промислового комплексу. Тобто Україна в останні роки, дійсно, значно скоротила співпрацю з Російською Федерацією саме в частині оборонного комплексу.

Якщо ми подивимося на фінансовий сектор, на енергетичний, то тут повний вакуум санкцій, тобто Україна не вводить ніяких санкцій ні щодо енергетичного сектора Російської Федерації, ні щодо фінансів.

Щодо фінансів є умовні санкції, які застосовуються до російських банків, але вони мають, скоріше, фейковий характер. Чому? Тому що всі ці банки благополучно продовжують функціювати і в українській банківській системі.

Щодо енергетичного сектору взагалі парадоксальна ситуація, тобто з одного боку, у нас конфлікт з Російською Федерацією, з іншого боку, ми постійно ображаємося на те, що частина транзиту природного газу піде повз нашу газотранспортну систему по “північних потоках”. Тобто тут потрібно розуміти: чи конфлікт, чи війна, чи співпраця.

Тут не може бути якогось гібридного варіанту – не можна перебувати в конфронтації і очікувати, що ми збережемо ті напрямки співпраці, зокрема, і щодо транзиту газу, які були до цього.

Тому сьогодні Кабінет міністрів, скажімо так, пливе за течією. Це такі собі останні акорди, які наші міністри намагаються ще зіграти перед своєю відставкою.

Йти потрібно на такій мажорній, патріотичної ноті – вони повинні відзвітувати перед суспільством, що вони пішли на хвилі нових санкцій проти Російської Федерації.

Тобто тут потрібно розуміти: або конфлікт, або війна, або співпраця

Щоб сказати, наскільки це буде відчутно для Росії, навіть не потрібно бути великим експертом, можна просто подивитися на структуру торгового обороту між Україною і Російською Федерацією. Ми бачимо, що основний експорт Росії, який надходить в Україну – це якраз мінеральні продукти.

Читайте також: ЗЕЛЕНСЬКИЙ НЕ МОЖЕ ПРИНЕСТИ МИР В УКРАЇНУ – ПАВЛО КАЗАРІН.

Простими словами – це нафта, вугілля і скраплений газ, тобто основні товари, які Росія продає в Україні. І якраз щодо цих товарів санкції не застосовуються.

Тобто сьогодні Кабінет міністрів ввів спеціальне мито і квоти щодо практично всіх російських товарів, виключивши з них саме скраплений газ і кам’яне вугілля – якраз ті товари, які потрібні українській економіці і які становлять одну з істотних частин російського експорту в Україну.

Там єдина, скажімо так, більш-менш чутлива позиція для Російської Федерації – це мінеральні добрива. Дійсно, кілька років тому до мільярда доларів імпорт із Росії мінеральних добрив досягав. Чому? Тому що ми фактично за рахунок абсолютно неефективної внутрішньої політики зі створення такого квазігазового ринку всередині країни, коли ціни на газ для промисловості у нас зараз вище, ніж у суміжних європейських країнах, ми фактично повністю знищили свою хімічну промисловість.

– Виходить, нашим аграріям нашу продукцію купувати дорожче, ніж брати в Росії?

– Саме так. Відповідно, наші добрива, які вироблялися на українських хімічних підприємствах, стали неконкурентоспроможними, тому що фактично за рахунок того, що у нас одна з найвищих цін на природний газ для промисловості серед країн Центральної та Східної Європи, ми фактично відсікли від мінімальної, навіть нульової рентабельності всю хімічну промисловість.

Тому ми закуповували на сотні мільйонів доларів саме російські добрива – це єдина позиція, яка більш-менш чутлива для РФ.

Але все одно, за оцінками Кабміну, це торкнеться постачань товарів приблизно на 500 мільйонів доларів, а це навіть менше 1% від торгового обороту РФ з усіма країнами світу. Тому, скажімо так, це як укус комара в спину слона, який нічого не помітить.

Єдине важливе для нас питання, яке потрібно задати у зв’язку з цими санкціями, – наскільки вони будуть якісно оформлені. Адже Україна вже має сумний досвід трьох судових розглядів у рамках Світової організації торгівлі (СОТ).

Це справа щодо нашого транзиту в центральноазіатські республіки і Монголію, який був заблокований РФ; це розслідування з блокування поставок нашої продукції (машинобудівного і залізничного обладнання) на російський ринок і це справа про антидемпінгові мита, які Україна ввела проти аміачної селітри, яку ми купували в РФ.

Всі три розслідування в рамках Світової організації торгівлі ми програли, хоча до цього Міністерство торгівлі та економічного розвитку України говорило про те, що у нас просто залізобетонні аргументи, і ми виграємо всі три справи.

Тепер варто очікувати, що Росія може порушити проти України нову справу щодо цих мит і квот, які ввела Україна, і тепер подивимося, як наші чиновники якісно оформлять ці санкції, щоб Росія не змогла оскаржити їх в рамках арбітражу по лінії СОТ.

– В Європі зараз думають над тим, щоб скасувати частину якихось санкцій проти РФ. Дані Росстату з 2012 року по 2018 роки показують, що в минулому році в Росії було найбільше зростання ВВП. Тому виникає питання: чи не переоцінюють взагалі у світі і в Україні, зокрема, санкції щодо Росії?

– Насправді явище санкцій досить істотне для Російської Федерації, і воно проявляється не в прямому впливі самих санкцій. Росії не так страшні ось ці прямі санкції, які вводяться проти неї, як ті непрямі наслідки, які виникають у зв’язку з санкційним пакетом.

Є таке поняття, як внутрішня самоцензура інвесторів, вона означає, що якщо найбільші світові економіки, такі, як США, Європейський Союз вводять проти якоїсь країни санкції, то інвестори як би автоматично обмежують інвестиції в цю країну.

І не тому, що їм хтось забороняє – Вашингтон чи Брюссель, просто це ніби така внутрішня солідарність західного фінансового світу. Тому для Росії небезпечні непрямі наслідки санкцій – це уповільнення інвестицій у російську економіку, це відтік капіталу, який у фінансовій системі триває вже кілька років. Самі санкції, дійсно, особливого впливу не мають.

– Якою буде відповідь Росії після цих останніх санкцій?

– Я думаю, швидше за все, ми це відчуємо і в контексті так званого газового пакету, і в контексті поставок енергоресурсу в Україні. Зараз перед нашою економікою стоїть кілька серйозних викликів. Перший виклик – це можливе блокування поставок нафтопродуктів, і Росія у відповідь на ті санкції, які зараз були введені стосовно неї з боку Києва, може заблокувати поставки нафтопродуктів не тільки з Російської Федерації, а й з Білорусі, так як Білорусь перебуває в єдиному економічному просторі з Росією.

І Кремль може створити умови, за яких білоруси не зможуть постачати нафтопродукти, в тому числі, дизельне паливо в Україну. А втрата білоруських поставок для нас буде дуже суттєвою, тому що білоруський дизель в українському ринку займає суттєву питому вагу. Знову ж, газовий пакет.

Зараз перед нашою економікою стоїть кілька серйозних викликів

Не варто забувати, що в кінці 2019 року спливає базовий газовий договір між “Нафтогазом” і “Газпромом” про транзит та поставки російського природного газу. Вже зараз експерти пророкують нову газову війну, яка може вибухнути вже в зимовий період 2020 року.

Я думаю, що ось ці санкції, які нами були введені, на росіян особливо не вплинуть, але вони дадуть їм привід зайняти більш жорстку позицію як щодо газового пакету, так і щодо, скажімо так, комплексного енергетичного пакету, коли включаються і поставки в Україну нафти, нафтопродуктів, кам’яного вугілля.

Тобто восени у нас може бути досить серйозна ситуація з дефіцитом вугілля на теплових електростанціях, а вже взимку 2020 року може виникнути і проблема з транзитом російського газу.

– Чи можна говорити про те, що ці санкції, які за пару місяців були введені практично три рази, при цьому знаючи, що це не полегшить прямі переговори з Росією, були введені спеціально, щоб Володимиру Зеленському не жилося добре?

– Якраз ви тут дуже правильно зауважили. Зараз у Зеленського є два загоничі, умовно кажучи. Тобто Зеленський – це, умовно, такий політичний кабан, якого намагаються загнати в якусь незручну для нього позицію два загоничі. З одного боку – це політичні еліти, які програли ці вибори. Це не просто, скажімо так, програш президентських виборів, це взагалі програш тих політичних еліт, які п’ять років перебували при владі.

Ось вони зараз намагаються створити максимально негативний, скажімо так, фон для входження Зеленського у владу, тобто якомога більше рогаток, як можна більше таких ось вовчих ям, куди можна потрапити. А, з іншого боку, природно, що цим користується Російська Федерація, яка завжди використовувала внутрішньоукраїнський конфлікт між політичними елітами в своїх інтересах.

Тому зараз Росія, з одного боку, за допомогою санкцій дуже чітко маркує ті політичні сили всередині України, з якими вона готова вести переговори, і ми це побачили вже по осінніх санкціях минулого року, коли під санкційну політику з Російської Федерації потрапили навіть ті українські політики, які займали відверто проросійську позицію і на всіляких ефірах використовували проросійську риторику, і раптом несподівано вони потрапили до санкційного пакету.

Це говорить про те, що Росія показує таким чином, що вона більше не буде миритися з ситуацією, коли, умовно кажучи, вдень деякі українські політики говорять про любов до Росії, про любов до Пушкіна, а ввечері вони підбивають баланс стану своїх рахунків у західних банках, які наповнюються, зокрема, за рахунок використання преференцій, які вони мали за допомогою поставок тих же енергоресурсів з Російської Федерації.

Також читайте: ПЕРЕМОГА ДЕМОКРАТІЇ З ПРИСМАКОМ РЕВАНШИЗМУ

Зараз Росія дуже чітко маркує ті політичні еліти, з якими вона бажає вести переговори. Ми це бачимо за останніми подіями, за візитами деяких українських політиків до Москви. І вона буде показувати українському суспільству саме ті політичні сили, з якими вона готова вести переговори і вирішувати проблеми.

Природно, для Росії зараз потрібно максимально підвищити ціну вирішення цих проблем. Тому для РФ максимально вигідна та ситуація, яка зараз складається в нашій країні. Внутрішньополітичний конфлікт між політичними силами, які заявляють приблизно одні й ті самі зовнішньополітичні, економічні позиції – прагнення до Європи, євроатлантична інтеграція.

На цьому конфлікті між цими силами створюється максимально зручний плацдарм для Кремля. Тобто зараз Росія створює політичний плацдарм для входження в український політикум під парламентські вибори.

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Мита на сталь та алюміній з Канади і Мексики скасували США

Президент США Дональд Трамп повідомив, що досяг домовленості з урядами Канади та США про нову торговельну угоду між країнами, якою передбачено скасування мит на сталь та алюміній, які США запровадили у 2018 році.

Про це повідомив президент США Дональд Трамп, передає The Washington Post.

У п’ятницю, 17 травня, Трамп повідомив, що досяг домовленості з Канадою та Мексикою про те, що США скасують мита на сталь, у розмірі 25% та алюміній, у розмірі 10%. «Відповідні зміни набудуть чинності протягом 48 годин», — заявив Трамп.

Аналітики зазначають, що укладені домовленості можуть стати початком нової торговельної угоди між США, Канадою та Мексикою (NAFTA).

Зазначимо, що 27 серпня 2018 року Дональд Трамп повідомив, що США та Мексика уклали нову торговельну угоду.

Також читайте: Мита на американські товари вартістю 60 мільярдів доларів підвищує Китай

В останній день переговорів Канада вирішила приєднатися до торговельної угоди зі США та Мексикою.

Про готовність укласти торговельну угоду зі США напередодні повідомив і прем’єр-міністр Канади.

Дональд Трамп ввів мита на імпорт сталі (25%) і алюмінію (10%). Підписані президентом розпорядження набули чинності 23 березня. З переліку країн тимчасово були виключені Мексика, Канада та ЄС.

31 травня Трамп скасував тимчасові виключення для сталі та алюмінію з ЄС, Канади та Мексики. У ЄС повідомили, що запровадять контрзаходи.

Тільки цікаве та важливе потрапляє до нас в Telegram. Підписуйтесь!

Джерело: Громадське телебачення

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Мита на американські товари вартістю 60 мільярдів доларів підвищує Китай

У відповідь на збільшення тарифів на майже весь китайський імпорт до США Пекін вдався до аналогічних заходів. Трамп попередив, що Китаю не варто мститися.

Китай відреагував на запровадження штрафних мит на свої товари з боку США. Міністерство фінансів КНР у понеділок, 13 травня, оголосило про підвищення імпортних мит на низку американських товарів загальною вартістю 60 мільярдів доларів. Ця “адаптація” є “відповіддю на односторонній торговельний протекціонізм США”, – заявила влада країни, передає агенція dpa. Нові тарифи наберуть чинності з 1 червня.

Мита на різні види товарів будуть підвищені на 5-25 відсотків. Зокрема, КНР збільшить розмір мит до 25 відсотків майже на 2,5 тисячі найменувань американських товарів. Мита на ще 1,1 тисячі товарів будуть встановлені на рівні 20 відсотків, ще на одну тисячу – в розмірі 10 відсотків.

Перед цим президент США Дональд Трамп застеріг уряд КНР від контрзаходів. “У Китаї не залишиться нікого, з ким можна робити бізнес. Дуже погано для Китаю, дуже добре для США!… Тому Китаю не варто мститися – буде тільки гірше”, – написав він у Twitter.

Також читайте: Своїм рішенням збільшити мита на китайські товари Трамп обвалив фондові ринки

Як повідомлялось, у ніч на 10 травня 2019 року Трамп оголосив підвищення з 10 до 25 відсотків ставок ввізного мита на китайські товари на загальну суму 200 мільярдів доларів США. До того 25-відсотковим імпортним митом обкладалися товари з КНР на суму понад 50 мільярдів доларів.

Пізніше він розпорядився також розпочати процес розширення митних зборів на майже весь імпорт товарів з Китаю до США, яких поки що не стосувалися попередні підвищення ставок ввізного мита. Цей крок торкнеться імпорту товарів з Китаю на загальну суму 300 мільярдів доларів США. Очікується, що підготовка до підвищення ставок митних зборів розпочнеться з 13 травня.

Джерело: DW.COM

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

США та Китай розпочали переговори у Пекіні щодо закінчення торговельної війни

У Пекіні розпочався черговий раунд торговельних переговорів зі США, на яких планують укласти нову торговельну угоду між країнами та закінчити торговельну війну. Наразі переговори проходять на рівні експертів, а 14-15 лютого до них долучиться Міністр фінансів США Стівен Мнучин та віце-прем’єр-міністром Державної ради Китаю Лю Хе.

Про це повідомляє Громадське.

Попередній раунд переговорів між США та Китаєм відбувся 30-31 січня у Вашингтоні. За його підсумками остаточної угоди укладено не було. Водночас президент США Дональд Трамп повідомляв, що планує підписати нову торговельну угоду лише особисто з президентом Китаю Сі Цзіньпінем.

Нагадаємо, торговельні відносини між США та Китаєм погіршились на початку 2018 року, коли США запровадили низку нових мит: спершу на імпорт сталі та алюмінію з усього світу, а потім на визначені категорії китайської продукції, що ввозиться до США. За останніми даними, загальна вартість китайського імпорту, проти якої адміністрація Трампа запровадила мита, складає 250 мільярдів доларів на рік.

Наразі між країнами триває тимчасове «перемир’я», яке закінчиться 1 березня 209 року. Саме до того часу країни мають узгодити нову торговельну угоду. У разі, якщо цього не станеться, США продовжать запроваджувати нові мита на китайські товари.

Водночас, торговельна війна мала негативні наслідки для фондових ринків світу. Зокрема, протягом 2018 року китайські компанії втратили близько 2,4 трильйона доларів, також збитків зазнавали американські компанії Apple, Ford та інші. Крім цього, у Китаї зафіксували найнижчий рівень економічного зростання за останні 28 років.

11 грудня повідомлялось, що Китай готується зробити перший крок до деескалації у торговельній війні зі США. Зокрема, там погодились знизити мита на американські автомобілі.
 

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

У Пекіні завершилися торговельні переговори між США та Китаєм

Представники американської та китайської делегацій повідомили, що торговельні переговори пройшли успішно та тривали довше, ніж планувалося. Деталі домовленостей будуть оголошені пізніше.

Читати далі “У Пекіні завершилися торговельні переговори між США та Китаєм”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Ефект від мит на товари з Китаю перевищив будь-які очікування, – Трамп

Мита США на імпорт товарів з Китаю справили значно кращий ефект, ніж можна було очікувати.

Читати далі “Ефект від мит на товари з Китаю перевищив будь-які очікування, – Трамп”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Мінекономрозвитку: для 11 видів металопродукції з України ЄК ввела квоти і мита

З сьогоднішнього дня, 19 липня, набуло чинності рішення Єврокомісії про введення попередніх захисних заходів у рамках розслідування металопродукції. Рішення Єврокомісії ввести тимчасові захисні заходи щодо імпорту сталевої продукції поширюється на 11 видів української металопродукції. Про це повідомляється на офіційному сайті Мінекономрозвитку.

Читати далі “Мінекономрозвитку: для 11 видів металопродукції з України ЄК ввела квоти і мита”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Про початок найбільшої торговельної війни заявив Китай

Пекін назвав нові мита США початком “найбільшої торговельної війни”. 25-відсотковий митний збір на імпорт китайських товарів у США у п’ятницю набув чинності.

Читати далі “Про початок найбільшої торговельної війни заявив Китай”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Мита на $1,8 млрд американських товарів запроваджує Туреччина

Туреччина приєдналась до низки країн світу, що запровадили митні обмеження на американський імпорт у відповідь на рішення адміністрації Дональда Трампа запровадити мита на сталь та алюміній.

Читати далі “Мита на $1,8 млрд американських товарів запроваджує Туреччина”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!