Прохідні партії: що від них очікувати та кого вони представили?

Минули вихідні, а з ними пройшли з’їзди політичних партій, що збираються йти на позачергові парламентські вибори. На цих креативних і не дуже заходах партії представили своїх кандидатів та ідеологію. Не обійшлось без конфузів і скандальних особистостей у списках. Про це у матеріалі Zrada Today.

Перша справа: що пророкують соціологи партіям

Відразу ж варто надати дані соціологів щодо шансів політичних сил на потрапляння в парламент. Саме за рейтингом по-черзі розглядатимемо кожну партію. Політична сила з нульовими шансами умовного Василя Противсіх під увагу не братиметься.

Отже, свіже соцдослідження від соціологічної групи “Рейтинг” показує такі цифри:

Джерело: СГ “Рейтинг”

Як ми бачимо, до парламенту проходять п’ять партій – Слуга народу (Володимир Зеленський, Дмитро Разумков), Опозиційна платформа (Юрій Бойко, Віктор Медведчук), Європейська Солідарність (Петро Порошенко, Андрій Парубій), Батьківщина (Юлія Тимошенко, Сергій Тарута), Голос (Святослав Вакарчук).

Інші партії поки що не долають п’ятивідсоткового бар’єру, необхідного для проходження в Раду, але ще можуть поборитись за такі бажані “кнопки” під куполом ВР. Серед них – Сила і честь (Ігор Смешко, Дмитро Гордон), Громадянська позиція (Анатолій Гриценко), Радикальна партія (Олег Ляшко)

Як пройшли з’їзди партій?

Обіцянки були різними. Хтось обіцяв саджати, коли Україна розцвіте; хтось говорив про мир на Донбасі, але забув про Крим; хтось намагався переконати, що вже “не такий як раніше”, а хтось планує давати агітаційні концерти зі своєю музичною групою.

Слуга народу

З’їзд відбувся 9-го червня у Києві в національному ботанічному саду. Слуги народу намагались все організувати креативно – запрошених гостей підвозили до сцени на гольф-карах, а сам виступ представників “Слуги народу” відбувся під куполом, що здалеку нагадував Сіднейський оперний театр.

На з’їзді був присутній президент Володимир Зеленський. Він і представив першу сотню списку партії. Зеленський також запевнив, що ці люди будуть доброчесними:

“Вони не йдуть, щоб відбувати номер, бо за кнопкодавство ми позбавлятимемо мандату. Вони не йдуть заради збагачення, бо за це ми будемо саджати”, – промовив він.

Серед представлених особистостей є багато “нових та незаплямованих”, але є й ті, які вже встигли “прославитись” своїми скандальними заявами.

Зокрема, п’ятою у списку “Слуги народу” є Галина Янченко, експерт з антикорупційної політики у команді Зеленського. У травневому інтерв’ю для Bihus.info вона відмовилась відповідати на питання, чи олігарх Ігор Коломойский (якого пов’язують з Зеленським) є злом для України, заявивши, що журналісти “ставлять її в незручне положення”.

Також у списку під номером дев’ять присутній Олександр Ткаченко, генеральний директор 1+1. Його, радше, можна назвати “слугою Коломойського”, а не народу. У боротьбі проти колишнього президента Ткаченко був вірним і надійним партнером одіозного олігарха. Не тільки на 1+1, а й у своєму фейсбуці.

Джерело: фейсбук-профіль Олександра Ткаченка

 

Розмова Олександра Ткаченка з Ігорем Коломойським

Крім того,  під номером десять ми знайдемо спортсмена та олімпійського призера Жана Беленюка. Найімовірніше, в українському парламенті скоро з’явиться перший темношкірий депутат. Жан має руандійське коріння, а в Раді хоче займатись (неочікувано) розвитком спорту, адже ж Верховна Рада – це всесвітньовідома “спортивна база”, не одного бійця змішаних єдиноборств виховала.

Результат пошуку зображень за запитом "Жана Беленюка"
Жан Беленюк

Також він прославився скандальним інтерв’ю для видання “Апостроф” у 2016 році. Тоді, відповідаючи на запитання про війну з Росією на Донбасі, він сказав:

“Знаєте, у нас зараз дуже багато списується на цей конфлікт, на так зване АТО. Всі проблеми, чого не торкнися. Я так розумію, що урядові вигідно в такому положенні. Вигідно підтримувати цей уповільнений конфлікт. Щоб просто всі ці невдачі, всі непопулярні дії списувати на те, що у нас війна. Я насправді не знаю, що відбувається в АТО, я там не був. Знаю тільки людей, які там побували і розповідають, що там і торгівля зброєю, і всім іншим. Ну а що стосується спорту… Його покинуто на дальню поличку, і він чекає кращих часів, які незрозуміло коли настануть”, – заявив Беленюк.

У відповідь на нього з обуренням напали активісти та навіть Міністр молоді та спорту Ігор Жданов, вимагаючи вибачень за ці слова.

На з’їзді партії також трапився конфуз. Під час виступу глави політсили Дмитра Разумкова  з’явився неправильний текст.

Представляючи загальну програмну декларацію партії, одним із принципів було вказано: “Осійська агресія ззовні і корупція всередині – головні вороги України”, пропустивши першу букву в слові “російська”.

Джерело: скріншот з відео ТСН

Залишається лише гадати, була ця помилка випадковою чи не дуже. Можливо, помилки припустилися навмисно, щоб не відлякувати проросійський електорат, який частково голосував за Зеленського і голосуватиме за “Слугу народу”, й для якого російської агресії не існує.

Загалом, перша 20-ка “Слуги народу” виглядає наступним чином:

 

  • Дмитро Разумков, голова партії «Слуга народу»
  • Руслан Стефанчук, радник та представник Зеленського у Верховній Раді
  • Ірина Венедіктова, радниця штабу Зеленського з юридичних питань
  • Давід Арахамія, волонтер
  • Галина Янченко, експертка з питань антикорупційної політики
  • Михайло Федоров, керівник digital-напряму «Слуги народу»
  • Олександр Корнієнко, керівник передвиборчого штабу партії
  • Анастасія Красносільска, експертка з податкового та антикорупційного законодавства
  • Олександр Ткаченко, директор каналу «1+1»
  • Жан Беленюк, чемпіон світу з грекоримської боротьби
  • Сергій Бабак, експерт із питань освіти
  • Владислав Криклій, начальник Головного сервісного центру МВС України, економіст
  • Олена Шуляк, експертка у сфері девелопменту та будівництва
  • Дмитро Наталуха, правозахисник
  • Єлизавета Ясько, продюсерка
  • Олексій Оржин, експерт у галузі паливно-енергетичного комплексу
  • Андрій Герус, експерт із питань енергетики
  • Михайло Радуцький, лікар, керівник приватної клініки «Борис»
  • Денис Монастирський, експерт із питань правоохоронної та судової системи
  • Данило Гетьманцев, юрист, експерт із питань оподаткування, публічних фінансів та банківського права

Опозиціонери з російським шлейфом

Джерело: сайт партії

“Опозиційна платформа – за життя” провела свій з’їзд трохи раніше, ніж інші – 6-го червня.

Якщо коротко, то на з’їзді обіцяли “все хороше” і “нічого поганого”.

“Встановити мир на Донбасі та припинити “тарифний геноцид”, – ставить за ціль собі Вадим Рабінович разом із партією.

Юрій Бойко хоче скасувати всі неконституційні, на його думку, закони.

“… скасуємо всі антиконституційні закони: про мову, освіту, перейменування церкви, ми скасуємо закони про люстрацію і так звану декомунізацію, які перетворилися на ганьбу”, – промовив Бойко, виступаючи перед публікою.

Кум Путіна Віктор Медведчук мав сміливість розповідами про втрату українських земель.

“Лише кілька фактів, кричущих, щодо деградації. Площа нашої країни колись становила 603 тис. кв. км. Сьогодні залишаються контрольованими 550”, – сказав Медведчук, жодним словом не згадавши про вторгнення Росії до Криму та на Донбас у 2014 році та розв’язуванні війни на цих територіях.  

Не лишнім буде згадати візити перших скрипок “Платформи” Бойка та Медведчука до Росії, де політики домовлялись про “дешевий газ” та поглиблення співпраці. Під час першої зустрічі у березні Юрій Бойко дякував прем’єр-міністру Дмитру Мєдвєдєву за теплий прийом.

Питання щодо повернення Криму та Донбасу під контроль України на довоєнних умовах залишились осторонь. Але “подякувати” за прийом українські політики не забули.

Фото: Бойко та Медведчук на прийомі у Мєдвєдєва у березні 2019-го року.

Також на з’їзді партія затвердила першу десятку кандидатів у партійному списку:

  1. Юрій Бойко, засновник партії, народний депутат, міністр палива та енергетики в Уряді Азарова
  2. Вадим Рабінович, українсько-ізраїльський бізнесмен і громадський діяч, президент холдингу RC-Group і медійної Media International Group
  3. Віктор Медведчук, кум Володимира Путіна, колишній глава Адміністрації президента Кучми, прихильник федеративного устрою України
  4. Наталія Королевська, міністр соціальної політики в Уряді Азарова, народний депутат від “Опозиційного блоку”
  5. Сергій Льовочкін, колишній глава адміністрації президента Януковича, співвласник телеканалу “Інтер”, бізнесмен
  6. Василь Німченко, народний депутат України 8-го скликання. Член фракції «Опозиційний блок», суддя Конституційного Суду України у відставці
  7. Нестор Шуфрич, колишній член Партії регіонів, народний депутат, голосував проти визнання українського сувернітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей
  8. Сергій Ларін, голова Виконавчого комітету Партії розвитку України, заступник голови Адміністрації Президента Януковича
  9. Сергій Дунаєв, народний депутат України VII та VIII скликань від Опозиційного блоку, підтримує проросійських терористів, фігурант бази Миротворець
  10. Тарас Козак, народний депутат від “Опозиційного блоку”, член Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Всі ці люди частково пов’язані з колишньою Партією регіонів та оточенням Віктора Януковича.

Ребрендований Блок Петра Порошенка

У неділю, 9-го червня свою партію та список кандидатів представив п’ятий президент Петро Порошенко. Партія тепер називається “Європейська солідарність” (ЄС), що символічно та збігається з її ідеологією. Політсилу можна назвати антагоністом “Опозиційної платформи”, адже вона продовжує ідеологію Порошенка “геть від Москви”.

На з’їзді вже традиційно приділили увагу “російській агресії” та необхідності подальшого руху України в ЄС і НАТО. Головний меседж — “Європейська солідарність” йде  в парламент, щоб не допустити реваншу проросійських сил.

Однак без відповіді залишились багато запитань. Зокрема, чому деяких “реваншистів” не люстрювали/посадили у попередні п’ять років правління Петра Олексійовича та коаліції. Зараз вже би не довелось боротися з ними, та й рейтинги були вищими. А поки що партія колишнього президента може розраховувати на 7,8% підтримки, що красномовно свідчить про ефективність політики попередніх можновладців.

З’їзд відбувся у прозорому офісі на Лаврській. Очевидно, що прозорий офіс – частина нового іміджу партії. Але як там з прозорістю у списках? На з’їзді представили першу десятку.

  1. Петро Порошенко, п’ятий президент України
  2. Спікер Верховної Ради Андрій Парубій.
  3. Перша заступниця голови Верховної Ради, колишня очільниця гуманітарної підгрупи у ТКГ Ірина Геращенко.
  4. Командувач Десантно-штурмовими військами Збройних Сил України Михайло Забродський.
  5. Співачка, телеведуча, громадський діяч, волонтерка Софія Федина.
  6. Лідер кримськотатарського народу, політичний в’язень Мустафа Джемілєв.
  7. Волонтерка, командирка медичного батальйону “Госпітальєри” Яна Зінкевич.
  8. Голова Львіської ОДА Олег Синютка.
  9. Заступник голови Меджлісу, політичний в’язень Ахтем Чийгоз.
  10. Віцепрем’єр-міністр України з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Кандидатів далі по списку досі не представили, але наближені до Порошенка ЗМІ повідомляють, що вже визначено принаймні 40 чоловік, які потраплять до списку. Їх імена мають оголосити найближчими днями.

Варто зазначити, що деякі політики від Петра Порошенка можуть піти на вибори за списками інших партій. Про це повідомив Мустафа Джемілєв.

“Прийняли рішення, що можемо рекомендувати своїх кандидатів і в інші близькі політичні партії: “Сила і честь” Ігоря Смешка, партія “Голос” Вакарчука, в партію Гройсмана, до зелених”, – пояснив він.

Відтак, за списками партії “Сила і честь” Ігоря Смешка йде кримськотатарський політик Рефат Чубаров.

Джемелієв розповів, що спочатку Чубаров мав йти на вибори за списками “ЄС”, але через обмежену кількість місць його, за погодженням Порошенка, делегували до політсили Смешка.

Юлія Тимошенко та її “Батьківщина” з Тарутою

Джерело: Укрінформ

Партія “Батьківщина” Юлії Тимошенко провела з’їзд просто неба 10-го червня на вулиці Турівській, 13, де розташований її партійний офіс. На з’їзді була представлена перша п’ятірка зі списку кандидатів на позачергових виборах у Верховну раду.

  • Юлія Тимошенко – глава партії “Батьківщина”, депутат парламенту, експрем’єр-міністр України;
  • Сергій Тарута – депутат Верховної ради, екс-глава Донецької обласної державної адміністрації;
  • Валентин Наливайченко – екс-глава Служби безпеки України;
  • Сергій Соболєв – депутат Верховної ради,
  • Олена Кондратюк – депутат Верховної ради, секретар комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики.

Сергій Тарута опинився другим у списку, оскільки заздалегідь подумав про своє партійне майбутнє, на відміну від багатьох депутатів нинішнього скликання.

Ще під час президентських виборів Тарута офіційно оголосив, що знімає свою кандидатуру на користь Юлії Тимошенко. Тоді в українських містах майоріли бігборди з надписами “Тарута за Тимошенко”.

Ціна депутатського мандата для Тарути склала 150 млн грн – саме стільки він витратив на президентську кампанію за даними громадського руху “ЧЕСНО”.

Крім того, Тимошенко заявила, що після виборів готова до коаліції зі “Слугою народу”.

“Наша команда налаштована йти в сильну коаліцію з новим президентом. Ми готові запропонувати сильний план дій. Ми хочемо втілити “Новий курс”, – зазначила вона.

Партія “Голос” на чолі з хедлайнером Святославом Вакарчуком

Вакарчук представив список своєї партії ввечері 8-го червня.

З’їзд проходив у тісному холі історичного музею. На це скаржився і сам Вакарчук, який визнав, що спітнів, показавши мокру сорочку.

Захід відбувався в напівзакритому режимі – за кілька годин до початку журналістів повідомили, що на сам з’їзд їх не пропустять – вони мали змогу лише спостерігати за трансляцією у прес-зоні.

Під час свого виступу пан Вакарчук заявив, що дві головні мети партії “Голос” – кардинальне оновлення судової системи та відсторонення олігархів від політичного контролю.

“Ми йдемо в політику всерйоз і надовго, – сказав він. – Вірю, що “Голос” буде продовжувати існувати і будувати велику Україну навіть тоді, коли нас всіх вже не буде”, – сказав він.

До списку потрапили маловідомі широкому загалу люди, які раніше не були пов’язані з політикою. Перша десятка списку виглядає так:

  • Святослав Вакарчук, лідер гурту “Океану Ельзи”
  • Юлія Клименко, голова виборчого штабу партії “Голос”. У 2015-2016 роках працювала в уряді на посаді заступника Міністра економіки – керівника апарату. До цього працювала у приватному секторі на керівних посадах в компаніях з іноземними інвестиціями.
  • Кіра Рудик, IT-підприємець, глава компанії Ring Ukraine
  • Ярослав Желєзняк, заступник керівника виборчого штабу партії “Голос”. З 2016 року був радником у складі стратегічної консультативної групи з підтримки реформ в Україні (SAGSUR), а з 2017 – радник прем’єр-міністра з парламентських відносин. Викладає у Київській школі економіки.
  • Олександра Устінова, антикорупційний активіст
  • Олег Макаров, юрист
  • Ярослав Юрчишин, громадський активіст, екс-керівник Transparency International в Україні
  • Сергій Рахманін, журналіст, заступник головного редактора газети “Дзеркало тижня”
  • Соломія Бобровська, співзасновниця громадських ініціатив “Євромайдан SOS” та “Допомога ДПСУ”, виконувала обов’язки Голови Одеської ОДА у 2016-2017 роках
  • Ольга Стефанишина, екс-заступниця міністра охорони здоров’я

У “системі” була лише Ольга Стефанишина, яка недавно звільнилась з посади, щоб приєднатись до політсили Вакарчука. Грамотний хід, особливо зважаючи на те, що Кабінет міністрів невдовзі піде у відставку, а майбутнє Стефанишиної на посаді заступника міністра залишилось би під великим  знаком запитання.

Крім того, 30-им у списку “Голосу” є відомий шоумен та телеведучий Сергій Притула. Малоймовірно, що він потрапить до парламенту. Щоб провести 30 депутатів до ВР, політсилі необхідно здобути як мінімум 12% голосів виборців, а поки що соціологи дають в “Голосу” підтримку в межах 5%.

У будь-якому разі, підтримка Притулою політсили Вакарчука допоможе останньому завоювати прихильність любителів творчості шоумена. А отже це вил’ється у додаткові голоси на позачергових парламентських виборах. Грамотна піар-акція.

Співрозмовники, наближені до Вакарчука, кажуть, що музикант планує здійснити електоральний ривок з 5-и відсотків. Для цього Вакарчук планує дати концерт зі своєю групою в 22 містах України. Однак запевняє, що зі сцени не агітуватиме голосувати за свою партію.

Максим Зайченко, журналіст Zrada Today

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Харківський флюгер

Геннадій Кернес знову в справі — створив партію і просуває свої нові старі погляди. Показова історія. Давно пора зрозуміти: непокаране зло — як невилікувана застуда

Ось цікавий випадок Геннадія Кернеса. Здавалося б, усі чудово знають, що це за людина й чого від нього чекати. Але з якихось незрозумілих причин прогресивна громадськість далі щоразу обурюється, щойно Геннадій Адольфович озвучує свою позицію з того чи іншого приводу. Так, ніби в когось були сумніви з приводу цієї його позиції. Так ніби він давав привід комусь у ній сумніватись.

Скажімо, останніми тижнями, коли харківський міський голова не зникає зі стрічки новин — то виступив проти волонтерського намету, що стоїть в центрі міста, то заговорив про повернення проспекту генерала Григоренка імені маршала Жукова, відверто забувши про декомунізацію. Тепер ось створив партію під парламентські вибори, на установчому з’їзді наговоривши стільки всього цікавого, що в країні з нормальним правосуддям цього вистачило б на кілька років для усвідомлення й переосмислення своїх помилок та життєвих принципів. Всі знову обурюються. Хоча чого обурюватись?

Також читайте: МИ З ТРУХАНОВИМ ПОВЕДЕМО ПАРТІЮ В НОВИЙ ПАРЛАМЕНТ, АЛЕ ЗАЛИШИМОСЯ МЕРАМИ, – КЕРНЕС

Насправді погляди Геннадія Адольфовича, наскільки можна судити з його коротких реплік чи розлогих інтерв’ю, ніколи не змінювались — ні до війни, ні під час. І навіть його заяви про те, що це саме він зупинив сепаратизм у Харкові, свідчать лише про те, що на той момент, коли він це сказав, йому вигідно було сказати саме так. Все інше не має жодного сенсу. Немає жодного сенсу шукати непослідовності та протиріч у сказаному та вчиненому ним. Там немає жодних протиріч. І жодної непослідовності немає. Не було жодного протиріччя в тому, що він, скажімо, пару років тому відкривав у Харкові пам’ятник разом із представниками правих політичних сил, яких він тепер, після зміни влади, зі спокійною душею називає «отбросами общества». Протиріччя тут є, скоріше, в діях самих правих політичних сил, які чомусь надумали відкривати пам’ятники разом із Геннадієм Адольфовичем.

Так само, як не було жодної непослідовності в тому, що харківський міський голова публічно підтримував на цьогорічних виборах чинного президента, від якого відмовився, щойно вибори завершились. Протиріччя було, знову ж таки, скоріше в наївних спробах прихильників Петра Олексійовича побачити в такому дивовижному стратегічному маневрі – поставити в Харкові саме на Кернеса — якусь особливо хитру технологію, якийсь мудрий і виважений жест. Добре пам’ятаю всі ці просторікування про те, що Порошенко змушений опиратись «на місцеві еліти», що це виправданий компроміс із совістю та гідністю. Чим цей мудрий маневр закінчився для Петра Олексійовича — нагадувати, думаю, не треба.

Також читайте: ПРО СКЛАД ПАРТІЇ НА ЧОЛІ З КЕРНЕСОМ І ТРУХАНОВИМ РОЗПОВІВ ХОМУТИННІК

Натомість для Геннадія Адольфовича він не закінчився нічим. Геннадій Адольфович загалом нагадує людину, що грає в шахи за власними правилами. І оскільки правил цих, крім нього ніхто не знає, то й дорікати йому тим, що він правила порушує, якось не випадає. Таке враження, що його колективний виборець у принципі не надто добре розуміє, про що Геннадій Адольфович говорить і чим він займається.

Тому він може собі дозволити в принципі будь що: підіймати тарифи на проїзд у громадському транспорті й ігнорувати рішення суду, яке змушує його ці тарифи знизити; підтримувати вчорашніх ворогів і за першої-ліпшої нагоди знову їх кидати; міняти риторику залежно від кон’юнктури й легко забувати про власні обіцянки. Таке враження, що колективний виборець ставиться до Геннадія Адольфовича, як до Майкла Джексона — ніхто не розуміє, про що він співає, але підтанцьовують усі, оскільки заводить.

Тому обурення з приводу чергових політичних лозунгів Харківського міського голови просто дивує. У нього не може бути іншого ставлення до Росії, до української мови, до маршала Жукова, до Майдану тощо. Він, звісно, може час від часу озиратися на Київ, але ось у такі часи великого переділу адміністративних важелів та грошових потоків — ну чого він буде стримуватись? Навіщо обмежувати себе в задоволенні бути собою? Тим більше — всі ж усе одно підтанцьовують.

Також читайте: ВІЙНА З РОСІЄЮ І ПРОПОЗИЦІЯ МЕРА ХАРКОВА. НАВІЩО КЕРНЕСУ МАРШАЛ ЖУКОВ?

Виходячи з цього всього — чого б могла навчити історія з Геннадієм Адольфовичем? Насправді, багато чого. Скажімо того, що непокаране зло — це як недолікована застуда: сам собі створюєш проблеми на майбутнє. Або того, що намагаючись грати в азартні ігри з професіоналом, сильно ризикуєш програти. Або того, що навіть не слід намагатись апелювати до логіки та совісті того самого колективного виборця, який дозволяє виганяти себе у вихідний день на акцію масової підтримки улюбленого мера, щиро ненавидячи всіх, хто не підтанцьовує.

Зрештою, вся ця історія просто нагадує очевидне — зло є зло. Незалежно від того, куди дмуть вітри історії.

Сергій Жадан

Джерело: НВ

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Батенко: місія Саакашвілі – “подякувати” Петру Порошенку

Очевидно, що місія Саакашвілі на виборах буде дуже символічною, а саме – «подякувати» Петру Порошенку за таку позицію щодо нього особисто. 

Це зазначив голова партії «Укроп», нардеп Тарас Батенко в ефірі програми «Коментарі» на телеканалі ZIK.

Політик прокоментував повернення Саакашвілі, зазначивши що він фактично є політв’язнем колишнього режиму влади.

«Феєричне повернення, адже Саакашвілі повернувся фактично як політв’язень колишнього режиму Порошенка. Безумовно, Саакашвілі як фронтмен партії, яку він представляє в Україні, докладеться до падіння рейтингів БПП», – вважає Батенко.

Також він зауважив, що, найімовірніше, вже почалися переговірні процеси щодо тієї чи іншої конфігурації політсил для участі у парламентських виборах.

«Наскільки я розумію, то вже почалися переговорні процеси з низкою політичних суб’єктів, які ще не заявили про себе і мають слабкі рейтинги. А тому Саакашвілі може бути поряд із ними. Очевидно, що його місія на виборах буде дуже символічною, а саме – «подякувати» Петру Порошенку за таку позицію щодо нього особисто», – прогнозує Тарас Батенко.

Читайте також:

 

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Рейтинг партії “Слуга народу” продовжує зростати

Вже 43,8% опитаних соціологічною групою “Рейтинг” українців готові підтримати партію “Слуга народу”. Результати опитування були опубліковані на сайті “Рейтингу” 22 травня.

Лідер електоральних симпатій серед політичних сил – партія «Слуга народу». Її готові підтримати 43,8% тих, хто має намір голосувати і визначився з симпатіями. За «Опозиційну платформу – За життя» – 10,5%, БПП Солідарність – 8,8%, Батьківщину – 7,3%, партію «Сила та честь» І.Смешка – 5,1%, партію С.Вакарчука – 4,6%, Радикальну партію О.Ляшка – 3,3%, Опозиційний блок – 3,2%. Рейтинг інших партій – менше 3%.

Читайте також: БІЛЬШЕ 70% УКРАЇНЦІВ ПІДТРИМУЮТЬ РОЗПУСК РАДИ, – РЕЙТИНГ

Партія «Слуга народу» – лідер в усіх макрорегіонах. «Опозиційна платформа – За життя» та «Опозиційний блок» мають міцні позиції у південно-східних областях. Інші партії, що зберігають шанси на потрапляння до парламенту, – у центрально-західних.
Партія «Слуга народу» лідер т.зв. «другого вибору». Її готові підтримати у разі неучасті свого фаворита у виборах, ще 11,4% респондентів, що мають намір голосувати. За «Опозиційну платформу – За життя» у такому випадку могли б проголосувати ще 7,1%, Партію С.Вакарчука – 6,4%, Батьківщину – 5,1%, партію «Сила і честь» 4,9%, «Опозиційний блок» – 4,3%, Радикальну партію – 3,7%, Громадянську позицію – 3,6%, БПП Солідарність – 3,1%.
Антирейтинг партій очолює БПП Солідарність. За неї за жодних обставин не проголосували б 51,9%.
Тільки цікаве та важливе потрапляє до нас в Telegram. Підписуйтесь!

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Парламентські вибори мають відбутися вже в кінці липня, — Олександр Шевченко. Відео

Народний депутат Олександр Шевченко після інавгурації новообраного президента України Володимира Зеленського заявив, що позачергові Парламентські вибори мають відбутися 21-28 липня. Про це повідомляє кореспондент інтернет-видання Zrada.today.

Читайте також: ЯК ГОЛОБОРОДЬКО: КЛИЧКО ПРИЇХАВ НА ІНАВГУРАЦІЮ НА ВЕЛОСИПЕДІ. ФОТО

На думку нардепа, вибори до українського Парламенту мають відбутися 21-28. Така дата є невипадковою. Саме в ці терміни спливає 60 днів з розпуску Верховної Ради України.

У свою чергу парламентські фракції “Батьківщина” і “Опозиційний блок” заявили про те, що готові до розпуску Верховної Ради. Єдиною незадоволеною стороною такої ситуації залишається Блок Петра Порошенка, на думку партійців, таке рішення є юридично необгрунтованим і не має права на існування.

Народний депутат БПП Іван Винник зазначив, що “напевно, країні доведеться готуватися до виборів, за умови, що такий указ буде підписаний і оприлюднений”.

Він пояснив, що за допомогою заяви з трибуни Зеленський не може розпустити парламент. Це може статися тільки після підписання та опублікування відповідного указу президента. “Дискусія щодо законності в даному випадку не має ніякого відношення до виборів, які, напевно, можуть відбутися 14 липня”, – додав Винник.

Крім того, заступник голови фракції “Народний фронт” Вікторія Сюмар вважає сумнівною юридичну сторону цього рішення:

“Юридично, я думаю, що підстави, м’яко кажучи, дуже сумнівні”.

Нагадаємо, під час інавгураційної промови новообраний президент Володимир Зеленський заявив про розпуск Верховної Ради.

Читайте також: ЗНАКИ ДОЛІ: ПІД ЧАС ІНАВГУРАЦІЇ ЗЕЛЕНСЬКОГО ПОСВІДЧЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА ВПАЛО НА ПІДЛОГУ. ВІДЕО

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Лідер гурту “Океан Ельзи” Вакарчук презентував свою партію “Голос”

Лідер гурту Океан Ельзи та громадський діяч Святослав Вакарчук презентував свою політичну силу – партію “Голос”. Саме з нею співак візьме участь у майбутніх парламентських виборах.

У партію Святослава Вакарчука ввійшли екс-заступниця міністра юстиції Юлія Клименко, активіст Ярослав Юрчишин, “кіборг” Андрій Шараскін, професор Юрій Соколов та екс-голова Одеської ОДА Соломія Бобровська.

Ми, партія Голос, йдемо в парламент знищити стару політику і творити нову. Старою керують олігархи. Нова – це коли народні депутати підзвітні не своїм спонсорами, а виборцям. Наші політичні рішення не зможе купити ніхто, – наголосив Святослав Вакарчук.

Тільки цікаве та важливе потрапляє до нас в Telegram. Підписуйтесь!

Джерело: МАКСИМУМ

 

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Андрій Садовий заявив, що “Самопоміч” самостійно піде до Верховної Ради. ВІДЕО

Андрій Садовий розповів у себе на сторінці в Facebook, що буде йти восени на Парламентські вибори самостійно, а не разом з Анатолієм Гриценко.

Також він зауважив, що його команда одна з самих чесних і відповідальних в українській політиці. Через це, на думку політика, його люди мають обов’язково пройти до Верховної Ради.

“Мене часто запитують, а що” Самопоміч “? А що далі? Даю пряму відповідь:” Самопоміч “братиме участь у виборах до наступного парламенту як самодостатня політична сила”, – заявив Андрій Садовий.

Читайте також: ПЁТР ПОРОШЕНКО ПОСОВЕТОВАЛ ЮЛИИ ТИМОШЕНКО СМИРИТЬСЯ С ПОРАЖЕНИЕМ. ВИДЕО

ФОТО: bbc

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Зеленський, Порошенко, Тимошенко. Чи зможуть вони сформувати парламентську більшість?

До виборів президента залишись трохи менше ніж місяць. Парламентські вибори пройдуть 27 жовтня, а тим часом у соціологічних опитуваннях закріпилась трійка кандидатів, які мають найвищі шанси на перемогу. Zrada Today вирішила розібратись, які перспективи мають ці кандидати у президенти на міцну коаліцію в парламенті.

Рейтинги президентські vs рейтинги партій

Соціологічні опитування, які проводились наприкінці лютого свідчать про те, що лідерами серед виборців залишаються Володимир Зеленський (25,1%), Петро Порошенко (16,6%) та Юлія Тимошенко (16,2%). Ситуація з рейтингами політичних партій виглядає схоже. Відтак, за результатами останніх соцдосліджень, партія “Слуга народу” має найбільшу підтримку – 21,7% (висуванець – Володимир Зеленський). Слідом йдуть “Батьківщина” Юлії Тимошенко – 18,7%, та “Блок Петра Порошенка” – 14,2%.

 

Джерело: опитування соціологічної групи “Рейтинг” за 19-28 лютого.

 

Джерело: опитування соціологічної групи “Рейтинг” за 19-28 лютого.

Цікаво, що Володимир Зеленський і Петро Порошенко мають значно кращу електоральну підтримку, ніж “Слуга народу” і БПП. Аналогічно в Анатолія Гриценка й Олега Ляшка. На відміну від Юлії Тимошенко і Андрія Садового, чиї персональні рейтинги гірше, ніж показники “Батьківщини” і “Самопомочі”.

Отже, розберемось, які шанси у Зеленського, Тимошенко та Порошенко на створення коаліції.

Нагадаємо, що до парламенту потрапляють лише ті партії, які подолають п’ятивідсотковий бар’єр на виборах.

Володимир Зеленський

Podobny obraz

Як ми бачимо, Зеленський та його партія є лідерами в обох рейтингах. Тож у випадку перемоги, старт для політика, який ще вчора був актором та коміком буде приголомшливим. Однак при формуванні коаліції “Слуга народу” може зіткнутись з певними проблемами:

“Зеленському буде важко домовитись з “БПП”, “Громадянською позицією” та “Самопоміччю” оскільки ці партії мають дещо інші інтереси та стоять за ними інші люди. Більш імовірним є формування коаліції з “Батьківщиною” та “Опозиційною платформою” – адже Зеленський заявляв, що готовий домовлятись “хоч з чортом лисим”. Зважаючи на добрі стосунки з “чортом лисим” одного з лідерів цих партій цим “чоротом” оЮлія Тимошенко зі своєю партією може піти на такий хід в обмін на крісло прем’єра. Зеленському з його політичним досвідом не завадить мати біля себе досвідченого політика зі “старої школи”. Її таємні зустрічі з олігархом Ігорем Коломойським, який вважається куратором Зеленського, теж можуть говорити про їхнє майбутнє злиття. Коаліція з “Опозиційною платформою” можлива через погляди Зеленського, який є прибічником двомовності та його бажанням “домовлятись” з Путіним щодо Донбасу”, – зазначив політолог Олександр Бовцун.

Водночас політолог не виключив можливості об’єднання усіх партій крім “Опозиційної платформи”, які декларують курс на ЄС та НАТО. Однак вважає, що така коаліція існуватиме недовго.

Петро Порошенко

Znalezione obrazy dla zapytania порошенко

Повторити успіх 2014-го року та створити конституційну більшість чинному президенту буде значно важче. Рейтинги гаранта за 5 років скоротились майже у три рази, а “Народний Фронт”, з яким наразі партія БПП перебуває в коаліції, згідно з рейтингами, не проходить у Верховну Раду наступного скликання. Тому нинішній президентській вертикалі варто шукати шляхи вирішення цієї проблеми, бо потенціальних союзників не так багато.

Цілком ймовірним є створення коаліції на кшталт “Європейської України”, як у 2014-році, коли до її складу увійшли п’ять політичних сил (Блок Петра Порошенка, ВО «Батьківщина», Народний фронт, Радикальна партія Олега Ляшка та Самопоміч).

У дев’ятому скликанні це знову можуть бути партії, які є прихильниками євроінтеграційного курсу України. Такий курс декларують більшість “прохідних” партій, крім “Опозиційної платформи”.

Проте варто згадати, що згодом з “Європейської України” вийшли три з п’яти партій (ВО «Батьківщина», Самопоміч, Радикальна партія Олега Ляшка). Такий сценарій можливий і в майбутньому, якщо партії не зможуть домовитись стосовно тих чи інших законопроектів.

Юлія Тимошенко

Podobny obraz

Лідерка “Батьківщини” тут має найвищі шанси. Її партія до недавнього часу очолювала рейтинги й лише у лютому почала поступатися “Слузі народу”. Однак не зайвим буде згадати про зустріч Юлії Тимошенко з олігархом Ігорем Коломойським влітку 2018-го року, де могли бути досягнуті певні домовленості щодо виборів. Крім того, олігарх заявив, що вважає Тимошенко найдостойнішим кандидатом у президенти серед “досвідчених” політиків.

Мало хто вже сперечається, що Коломойський та Зеленський мають “ділові зв’язки”. У тому числі стверджується, що у висуненні кандидатури Зеленського був зацікавлений сам олігарх. Тому ймовірний сценарій, де “досвідчені” та “недосвідчені” з найвищими рейтингами об’єднаються, щоб створити парламентську більшість.

Також зазначимо, що напередодні лідер “Громадянської позиції” Анатолій Гриценко, на користь якого минулого тижня зняв свою кандидатуру Андрій Садовий, планував зустріч з Юлією Тимошенко.

На ній лідерка “Батьківщини” та Гриценко мали домовитися про “правила гри”, щоб не воювати одне з одним.

Тож коаліцію “Батьківщини” з “Громадянською позицією” та “Самопоміччю” (лідером якої є Андрій Садовий) теж варто брати до уваги. Таке об’єднання у додатку зі “Слугою народу”, а можливо і “Радикальною партією Ляшка” у сумі може дати як мінімум парламентську (226 мандатів), а як максимум конституційну більшість (понад 300 мандатів), що допоможе сформувати сильну вертикаль влади у всіх її гілках.

Отже, кандидати із топ-3 можуть розраховувати на парламентську більшість у випадку їх перемоги. Але для кожного з них переговори будуть важкими, а шанси утримати коаліцію до кінця каденції виглядають сумнівно.

 

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Тимошенко не виключила “координації” з Садовим на парламентських виборах

Кандидат на пост президента Юлія Тимошенко, яка 11 лютого перебувала з передвиборчою поїздкою по Львівській області, напередодні провела зустріч з іншим кандидатом Андрієм Садовим. Ну зустрічі вона повідомила, що не виключає можливості об’єднання на парламентських виборах з політсилою Садового.

Про це інформує видання LB.ua.

«Прекрасна зустріч була. Говорили про те, як протидіяти фальсифікаціям, як протидіяти агресії терору, який сьогодні здійснюється на виборчі кампанії», – заявила журналістам Юлія Тимошенко.

Лідер «Батьківщини» також не виключила можливості координації із Садовим на парламентських виборах, адже, за її словами, «країна повинна мати альтернативу, з кого вибирати».

На питання журналістів, чи можливе об’єднання на парламентські вибори, Тимошенко відповіла, що скоріше «координація – це правильне слово».

«Це означає, що якщо ми об’єднаємо зусилля, то зможемо зібрати оригінали протоколів з печатками та підписами про підсумки виборів на кожній дільниці. Просто провести такий паралельний підрахунок голосів і спільно не допустити жодної фабрикації цих протоколів. І тоді фальсифікація не пройде в Україні», – наголосила після підписання лідер «Батьківщини».

Нагадаємо, 7 лютого кандидати на пост президента Юлія Тимошенко, Андрій Садовий, Анатолій Гриценко, Олександр Шевченко та Віктор Бондар підписали меморандум за чесні вибори та про спільну протидію фальсифікаціям.

 

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Дотепер оприлюднена тільки одна передвиборча програма

За день до свята Покрови Пресвятої Богородиці оприлюднені результати ще одного рейтингу. На цей раз результати своїх досліджень пропонує широкому загалу The Belgium-Ukraine Research Institute, представляючи дані про перспективи і президентських, і парламентських перегонів

Читати далі “Дотепер оприлюднена тільки одна передвиборча програма”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!