Все сумно: у чому Росія відстає від України

У середу, 12 травня Росія святкує день свого суверенітету. Він відзначається з 1992 року. У таку “пам’ятну” дату Zrada Today вирішила порівняти Україну та РФ у світових індексах і рейтингах. Також у цих порівняннях візьме участь Польща, яка є членом Євросоюзу з 2004 року.

Індекс податкового навантаження (2018)

Пов’язане зображення

Україна – 43 місце

Росія – 52 місце

Польща – 51 місце

Дослідження проводилося за участю Світового банку і компанії PwC, в його рамках оцінювалися кількісні та якісні аспекти сплати податків в 190 країнах.

Як зазначають представники PwC, Україна в останні роки значно просунулася в плані зниження кількості податків і ставок оподаткування.

Також були спрощені процедури податкової звітності. Все це дозволило поліпшити позиції нашої країни у світовому рейтингу простоти сплати податків. Якщо у 2012 році з 190 країн Україна перебувала на 181 місці, майже в кінці списку, то за 6 років країна змогла поліпшити свій рейтинг на 138 позицій.

Основні фактори поліпшення показників України в індексі:

  • Україна стала єдиною країною в регіоні Східної Європи та Центральної Азії, яка у 2016 році знижувала ставки податків. Так зниження ставки ЄСВ дозволило знизити податкове навантаження на бізнес.
  • Можливість подання податкової звітності в електронному вигляді суттєво економить час для платника податків.
  • У порівнянні з іншими країнами, в Україні відносно прості правила для бізнесу щодо внесення змін та правок у податкові декларації та декларації з відшкодування ПДВ за експортними операціями.
  • Бізнес в Україні адаптується і звикає до зближення податкового і бухгалтерського обліку.

В Росії, тим часом, підвищили ставку податку на додану вартість з 18 до 20%.

Індекс верховенства права (2019)

Пов’язане зображення

Україна – 77 місце

Росія – 89 місце

Польща – 25 місце

Дослідження у 2018 році проводила міжнародна неурядова організація World Justice Project.

Індекс верховенства права зображає забезпечення законності в країні та розраховується з урахуванням стану урядових повноважень, рівня корупції, відкритості уряду, фундаментального характеру права, забезпечення порядку і безпеки, цивільного й кримінального правосуддя.

Україна та Росія в лузерах серед країн Європи за цим показником. Але нашій державі вдалось покращити показники на 4 позиції порівняно з торішніми.

Індекс сприйняття корупції (2018)

Пов’язане зображення

Україна – 120 місце

Росія – 138 місце

Польща – 60 місце

З 2017 по 2018 рік Україна піднялася в рейтингу сприйняття корупції на 10 позицій (чим вище позиція – тим менший рівень сприйняття корупції). Дослідження проводила міжнародна організація Transparency international

Ріст показників України відбувся, зокрема, завдяки оцінці ситуації з боку бізнесу. Про це свідчить аналіз досліджень, на основі яких розраховували індекс. Позитивний вплив справило запровадження процедури автоматичного відшкодування податку на додану вартість, розширення сфер роботи систем “ProZorro” і “ProZorro.Продажі” та діяльність інституту бізнес-омбудсмена.

Варто зазначити, що рівень корупції в Україні залишається найвищим серед країн Європи. Попереду тільки Росія.

Індекс свободи преси (2018)

Результат пошуку зображень за запитом "свобода преси"

Україна – 101 місце

Росія – 149 місце

Польща – 54 місце

Дослідження провела міжнародна організація “Репортери без кордонів” Україна посіла 101-е місце серед 180-ти країн світу. Порівняно з торішнім рейтингом, Україна піднялась на одну позицію, набравши 31,16 бала.

Дослідники зазначають, що ситуація зі свободою преси загалом погіршується у всій Європі. Деякі країни ЄС втрачають позиції, а їхні політики дозволяють собі ворожі висловлювання або образи на адресу опозиційних журналістів.

В Росії ситуація погіршується з року в рік. Зокрема, через тиск з боку влади на опозиційні ЗМІ, їх “здержавлення”, а також переслідування журналістів і блогерів.

Індекс гендерної рівності (2018)

Результат пошуку зображень за запитом "гендерна нерівність"

Україна – 61  місце

Росія – 71 місце

Польща – 39  місце

У дослідженні зазначається, що наразі повної гендерної рівності не вдалося досягти жодній країні світу. Найкраща ситуація у країнах північної Європи, зокрема в Ісландії, де гендерний розрив закритий на 85,8%, і яка, як і торік, посідає перше місце рейтингу.

За підсумками 2018 року, Україна у цьому рейтингу займає 61 місце зі 149 країн світу (роком раніше – 61-ше місце зі 144 країн). У нашій країні дуже низьке представництво жінок у політиці та у сфері керівництва і прийняття рішень. Хоча кількість народних депутаток має тенденцію до збільшення, Україна за жіночим представництвом у Верховній Раді дуже відстає від розвинених європейських країн, тож знову постає  питання про жіночі квоти.

Freedom House: свобода у світі (2019)

Пов’язане зображення

Україна – 107 місце

Росія – 178 місце

Польща – 33 місце

«Свобода у світі» – це щорічний звіт про стан політичних прав та громадянських свобод у країнах світу, який організація Freedom House видає з 1973 року. Звіт складається з числових рейтингів та описової частини і стосується 195 країн та 14 територій.

За оцінками Freedom House, Україна цього року все ще залишається «частково вільною» країною, а Крим отримав статус «невільної» території, яку окупувала Російська Федерація. В цілому рівень свобод в Україні дещо погіршився.

Дослідники також підкреслюють, що окупація Росією Криму включає в себе націлені репресії проти кримських татар, а також тих людей, які продовжують наполягати на своїй українській приналежності.

​Всього поруч з Україною у розділі «частково вільних» країн перебувають 59 інших держав та 5 територій. «Невільних» країн, серед яких і Росія, всього 50 + 8 територій. «Вільних» країн і територій разом 87. Всього у звіті проаналізували 209 країн та територій.

Індекс демократії (2018)

Результат пошуку зображень за запитом "democracy"

Україна – 83 місце

Росія – 135 місце

Польща – 53 місце

Україна посіла 83-те місце у рейтингу «Індекс демократії 2018», залишивши за собою статус «гібридної демократії». Рейтинг укладено виданням The Economist.

Серед країн східної Європи Україна посідає 17-те місце, отримавши 5,69 бала з 10.

Видання також зазначає втрату Росією, яка належить до «авторитарних режимів», одразу дев’яти позицій у рейтингу. Вона опинилася на 144-му місці (2,94 бала).

Очолюють рейтинг Норвегія, Ісландія та Швеція.

Індекс очікуваної тривалості життя (2016)

Пов’язане зображення

Україна – 104 місце

Росія – 110 місце

Польща – 41 місце

Очікувана (при народженні) тривалість життя – один з основних індикаторів якості системи охорони здоров’я в критеріях оцінки Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Має пряму кореляцію з показником загальних витрат на охорону здоров’я.

Очікувана тривалість життя – це величина, що показує, скільки в середньому проживе група людей, що народилися в одному році, якщо смертність в кожній віковій групі залишиться на незмінному рівні.

Очікувана тривалість життя по світу становить 67,2 року (65,0 для чоловіків і 69,5 для жінок) за версією ООН

В Україні показник становить 72,5 роки. В Росії – 71,9 року.

Це не найкращі показники серед країн колишнього СРСР. Відтак, в Грузії очікувана тривалість життя становить 72,6 року, а в Білорусі – 74,2 року.

Індекс здоров’я та початкової освіти (2018)

Пов’язане зображення

Україна – 53 місце

Росія – 54 місце

Польща – 38 місце

Україна в цьому рейтингу пасе задніх серед інших країн Європи, однак є позитивні зміни. Такими змінами дослідники називають медичну реформу та збільшення кількості спортивних закладів та майданчиків для дітей.

Індекс миролюбності країн (2019)

Результат пошуку зображень за запитом "бойовики росії"

Україна – 150 місце

Росія – 154 місце

Польща – 29 місце

Україна зайняла 150 місце між Північною Кореєю і Суданом в рейтингу “глобального індексу миролюбності”.

Самою “миролюбної” виявилася Ісландія, у якої немає армії, крім сил берегової охорони. На другому і третьому місцях – Нова Зеландія і Португалія.

Росія, яка окупувала Крим і частина Донбасу, в рейтингу зайняла 154-е місце  серед 163 країн, представлених у рейтингу

Дослідження проводилось Лондонським інститутом економіки і світу (IEP).

Підкреслимо, опитування російського Левада-центру засвідчило, що 27% росіян хочуть, щоб вся Луганська і Донецька області були окуповані Росією (або, як це звучить в питанні, “стали частиною РФ”).

Звичайно, Україні є ще над чим працювати, але прижучити за багатьма показниками “наддержаву” завжди приємно.

Росія, у свою чергу, повинна подумати як їй налагодити ситуацію всередині країни. Насамперед – дати гідне життя своїм громадянам. Бо навіть скромна Польща випереджає РФ за рівнем життя громадян, правами і свободами, можливостями розвитку.

Коли 19 мільйонів громадян РФ перестануть жити за межею бідності, тоді можна буде думати за геополітику і “восстановление былого величия”.

Максим Зайченко, журналіст Zrada Today

 

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Топ-8 интриг грядущих парламентских выборов

В Украине официально стартовала парламентская кампания. Соцопросы говорят, что граждане хотят радикальных изменений в парламентском составе, да и в стране в целом. Но кто пройдет в Раду и какие расклады ждут власть хотящих? В этом разбиралась Zrada Today.

Чего ждать от новых партий?

Социологи говорят, что в новый парламент на данный момент проходит партия “Слуга народа” – имея 43,8% поддержки. Главой политсилы недавно был избран политтехнолог Зеленского Дмитрий Разумков. С 2006 по 2010 год он был членом “Партии регионов” и даже возглавлял ее молодежное крыло.

В январе 2019 года, согласно расследованию издания Главком, партия оставалась виртуальной – никакой деятельности по адресу, где партия снимает помещение, не велось. По состоянию на конец мая 2019 партия не имеет ни членов, ни ячеек и не ведет никакой партийной деятельности, однако ищет желающих вступить в политсилу через интернет.

Результат пошуку зображень за запитом "слуга народа партия"
Фото: Зе-команда празднует выдвижение Зеленского в президенты

Руководитель диджитал-направления Михаил Федоров отмечает, что отправиться на конкурс в список партии можно будет уже через несколько дней на соответствующем сайте.

Среди кандидатов не должно быть действующих парламентариев, однако они могут быть в списке, говорят в партии.

Политсила планирует проводить многоступенчатую проверку кандидатов: политику безопасности, проверку добропорядочности и кадровую проверку с привлечением HR-агентств.

На попадание в парламент также претендует партия “Голос” (Святослав Вакарчук) и “Украинская стратегия”, лидером которой является без пяти минут экс-премьер Владимир Гройсман.

Результат пошуку зображень за запитом "гройсман и вакарчук фото"
Вакарчук и Гройсман в 2018 году

Политсила “Голос” декларирует проевропейскую  позицию, демократический подход к политике, отделение денег от политики, хочет «поставить человека в центр государственной политики». Ее лидер Святослав Вакарчук своей главной миссией в парламенте называет освобождение граждан Украины, незаконно находящихся в заключении на территории РФ.

“Мы сделаем всё, чтобы как можно быстрее и политические заключённые, и военнопленные вернулись домой. Я вижу в этом своё персональное задание”, – сказал Вакарчук журналистам 25 мая.

Вакарчук уже активизировался в борьбе за власть. Он щедро раздает интервью и комментарии для СМИ. В воскресенье, ко дню Киева он дал концерт с группой “Океан Ельзы” на ВДНХ. Цена билета, кстати, была ниже, чем обычно – 250 грн. Однако какой-либо агитации за Вакарчуком не было замечено.

Партия Гройсмана также поддерживает проевропейский вектор развития Украины. В политсиле основными задачами называют продолжение реформы децентрализации власти и продолжение инициатив Гройсмана на посту премьер-министра.

“Я принял решение о том, что я буду идти в украинский парламент. Я хочу создать политическую силу без объединений. Я ее возглавлю и хочу сформировать команду людей, которые имеют молодость, уже опыт и четко понимают, что нужно государству. Эта политсила будет называться “Украинская стратегия” и наша стратегия – это сильная Украина и состоятельные граждане”, – отметил премьер в эфире телеканала ICTV 24 мая.

Гройсман позиционирует себя как “крепкий хозяйственник” и не стыдится результатов своей трехгодичной работы на посту главы Кабмина. Стоит также упомянуть, что к началу парламентской кампании по стране можно было видеть рекламу “правительства Гройсмана”. Ее купили за государственные деньги. Это “удовольствие” обошлось украинцам в 36 миллионов гривен.

Кроме того, о желании зайти в парламент заявил мэр Харькова Геннадий Кернес. В середине мая он договорился с мэром Одессы Геннадием Трухановым о создании “партии мэров”.

Результат пошуку зображень за запитом "кернес труханов"
Геннадий Кернес и Геннадий Труханов

Партия будет нацеливаться на электорат юго-востока Украины. Предполагается, что избирательный список возглавит Геннадий Кернес.

Как сообщает LB.ua. политсила рассчитывает на информационную поддержку канала 1+1, который принадлежит олигарху Игорю Коломойскому.  Политические эксперты сходятся на том, что “партия меров” – проект олигарха, который призван откусить электорат у “Оппоблока” и “Оппозиционной платформы”, при этом усилить позиции президента в Верховной Раде.

“Коломойский понимает, что ему надо заводить в политику сразу несколько колонн, так как” Слуга народа “, скорее всего, наберет на досрочных выборах 50% голосов самостоятельно, и ему понадобятся партнеры по коалиции. Кроме того, у “Слуги народа “много акционеров, а “партию мэров” будет контролировать преимущественно сам Коломойский. и это является гарантией соблюдения его интересов на тот случай, если между ним и новым украинским президентом так же пробежит черная кошка, как в свое время она пробежала между Коломойским и Порошенко “, – отмечает политолог Руслан Бортник.

Наколдует ли Гордон для Смешко проход в Раду?

Журналист Дмитрий Гордон отчаянно агитировал голосовать за Игоря Смешко во время президентской гонки. В то же время, он поддерживал Владимира Зеленского. Результат Смешка на президентских выборах многих удивил – 6,04% голосов избирателей. В свою очередь, социологи пророчили ему поддержку в районе 4%, но магия Гордона сделала свое дело.Сейчас разговоры о Смешко утихли. Гордон в большей степени хвалит Зеленского во всех его начинаниях. На ютуб-канале журналиста и в его интернет-издании о Зеленском пишут и говорят в позитивном ключе и “выносят за скобки” скандальные и сомнительные назначения (Андрей Богдан и аппарат АП).

Результат пошуку зображень за запитом "смешко гордон"
Гордон в качестве ведущего разговаривает со Смешко в эфире телеканала 112 Украина, который принадлежит Виктору Медведчуку

В любом случае, если на парламентские выборы договор между Гордоном и Смешко еще будет актуален, то пятипроцентный барьер партии “Сила и Честь” одолеть будет легче. На данный момент, за эту политсилу готовы проголосовать 5,1% избирателей.

Пройдет ли Радикальная партия?

Лидер радикалов Олег Ляшко неплохо хайпанул на президентских выборах 2014 года – тогда он занял третье место. В период парламентской кампании он, кажется, снова оседлал волну ажиотажа вокруг себя. Чего только стоят его катания на велосипеде и выпады в сторону новоизбранного президента. К слову, четко видно, что Ляшко встал в оппозицию к президенту. В тот момент, когда другие парламентарии ищут возможности попасть под платьице Зе-команды, Ляшко строит образ первого оппозиционера. И такая тактика может помочь ему и партии повторить успех 2014 года. Ведь 73% поддержки Зеленского – вещь быстропроходящая (Порошенко подтвердит). На данный момент рейтинг Радикальной партии составляет 3,3%, но эксцентричное поведение и народные лозунги Ляшка могут помочь добрать дополнительные 1,7% для прохождения в парламент 9-го созыва.

Результат пошуку зображень за запитом "ляшко на велосипеде"
Ляшко приехал на встречу с Зеленским на велосипеде

Выход нардепа Игоря Мосийчука породил слухи, что “партия распадается”. Однако Ляшко без лишней истерии отреагировал на эту новость: “Баба з возу – кобилі легше”. У Мосийчука на выборы, скорее всего, свои планы.

Удастся ли УДАРу объединиться с проходными партиями?

Партия Виталия Кличка дистанцировалась от БПП и тоже намерена попасть в Раду 9-го созыва. Но у нее есть большие проблемы – очень низкий рейтинг. Социологи пророчат партии 0,4% голосов при пятипроцентном барьере. У Кличка понимают, что нарастить поддержку за 8 недель до парламентских выборов не выйдет, поэтому проводят переговоры с “проходными” партиями.

По информации РБК-Украина, сейчас представители политсилы договариваются о возможном объединении с “Батькивщиной” Юлии Тимошенко и “Силой и Честью” Игоря Смешка. Ранее они предпринимали подобные действия в отношении партии Святослава Вакарчука “Голос”, но эти переговоры закончились безрезультатно. Кроме того, Кличко предлагали присоединиться к проекту “партия меров”, создание которой инициировали городские главы Харькова (Геннадий Кернес) и Одессы (Геннадий Труханов).

Также говорится об участии в парламентских выборах младшего брата Кличка – Владимира. Это вполне отвечает нынешнему запросу на “новые лица”, точнее это попытка “засунуть” Владимира Кличко в концепцию “новых лиц”. Что он может предложить украинцам? Неизвестно.

Виталий и Владимир Кличко проверяют на прочность стеклянный пол нового пешеходного моста в Киеве

На сегодняшний день УДАР еще не достиг договоренности ни с одной из вышеупомянутых партия, но шансы есть. Некоторые партии истратили большие ресурсы на выдвижение своих кандидатов в президенты, и еще не успели аккумулировать новые средства. Братья Кличко в этом плане смотрятся как возможный вариант привлечения денег за счет объединения.

Войны мажоритарщиков

Журналист канала 1+1 Александр Дубинский 27 мая заявил, что будет баллотироваться в депутаты по по 94 одномандатному избирательном округу (Киевская обл.). Его соперником в этом округе будет Игорь Кононенко – соратник и правая рука Порошенко.

Результат пошуку зображень за запитом "дубинский"
Александр Дубинский

“Друзья, принял решение пойти на выборы в парламент по мажоритарному округу. Конкретно – по 94-му, где будет баллотироваться подельник Порошенко, лидер фракции БПП в парламенте, Игорь Кононенко”, – написал Дубинский на своей странице в соцсети Фейсбук в понедельник.

Результат пошуку зображень за запитом "игорь кононенко"
Игорь Кононенко

К слову, Дубинский является лояльным к Игорю Коломойскому журналистом. Месседжи, которые он пропагандирует в массы часто повторяют слова олигарха. Как, например, идея с дефолтом Украины.

Своими действиями журналист, скорее всего, даст начало войны против людей Порошенко на мажоритарном поле.

Помимо этого, Дубинский обратился за поддержкой по этому округу к президенту Украины Владимиру Зеленскому и главе партии “Слуга народа” Дмитрию Разумкову с просьбой поддержать его выдвижение, а также призвал коллег-журналистов последовать его примеру.

Депутаты-евромайдановцы

Интересной остается судьба нардепов, которые прошли в Раду на волне Революции Достоинства. Наиболее знаковые личности – Владимир Парасюк, Михаил (козак) Гаврилюк, Мустафа Найем и Дмитрий Ярош.

На парламентских выборах 2014 года Парасюк прошел в Раду по мажоритарной системе. Он внефракционный депутат, хотя имеет отношения с партией “Укроп”, которая, впрочем, не имеет больших перспектив на попадание в парламент. Сам Парасюк еще в марте говорил, что не знает, будет ли баллотироваться в Раду следующего созыва.

Парасюк запомнился тем, что несколько раз дрался с депутатами в сессионном зале

Михаил Гаврилюк попал в Раду по спискам партии “Народний фронт”, которая сейчас имеет 0,2% поддержки. Еще в 2017 году он говорил, что ему нравится быть депутатом. Пока что о продолжении своей политической карьеры он не высказывается. Ибо говорить нечего.

Пов’язане зображення
Михаил Гаврилюк прославился на всю страну после того, как беркутовцы зимой раздели его до гола, снимали на видео и издевались. После инцидента его начали называть Козак Гаврилюк из-за характерной прически и стиля

Результат пошуку зображень за запитом "козак гаврилюк на майданы"

Дмитрий Ярош – пожалуй один из самых известных личностей времен Евромайдана. Он был руководителем ультраправой организации “Правый сектор”, баллотировался в президенты, а осенью 2014 года прошел в парламент по мажоритарной системе в одном из Днепропетровских округов. За 5 лета депутатства Ярош редко появлялся под куполом Верховной Рады – больше времени он проводил на фронте. Поэтому вряд ли стоит ожидать, что Ярош будет цепляться за мандат на предстоящих выборах.

Результат пошуку зображень за запитом "ярош на фронте"
Ярош в зоне ООС (по центру)

Еще одним представителем Евромайдан является Мустафа Найем. Во времена власти Януковича он был ярым критиком “регионалов”.

Пов’язане зображення
Мустафа Найем

Cчитается, что именно этот пост Мустафы Найема, в котором автор призвал украинцев  выходить на главную площадь страны протестовать против смены курса на евроинтеграцию режимом Виктора Януковича, дал старт Евромайдану. В следующем посте он назвал место и время встречи первых активистов – 22:30 под монументом Независимости.

Результат пошуку зображень за запитом "пост мустафы найема в фейсбуке"

В Раду он попал по спискам БПП. Однако в мае 2019 года вышел из состава фракции. На президентских выборах поддерживал Анатолия Гриценко, а на парламентские выборы намерен идти со своей партией “Дій з нами”, лидером которой также является Светлана Залищук. Впрочем, больших успехов социологи партии не пророчат, поэтому вполне вероятно, что в 9-ом созыве Найем останется без депутатского мандата. Однако, этой весной Мустафа Найем стал дипломированным юристом, заочно закончив университет Шевченко. Так что если не в Раде, то трудоустроиться помощником нотариуса он сможет.

Оппозиционеры Юго-востока

Пов’язане зображення
Представители расколовшегося Оппозиционного блока

Непонятной остается ситуация на поле пост-регионалов. В конце 2018 года раскололся “Оппозиционный блок”. Из фракции были исключены Юрий Бойко и Сергей Левочкин. Позже Бойко вместе с кумом Путина Виктором Медведчуком вошли в состав партии “Оппозиционная платформа – за жизнь”. Приближались президентские выборы, а обе партии и связанные с ними пророссийские силы так и не смогли договориться о выдвижении единого кандидата, хотя исповедовали практически идентичную идеологию. В итоге кандидатов было аж три – Бойко, Вилкул и Мураев. Последний, правда, снял свою кандидатуру в пользу Вилкула.

Результат пошуку зображень за запитом "вилкул мураев бойко"
Бывшие кандидаты в президенты, исповедующие пророссийскую позицию

На парламентские выборы “Оппозиционный блок” и “Оппозиционная платформа – за жизнь” собираются идти снова вместе. Оппоблоковцы имеют мнимые шансы на попадание в Раду 9-го созыва, их рейтинг – около 3%. У “платформы” дела получше, в рейтинге партий они уступают лишь “Слуге народа”, имея 10,5% поддержки. Тем не менее, все расколы и распорошенность среди этих политических сил выгодны украинскому обществу, ведь представители этих политсил не всегда представляют вектор Украины на евроатлантический курс.

Уместно будет вспомнить встречу Юрия Бойко и Виктора Медведчука с премьер-министром РФ Дмитрием Медведевым, на которой поднимались разные вопросы, но не было сказано ни слова о возвращении аннексированных Россией украинских территорий.

Результат пошуку зображень за запитом "медведев бойко медведчук"
Бойко с уважением жмет руку Дмитрию Медведеву

В заключение стоит сказать, что грядущие парламентские выборы будут интересными. Достаточно людей окажется за бортом великой политики, но они однозначно будут цепляться за любую возможность остаться у власти.

Также интересно сколько процентов возьмет партия “Слуга народа” и кто туда войдет. Пока что это открытый вопрос.

В любом случае, людей ждут очередные обещания о сладкой жизни и огромная куча лицемерия. Борьба за власть, не иначе.

 

Максим Зайченко, журналист Today

 

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Опитування CNN: Рейтинги Трампа – найвищі за два роки

Рейтинги президента США Дональда Трампа – найвищі за два роки, згідно з новим опитуванням, випущеним телеканалом CNN у середу.

Роботу президента схвалюють 43% опитаних, у той час як 52% не схвалюють. Крім того, 59% не бачать необхідності в імпічменті (на противагу до 37%, хто думає інакше).

Також читайте: “Вони – брехуни”: Трамп знову проігнорував щорічний прийом кореспондентів Білого дому

Учасників опитування також просили відповісти, чи вважають вони, що Трамп перешкоджав правосуддю в ході розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера щодо втручання Росії у президентські вибори в США 2016 року. 48% відповіли ствердно, 45% заперечили. 88% хочуть, щоб Конгрес розслідував це.

Опитування CNN було проведено серед 1007 дорослих впродовж 25-28 квітня.

Джерело: Голос Америки

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Нові рейтинги з певними змінами. Чого очікувати на виборах та хто має реальні шанси стати Президентом?

У понеділок, 11 березня соціологічною групою “Рейтинг” були оприлюднені нові рейтинги. 83% опитаних заявили про готовність взяти участь у виборах. 24% ще не визначились з кандидатом. Які електоральні настрої українців за три тижні до виборів, та які шанси на перемогу мають топ-кандидати? Про це у матеріалі Zrada Today.

Рейтинги топ-кандидатів

Рейтинги топ-кандидатів

Як ми можемо спостерігати, Петро Порошенко втратив свої позиції й опустився на третє місце. Упродовж лютого чинний президент займав друге місце за майже всіма соцопитуваннями. Наростити рейтинг у цей період Порошенко не зміг, оскільки нещодавно “прославився” корупційним скандалом в оборонці, у якому був замішаний колишній перший заступник голови РНБО Олег Гладковський з оточення президента та скасуванням кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, якому посприяли депутати від “БПП” та “Народного Фронту”. Фарс з “Євробаченням” також у певній мірі похитнув позиції глави держави

У свою чергу, Юлія Тимошенко в останній час активно проявляє себе у медіапросторі. Леді Ю запам’яталась виступом у Верховній Раді, де оголосила про “початок процедури імпічменту президента”, що суттєво покращило на її рейтинг.

Володимир Зеленський, молодь та ризики

Шоумен залишається лідером симпатій виборців. Його позиції не погіршив навіть невдалий, як для майбутнього президента, виступ в ефірі телеканалу 1+1.

Є ймовірність, що Зеленський “не добере” пару відсотків у межах статистичної похибки. Дослідники зафіксували нижчий рівень готовності прийти на виборчу дільницю серед вікових груп 18-25 та 26-35 років, які вважаються “великим пластом” прихильників актора. Загалом про готовність прийти на виборчі дільниці висловились близько 80% опитаних.

Також зазначається, що тільки 28,5% виборців у цих вікових категоріях готові пожертвувати відпочинком заради виборів. Тому погодні умови теж впливатимуть на хід голосування.

Крім того, 82% зазначили, що точно знають, де знаходиться їхня виборча дільниця. Відносно нижчий рівень обізнаності про місце голосування спостерігається серед молодших опитаних, жителів Києва та Донбасу. При цьому тільки 18% опитаних вже перевіряли наявність свого прізвища у списку виборців. Проте, такий рівень обізнаності електорату не йде на користь жодному з кандидатів.

Бойко, Вілкул та Тимошенко можуть не перейматись — у них “стійкі” виборці

Лише третина опитаних висловили готовність простояти в черзі на дільниці більше однієї години. Водночас, третина готові чекати в черзі до півгодини, ще кожен п’ятий – до години. Найбільш «стійкий» виборець – на Сході, Півночі та Галичині, де міцні позиції мають Бойко, Вілкул та Тимошенко.

Територіальний поділ між кандидатами

Володимир Зеленський має найміцніші електоральні позиції у південно-східних областях. У Києві та Центрі він конкурує з Юлією Тимошенко та Петром Порошенком. Гарант має міцні позиції у Галичині та Заході. Лідер Батьківщини – у центрально-західних регіонах та Півночі країни. Найвищий рівень підтримки Анатолія Гриценка – у Галичині, Юрія Бойка – у південно-східних областях та особливо на Донбасі.

Згідно з даними рейтингу, симпатики Володимира Зеленського, Олега Ляшка та ті, хто не визначилися, висловили найменшу готовність довго стояти в черзі, щоб віддати свій голос.

“Новим лицям” довіряють, а “старим” – ні

Серед кандидатів в президенти відносно вищим рівнем довіри користується Володимир Зеленський (43%). Також високий рівень довіри мають Юлія Тимошенко (28%), Анатолій Гриценко (26%) та Петро Порошенко (24%). Олегу Ляшку довіряють 19% опитаних, Юрію Бойку – 18%, Андрію Садовому – 17%, Святославу Вакарчуку – 16%, Олександру Шевченку – 13%, Ігорю Смешку – 13%, Олександру Вілкулу – 12%, Євгенію Мураєву – 10%.

Водночас, найвищий рівень недовіри має Петро Порошенко та Олег Ляшко.

Гриценко став “прохідним”?

Анатолій Гриценко змістив з четвертого місця Юрія Бойка. Зміцнити позиції Гриценку вдалось завдяки Андрію Садовому та Дмитру Гнапу, котрі зняли свої кандидатури на користь нього. Про вихід із “БПП” та підтримку Гриценка також заявили депутати-єврооптимісти Мустафа Найем та Сергій Лещенко. Колишній міністр оборони залучився підтримкою, яка у сумі дала йому 10,3% рейтингу, а у лютому його підтримка заледве сягала семи відсотків. Також раніше повідомлялось, що у випадку виходу Гриценка у другий тур, він перемагає усіх кандидатів.

Тимошенко та Ляшко мають поле для маневру

За даними соціологів, майже чверть опитаних ще не визначилися з вибором кандидата.

“Важливо, що найбільше таких серед найбідніших виборців, опитаних, які зазвичай найактивніше голосують на виборах, респондентів старшого та середнього віку, більше серед жінок в Центрі та на Заході країни”, – зазначається.

Серед цієї групи виборців можуть знайти підтримку Юлія Тимошенко та Олег Ляшко, які обіцяють “знизити тарифи на газ у два рази” та “холодильники набиті м’ясом”.

Перша трійка кандидатів віддзеркалена

22% опитаних вважають, що наступним президентом буде Петро Порошенко. У перемогу Юлії Тимошенко вірять 20%, Володимира Зеленського – 18%. Позитивну динаміку за цим показником мають Зеленський та Тимошенко.

Вплив рейтингів на масову свідомість

Майже кожен десятий прихильник Тимошенко, Порошенка та Зеленського обирає свого кандидата через найвищі шанси перемогти. Щонайменше кожен десятий прихильник Зеленського і Ляшка обирає кандидата, бо інші ще гірші. Також виборців Зеленського, Ляшка та Мураєва мотивують особисті симпатії до кандидата.

Жага до “нових облич” та при чому тут Вакарчук?

Майже три чверті опитаних вважають, що головним мотивом голосування за т.зв. «нові обличчя» є очікування змін у країні, 18% натомість переконані що цей феномен викликаний бажанням помсти т.зв. «старим політикам» за те, що вони зробили з країною. Останнє твердження має відносно більшу підтримку серед симпатиків Порошенка, Гриценка та Тимошенко.

Дані соцопитування свідчать, що майже кожен п’ятий опитаний хоче, щоб в майбутньому Святослав Вакарчук таки взяв участь у президентських виборах. Найбільше таких серед виборців Західної України та Києва, серед симпатиків Гриценка, Зеленського та Порошенка.

Опитування проводилось 1-7 березня по всій території України методом особистого інтерв’ю. Вибірка: 5000 респондентів. Статистична похибка в районі 1,5%.

 

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

5 років після анексії Криму: рейтинги Путіна досягли історичного мінімуму

Рейтинг довіри президенту Росії Володимиру Путіну знизився до нового історичного мінімуму і становить 32 відсотки. Про це свідчать дані опитування Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦИОМ), передає «Радіо Свобода».

Цей показник зафіксований після виступу президента перед Федеральними зборами 20 лютого. Кремль планував зупинити зниження рейтингу позитивним посланням Путіна до депутатів, писала раніше газета «Ведомости».

У лютому на тлі зниження рейтингу довіри до Путіна газета повідомляла з посиланням на джерела, що послання Федеральним зборам хотіли провести в березні й присвятити п’ятиріччю анексії Криму Росією, проте пізніше виступ вирішили перенести.

За словами одного з джерел видання, це могло бути пов’язано «з бажанням зупинити падіння рейтингів».

Телеканал «Дождь» перед виступом президента повідомляв, що в Кремлі намагалися знайти позитивні теми для послання Путіна. Це відбувалося на тлі низьких рейтингів влади, зазначало видання.

«Люди втомилися від ракет», – цитував канал одного зі своїх джерел.
 

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Деолігархізація та економічний спад. Що сталось зі статками олігархів після 2013-го року

П’ятого березня журнал Forbes оприлюднив рейтинг світових мільярдерів, до якого увійшли семеро українських олігархів. Їхні загальні статки оцінили у 13,6 мільярда доларів. У порівнянні з “докризовим” 2013 роком, кількість українських мільярдерів зменшилась (з 10 до 7), а їхні статки скоротились на 20,3 мільярда. Zrada Today проаналізувала яку роль у тому, що олігархи “збідніли” зіграла так звана “деолігархізація” та економічна рецесія.

2013 vs 2019. Статки олігархів

Статки українських мільярдерів у 2013 році

  1. Рінат Ахметов – 15,4 мільярда доларів

  2. Віктор Пінчук – 3,8 млрд доларів

  3. Ігор Коломойський – 2,4 млрд доларів

  4. Вадим Новинський – 1,9 млрд доларів

  5. Геннадій Боголюбов – 1,7 млрд доларів

  6. Юрій Косюк – 1,6 млрд доларів

  7. Петро Порошенко – 1,6 млрд доларів

  8. Костянтин Жеваго – 1,5 млрд доларів

  9. Сергій Тігіпко – 1,2 млрд доларів

  10. Андрій Веревський – 1 млрд доларів

Статки українських мільярдерів у 2019 році

  1. Рінат Ахметов – 6 мільярдів доларів.

  2. Костянтин Жеваго – 1,5 млрд доларів.

  3. Юрій Косюк  – 1,4 млрд доларів

  4. Віктор Пінчук – 1,4 мільярда доларів.

  5. Геннадій Боголюбов – 1,2 млрд доларів

  6. Ігор Коломойський – 1,1 млрд доларів.

  7. Вадим Новинський – 1 млрд доларів

Джерело: Forbes

Як ми бачимо, статки олігархів значно скоротились. Це сталось через різні чинники, але точно не через примарну “деолігархізацію”, про яку нам вперто розповідала нинішня влада. Навпаки, держава продовжила грати на руку олігархам, але вже “по-новому”. Для початку варто розібратись чим умовний олігарх загрожує суспільству та економіці.

Хто такий олігарх і чим він шкодить Україні?

У прямому значенні слова, олігарх — це підприємець, який використовує політичні зв’язки для просування своїх бізнес-інтересів. А це визначення відрізняється від жадібного політика, який використовує свою посаду для отримання контролю над бізнесом із метою збагачення себе чи своєї сім’ї та друзів.

Економіка України, яка напряму зв’язана з добробутом громадян, ґрунтується не на конкуренції на вільних ринках, а на оборудках олігархів із державною підтримкою. В індексі кумівського капіталізму The Economist оцінюється, що у 2016 році джерелом 85 відсотків статків мільярдерів України були сектори економіки, де домінує рентоорієнтована поведінка. За цим показником Україна посідає третє місце у світі.

Коли держава підтримує бізнес олігархів штучно (завдяки монополіям, наприклад), то стимулів до удосконалення своїх активів залишається мало. Тут мається на увазі переорієнтація на виробництво продуктів з високою додатковою вартістю. Для прикладу це може бути виробництво, металевих запчастин, а не продаж залізної руди. Однак, коли немає конкуренції, не треба чесно платити податки, а “кишенькова влада” всіляко цьому сприяє – зникає бажання розвиватись.

Вітчизняні мільярдери торгують сировиною

“Пастка бідності” й примітивізація економіки — ось до чого ми прийшли. Критична залежність української економіки від кон’юнктури мінливих світових сировинних ринків призводить до періодичних криз платіжного балансу, що обертається девальвацією гривні, зменшенням зарплат та зростаючим відривом від України більш високорозвинених держав. Іншими словами – така політика загрожує Україні клеймом “бананової республіки”.

“Більшість українських олігархів пов’язані із сировинними галузями, а загалом у світі, починаючи із 2012 року, спостерігається падіння цін на сировину” – зазначає економіст Борис Кушнірук.

Найбільше своїх статків олігархи втратили у період 2014-2016 років, коли ціни на нафту та сировину майже дісталися історичних мінімумів. Крім того, вторгнення Росії спричинило втрату активів українських мільярдерів на Донбасі та в Криму. До того ж загальна нестабільність в Україні та переорієнтація на ринок ЄС не сприяла імпульсивному розвитку торгівлі, а навпаки його пригальмовувала.

Проте, у 2017 році ситуація на світових сировинних ринках почала покращуватись, що дозволило відтчизняним багатіям відновити нарощування своїх активів.  

Варто зауважити, що не всі особи, які належать до списку найбагатших людей України є безсовісними есплуататорами земельних ресурсів. Є люди, які заробили свої статки чесним шляхом у конкурентному середовищі. Як приклад, до списку “чесних” можна віднести власників “Нової пошти” В’ячеслава Клімова та Володимира Поперешнюка, та власника інтернет-магазину “Rozetka” Владислава Чечьоткіна. Із застереженнями, можна згадати про власника “Нашої Ряби” Юрія Косюка. Його компанія представляє Україну на міжнародних ринках, виробляє продукти з високою доданою вартістю та є однією з найбільших платників податків.

 Так звана “деолігархізація” не дала бажаних результатів

Очікування українців були різними. Хтось чекав, що олігархів виженуть з України та відберуть активи на користь держави. Дехто думав, що все відбуватиметься як у романі Булгакова “все відняти і поділити”. Більшість сподівалася, що влада візьме на себе роль “Робіна Гуда” – заберуть у багатих та віддадуть бідним.

Однак, коли у 2105 році було оголошено курс на “деолігархізацію”, під цим таємничим словом ховався не конкретний механізм для протидії олігархічним кланам, а просте пустослів’я.

Вже згодом основні давні олігархічні групи розпочали тісну співпрацю із владною елітою, яка потребувала їхньої підтримки й водночас була надто слабкою або не мала політичної волі для того, щоб справді послабити позиції олігархів.

Влада тихо захищала олігархів, кричавши в ЗМІ про “деолігархізацію”

У червні 2015 року Петро Порошенко під час свого президентського звернення до парламенту проголосив курс на деолігархізацію. У той час на посту глави Державної фіскальної служби вже місяць перебував Роман Насіров, який був депутатом від БПП.

Фото: Роман Насіров

За три неповні роки, коли Насіров очолював податкову, вона видала розстрочки 70 компаніям на суму понад 18 млрд грн. На диво, більш як половину цієї суми отримали підприємства, пов’язані з найбагатшою людиною часів незалежності Рінатом Ахметовим.

Щоб зрозуміти масштаб цифри, достатньо згадати, що того ж року Міноборони на сучасне озброєння витратило лише 5 млрд грн.

Податкові розстрочки є звичайним протекціоністським заходом підтримки вітчизняного бізнесу у скрутні часи. Питання лише в тому, для кого його застосовувати. Наприклад, допомагати найбільш незахищеному малому бізнесу, продуктивному середньому чи, часто олігархічному в Україні, великому. У цьому випадку вигравали останні.

Коли у 2017 році детективи НАБУ постукали у двері “Феофанії”, де ховався голова ДФС, роздавання розстрочок олігархам та політикам припинилося. Неймовірний збіг обставин.

А що там у гаранта?

На посаді президента Петро Порошенко дещо збіднів, принаймні на думку Forbes. До цьогорічного списку мільярдерів він не потрапив. Проте, за рейтингом журналу “Новое время”, чинний президент залишається мільярдером зі статками 1,1 мільярда доларів. Водночас, у 2013 році його статки були більшими майже у півтора раза – 1,6 млрд доларів. Тут варто теж підкреслити, що кількість магазинів “Roshen” за період 2014-2018 років тільки у Києві зросла у 18 разів, а свій бізнес Порошенко не продав, а передав у сліпий траст, який веде справи його підприємств та виплачує дивіденди. Однак, офшорні навички гаранта та корупційні схеми його оточення дозволяють засумніватися у тому, що його статки справді скоротились.

А що говорить рейтинг Forbes про нашого сусіда? Не того, що ви подумали…

Як вже вище згадувалось, статки українських мільярдерів оцінюються в 13,6 млрд доларів. У сусідній Польщі, з якою часто заведено порівнювати Україну, теж 7 мільярдерів, а їхні статки навіть менші – 13,3 млрд доларів. Хтось назве це “перемогою”, однак такі цифри свідчать лише про величезну соціальну нерівність між багатими та бідними в Україні. У Польщі володіння такими коштами хоч якось можна пояснити, оскільки їхня економіка щорічно продукує у п’ять разів більше товарів ніж українська. До того ж підкреслимо, що сфери діяльності українських та польських багатіїв дуже різняться. У Польщі їхні активи зосереджені в інфраструктурі, промисловості, фінансах, ЗМІ, телекомунікаціях тощо.

Що далі?

Досвід попередніх двох десятиліть чітко засвідчує, що олігархічна модель української економіки не може запропонувати життєздатної альтернативи ефективній ринковій економіці, оскільки не може створити стабільних джерел росту. Олігархи, що захопили цілі сектори економіки, в основному були зацікавлені у максимізації своїх прибутків та мало турбувались розвитком своїх активів. Внаслідок цієї економічної моделі, жоден із секторів української економіки, в якому домінує великий бізнес, не був модернізований.

Заяви влади про “необхідність позбавлення від сировинної залежності” лунали ще від самого Януковича. Проте реальних кроків у побудові постіндустріальної країни не робиться. Замість цього олігархи продовжують діяти по старому, домовляючись з новою владою про “пільги” для свого, не завжди конкурентноспроможного бізнесу. Тим часом влада грає на двох інструментах: в інтересах олігархів та у збиток майбутньому України, перетворюючи(вши) її на сировинний придаток для більш розвинених країн.

З такою економікою 3-4% росту ВВП за рахунок сировинної структури економіки – це максимум, на який варто розраховувати нашій державі.

 

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Імпічмент Порошенка. Реальність чи спроба вдарити по рейтингах?

У вівторок, 26 лютого, лідерка “Батьківщини” Юлія Тимошенко оголосила у Верховній Раді про початок процедури імпічменту щодо чинного президента Петра Порошенка. Мотивом стало оприлюднене журналістське розслідування, в якому описуються схеми, за якими близьке оточення президента незаконно збагачувалось. Чи насправді Тимошенко так обурила корупція в армії, і чи стосується це президентських виборів та рейтингів? Zrada Today розкриває деталі.

Суть розслідування та причетність Порошенка

Згідно з розслідуванням, син заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського (який був призначений особисто Порошенком) був безпосереднім учасником мільйонних схем по розкраданню в оборонному комплексі.

Гладковський-молодший, якому на той момент було 22 роки, разом з партнерами організував приблизно у 2015 році поставки контрабандних російських деталей для військової техніки. При цьому, державні оборонні підприємства переплачували за товар у 2-4 рази, купуючи його у фірм-прокладок. Керівництво концерну “Укроборонпром” знало про шахрайські оборудки та давало на них згоду.

За даними журналістів, у корупційних схемах був задіяний завод “Ленінська Кузня”, що належав президентові. Через завод в готівку вивели близько 70 млн гривень.

У штабі Порошенка заметушились

“В даному випадку це стовідсоткова передвиборча технологія, тому що до виборів залишається місяць. Безумовно, такі речі покликані не стільки встановити якісь факти та дізнатися істину, як вплинути на розклад виборчих сил”, – сказав спікер виборчого штабу Петра Порошенка Олег Медведєв на брифінгу у вівторок в Києві, коментуючи відповідні дані журналістського розслідування Bihus.Info (програма “Наші гроші”).

Речник президента Святослав Цеголко повідомив, що Петро Порошенко вимагає у правоохоронних органів проведення термінової перевірки інформації, викладеної в журналістській програмі “Наші гроші” для спростування або підтвердження оприлюдненого.

Він додав, що Порошенко підтримав відсторонення Олега Гладковського від виконання обов’язків першого заступника секретаря РНБО на час проведення розслідування.

Сам Гладковський звернувся до Головної військової прокуратури і в НАБУ із заявою про перевірку оприлюднених у журналістському розслідуванні Bihus.Info фактів про незаконні оборудки при закупівлях в армії.

Він категорично відкидає звинувачення, викладені в розслідуванні.

У НАБУ повідомили, що підприємства, про які йде мова в програмі “Наші гроші” про зловживання при проведенні закупівель для української армії, вже є об’єктами розслідувань Бюро.

Чи виступ Тимошенко можна назвати політтехнологією?

Лідерка “Батьківщини” назвала випадок “екстраординарним” та загалом не жалувала емоційних епітетів у своєму виступі в Раді та перед журналістами. Звісно ж, розкрадання коштів в армії країни, що воює є жахливим свавіллям. Однак тут варто звернути увагу на декілька чинників:

  • Оприлюднені тільки дві серії розслідування з чотирьох. У перших двох частинах розповідається про корупційні оборудки між сином Гладковського та іншими учасниками схеми. Роль президента у цих серіях розкрита недостатньо: вказується, що в схемі брав участь завод Порошенка та безпосередньо Гладковський, який є соратником президента. Однак конкретних діалогів та розмов, які б вказували на стовідсоткову причетність Порошенка до цих оборудок не було оприлюднено. Можливо, це станеться у наступних двох серіях. Якщо це тягне на імпічмент саме зараз, то дуже слабко. Навіть викриті у 2017 році офшорні махінації Порошенка більше заслуговували на відсторонення з посади президента;
  • Порошенко обігнав Тимошенко в рейтингах. Леді Ю опустилась на третє місце у рейтингах соціологів, але до цього довго перебувала на першому місці;

  • Справу повинні розслідувати відповідні органи. Доки триватиме слідство та буде офіційно доведена причетність Порошенка до цих корупційних схем, він може встигнути програти вибори. У такому разі імпічмент не знадобиться;

  • В Україні немає закону про імпічмент. Є стаття 111 Конституції України, за якою президент може бути відсторонений з посади за державну зраду. За відсторонення має проголосувати конституційна більшість — мінімум 300 депутатів. Зважаючи на міцну коаліцію Порошенка у Раді, навряд чи вдасться зібрати необхідну кількість голосів для імпічменту.

Виходячи з цих факторів, можна зробити висновок, що імпічмент до 31 березня Порошенку напевно не оголосять. Однак є такі ризики, якщо президент виграє на прийдешніх виборах.

Кампанія Юлії Тимошенко більшою мірою направлена на дискредитацію глави держави напередодні виборів, аніж на реальні дії щодо відсторонення Порошенка з посади.

Нагадаємо, за лютневими рейтингами Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) за коміка Володимира Зеленського готові проголосувати 26,4% виборців. Далі йдуть Петро Порошенко, який має підтримку 18% респондентів, та Юлія Тимошенко – 13,8%.

Також підкреслимо, що протягом всього 2018 року Тимошенко була впевненим лідером рейтингів, згідно з усіма соцопитуваннями, яким можна довіряти. Попри скандали, які стосувались Тимошенко та її команди й попри активні дії ключових конкурентів, вона втримувала пальму першості.

Нагадаємо, вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року.

 

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

(НЕ)РЕАЛЬНА СОЦІОЛОГІЯ. ХТО З КАНДИДАТІВ ЗБІЛЬШИТЬ СВОЇ РЕЙТИНГИ?

Вибори наближаються, рейтинги кандидатів скачуть з дня на день. Кожен соціологічний центр дає різні цифри. Деякі соціологи є знаряддям для маніпуляції в руках політичних сил. Однак, переважна більшість досліджень коливається приблизно в тих самих цифрах, де постійно фігурують 6 явних претендентів на президентську булаву. Zrada Today розбирається, чи можна вірити соціології, а також які кандидати можуть несподівано вирватись в лідери у президентських перегонах.http://zrada.today/prognozi-i-dumki/kabzmin/7-prichin-poyti-na-vybory-i-progolosovat

Читати далі “(НЕ)РЕАЛЬНА СОЦІОЛОГІЯ. ХТО З КАНДИДАТІВ ЗБІЛЬШИТЬ СВОЇ РЕЙТИНГИ?”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Зеленський відірвався від Порошенко та Тимошенко – опитування

26,9% українців, які братимуть участь у голосуванні на президентських виборах, мають намір підтримати шоумена Володимира Зеленського.

Читати далі “Зеленський відірвався від Порошенко та Тимошенко – опитування”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Шанси потрапити у парламент мають 6 партій – соціологи

Значні шанси на потрапляння до Верховної Ради на майбутніх виборах мають шість політичних сил. Серед них одна, яка ще не мала мандатів в Раді. 

Читати далі “Шанси потрапити у парламент мають 6 партій – соціологи”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!