28 серпня: Успіння Пресвятої Богородиці

Сьогодні, 28 серпня, православна церква відзначає Успіння Пресвятої Богородиці. Це одне із 12 найважливіших після Великодня свят церковного року. Йому завжди передує двотижневий Успенський піст. У народі це свято ще відоме як Перша Пречиста, повідомляє УНІАН

Значення Успіння Богородиці: історія свята

Свято Успіння Пресвятої Богородиці присвячене закінченню земного життя святої Діви Марії та її безболісному переходу до життя вічного. За християнською традицією називається успінням, а не смертю. Вважається, що Свята Марія всього лише заснула, щоб через три дні прокинутися й переселитися в небесне житло.

За церковними переказами, Матері Божій під час молитви на місці вознесіння Ісуса Христа явився архангел Гавриїл і сповістив її про близьку кончину та перехід у вічність. У вказаний день апостоли, які проповідували християнство по світу, дивовижним чином зібралися в Єрусалимі біля ложа Богородиці, аби попрощатися з Дівою Марією і здійснити її поховання. Сам Спаситель в оточенні ангелів зійшов до Богородиці, щоб забрати її душу із собою.

Духовний сенс свята

Назва свята — Успіння — відображає християнське ставлення до смерті. Смерть — не кінець людського існування, а сон: покійний на певний час залишає світ, щоб після загального воскресіння знову повернутися до життя.

Що неодмінно потрібно зробити на Успіння

На Першу Пречисту обов’язково слід сходити до церкви. У народі прийнято святити насіння та колоски пшениці із нового урожаю, щоб «Успіння-матінка» благословила труд селян і зберегла зібраний урожай від пожежі та дощу.

У храмі треба поставити свічку за всіх рідних і близьких. Також треба неодмінно помолитися за здоров’я найближчих людей, особливо — дітей. Предки вірили, що цього дня Матір Божа особливо чутливо дослухається до молитов за дітей. У Пресвятої варто попросити про захист, лікування й подякувати їй за заступництво.

Цього дня слід займатися доброчинністю: роздати милостиню, нагодувати голодних, а також надати допомогу нужденним. Найголовніше — дарувати радість іншим людям.

Свято Успіння найкраще провести у колі родини за урочистою трапезою. Прийнято, щоб на святковому столі був освячений хліб зі свіжого борошна. Іншу випічку не їли, поки не скуштували освяченого хліба. Вважається гріхом впустити шматок або навіть його крихти, а той, хто наступить на них, прирече себе на біду.

Парам, які планують одружитися, 28 серпня варто планувати весілля. Після свята Успіння Богородиці починається період сватання, тому хлопці надсилають до батьків обраниці сватів. За повір’ями, якщо батьки домовляться про весілля на Першу Пречисту, то молоді проживуть довге життя в мирі та злагоді.

Заборони дня 28 серпня На Успіння заборонено виконувати будь-яку роботу в городі або в будинку. Цього дня не слід лихословити, конфліктувати й сваритися, а також не думати про погане.

У це свято не можна брати в руки колючі та ріжучі предмети, навіть хліб прийнято ламати руками. Не можна й варити їжу, тому господині заздалегідь готували святкові страви. За повір’ями, ті, хто займаються готуванням 28 серпня, можуть стати бідними.

Молитва до Божої Матері

У день Успіння Пресвятої Богородиці можна прочитати таку молитву: Богородице Діво‚ радуйся, Благодатна Маріє, Господь з Тобою. Благословенна Ти в жонах‚ і благословен плід утроби Твоєї, бо Ти породила Спаса душ наших. Амінь.

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Сьогодні Україна святкує День будівельника

Професійне свято працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів – День будівельника – встановлений на Україні Указом Президента № 273/93 від 22 липня 1993 року і відзначається щорічно у другу неділю серпня розповідає Zrada.today.

За даними Держкомстату України, в країні налічується понад 90 тисяч суб’єктів, які працюють в сфері будівництва.

Вже традиційно святкування Дня будівельника України супроводжується концертом у Палаці «Україна» і врученням державних нагород кращим працівникам будівельної галузі.

Працівники галузі будівництва нагороджуються почесним званням «Заслужений будівельник України», «Подякою прем’єр-міністра України», нагрудним знаком «Почесний працівник будівництва та архітектури», «Почесною грамотою Міністерства регіонального розвитку та будівництва України» – адже на сьогодні завдяки будівельникам з’являються нові будинки, розвивається інфраструктура міст, їх старання відчутні кожному українцеві в повсякденному житті.

У багатьох бригадах будівельників існуть і обряд посвячення для новачків: їм пропонують їсти хліб з сіллю, що символізує «пуд солі», або потримати руку над вогнем — таким чином вони мають відчути, як «горить» робота. Якщо будівництво дуже очікуване і приємне, то через першу плиту розбивають пляшку шампанського.

Свята будівельників

День архітектора України — 7 жовтня 2019

Міжнародний день житла — 7 жовтня 2019

Всесвітній день архітектури — 7 жовтня 2019

Всі ці свята пов’язані між собою і припадають на перший понеділок жовтня. Першим в 1946 році з’явився День архітектури — в ті дні Європа активно відновлювала міста після Другої світової війни.

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Сьогодні Різдво Миколая Чудотворця: традиції та заборони

Різдво Миколая Чудотворця — одного з найшановніших у християнстві святих — відзначається 11 серпня.

Про це йдеться на УНІАН

Історія свята

На відміну від більш відомих свят — «Дня Святого Миколая» 19 грудня (день смерті Святого Миколая) та «Весняного Миколая» 22 травня (день перенесення мощей святого в італійське місто Барі), — це свято довгий час було забутим у православній традиції.

Різдва Миколая Чудотворця було запроваджено у IX столітті разом із хрещенням Київської Русі. Під час правління Катерини І І у Російській імперії свято було скасоване, після чого про нього забули аж до ХХІ століття. У 2004 році Різдво Святителя Миколая Чудотворця було відновлене православною церквою.

Традиції та прикмети на Різдво Миколая Чудотворця

У цей день прийнято відвідувати церкву, де проходять урочисті молебні на знак вшанування пам’яті Святого Миколая. За народним уявленням, Миколай Чудотворець є одним з найбільш наближених до Бога, тож молитви до нього у цей день вважаються дуже ефективними, особливо для хворих та знедолених.

Різдво Святителя Миколая Чудотворця у давнину нагадувало про наближення осені. Доволі часто вранці цього дня можна було помітити туман, який віщував гарний врожай ячменя і вівса. Відсутність заморозків цього дня пророкувала теплий початок осені, а якщо овес зеленіє вдруге за сезон, то варто очікувати багато дощів восени.

Що не можна робити на Різдво Миколая Чудотворця

Наші пращури вважали, що у цей день не можна давати в борг, а свої борги варто повернути. Як і під час інших церковних свят, на Різдво Миколая Чудотворця не можна поратися в городі та саду, шити, в’язати, займатися прибиранням або пранням. Категорично заборонено лаятися, особливо зі своїми близькими, адже цей день має бути призначено для духовного розвитку і бажано провести його у гармонії із собою та іншими людьми.

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Мусульмани святкують головне свято Курбан-байрам

У неділю, 11 серпня, мусульмани України й усього світу відзначають своє головне свято Курбан-байрам передає Укрінформ.

О 8:00 в Ісламському культурному центрі Києва (вул. Дегтярівська, 25а) почалася святкова молитва з нагоди Курбан-байраму (Ід аль-Адха) або Свята Жертвоприношення.

Подальші заходи відбудуться в парку імені Пушкіна, вони передбачають концерт, ярмарок, частування гостей, стрільбу з лука та інші спортивні змагання.

У святковий день до мечеті столичного Ісламського центру завітають близько 4 тис. мусульман, серед них – іноземці (дипломати, бізнесмени, студенти). Також верховний Муфтій України шейх Ахмед Тамім проголосить молитву за добробут та мир в нашій країні у Соборній мечеті “Ар-Рахма”, де теж очікують на 4-5 тис. вірян.

Напередодні зі святом мусульман уже привітав муфтій Духовного управління мусульман України “Умма” Саід Ісмагілов.

“Вітаємо мусульман України і всього світу, й просимо у Всевишнього Аллага миру й милости для нашої країни, зокрема для мусульман на окупованих територіях. Ми — єдина українська умма, попри те, що тимчасово окуповано Крим і Донбас. Мусульмани Криму й Донбасу — є мусульманами України, і я вірю, що незабаром ми разом святкуватимемо це велике свято з надією, нашу землю буде звільнено, і всі мусульмани України зможуть святкувати без жодних кордонів, без блокпостів, без російської військової присутності, без ув’язнених, і без закатованих”, – зазначив він.

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Сьогодні відзначається День українських миротворців

Сьогодні, 15 липня, відзначають День українських миротворців.

Про це повідомляє «Укрінформ».

Це свято встановлено постановою Верховної Ради України від 21 травня 2013 року. Саме цього дня у 1992 році з місії у Боснії розпочалася участь українських військових в операціях з підтримання миру і безпеки, які під егідою ООН, ОБСЄ, НАТО і ЄС проводяться в «гарячих точках» планети.

За ці роки понад 44 тисячі українських військовослужбовців взяли участь у міжнародних миротворчих операціях у різних регіонах планети — Косово, Боснії і Герцеговині, Анголі, Македонії, Гватемалі, Таджикистані, Афганістані, Хорватії, Кувейті, Сьєрра-Леоне, Придністров’ї, Іраку, Лівані, Ефіопії, Еритреї, Грузії, Судані, Кот-д’Івуарі, Демократичній Республіці Конго, тощо.

Попри продовження бойових дій на Сході нашої держави, Україна й надалі дотримується міжнародних зобов’язань щодо участі в миротворчих операціях ООН.

Наразі З С України беруть участь в 8 міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у 6 країнах світу та районі Аб’єй.

Крім цього Дня, 29 травня в Україні відзначається «Міжнародний день миротворців Організації Об’єднаних Націй».

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

13 липня православні відзначають Собор славних і всехвальних апостолів

13 липня, наступного дня після святкування пам’яті апостолів Петра і Павла, християни східного обряду відзначають Собор святих славних і всехвальних 12 апостолів Христових. Перші згадки про це свято зустрічаються вже у IV столітті.

Про це повідомляє blyzhchedoboga.

Собор святих славних і всехвальних 12-ти Апостолів Христових святкували віддавна. Церква, величаючи кожного з 12-ти апостолів: Петра, Андрія Первозванного, Якова Заведеєва, Іоанна Богослова, Филиппа, Варфоломія, Фому, Матфея, Якова Алфеєва, Юду, брата Господнього, Симона Зилота, Матфія — у різні пори року, з давніх часів встановила їм загальне святкування наступного дня після пам’яті славних і первоверховних апостолів Петра і Павла.

Своєю апостольською діяльністю учні Христа викликали невдоволення у чаклунів, фарисеїв та книжників — служителів язичницьких культів. Їм довелося немало пережити під час свого служіння, і більшість з апостолів закінчила життя мученицькою смертю. У кожного апостола є свій день пам’яті протягом року, коли вдячні нащадки згадують про їх великі діяння. А 13 липня шанують всіх учнів Христових.

Народні прикмети й традиції

Йде дощ — буде і мокрий сінокіс.

Два рази протягом дня дощ пішов — прикмета того, що буде багатий урожай.

Зозуля кує — літо буде довгим, і зима настане нескоро.

Листя з дерев починає опадати — скоро осінь настане.

Соловей співає — зима почнеться пізно, пише Радіо Максимум.

У народі ж, 13 липня вшановують Полупетра, або Петрового батька. В одних регіонах вважається, що назване воно так на честь батька святого апостола Петра, а в інших — самого Петра, просто свято є наполовину меншим, ніж 12 липня.

Полупетра — не таке широке і галасливе свято, як Петра і Павла, але все ж відзначалось з піснями і хороводами. І незважаючи на те що йшли сінокісна, селяни виходили на покіс, одягнувши все найкраще.

На Полупетра колись вшановували пастухів, а також тварин. Варили борщ у трьох горщиках з трьох півнів на згадку про те, що Петро тричі зраджував Христа. У цей день пастухи могли не випасувати тварин, а тому залишилося прислів’я: «На Полупетра щаслива дітвора». З Полупетром також пов’язано і багато молитов та прислів’їв присвячених тваринам. Зокрема: «Щаслива та хата, де худоби багато».

Що ж до погоди, то на Полупетра вже визначали врожай: «Якщо цього дня пройде один дощ — врожай непоганий, якщо два — добрий, а три — багатий».

За спостереженнями, якщо комарі і мошки сильно кусаються — до дощу; до нього ж і якщо бджоли літають поблизу вуликів. А ось якщо лящ після дощу висовується з води, бджоли залітають далеко в поле, це до гарної погоди і теплого вечора.

За народними прикметами, в цей день також потрібно прислухатися до зозулі: якщо вона продовжує довго кувати — то й буде літо гарне і довге.

Що не можна робити сьогодні

Не рекомендується в цей день купатися у водоймах;

Святковий обід дозволений, але бурхливі застілля з алкоголем заборонені категорично;

Не можна давати і брати що-небудь у борг;

Не потрібно ходити в ліс. Вважається, що звірі в цей час можуть поводитися агресивно;

Щоб не було поганого врожаю в майбутньому році, не можна їсти овочі та фрукти з нового врожаю.

Напередодні православні святкували день святих Первоверховних Апостолів Петра і Павла.

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Укрзалізниця призначила додаткові поїзди на свята

Укрзалізниця призначила чотири додаткових поїзди на святкові та вихідні дні, на свято День Конституції України.

Відзначається, що поїзди вирушать до Львова, Дніпро, Суми та Вінницю.

Як повідомили в прес-службі, поїзди були призначені за такими маршрутами:

Поїзд №154 / 153 Київ-Суми курсуватиме 28 і 30 червня. Відправлення о 5:49 і прибуття до Сум о 11:15. Зворотно — відправлення о 14:10, прибуття до Києва о 19:46.

Поїзд №237 Київ-Дніпро відправлятиметься 27 і 30 червня. Відправлення о 20:28 і прибуття в Дніпра о 6:12. У зворотному напрямку відправлення 10:56, прибуття о 20:06.

Поїзд №755 / 756 Київ-Львів вирушить 28 червня й 1 липня в 00:15, прибуття до Львова о 5:47. У повідомленні Львів-Київ відправиться 27 і 30 червня о 23:00, прибуде до столиці о 05:50.

Поїзд №779 / 780 Суми-Київ-Вінниця курсуватиме 28 червня та 1 липня. Відправлення о 5:35, прибуття о 13:10. У зворотному напрямку поїзд вирушить о 13:43, прибуде до Києва о 21:34.

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Журналістика – четверта влада. Свобода і безпека

День українського журналіста, 25 років поспіль святкується 6 червня. Багато хто недолюблює журналістів, вважаючи їх низькоморальними, так як роблять сенсацію на горі потерпілих… Проте коли варіанти вичерпані, а перед людиною зачинились усі двері вищих інстанцій — до кого звертаються? Телебачення, сайти, газети — ось куди пишуть та телефонують, у випадку, коли всі варіанти вже використані.

Професія журналіста вважається однією з найнебезпечніших у світі.
Журналістів вбивають на центральних вулицях і в спальних районах, в під’їздах багатоповерхівок і в ліфтах, у квартирах і на порозі офісів. Вбивають серед білого дня на очах у перехожих і під покровом темряви. Цинічні та безкарні злочини, головним свідком яких є саме місто. Найчастіше причиною смерті журналістів в Україні стають замовні вбивства. Переважна більшість цих вбивств не розкрито.

Звісна річ, велика частина злочинів проти журналістів пов’язана з їх професійною діяльністю. Найчастіше на журналістів нападають і вбивають, коли хочуть, щоб вони припинили працювати. А діяльність журналіста полягає у тому, щоб донести до населення інформацію, яка зможе змінити життя людей на краще.

Індекс свободи ЗМІ в Україні



Україна зайняла 102 місце, на одну позначку нижче в порівнянні з показником минулого року, в індексі свободи ЗМІ від міжнародної організації захисту прав людини “Репортери без кордонів”. Правозахисники вважають, що найбільшою проблемою в Україні є спостереження або перешкоджання в роботі журналістів-розслідувачів із застосуванням насильства.

Також негативно на свободу слова впливає і війна на сході України.

Найрезонансніші вбивства журналістів в Україні за роки каденції Петра Порошенка (2014-2019)

Павло Шеремет у цьому списку став 65 журналістом, який загинув за часи незалежності України, через виконання своїх професійних обов’язків, 20 липня 2016 року. Журналіста підірвали в автомобілі.



В’ячеслав Веремій.
Вночі 18 лютого 2014 року в Києві на Майдані був застрелений 35-річний репортер газети “Вести” В’ячеслав Веремій. Таксі, в якому їхав журналіст, зупинили «тітушки», Веремій спробував зафіксувати те, що відбувається на телефон. Через що, його витягли з машини та почали бити. Коли журналіст спробував вирватися, йому вистрілили в спину.



Ольга Мороз.
Головного редактора газети “Нетішинський вісник” вбили у власному будинку 15 березня 2015 року. З квартири журналістки пропав ноутбук, флешки та диски з особистими матеріалами. Як показала експертиза, Ольга Мороз померла в результаті набряку головного мозку, викликаного переломом потиличної кістки.



Олесь Бузина.
Олесь Бузина був застрелений 16 квітня 2015 р біля власного будинку по вулиці Дегтярівській п’ятьма пострілами.

Журналісти, які загинули висвітлюючи військовий конфлікт в Зоні АТО.

Усього, з початку військового конфлікту в Донбасі загинули 14 журналістів, дев’ять з них — під час виконання своїх службових обов’язків. Багато хто пішов добровольцями в армію – 5 журналістів загинули як військовослужбовці на передовій.

 

Журналісти незаконно утримувані на території, підконтрольній РФ. Це:



Роман Сущенко
. Український журналіст, якого в Росії звинувачують у шпигунстві.

Микола Семена . Український журналіст з Криму, якого, звинувачують у закликах до порушення територіальної цілісності Росії.

Журналістика – четверта влада

Не даремно у світі журналістику називають четвертою владою. ЗМІ, як ми бачимо, здатні валити політичні режими, вигравати вибори та розпалювати війни. Її влада на суспільну свідомість безмежна. В сучасну епоху інформація – це і щит, і меч. Однак, поки в світі працюють чесні журналісти, що здатні нести правду, відчувають відповідальність за свої слова та шукати істину в найзаплутаніших подіях та явищах – людство здатне розвиватися та будувати демократію, суспільні інститути та бачити перспективи для розвитку.

Zrada.Today вітає усіх колег з професійним святом і вірить світле майбутнє української журналітики!

 

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

У неділю, 12 травня, в Україні відзначають День матері

Свято встановлене згідно з Указом Президента «Про День матері» від 10 травня 1999 року і відзначається кожної другої неділі травня.

Цього дня вітають виключно матерів і вагітних жінок – майбутніх мам. Свято виникло у США. Спочатку це була ідея пацифістів – відзначати цей день як день єдності матерів у боротьбі за мир. Але подібна концепція не знайшла широкої підтримки ні в США, ні в інших країнах.

У 1907 році американка Анна Джарвіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшанування матерів у пам’ять про свою матір. Анна написала зворушливі листи до державних установ, законодавчих органів і видатним особам з пропозицією один день року присвятити вшануванню матерів. Першим визнав День матері офіційним святом штат Вірджинія у 1910 році. Через чотири роки, 1914-го, президент США Вудро Вільсон оголосив другу неділю травня національним святом на честь усіх американських матерів.

Після завершення Першої світової війни День матері почали відзначати і в деяких європейських країнах. На сьогодні День матері відзначається у 85 країнах світу.

Українці теж долучилися до святкування Дня матері, і сталося це у 1928 році, щоправда не в Україні, а в Канаді. Ініціатором став Союз українок Канади. Наступного року свято відзначалося вже й у Львові. Ініціативу канадських жінок підтримала головний редактор тижневика «Жіноча доля» Олена Кисілевська. 1929 року Союз українок зініціював впровадження цього свята на Тернопільщині. Організації «Просвіта», «Рідна школа», «Пласт», «Сокіл» організовували концерти, конференції, фестивалі по всій Східній Галичині. Відтоді День матері відзначали дуже широко.

Зі встановленням радянської влади на західноукраїнських землях свято було заборонене. Лише з 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема Союзу українок, свято матері повернулося в Україну.

Джерело Рубрика

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Соціолог: 9 травня одне з улюблених свят українців

День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні лишається одним з улюблених свят українців, хоча ставлення до нього суттєво відрізняється за регіонами України та віком.

Про це в ефірі програми Громадського “Нині вже” повідомив гендиректор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто.

За його словами, у 2013 році 40% населення називали День перемоги святом, яке найбільше поважають або яке подобається.

“Зараз – 35%, цей день продовжує залишатися одним з найповажніших”, – зазначив Паніотто.

За даними експертів, за важливістю для українців День перемоги посідає 4 місце після Великодня та Різдва, які вважають важливими понад 80% українців, Нового року (75%) та 8 березня (43%). Четверту позицію День перемоги ділить з релігійним святом Трійці.

Найбільшу підтримку День перемоги має серед людей старших за 60 років (45%), а серед людей до 39 років рівень цієї підтримки сягає лише 28%.

У західних регіонах 11% громадян визначають День перемоги як одне з найповажніших або улюблених свят, у центрі – 36%, на півдні – 49%, на сході – 55%.

На думку експерта, така  різниця у відношенні до свята пояснюється історичними умовами.

“У центрі, на півдні та сході набагато більше людей, які самі або ж їхні родичі брали участь у війні та святкували багато років День перемоги”, – зазначив соціолог.

 

Джерело – Українська правда

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!