В Україні можуть провести жіночий Євробаскет

Федерація баскетболу України подала заявку на проведення групової і фінальної стадії жіночого чемпіонату Європи 2021. Якщо ФІБА-Європа задовольнить заявку ФБУ, Україна вперше отримає можливість провести дорослий чемпіонат Європи.

Про це повідомляє прес-служба ФБУ.

Місцями проведення планують обрати Київ та Запоріжжя.

“На сьогодні у Києві та Запоріжжі є необхідна баскетбольна і транспортна інфраструктура для організації жіночого чемпіонату Європи”, – йдеться в повідомленні.

У ФБУ очікують, що організація цього турніру може по-новому відкрити нашу країну для баскетбольної Європи.

Заявку України підтримала шведська федерація баскетболу. Частину групового турніру можуть зіграти у Стокгольмі.

Згідно з форматом турніру, для проведення групової стадії достатньо двох арен, які відповідають усім вимогам ФІБА. На кожній із них будуть змагатися по 8 команд (дві групи).

В Україні таким залом може нещодавно відреставрований ПС “Юність” у Запоріжжі. Змагання фінальної стадії (починаючи із 1/4 Фіналу) мають відбуватися в одному залі, який вміщує понад 5 000 місць  такою ареною може стати Київський Палац Спорту.

Основними конкурентами України є Іспанія і Франція, які на груповій стадії хочуть залучити також Бельгію і Португалію.

Також зазначається, що Франція протягом останніх 18 років уже двічі приймала Чемпіонати Європи серед жінок, а Іспанія була господарем торішнього Чемпіонату світу.

“Україна і Швеція є новими теренами для баскетбольних змагань серед жінок”, – вважають у ФБУ.

Для подачі заявки Федерація баскетболу України залучилася підтримкою муніципальних органів управління як у Києві так і Запоріжжі, а також дев’яти міністерств, які будуть дотичні до організації змагань.

Рішення щодо проведення жіночого ЄвроБаскету-2021 буде ухвалено у червні нинішнього року.

Тільки через 5 років: Україна “розірвала” військову угоду з СНД

Кабмін України підтримав ініціативу Мінекономрозвитку припинити дію Угоди, спрямованої на зміцнення і розвиток співпраці між державами СНД у галузі стандартизації озброєння і військової техніки, повідомляє Zrada.today з посиланням на прес-службу Мінекономрозвитку.

“Мінекономрозвитку провели аналіз та дійшли висновку, що Угода не має практичної реалізації в Україні, оскільки стандартизує озброєння під ГОСТи. В Україні ж радянські ГОСТи ліквідовані на 90%, їх замінюють європейські стандарти. А ще у Конституції закріплений стратегічний курс до НАТО. Тож будемо проводити стандартизацію озброєння та військової техніки відповідно до цього курсу”, – коментує Степан Кубів рішення Уряду.

Читайте також: Путин не планирует встречу в “нормандском формате” в ближайшее время

Відповідно до рішення Уряду України, Міністерство закордонних справ України у встановленому  порядку повідомить Виконавчий комітет Співдружності Незалежних Держав про припинення для України дії Угоди та Протоколу.

Фото: Politeka

У графіку Путіна немає зустрічі в “нормандському форматі”

Президент РФ Володимир Путін заявив, що йому не відомо про нову зустріч у “нормандському форматі”, про яку заявляв лідер України Петро Порошенко.

“Мені про це нічого не відомо. З нами це ніхто не обговорював”, – сказав В.Путін журналістам після заяви за підсумками російсько-таджицьких переговорів, відповідаючи на запитання, чи планує він узяти участь у такій зустрічі.

В.Путін зазначив, що такої зустрічі в його робочому графіку немає.

Також читайте: ПОЧИНАЄМО ПІДГОТОВКУ ДО САМІТУ НОРМАНДСЬКОГО ФОРМАТУ, ДЕ ОБОВ’ЯЗКОВО БУДУТЬ ПИТАННЯ ЗВІЛЬНЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗАРУЧНИКІВ І ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ, – ПРЕЗИДЕНТ ПОРОШЕНКО

Раніше президент України П.Порошенко не виключив проведення зустрічі лідерів “нормандської четвірки” (Німеччини, Франції, України, Росії) в червні під час святкування пам’ятної дати висадки учасників антигітлерівської коаліції в Нормандії.

Джерело: Інтерфакс-Україна

Ухвалу арбітражу щодо виплати “Укрнафті” 44,4 мільйона доларів не визнає РФ

У мін’юсті РФ заявили, що російська сторона не брала участі в розгляді позову, і пообіцяли оскаржувати ухвалу арбітражу.

Росія не визнає рішення Міжнародного арбітражного суду, який зобов’язав її виплатити українській компанії “Укрнафта” компенсацію за втрачене майно в анексованому Криму у розмірі  44,4 мільйона доларів. Про це у вівторок, 16 квітня, повідомили у прес-службі міністерства юстиції РФ, передає російська інформагенція ТАСС.

“Російська Федерація не брала участі в розгляді зазначеного позову. Вона не визнає законність ухваленого рішення, у першу чергу, через відсутність в арбітражу юрисдикції на розгляд даного позову”, – повідомили у російському мін’юсті. У відомстві також додали, що РФ планує оскаржувати дане рішення. За його інформацією, російська сторона не отримала через офіційні дипломатичні канали рішення за позовом компанії “Укрнафта”, винесене 12 квітня міжнародним арбітражем.

Також читайте: ПЕРЕМОГА: ПАТ “УКРНАФТА” ВІДСУДИЛА У РОСІЇ 1.2 МЛРД. ГРН

Нагадаємо, що напередодні “Укрнафта” повідомила про рішення Міжнародного арбітражного суду від 12 квітня про стягнення з РФ на користь “Укрнафти” 44,45 мільйона доларів компенсації за експропріацію інвестицій компанії на території анексованого Криму, а також понад 3,5 мільйона доларів арбітражних витрат.

Джерело: DW.COM

Порошенко назвав катастрофою відмову від курсу на ЄС та НАТО 

Президент Петро Порошенко заявив, що курс України на НАТО та ЄС об’єднує країну, а його дискредитація стане катастрофою.

Про це він написав у своєму мікроблозі в Twitter.

“Питання НАТО та ЄС зараз – це той фактор, який об’єднує країну. І в жодному разі нам не можна дозволити це об’єднання дискредитувати. Бо якщо ми зараз повернемося з 70% підтримки українцями курсу до ЄС і НАТО до 30% – це стане катастрофою”, – підкреслив глава держави.

За результатами загальнонаціонального опитування Центру “Социс“, проведеного з 8 по 18 лютого 2019 року, 57% українців підтримують курс на ЄС. 44% опитаних підтримали ідею вступу в НАТО.

Найбільше прихильників приєднання України до ЄС  на заході країни (75,9%), і в Києві (70,9%), найменше  на півдні (42%) і сході України (31,5%). Водночас на півдні і сході найбільше противників євроінтеграції України (35% і 51,2% відповідно), найменше противників  на заході (8,3%).

У своїй передвиборчій програмі Володимир Зеленський пропонує йти в НАТО після проведення референдуму.

Нагадаємо, 7 лютого Верховна Рада 334 голосами внесла поправки до Конституції, які закріпили курс на повноправне членство в Європейському Союзі та НАТО.

МЗС України звернулася до Міжнародного трибуналу з морського права щодо звільнення військовополонених моряків

Українська сторона очікує рішення вже за лічені тижні.

Міністерство закордонних справ звернулося до Міжнародного Трибуналу з морського права щодо застосування до Росії примусових заходів для звільнення українських військовополонених моряків. Цих моряків РФ захопила минулого року в Керченській протоці, повідомив на своїй сторінці у Facebook президент України Петро Порошенко.

“Сьогодні за моїм дорученням МЗС додатково звертається до Міжнародного Трибуналу з морського права із запитом для вжиття примусових заходів до російської сторони для звільнення українських моряків”, – написав Порошенко.

За його словами, українська сторона сподівається, що за лічені тижні Трибунал зобов’яже Росію звільнити військовополонених моряків і українські кораблі, а її дії буде визнано неправомірними.

Також читайте: СБУ: ШІСТЬ ВИДІВ НАСИЛЬСТВА З БОКУ РОСІЯН ЗАЗНАЛИ УКРАЇНСЬКІ МОРЯКИ У КЕРЧЕНСЬКІЙ ЗАТОЦІ

У Міністерстві закордонних справ зазначили, що згідно з Конвенцією ООН з морського права (“UNCLOS”) військово-морські судна та їхній персонал мають абсолютний імунітет. Це означає, що іноземні держави не можуть їх арештовувати, затримувати та піддавати судочинству.

“Захоплення Росією суден України в Чорному морі, триваюче утримання суден та членів їхніх екіпажів, а також спроба кримінального переслідування 24 українських моряків грубо порушує UNCLOS”, – додали в МЗС.

У відомстві додали, що кожен додатковий день ув’язнення завдає шкоди українським морякам та є черговим посяганням на законні права України, гарантовані UNCLOS і міжнародним звичаєвим правом.

“Сьогоднішній запит про застосування тимчасових заходів спрямований на захист від серйозної та непоправної шкоди, яка буде завдана триваючим утриманням військово-морських суден України та триваючим утриманням і судовим переслідуванням її військовослужбовців”, – заявили у міністерстві.

Зазначено, що наступним кроком у провадженні стане розгляд справи ITLOS на прохання України.

У свою чергу заступниця міністра закордонних справ Олена Зеркаль зазначила, що у ситуації з українськими військовополоненими моряками, можливо отримати швидке рішення Трибуналу.

“Це новий судовий процес з використанням механізму, передбаченого статтею 290 Конвенції ООН з морського права, який дає можливість у ситуаціях, які потребують невідкладного рішення, отримати швидке рішення від постійно діючого Трибуналу з морського права у Гамбурзі. Невідкладність ситуації очевидна з огляду на намір російської влади продовжити строк тримання наших моряків під вартою в Москві”, – написала Зеркаль у Facebook.

Також читайте: УСІ ЗАХОПЛЕНІ РОСІЄЮ УКРАЇНСЬКІ МОРЯКИ НАЗВАЛИ СЕБЕ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИМИ

Нагадаємо, що більшості утримуваних в РФ військовополоненим українським морякам провели незаконну комплексну амбулаторну психолого-психіатричну експертизу. Слідче управління ФСБ Росії призначила її в порушення третьої Женевської конвенції.

У посольстві США в Україні нагадали Кремлю про незаконністьпроведення психіатричних експертиз військовополоненим українцям. І закликали до їх негайного звільнення.

Наприкінці листопада російські спецпризначенці атакували і захопили два катери та рейдовий буксир Військово-морських сил Збройних сил України, що прямували з Одеси до Маріуполя. Поранення дістали кілька моряків, у полон потрапили 24 українських військовослужбовці.

Росія на порушення норм міжнародного права не визнає захоплених українців військовополоненими, підконтрольні окупантові “суди” Сімферополя та Керчі заарештували їх за обвинуваченням у нібито “незаконному перетині кордону групою осіб”.

Підконтрольний Кремлю суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Українських моряків вивезли до Москви, у СІЗО “Лефортове”. Поранених після лікування у лікарні “Матроської тиші” також перевели до “Лефортового”.

Україна вказала на незаконність захоплення кораблів і “судів” над моряками, наголосивши на тому, що перехід у Маріуполь здійснювався згідно з нормами міжнародного права. Позицію країни поділяють західні партнери, включно з державами “Великої сімки”.

Докладніше  про виклики цивілізації з боку мілітаристських режимів Росії та Китаю читайте у матеріалі Володимира Горбуліна “Зіграти без фальшу” у тижневику “Дзеркало тижня. Україна”.

Джерело: ZN.UA

Український плавець Михайло Романчук виграв золото на міжнародному шведському турнірі

Український плавець Михайло Романчук відкрив сезон перемогою на міжнародному турнірі у Швеції Swim Open Stockholm-2019. Про це повідомив Національний олімпійський комітет України у Facebook.

Як заявляє прес-служба комітету, спортсмен встановив новий рекорд України у вільному стилі на дистанції 800 м. Переможний час українського плавця склав 7 хвилин 42 секунди 49 мілісекунд.

🇺🇦🏊‍♀️🥇Український плавець Михайло Романчук відкрив сезон перемогою на міжнародному турнірі у Швеції 🇸🇪- Swim Open…

Gepostet von НОК України та олімпійська команда/NOC of Ukraine and the Olympic Team am Dienstag, 16. April 2019

Канада провела ротацію своїх військових в Україні, – ФОТО

“Церемонія передачі командування – це офіційна подія, коли командир передає свої повноваження своєму наступнику”

В Україні розпочали виконувати свої обов’язки члени сьомої ротації канадської військової тренувальної місії UNIFIER.

“Церемонія передачі командування – це офіційна подія, коли командир передає свої повноваження своєму наступнику. Сьогодні підполковник П’єр Леру передав командування підполковнику Фредеріку Коте, і Ротація 7 офіційно приступила до роботи”, – зазначається  у повідомленні на сторінці Канадських збройних сил в Україні у Facebook.

Фото: Canadian Armed Forces in Ukraine
Фото: Canadian Armed Forces in Ukraine

 

Фото: Canadian Armed Forces in Ukraine
Фото: Canadian Armed Forces in Ukraine

Як повідомляв Укрінформ, у березні Канада оголосила про продовження на три роки військової місії UNIFIER в Україні. Таким чином, близько 200 канадських військових тренуватимуть українських колег щонайменше до березня 2022 року.

Початок місії UNIFIER було покладено наприкінці 2015 року, і з того часу через канадське навчання пройшло більше 10 тис. українських військових.

Нагадуємо, що Канада продовжить військову місію в складі 200 осіб в Україні.

Фото: Canadian Armed Forces in Ukraine

Читайте також: Інспекційний режим Росії в Керченській протоці засудили ЄС, Канада і США

 

 

Генерал-лейтенант запасу Романенко щодо російської інтервенції: “Україна фактично оточена Росією із трьох боків”

Країна-агресор наростила військовий потенціал в окупованому Криму і завела свої війська в Білорусь. Таким чином, у Москви є потенціал для атаки України і з південного сходу, і з півночі.

Так вважає колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенант запасу Ігор Романенко, повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на “Главред”.

За його словами, Росія суттєво наростила військовий потенціал у Криму, довівши його до стратегічного рівня.

“Сталося нарощування всіх сил: наземних, повітряних, морських – причому, надводних і підводних. Потенціал піднято до стратегічного рівня”, – сказав Романенко.

“До того ж, тепер російські війська заведені в Білорусь. У підсумку, якщо поглянути на карту, то можна побачити, що Україна опиняється фактично оточена Росією з трьох боків”, – додав Романенко.

За словами колишнього начальника Генштабу ЗСУ, російські війська були заведені в Білорусь у минулому році під приводом створення загальної системи ППО Росії і Білорусі.

“Потім війська частково були виведені, але там залишилося достатня кількість військ, щоб за необхідності зробити коридор. І я не думаю, що у білорусів досить сил протистояти  планам Росії. Цей коридор потрібен буде Росії для того, щоб російські війська могли зайти в Україну з півночі. До того ж, для Росії це стратегічний напрямок, тому що це найкоротша відстань до столиці України – Києва”, – попередив Романенко.

Він також нагадав, що хоч міністр оборони РФ Сергій Шойгу в 2014 році і обіцяв, що Росія поверне Україні всю військову техніку з окупованого Криму, проте ні кораблі, ні літаки так і не повернули.

“А якщо віддавали, то поламану і непридатну для подальшої експлуатації техніку, наприклад, танки без двигунів. У підсумку, те, що нам повернули, було придатне хіба що для розбирання на запчастини”, – резюмував експерт.

Джерело: Цензор.НЕТ

Як Меркель і Порошенко відповідали на запитання про Зеленського

Під час візиту Петра Порошенка до Анґели Меркель у Берлін не обійшлося без запитань журналістів про Володимира Зеленського. Що ще обговорювали канцлерка Німеччини та чинний президент України – у матеріалі DW.

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) прийняла в Берліні президента України Петра Порошенка. Зустріч у п’ятницю, 12 квітня, стала для Порошенка вже 16-м візитом до німецької столиці за час перебування на посаді глави держави. Після переговорів український президент відбув до Парижа до свого французького колеги Еммануеля Макрона, який цього ж дня зустрічався з Володимиром Зеленським.

Меркель із Зеленським, лідером першого туру президентських виборів в Україні, зустрічатися не стала. Цю обставину багато німецьких спостерігачів розцінили як можливу спробу канцлерки надати передвиборчу підтримку Порошенку, з яким глава уряду Німеччини вже звикла мати справу.

Чому Меркель не зустрілася із Зеленським?

Чому ж Анґела Меркель не запросила до Берліна Зеленського, викликавши тим самим закиди в однобічній підтримці одного з двох кандидатів в українські президенти?

Зеленського в Берліні не було, але журналісти про нього не забули

Коли таке питання Анґелі Меркель поставили на прес-конференції за підсумками переговорів з Порошенком, вона лаконічно відповіла: “Я вирішила запросити президента, з яким перебуваю в постійному контакті”. За її словами, вони постійно обмінюються думками, і під час виборів не слід переривати діалог.

Раніше цього ж дня офіційного представника канцлерки Штеффена Зайберта (Steffen Seibert) запитували, чи не виявляв сам Зеленський бажання приїхати до Меркель перед другим туром. “Ми в принципі не повідомляємо про всі прохання про зустрічі, з якими звертаються до відомства федеральної канцлерки”, – відповів Зайберт. Переговори ж із Порошенком, додав він, слід розглядати в контексті постійного діалогу між Берліном і Києвом.

На заклик у Facebook вийти на акцію протесту проти візиту Порошенка відгукнулися менше десяти осіб

Утім, сам Порошенко не забув скористатися трибуною у відомстві федеральної канцлерки, щоб, відповідаючи на питання одного з українських журналістів, назвати свого опонента на виборах “котом у мішку” і закликати українських виборців підтримати “реального, а не віртуального кандидата”. Меркель на ці слова чинного українського президента ніяк не відреагувала.

Канцлерка вимагає звільнити українських моряків

Що ж канцлерка Німеччини і президент України обговорювали на переговорах цього разу? Теми ті ж самі – анексія Росією Криму та, як заявила Меркель, “окуповані сепаратистами регіони”, а також реформи, які Україна проводить, але, додала канцлерка, “ще не перебуває на кінці шляху”.

Центральним пунктом переговорів вона назвала проблему імплементації мінських домовленостей, які, з точки зору Берліна, є єдиною можливістю знайти політичне вирішення конфлікту на Сході України.

Ситуацію, за словами Меркель, обтяжує інцидент у Керченській протоці і захоплення в полон 24 українських моряків. “Я ще раз вимагаю звільнити цих військовослужбовців і забезпечувати важливу для економічного благополуччя Маріуполя та інших міст свободу судноплавства в Азовському морі”, – звернулася канцлерка до російської влади.

В оцінці ситуації на Донбасі, щодо проблеми Криму і санкцій ЄС проти Росії думки Меркель і Порошенка збігаються. Стан політичних відносин між Берліном і Києвом український президент називає “стратегічним партнерством”, підкреслює, що без “гарантування безпеки України не може відчувати себе в безпеці і вся Європа”.

Говорячи про реформи, зволікання з якими м’яко покритикувала Меркель, Порошенко заявив, що якби не було анексії Криму та окупації регіонів на сході країни, то Україна набагато далі просунулася б на шляху реформ і підвищення рівня життя громадян.

Позиції Берліна і Києва щодо “Північного потоку-2”

Не обійшлося і без більш істотних розбіжностей у думках між Порошенком і Меркель. Так, вони по-різному оцінюють будівництво газопроводу “Північний потік-2”. Український лідер вимагає зупинити реалізацію цього проекту, пропонує німецьким фірмам замість цього участь в управлінні українською газотранспортною системою. У “Північному потоці-2” він бачить загрозу безпеці України.

Меркель же проти зупинки робіт з прокладання труб по дну Балтійського моря, а безпеку України вважає за можливе гарантувати, домігшись збереження українського газового транзиту в значних обсягах. Для цього, зазначила вона, “і ведуться переговори не просто між Росією і Україною, а за участю Європейського Союзу”. Нагадала Меркель і про те, що на зустрічах з російським президентом вона завжди говорила, що і після введення в експлуатацію “Північного потоку-2” Україна повинна залишитися транзитною країною.

Під час прес-конференції канцлерка також не стала коментувати заяви свого гостя про курс України на вступ до НАТО і приєднання до ЄС, які Порошенко називає єдиними ефективними інститутами, здатними гарантувати безпеку України, її свободу і добробут. Берлін, як відомо, не підтримує приєднання України до НАТО, а членство країни в ЄС вважає дуже віддаленою перспективою.

Автор Микита Жолквер, Наталія Мехед

Джерело: DW.COM