Чи зміниться політика санкцій ЄС щодо Росії з новою головою Єврокомісії?

Європарламент проголосував за обрання на пост голови Єврокомісії міністерки оборони Німеччини Урсули фон дер Ляєн. Вона виступає за діалог з Москвою, але “з позиції згуртованості і сили”. Подробиці – у DW.

Ухвалене два тижні тому рішення лідерів країн Євросоюзу висунути на пост голови Європейської Комісії (ЄК) міністерку оборони Німеччини Урсулу фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) стало несподіванкою. Нову голову Єврокомісії, обрану депутатами Європарламенту на цю посаду в вівторок, 16 липня, оцінюють в різних країнах по-різному. Так, уряди трьох країн Балтії одностайно вітали рішення саміту ЄС. У Латвії, Литві та Естонії фон дер Ляєн називають однозначно проєвропейською політикинею і вважають, що на посаді голови ЄК вона зможе зробити Європу сильнішою.

Для Москви ж, зазначала, приміром, газета “Комерсант”, нові обличчя на чолі ЄС виглядають неоднозначно. “Німкеня Урсула фон дер Ляєн і іспанець Жозеп Боррель, які повинні будуть очолити Єврокомісію і зовнішньополітичну службу ЄС відповідно, не раз виступали з жорсткими висловлюваннями на адресу Москви, – писало видання. – І напевно будуть наполягати на збереженні режиму санкції”.

Наслідки анексії Криму для міністра оборони ФРН

Справді, фон дер Ляєн – вірна соратниця канцлерки Німеччини Анґели Меркель (Angela Merkel) і цілковито поділяє її підхід до санкцій ЄС, запроваджених у відповідь на анексію Росією Криму та підтримку сепаратистів на сході України. Підхід цей полягає в тому, що санкції можуть скасувати, якщо будуть усунуті причини їхнього запровадження. На посаді голови ЄК фон дер Ляєн, швидше за все, буде і далі дотримуватися такої ж позиції.

Слід нагадати, що міністерство оборони Німеччини вона очолила в грудні 2013 року, тобто за кілька місяців до анексії Криму, що призвела до різкого охолодження відносин між Росією й країнами НАТО, а згодом – до необхідності кардинально перебудовувати оборонну політику ФРН. Власне, саме цим фон дер Ляєн і займалася всі останні п’ять з половиною років.

“Для Росії це один з найгірших кандидатів. Це жорстка, і навіть, можна сказати, проамериканська політикиня. Жодних спроб зблизитися з Росією вона як політикиня раніше не робила. І напевно буде і далі жорстко наполягати на збереженні режиму санкцій”. Так в інтерв’ю газеті “Комерсант” номінацію фон дер Ляєн на пост голови ЄК коментував заступник директора Інституту Європи РАН Владислав Бєлов.

Насторожило це кадрове рішення і голову комітету Ради Федерації Росії з міжнародних справ Костянтина Косачова. Він кілька разів слухав виступи фон дер Ляєн на Мюнхенській конференції з безпеки і дійшов висновку, що вона, цитує Косачова агентство “Інтерфакс”, – “абсолютна євроатлантистка”, для якої “НАТО, союзницькі відносини США й Німеччини – священна корова”.

Фон дер Ляєн критикує Кремль

До політики російського президента Володимира Путіна вона ставиться однозначно критично і неодноразово публічно заявляла про це. На відміну від деяких своїх колег по уряду ФРН, фон дер Ляєн часто вживала слово “агресія”, коли говорила про дії Москви щодо України. Вона вимагала звільнити українських моряків, захоплених в результаті інциденту в Керченській протоці, і повернути Україні заарештовані судна.

У неї не викликає також жодних сумнівів, що Договір про ракети середньої і меншої дальності порушила саме Росія. Будучи міністеркою оборони, фон дер Ляєн вимагала від Москви повернутися до його дотримання і говорила про необхідність дати “розумну і зважену” відповідь на можливе розміщення нових російських ракет в Європі.

Ця відповідь, за її словами, не має бути такою, як в 70-і та 80-і роки ХХ століття, коли радянським ракетам середньої дальності були протиставлені в Європі американські “Першинги”. Тепер, вважає фон дер Ляєн, слід враховувати гібридні форми протистояння і можливість підривних дій в кіберпросторі. “Нам потрібні нові відповіді, нові рішення”, – наголошувала вона. Утім, і повторного розміщення нових американських ракет в Європі вона не виключає, як це зробив соціал-демократичний міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас (Heiko Maas).

“Без ілюзій щодо Росії”

Фон дер Ляєн переконана, що агресивна зовнішня політика Росії в Європі є загрозою не тільки для України, але й для країн Балтії. Будучи міністеркою оборони ФРН, вона часто бувала в цих державах і незмінно запевняла в тому, що Німеччина завжди буде їхнім надійним союзником по НАТО і в біді не залишить.

Вона з розумінням ставиться до занепокоєння східних європейців, що посилилося після анексії Криму, багато в чому його поділяє, і тому активно сприяла ухваленню заходів, спрямованих на підвищення почуття безпеки в країнах Балтії і Польщі. У липні 2016 року в НАТО вирішили відправити в ці країни спеціальні контингенти військовослужбовців. У Литві, зокрема, перебувають близько 500 солдатів Бундесверу.

“Ми добре знаємо німецьку міністерку оборони, вона зробила дуже великий внесок у відправку в Литву батальйону під командуванням Німеччини”, – заявила президентка Литви Даля Грібаускайте, котра скоро залишить свій пост, коментуючи номінацію фон дер Ляєн на посаду голови Єврокомісії. “Я думаю, у неї немає жодних ілюзій щодо Росії”, – підтвердив литовський міністр охорони краю (оборони) Раймундас Каробліс.

За жорсткий курс щодо Москви

Експертка берлінського Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень (ZOiS) Надя Дуглас (Nadja Douglas) в інтерв’ю DW охарактеризувала Урсулу фон дер Ляєн як переконану прихильницю тісних трансатлантичних відносин і зміцнення блоку НАТО, який вона вважає не тільки військовим, а й політичним союзом.

“Можна припустити, що на посаді голови Єврокомісії вона буде проводити щодо Росії більш жорсткий курс, ніж це робив Жан-Клод Юнкер, – вказала Дуглас, – який скептично ставився до розширення санкцій проти Росії”. За більш жорсткий підхід до Москви фон дер Ляєн виступала і раніше. Влітку минулого року, наприклад, після зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним в Гельсінкі вона критикувала президента США за відсутність жодного плану дій щодо Росії.

Тоді в інтерв’ю тижневику Der Spiegel міністерка заявила, що Путін намагається своєю роллю глобального гравця відвернути увагу від економічних проблем країни, а ось чого хоче президент США, зовсім незрозуміло. У будь-якому разі, сказала фон дер Ляєн, блок НАТО повинен і далі займати щодо Росії чітку й критичну позицію. “Ми хотіли б поліпшення відносин з Москвою, але зараз м’яч лежить на половині поля Кремля”, – додала вона.

А навесні минулого року в інтерв’ю газеті Bild Урсула фон дер Ляєн закликала “бути готовим до діалогу з Москвою з позиції згуртованості і сили”. Президент Путін, за її словами, слабкість не поважає, а “спроби втертися йому довіру і поступливість не зроблять його більш дружелюбним”.

ЄС на шляху до оборонного союзу

Відповіддю на геополітичну гру Кремля, з її точки зору, повинно стати зміцнення не тільки трансатлантичної солідарності, а й європейської опори НАТО. Фон дер Ляєн виступає за підвищення оборонних витрат європейських членів Альянсу, за розширення співпраці країн ЄС у військовій сфері, за перетворення його в оборонний союз, за ​​рух в напрямку створення європейської армії. Багато що в цій галузі вже зроблено за активної участі фон дер Ляєн на посту очільниці міністерства оборони Німеччини.

“Тим самим з’являються нові, спільні європейські ресурси, які прямо і безпосередньо відповідають і інтересам НАТО, – говорила фон дер Ляєн минулої зими на Мюнхенській конференції з безпеки. – Ці ресурси дозволяють нам, європейцям, діяти в кризових ситуаціях, що також є трансатлантичним перерозподілом тягаря”.

На посаді голови Єврокомісії вона матиме ще більше можливостей для поглиблення військової інтеграції в Європейському Союзі й розширення його зв’язків з НАТО.

Автор Микита Жолквер

Джерело: DW.COM

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Коментар: Розподіл посад в Євросоюзі – усе вирішилося за лаштунками

Висунення німкені Урсули фон дер Ляєн на посаду голови Єврокомісії є перемогою для канцлерки Німеччини Анґели Меркель, але ударом для Європарламенту, вважає Барбара Везель.

Це була неочікувана перемога для Анґели Меркель (Angela Merkel). Жоден німець за останні приблизно 50 років не очолював Єврокомісію, й у разі затвердження Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) стане також першою в історії жінкою на цій посаді. Якби німецька канцлерка намагалася проштовхунути цю кандидатуру, це в неї навряд чи би вийшло. Але це кадрове рішення було породжене безвихіддю, коли всі інші варіанти відпали, й глави урядів країн ЄС урешті-решт змогли знайти хоч одну прийнятну для всіх кандидатку. На допомогу Меркель прийшов президент Франції Еммануель Макрон, який запропонував кандидатуру фон дер Ляєн. А от хто програв, так це Європарламент з його провідними кандидатами від партій, які здобули найбільше голосів на виборах 26 травня.

Розкол у ЄС поглибився

Чого справді бракувало на цьому саміті, так це духу компромісу – і передусім з боку країн Вишеградської групи (Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія). Вони подавали більше голосу, ніж будь-коли раніше, і робили все, щоб позбавити топкандидата європейських соціал-демократів Франса Тіммерманса шансів обійняти посаду голови Єврокомісії. Опікуючись у нинішньому складі Єврокомісії питанням верховенства права, він не заплющував очі на порушення в цих країнах, і це йому не пробачили націоналісти в Будапешті та Варшаві. Їх підтримав популістський уряд Італії. Цей новий союз ще принесе ЄС чимало проблем.

Тепер можна лише скреготіти зубами через те, що справжній демократ Тіммеманс зазнав поразки через опір Віктора Орбана та польської урядової партії “Право і справедливість”. Але Меркель дала зрозуміти, що глави урядів не хотіли нав’язувати жодне рішення великим країнам-членам. Адже теоретично голосів для цього мало би якраз вистачити.

Тривалі дискусії на Європейській Раді дозволяють припустити розвиток подій у наступні роки: буде багато суперечок та незгоди. Деякі східноєвропейські країни хочуть докорінно іншої політики. Вони виступають проти моделі ліберальної демократії як спільного фундаменту та проти подальшого зближення країн ЄС. І тепер таких опозиціонерів зібралося достатньо, щоб на постійній основі торпедувати та ставити під питання рішення Євросоюзу.

Залаштункове рішення

Але відповідальність за поразку Манфреда Вебера (Manfred Weber), який, власне, від початку був топкандидатом Європейської народної партії (ЄНП) на виборах, несе французький президент Еммануель Макрон. Він іще давно прямо натякав на те, що німецькому політику, мовляв, бракує досвіду. Макрон намагався покінчити з 50-річним домінуванням в Єврокомісії консерваторів з ЄНП, і йому вдалося навіть перетягнути на свій бік Іспанію та скандинавські країни. Врешті-решт, план Макрона теж провалився, але він був готовим до компромісу та прийняв кандидатуру міністерки оборони ФРН, яка так само, як і Манфред Вебер, представляє ЄНП.

А ось третю кандидатку – представницю лібералів, данку Маргрете Вестагер – позбавив шансів опір з боку Італії. Єврокомісарка з питань конкуренції та італійський уряд раніше не порозумілися щодо банківської сфери. Позиція Рима продемонструвала, що боротьба за керівні посади в Брюсселі дозволяє також звести старі рахунки. Це знищило останні шанси, аби бодай хтось із топкандидатів партій міг обійняти посаду голови Єврокомісії.

Вибір кандидатів

Весь цей спектакль був справжньою катастрофою для Європарламенту, який хотів зробити обрання голови Єврокомісії більш демократичним та зрозумілим для громадян. Нехай пропонована нині схема і не досконала, адже люди на виборах до Європарламенту голосують за кандидатів від своєї країни й часто небагато знають про топкандидата, якщо він з іншої. Але це принаймні міг би бути перший крок.

Меркель намагалася врятувати ситуацію та спочатку підтримала соціал-демократів. Але після того, як всі провідні кандидати не змогли заручитися підтримкою, залишалося тільки одне рішення – кандидат, якого ніхто не очікував. Проблемою є інституційна слабкість Європарламенту у випадку обрання голови Єврокомісії, найвпливовішої посади в ЄС. Уряди країн-членів висувають кандидата чи кандидатку, а потім депутати його або її затверджують. Отже, потрібна згода обох сторін.

З цього фіаско варто винести такий урок: обирати провідного кандидата треба дуже уважно. Манфред Вебер був слабким кандидатом, йому бракувало досвіду урядування. Європейська народна партія повинна була запропонувати іншу особу. Але Вебера все одно вибрали завдяки фракційній дисципліні та старим альянсам.

Цього не достатньо. Партії повинні думати, які кандидати можуть забезпечити більшість, як всередині політичної сили, так і серед урядів країн-членів ЄС. Вони натомість не змогли зібрати більшість за своїх кандидатів навіть у своїх лавах. Тому партії теж винні в цьому провалі, який знову на роки відсуває демократизацію європейської політики.

Автор Барбара Везель

Джерело: DW.COM

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Три європейські країни домовилися створити винищувач

Три європейські країни домовилися про спільне створення новітнього винищувача. Перше  випробування нового бойового літака відбудеться у 2026 році.  Про це розповідає Zrada.today з посиланням на DW.COM.

Видання повідомляє, що Німеччина, Франція та Іспанія домовилися створити  спільний європейський винищувач нового покоління. Відповідну рамкову угоду підписали в понеділок, 17 червня, на полях авіасалону в Ле Бурже в присутності французького президента Еммануеля Макрона, повідомляє агенція AFP. Підпис під документом поставили міністерки оборони трьох країн Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen), Флоранс Парлі та Маргарита Роблес.  Таким чином, Іспанія приєдналася до проєкту, який в 2017 році ініціювали ФРН та Франція.

Перша модель майбутнього винищувача була представлена на авіасалоні. У проєкті новому головну роль відіграватимуть  компанії Airbus та Dassault Aviation. Система бойових літаків під назвою Future Combat Air System (FCAS) має до 2040 року замінити старі літаки Tornado і Eurofighter Бундесверу, а також винищувачі Rafale французьких ВПС.

Як повідомляється перший випробувальний політ заплановано здійснити у 2026 році. Окрім винищувачів, також мають бути розроблені дрони. Плани щодо створення нового винищувача обговорювалися вже кілька років.

Французький та німецький уряди планують інвестувати в проєкт нового бойового літака до 2025 року чотири мільярди євро, Франція внесе 2,5 мільярда євро, повідомляє агенція Reuters.

Представники Лівої партії Німеччині критикують проєкт створення винищувача. Ліві вважають, що цей проект занадто дорогий. Проти нього виступає також і екологічна організація Greenpeace.

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Бундестаг розслідує скандал у міністерстві оборони ФРН

Комітет Бундестагу з питань оборони вивчить закиди на адресу міністерства оборони ФРН щодо порушень при укладенні договорів про консультативні послуги.

Читати далі “Бундестаг розслідує скандал у міністерстві оборони ФРН”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Створити агентство з розвитку кіберзброї планує уряд ФРН, – Spiegel

За ініціативою міністерств оборони та внутрішніх справ німецький уряд має намір заснувати держагентство з розвитку кіберзброї, повідомляє тижневик Der Spiegel.

Читати далі “Створити агентство з розвитку кіберзброї планує уряд ФРН, – Spiegel”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Збільшити фінансування Збройних сил на 25 млн євро попросила міністерка оборони Німеччини

Міністерка оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн попросила збільшити фінансування Збройних сил на 25 мільйонів євро до 2022 року.

Читати далі “Збільшити фінансування Збройних сил на 25 млн євро попросила міністерка оборони Німеччини”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

“Путін вже давно не є партнером”, – сказала Міністр оборони Німеччини

Урсула фон дер Ляєн прямо не говорить про “путінські” війни. Навпаки, вона застерегла від окреслення останніх нападів РФ на Захід словом “війна”

Читати далі ““Путін вже давно не є партнером”, – сказала Міністр оборони Німеччини”

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!