ВРУ назначает дату инаугурации Зеленского

В четверг, 16 мая, Верховная Рада может назначить дату инаугурации новоизбранного президента Владимира Зеленского.

Верховная Рада Украины намерена на пленарном заседании в четверг проголосовать за назначение даты приведения к присяге новоизбранного президента Украины Владимира Зеленского.

Согласно повестке дня заседания, опубликованной на сайте парламента, народные депутаты на утреннем заседании рассмотрят 7 проектов постановлений о назначении инаугурации.

Перед этим вопросом Рада завершит рассмотрение законопроекта (№5395-д) относительно деятельности Государственного бюро расследований, к которому приступили на заседании в среду.

После назначения даты инаугурации президента народные депутаты перейдут к проектам законов, касающимся реформы парламента.

Из ключевых парламентских фракций в поддержку этой даты ранее однозначно высказались Самопомич и Батькивщина. За “скорейшее” проведение церемонии инаугурации выступил и Оппозиционный блок.

В случае, если в Раде не найдется достаточного количества голосов для утверждения даты инаугурации Зеленского, определить ее имеет право председатель парламента Парубий.

Распустить Раду и назначить досрочные парламентские выборы новоизбранный президент сможет не позже чем за полгода до даты очередных выборов – то есть если он получит полномочия не позже 27 мая.

31 марта 2019 года в Украине состоялись очередные выборы президента Украины. Всего для участия в голосования свои кандидатуры подали 44 человека. Вместе с тем, пятеро из них, в установленный законом срок отозвали свои кандидатуры и украинцы выбирали среди 39 кандидатов. По результатам голосования никто из кандидатов не набрал более 50% голосов. После подсчета голосов Центризбирком объявил о проведении повторного голосования. Во второй тур выборов вышли Владимир Зеленский и Петр Порошенко – именно за этих кандидатов проголосовало большинство украинцев.

Второй тур выборов состоялся 21 апреля. По результатам голосования победу на выборах одержал Зеленский, за которого проголосовали 13 541 530 украинцев (73,22%), тогда как за Порошенко свои голоса отдали 4 544 320 избирателей (24,45%).

Тільки цікаве та важливе потрапляє до нас в Telegram. Підписуйтесь!

Источник: Телеграф

Ви маєте припинити політичні судоми кульгавої качки – Зеленський

Обраний президентом України Володимир Зеленський звернувся до Верховної Ради з закликом на найближчому пленарному засіданні призначити дату його інавгурації на 19 травня.

“Я звертаюся до Верховної Ради: на найближчому засіданні ви маєте призначити дату інавгурації на 19 травня. Цього вимагаю не я, цього вимагає народ України, в інтересах якого ви присягали діяти”, – йдеться у відеозверненні В.Зеленського, оприлюдненому в п’ятницю.

За його словами, парламентарії наразі “діють виключно у своїх інтересах, бояться розпуску Ради та затягують призначення дати інавгурації”.

“Шановні депутати, сподіваюся, що за три тижні, поки ви відпочивали, ви не забули слова депутатської присяги: виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників… Країна потребує нормальної роботи всіх установ”, – сказав В.Зеленський.

 

Як повідомлялося, у ВР зареєстровано вже п’ять проектів постанов про проведення інавгурації обраного президентом України В.Зеленського.

Позафракційні народні депутати Сергій Міщенко і Віктор Балога подали проекти постанов (№10270 і №10270-1), в яких запропонували провести інавгурацію обраного президентом України Володимира Зеленського 19 травня. Пізніше позафракційний народний депутат Віталій Купрій зареєстрував проект постанови про проведення урочистого засідання Верховної Ради, присвяченого складенню присяги В.Зеленським, 20 травня.

Після цього народний депутат України фракції “Блок Петра Порошенка” вніс проект постанови №10270-3, який передбачає проведення інавгурації у два етапи: офіційний у залі засідань ВР 19 травня згідно з регламентом парламенту, а також другий – на НСК “Олімпійський” 3 червня “для забезпечення участі громадськості та запрошених гостей іноземних держав”, під час якого новообраний президент повинен повторно проголосити присягу українському народу та інавгураційну промову.

У п’ятницю народний депутат України фракції “Блок Петра Порошенкв” Олександр Сугоняко вніс до Верховної Ради проект постанови №10270-4 про проведення інавгурації новообраного президента України в суботу, 1 червня.

 

Джерело – interfax

Денісова розповіла, які законопроекти, що стосуються прав людини підтримала погоджувальна рада ВРУ

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук повідомила про свою участь у погоджувальній раді ВРУ. Денісова розповіла, що цього пленарного тижня пропонується внести 54 законопроекти, які стосуються прав людини.

Читати далі “Денісова розповіла, які законопроекти, що стосуються прав людини підтримала погоджувальна рада ВРУ”

Денісова закликала омбудсмена Росії Тетяну Москалькову посприяти негайному вирішенню питання стосовно обміну 25 громадян України на 25 громадян РФ

Про це Людмила Денісова написала на своїй сторінці в Facebook.

“Зауважила, що упродовж тривалого часу я неодноразово зверталася до пані Москалькової з проханням надати мені дозвіл, як Уповноваженому ВРУ з прав людини, на здійснення відвідування затриманих моряків. Мене поінформували, що прийняття рішення стосовно мого відвідування поранених належить до компетенції Федеральної служби безпеки Росії та Федеральної служби виконання покарань Росії”, – йдеться у повідомленні.

Також, як підкреслює омбудсмен, російська сторона допустила до українських моряків Карпачову, яка не уповноважена представляти інтереси України у відносинах у сфері захисту прав людини між нашими державами.

При цьому Денісова підтвердила готовність української сторони забезпечити безперешкодний доступ до установ, що перебувають у віданні Державної кримінально-виконавчої служби України, для відвідання Москальковою затриманих громадян РФ за умови її синхронного доступу до ув’язнених громадян України в Росії та на Кримському півострові.

“Закликала сприяти негайному вирішенню питання стосовно обміну 25 громадян України на 25 громадян РФ. Ми готові провести обмін у найкоротший термін”, – наголосила уповноважений.

Раніше уповноважений Верховною Радою України з прав людини Людмила Денісова звернулася до уповноваженого з прав людини в РФ Тетяни Москалькової з питання синхронного допуску незалежних лікарів до Кирила Вишинського та 

Джерело: Прямий

19 лютого ВРУ затвердила державний герб

Цього дня 27 років тому Верховна Рада України затвердила зображення золотого тризуба на синьому полі як Малий державний герб. Історія використання тризуба на нинішніх українських землях вимірюється тисячоліттями.

На території сучасної України тризуб відомий від ІІІ тисячоліття до нашої ери як культовий символ арійських племен Нижнього Подніпров’я. У перших століттях нашої ери тризубець був іменним знаком правителів Боспорського царства у Північному Причорномор’ї та Приазов’ї. Як власний геральдичний знак тризуб використовували князі з династії Рюриковичів: Святослав Ігоревич, Володимир Великий, Святополк Окаянний, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах та королева Франції Анна Ярославна.

Тризуб зображували на монетах і печатках, на цеглі та кам’яних блоках, з яких будували палаци та церкви, на посуді, перснях, медальйонах, зброї і на сторінках рукописів, він використовувався в українському фольклорі та церковній геральдиці. Золотий тризуб на синьому тлі був елементом державного герба Української Народної Республіки, Гетьманату Павла Скоропадського та соборної Української держави після об’єднання Наддніпрянщини і Галичини
Тризуб був емблемою Чорноморського флоту, Української Галицької Армії, Української Повстанської Армії та Організації Українських Націоналістів. У Радянському Союзі влада суворо переслідувала використання тризуба і самі згадки про нього.

19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила золотий тризуб на синьому щиті як Малий державний герб.

Джерело: Радіо Свобода

Закон про середню освіту найближчим часом подадуть на голосування

Уряд в найближчий час подасть у Верховну раду України Закон “Про повну загальну середню освіту”. Про це сьогодні розповіла Міністр освіти і науки Лілія Гриневич в межах робочої поїздки на Сумщину, повідомляє УНН.

“Ми дуже хотіли б цей закон цьогоріч прийняти, але наше завдання –  мінімум – ухвалити його в першому читанні. Таким чином, який би не був наступний парламент, він муситиме працювати із закладеними в цей закон ідеями Нової української школи. Наше завдання, завдання освітян – захистити реформу”, – наголосила Гриневич.

Цей законопроект передбачає деталізацію механізмів забезпечення якості шкільної освіти – процедури шкільного аудиту, запровадження педагогічної інтернатури для молодих вчителів, Завдяки йому можливе врегулювання окремих питаннь інклюзивної освіти, наприклад, можливості батьків супроводжувати дітей з особливими освітніми потребами під час уроків.

“Нова українська школа – реформа нових можливостей для наших дітей, вчителів та батьків, реалізацію її основ забезпечив Закон “Про освіту”, однак деталізувати механізми має закон “Про повну загальну середню освіту”, проект якого ми найближчими тижнями подамо у Верховну Раду через Кабмін”, – зазначила Лілія Гриневич.

Читайте також: Европейский парламент будет поддерживать реформы в Украине и до, и после выборов