Тіло, яке пожертвували науці, віддали для випробувань бомби

Американець Джим Стауффер пожертвував тіло матері місцевому науковому центру для проведення досліджень і був шокований, коли дізнався — тіло покійної використовували для тестування вибухових речовин.

Так що ж відбувається з тілом, коли його жертвують для науки?

Минулого тижня стали відомі подробиці судового позову щодо Центру вивчення біологічних ресурсів в Арізоні, де у 2014 році в ході обшуку агенти ФБР виявили останки сотень частин людських тіл.

Центр був закритий, і в його відношенні ведеться розслідування за звинуваченням у продажі частин тіла без згоди пожертвувавших їх людей.

Згідно з судовими документами, родичі померлих людей, які вирішили віддати їх тіла для наукових і медичних досліджень, вважали, що рештки їх близьких будуть використані за призначенням.

Джим Стауффер став одним з позивачів. В інтерв’ю радіостанції ABC 15 він розповів, що не сумнівався, що тіло його матері буде використано для вивчення хвороби Альцгеймера, якою вона хворіла. Згодом він дізнався, що військові на її останках перевіряли дію бомби.

Чому в США система добровільної передачі тіл погано регулюється

У США донорство органів перебуває під контролем міністерства охорони здоров’я і соціальних служб, але система добровільної передачі тіл для науки ніяк не регулюється.

Купівля та продаж тіл є кримінальним злочином, але дозволяється стягувати “розумну” плату за “передачу” останків, що містить в собі вивіз, транспортування до місця зберігання або знищення.

Немає чіткого визначення “розумності” оплати таких послуг. Наукові центри, як правило, виробляють власні правила.

Також відсутня щорічна офіційна статистика — як в країні, так і у світі — з обліку тіл, що передаються для наукових досліджень.

Імовірно, тисячі американців заповідають свої останки для потреб освіти і досліджень, вважаючи, що жертвують собою на благо, а тіла будуть використані для науки.

Центри при університетах, які приймають тіла померлих, як правило, передають їх для навчання студентів медичних факультетів. Деякі з них, наприклад Каліфорнійський університет, намагаються зробити свої програми максимально прозорими.

А деякі, поміж яких дослідний центр антропології при університеті Теннессі, який отримав неофіційну назву “ферма тіл”, займаються вивченням конкретних процесів, наприклад, криміналісти дізнаються, як розкладаються останки

Співробітник Каліфорнійського університету Бренді Шмітт розповіла Бі-бі-сі, що доля добровільно переданого тіла залежить від того, в якій воно потрапляє центр.

“Якщо ви хочете пожертвувати тіло для науки і досліджень, вам потрібно з’ясувати, чим конкретно займається організація, якій ви хочете передати останки, будь то науковий інститут, державний анатомічний центр, приватна компанія і т.д. Вам потрібно з’ясувати, як буде використане тіло”, – сказала вона.

За словами Шмітт, нинішнє американське законодавство в недостатній мірі захищає донорів і людей, що займаються медичними дослідженнями.

Єдиний закон про дарування органів було складено комісією за єдиним правовим регулюванням, але кожен штат має право вносити в нього свої зміни.

“Він регулює, як і хто може оформляти, вносити поправки і відкликати документи про дарування органів, а також загальне призначення використання пожертви. Наприклад, для трансплантації, освіти або клінічних досліджень.

Але в ньому не прописані такі елементи, як розкриття інформації, конкретні деталі використання, переміщення, відстеження, нюанси прийняття рішення про утилізацію тіла і схема отримання прибутку “, – пояснює Шмітт.

За її словами, давно пора внести необхідні зміни в регулювання цього процесу.

“Відсутність конкретних елементів регулювання і варіативність норм привели до нинішньої ситуації, коли тіла донорів використовують не за призначенням або не враховується бажання сім’ї зробити щось корисне, пожертвувавши тіло родича”, – сказала вона.

Крім єдиного закону про дарування органів існують інші правила про те, як потрібно поводитися з останками. Такий звід правил, наприклад, є в американської асоціації фахівців з анатомії.

У ньому йдеться: “У програмах добровільної передачі тіл повинно бути чітко прописано, як саме буде використаний труп”.

Організації, що працюють в цій індустрії, можуть (але не зобов’язані) отримати акредитацію, як це, наприклад, зробила Американська асоціація банків тканин.

Центр вивчення біологічних ресурсів в Арізоні, імовірно, чи не був акредитований і був комерційною організацією. Він пропонував безкоштовну доставку тіл і безкоштовну кремацію, залучаючи тим самим малозабезпечених.

Власник центру Стівен Гор визнав себе винним у 2015 році та отримав умовний термін. Кілька сімей подали в суд на нього і на його компанію зі звинуваченням в неправильному поводженні з тілами померлих і невиконанні зобов’язань, обговорених в заяві про висловлення згоди.

“Люди, які розглядають можливість добровільної передачі тіла [родича], можуть виявитися в незахищеному становищі, і неправильно використовувати для власної вигоди їх утиск або прагнення зробити щось хороше”, – сказала Шмітт.

Яка ситуація в інших країнах

В Англії, Уельсі та Північній Ірландії харчування Ліцензування та Перевірки ОРГАНІЗАЦІЙ, Яким добровільно передаються тіла, займається асоціація по питанню пересадки людських органів.

У Британії таких центрів 19. Як правило, ці центри знаходять в інтернеті або за рекомендацією лікаря, адвоката або місцевих органів влади.

В інших країнах на рішення віддати тіло для медичних досліджень можуть впливати релігійні переконання. Наприклад, в деяких африканських країнах навіть пересадка органів, суперечить релігійним постулатам.


Лікарня Aspetar
Фото: ASPETAR

У Катарі вже 12 років працює лікарня, куди з інших країн привозять частини тіл для досліджень.

Лікарня Aspetar створила програму для випускників медичних ВНЗ зі всього світу. Учасники програми отримують можливість працювати зі справжніми частинами тіл людей, а не з бутафорією.

Процес отримання частин тіл пов’язаний з бюрократичними формальностями — в процес залучені шість міністерств. Більшість частин тіл (в основному плечі, коліна, гомілковостопні суглоби і тулуба) імпортуються з США.

Вічний труп

Хоча жахливі подробиці того, що відбувалося в центрі вивчення біологічних ресурсів в Арізоні, привернули увагу ЗМІ і громадськості до індустрії добровільної передачі тіл, сама по собі ця практика вважається дуже важливою для розуміння людського тіла.

Як найбільш яскравий приклад можна навести історію Сьюзан Поттер. У 2015 році вона дала згоду на добровільну передачу свого тіла Віку Спітцеру з університету Колорадо для проекту Visible Human Project, мета якого — перетворення людських трупів у віртуальні моделі.

Тіло Сьюзан заморозили та розділили на 27 тис. пластин товщиною не більше волосини. Кожна з них потім була сфотографована, і в підсумку жінка перетворилася в безсмертну версію себе, оскільки отримані знімки були об’єднані й в результаті вийшов повний тривимірний образ її тіла.

Джерело: Російська служба BBC

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Коментарі

Реклама


загрузка...
Loading...

Реклама