Тотальна дерусифікація: що змінить мовний закон?

У четвер, 25 квітня у Верховній Раді, скоріш за все, ухвалять закон “про функціонування державної мови”. Деякі проросійські політики та ЗМІ “глибоко занепокоєні” цією ініціативою, всіляко намагаються сіяти паніку серед російськомовного населення, називаючи це обмеженням прав громадян та “тотальною українізацією”. Zrada Today розібралась, що зміниться після набуття законом чинності.

Що представляє собою закон “про мову”?

Найголовніше – йдеться не про примусову “тотальну українізацію”, а про те, що саме українська мова є державною.

Це нагадування, що спілкуватись у державі її державною мовою – це не утиск, це – нормально. ЗМІ та сайти можуть видаватись кількома мовами. Але у першу чергу – державною мовою.

У кожному місці розповсюдження друкованих ЗМІ україномовних газет та журналів має бути не менше 50% назв друкованих ЗМІ. Можна видавати газету чи журнал у двох чи більше мовних версіях, одна з яких має бути державною мовою.

Znalezione obrazy dla zapytania мовний закон

Сайти за замовчуванням спочатку завантажуються українською, але можуть мати також інші версії. При цьому українська версія має бути за обсягом не меншою за версію іншою мовою.

Видавець має видавати українською не менше 50% від усіх виданих ним упродовж року книжкових видань. Якщо клієнт закладу просить спілкуватись із ним українською – це прохання має бути виконане.

Якщо клієнт просить обслуговувати його іншою мовою, яка є прийнятною для обох сторін – це прохання має бути виконане.

Все це – не поширюється на мову приватного спілкування та релігійних обрядів.

Так, звісно, роль української мови посилиться, але це нормально в державі   під назвою Україна. Цей закон радше можна назвати не “тотальною українізацією”, а “тотальною дерусифікацією”. Нагадаємо, що на початку минулого століття Харків був суцільно україномовним. Однак планомірне знищення української мови Російською Імперією та СРСР перетворило це місто, й загалом східну та піведнну Україну, в російськомовний анклав.

Мовний закон є “відновленням історичної справедливості”. Так, до речі, люблять говорити в Росії. Особливо стосовно окупованого Криму.

Утиск нацменшин

Дехто розповідає, що даний законопроект утискає права національних меншин. Це стало, наприклад, причиною погіршення стосунків України та Угорщини, яка заявила, що “мовний закон” утискає права угорських національних меншин на Закарпатті.

Насправді, закон не обмежує права нацменшин у спілкуванні їх рідною мовою. Однак зобов’язує громадянина України знати державну мову.

Стаття 10 закону встановлює, що “українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України”.

Ніхто не заборонить нацменшинам використовувати рідну мову, але знання української полегшить їх побут в Україні. Зокрема, для жителів того ж Закарпаття, які часто не можуть скласти іспит ЗНО з української мови, а відповідно продовжувати навчання у вишах та розвиватись.

Чи будуть штрафувати?

За те, що ви розмовляєте російською або іншою мовою гуляючи парком не будуть штрафувати. Але в документі все ж таки прописані штрафи.

Прикладом, спроба запровадити багатомовність буде прирівнюватись до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, а публічне приниження української мови – до наруги над державними символами. Це є своєрідною відповіддю на варварські, дискредитуючі дії Росії в стосунку до української мови на протязі століть

За такі дії передбачатиметься адміністративна відповідальність у вигляді штрафу до 6800 грн. І це нормально, адже закони на те й закони, аби їх виконувати, в іншому випадку повинно бути відповідне адекватне покарання.

Ще раз підкреслимо, громадян не штрафуватимуть за використання російської або інших мов у побуті.

Як це допоможе Україні?

Найважливіше завдання мовної політики в Україні – це захист української мови як головного чинника збереження національної ідентичності та протистояння російській пропаганді.

Щодо російської пропаганди, достатньо поглянути на найрусифікованіші регіони – це Крим та Донбас. Мешканці цих територій легше сприймали російське вторгнення, а деякі громадяни навіть раділи “поверненню в рідну гавань”. Тільки-от невідомо, відколи ця “гавань”стала рідною.

Ще одним красномовним фактом є дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), яке свідчить, що індекс результативності російської пропаганди для російськомовних українських громадян у 2,5 рази вищий, ніж для україномовних.

Які є шанси, що закон ухвалять?

Скоріш за все Верховна Рада проголосує за закон. Депутати партії “БПП” спільно з коаліцією заявили, що готові підтримати законопроект. Виключенням тут може стати проросійський “Опозиційний Блок”, для якого “мовний закон” не вписується в рамки ідеології, яку вони проповідують.

На користь закону також свідчить те, що Верховна Рада у середу, 24 квітня опрацювала 99% правок до закону.

Метою закону не є протиставлення української мови до іноземних мов чи мов національних меншин, включно з російською. Єдина мета – це захист української мови, прав громадян та створення цілісного україномовного культурного простору України.

Podobny obraz

 

 

Только интересное и важное попадает к нам в Telegram.. Подписывайтесь!

Коментарі

Реклама


загрузка...
Loading...

Реклама